«Дике сім'я» (англ. Wild Seed) — науково-фантастичний роман американської письменниці Октавії Батлер, в якому протягом XVII—XIX століть відбувається протистояння двох надприродних істот. Це історія опору, відповідальності за свої вчинки, свободи волі, боротьби за свої права, ненависті. Написано у 1980 році. Є 4 частиною серії «Паттерніст» (або «Той, що має Здатність»): (1976 рік), (1977 рік), Той, хто залишився живим (1978 рік), (1984 рік).
Автор | Октавія Батлер |
---|---|
Назва мовою оригіналу | Wild Seed |
Країна | США |
Мова | англійська |
Серія | d |
Жанр | наукова фантастика |
Видавництво | Doubleday |
Видано | 1980 |
Попередній твір | Уціліла |
Наступний твір | d |
Зміст
Події починаються в Нігерії XVII століття. Доро («Схід») телепат і дух, що змінює тіла для продовження власного існування. Для цього він вбиває того, ким хоче стати і заволодіти його тілом. Втім, необов'язково це повинен бути чоловік, також ним може бути жінка або дитина. В результаті він не вмирає протягом 4000. Доро поступово здійснює план вселенського масштабу з розповсюдження свого сім'я і створення нового, поліпшеного виду людей. Героїнею є Ан'янву («Сонце») з племені ігбо, що теж вміє змінюватися, але їй не потрібно для цього вбивати об'єкт. Вона змінює сама себе, зсередини. Чоловіки і жінки, діти, тварини і птахи — вона може стати будь-ким. Вона і лікує сама себе, і поки вона це робить, вона не підвладна хворобам і старості. Доро знаходить її, залишаючи одне зі своїх сіл, де експеримент зі створення надраси пройшов невдало. Його начебто щось кличе, і він знаходить згорблену стареньку, яка зовсім не так проста, як здається.
Доро переконує Ан'янву поїхати з ним до Америки. Вона погоджується покинути рідне село в обмін на його обіцянку не вбивати нікого з її численних нащадків. Доро планує мати від Ан'янву нащадків. Водночас також поліпшити генофонд поселення в Америці, де Ан'янву має стати дружиною сина Доро — Ісаака. Доро сподівається отримати дітей з особливими здібностями. Незабаром Доро дізнається, що коли Ан'янву перетворюється на тварину, він не може відчути її або вбити. Йому здається небезпечною її здатність змінювати форму, тому Доро задає собі питання, чи має він достатньо сили для контролю над Ан'янву. Остання в поселенні Доро починає сумніватися, але Ісаак переконує Ан'янву лишитися.
Через 50 років Доро повертається до свого поселення, де бачить щасливий шлюб Ісаака і Ан'янву. Разом з тим власні стосунки з дружиною сина у Доро істотно погіршуються. Та дедалі більше не бажає коритися й слугувати його планам. У будинку сина Доро зустрічає доньку Ан'янву і Ісаака — Нвеке, яку, виявляється, він зовсім не може контролювати. Доро розуміє, що експеримент провалюється, оскільки нові люди не стають підвладними йому. В суперечці, намагаючись захистити Ан'янву, Ісаак випадково вбиває доньку — Нвеке. Внаслідок цього стається в нього серцевий напад. Але Ан'янву занадто слабка, щоб зарадити чоловікові — той вмирає. Побоюючись за своє життя, Ан'янву перетворюється на тварину й тікає.
Пройшло 100 років. В країні вирує Громадянська війна. Доро зрештою знаходить Ан'янву в штаті Луїзіана. Вона створила власне поселення, яке більш розвинене, ніж попередні у Доро. На відміну від останнього, що пропагує вищість свою та своїх нащадків над іншими людьми, Ан'янву закликає до мирного існування, любові. Доро вирішує знову взяти під владу Ан'янву, а також усе її поселення. Для цього перевозить своїх нащадків до Луїзіани. Агент Доро — Джозеф Толер — стає чоловіком доньки Ан'янву (однієї з багатьох) і невдовзі порушує мирне існування поселення: в результаті відбуваються сутички та вбивства.
Ан'янву поступово приходить до думки, що буде змушена постійно боротися й тікати від Доро. Це триватиме безкінечно. Вона цього не бажає, тому вирішує накласти на себе руки. Доро в розпачі погоджується не вбивати більш бездумно задля продовження власного існування, зм'ягчитися. Також Доро відмовляється від намірів мати дітей від Ан'янву, яка скидає владу Доро. Тепер вони партнери у справі поліпшення своїх нащадків.
Стиль
Мова авторки в зображенні подій доволі невибаглива та невишукана, декому навіть здається марудною. Разом з тим, на думку критиків, примітивна мова Октавії Батлер органічно виглядає в оповіданні про жінку з Африки XVII століття. В змінах, що відбуваються в Ан'янву і Доро читач знаходить молекули, атоми, розподіл ДНК.
Основні теми
- Протягом усього роману відбувається протистояння двох надістот: Доро, що бажає володіти світом, та Ан'янву, яка розглядає свої здібності як засіб покращання людства. Першого розглядають як патріарха, що суворо все контролює, а героїню — уособленням матріархату, життя. Доро розглядає Ан'янву та її нащадків диким сім'ям, що слід приручити на користь собі.
- Питання євгеніки як шляху керованої еволюції людства. Лише для чого й який шлях обрати.
- Важливим є віддзеркалення феміністичних настроїв автора: жінка бореться проти жорстокого й свавільного чоловіка, намагається зберегти власну свободу. У відносинах Доро і Ан'янву природний контраст між чоловічим і жіночим викручено на максимум. Головна героїня була б готова полюбити безсмертного антагоніста, якби він не був таким безсердечним і холодним, що думає лише про свою вигоду, шантажує її вбивством її дітей.
- Важливим є афроцентризм авторки, яка зображує культуру африканських народів, зокрема з Гвінейської затоки, як прадавню, що поєднується та впливає на культуру Америки. При цьому надістотами, єдиними подібними у світі зображено саме африканців, чорношкірих. До білих Доро виявляє зневагу. Виявляється, що саме африканці є провідниками людської еволюції. Чорношкірому антагоністу здатен протидіяти лише чорношкірий протагоніст.
- Автор показує також рабовласницьку сторінку в історії США. В результаті фантастичні події поєднуються з історичним фоном, життям чорношкірих рабів того часу. Ан'янву, що є чорношкірою жінкою в Америці в той час, коли всі чорношкірі люди були привезеними рабами з Африки, відкидає можливість змінити свою зовнішність і стати гідною поваги білою жінкою, що полегшило б їй повсякденне життя. Вона відмовляється це робити і не хоче мати секс з Доро, коли він з'являється в тілі білого чоловіка.
Номінації
- номінація на Меморіальну премію Джеймса Тіптрі-молодшого, 1995 року
Джерела
- Salvaggio, Ruth (1984). «Octavia Butler and the Black Science-Fiction Heroine». Black American Literature Forum. 18 (2): 78–81. doi:10.2307/2904131.
- Hampton, Gregory Jerome (2010), Changing Bodies in the Fiction of Octavia Butler: Slaves, Aliens, and Vampires. Lanham, MD: Lexington Books.
- Whiteside, Briana (2014), Octavia Butler's Uncanny Women: Structure and Characters in The Patternist Series, Thesis
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dike sim ya angl Wild Seed naukovo fantastichnij roman amerikanskoyi pismennici Oktaviyi Batler v yakomu protyagom XVII XIX stolit vidbuvayetsya protistoyannya dvoh nadprirodnih istot Ce istoriya oporu vidpovidalnosti za svoyi vchinki svobodi voli borotbi za svoyi prava nenavisti Napisano u 1980 roci Ye 4 chastinoyu seriyi Patternist abo Toj sho maye Zdatnist 1976 rik 1977 rik Toj hto zalishivsya zhivim 1978 rik 1984 rik Dike sim ya Avtor Oktaviya BatlerNazva movoyu originalu Wild SeedKrayina SShAMova anglijskaSeriya dZhanr naukova fantastikaVidavnictvo DoubledayVidano 1980Poperednij tvir UcililaNastupnij tvir dZmistPodiyi pochinayutsya v Nigeriyi XVII stolittya Doro Shid telepat i duh sho zminyuye tila dlya prodovzhennya vlasnogo isnuvannya Dlya cogo vin vbivaye togo kim hoche stati i zavoloditi jogo tilom Vtim neobov yazkovo ce povinen buti cholovik takozh nim mozhe buti zhinka abo ditina V rezultati vin ne vmiraye protyagom 4000 Doro postupovo zdijsnyuye plan vselenskogo masshtabu z rozpovsyudzhennya svogo sim ya i stvorennya novogo polipshenogo vidu lyudej Geroyineyu ye An yanvu Sonce z plemeni igbo sho tezh vmiye zminyuvatisya ale yij ne potribno dlya cogo vbivati ob yekt Vona zminyuye sama sebe zseredini Choloviki i zhinki diti tvarini i ptahi vona mozhe stati bud kim Vona i likuye sama sebe i poki vona ce robit vona ne pidvladna hvorobam i starosti Doro znahodit yiyi zalishayuchi odne zi svoyih sil de eksperiment zi stvorennya nadrasi projshov nevdalo Jogo nachebto shos kliche i vin znahodit zgorblenu starenku yaka zovsim ne tak prosta yak zdayetsya Doro perekonuye An yanvu poyihati z nim do Ameriki Vona pogodzhuyetsya pokinuti ridne selo v obmin na jogo obicyanku ne vbivati nikogo z yiyi chislennih nashadkiv Doro planuye mati vid An yanvu nashadkiv Vodnochas takozh polipshiti genofond poselennya v Americi de An yanvu maye stati druzhinoyu sina Doro Isaaka Doro spodivayetsya otrimati ditej z osoblivimi zdibnostyami Nezabarom Doro diznayetsya sho koli An yanvu peretvoryuyetsya na tvarinu vin ne mozhe vidchuti yiyi abo vbiti Jomu zdayetsya nebezpechnoyu yiyi zdatnist zminyuvati formu tomu Doro zadaye sobi pitannya chi maye vin dostatno sili dlya kontrolyu nad An yanvu Ostannya v poselenni Doro pochinaye sumnivatisya ale Isaak perekonuye An yanvu lishitisya Cherez 50 rokiv Doro povertayetsya do svogo poselennya de bachit shaslivij shlyub Isaaka i An yanvu Razom z tim vlasni stosunki z druzhinoyu sina u Doro istotno pogirshuyutsya Ta dedali bilshe ne bazhaye koritisya j sluguvati jogo planam U budinku sina Doro zustrichaye donku An yanvu i Isaaka Nveke yaku viyavlyayetsya vin zovsim ne mozhe kontrolyuvati Doro rozumiye sho eksperiment provalyuyetsya oskilki novi lyudi ne stayut pidvladnimi jomu V superechci namagayuchis zahistiti An yanvu Isaak vipadkovo vbivaye donku Nveke Vnaslidok cogo stayetsya v nogo sercevij napad Ale An yanvu zanadto slabka shob zaraditi cholovikovi toj vmiraye Poboyuyuchis za svoye zhittya An yanvu peretvoryuyetsya na tvarinu j tikaye Projshlo 100 rokiv V krayini viruye Gromadyanska vijna Doro zreshtoyu znahodit An yanvu v shtati Luyiziana Vona stvorila vlasne poselennya yake bilsh rozvinene nizh poperedni u Doro Na vidminu vid ostannogo sho propaguye vishist svoyu ta svoyih nashadkiv nad inshimi lyudmi An yanvu zaklikaye do mirnogo isnuvannya lyubovi Doro virishuye znovu vzyati pid vladu An yanvu a takozh use yiyi poselennya Dlya cogo perevozit svoyih nashadkiv do Luyiziani Agent Doro Dzhozef Toler staye cholovikom donki An yanvu odniyeyi z bagatoh i nevdovzi porushuye mirne isnuvannya poselennya v rezultati vidbuvayutsya sutichki ta vbivstva An yanvu postupovo prihodit do dumki sho bude zmushena postijno borotisya j tikati vid Doro Ce trivatime bezkinechno Vona cogo ne bazhaye tomu virishuye naklasti na sebe ruki Doro v rozpachi pogodzhuyetsya ne vbivati bilsh bezdumno zadlya prodovzhennya vlasnogo isnuvannya zm yagchitisya Takozh Doro vidmovlyayetsya vid namiriv mati ditej vid An yanvu yaka skidaye vladu Doro Teper voni partneri u spravi polipshennya svoyih nashadkiv StilMova avtorki v zobrazhenni podij dovoli nevibagliva ta nevishukana dekomu navit zdayetsya marudnoyu Razom z tim na dumku kritikiv primitivna mova Oktaviyi Batler organichno viglyadaye v opovidanni pro zhinku z Afriki XVII stolittya V zminah sho vidbuvayutsya v An yanvu i Doro chitach znahodit molekuli atomi rozpodil DNK Osnovni temiProtyagom usogo romanu vidbuvayetsya protistoyannya dvoh nadistot Doro sho bazhaye voloditi svitom ta An yanvu yaka rozglyadaye svoyi zdibnosti yak zasib pokrashannya lyudstva Pershogo rozglyadayut yak patriarha sho suvoro vse kontrolyuye a geroyinyu uosoblennyam matriarhatu zhittya Doro rozglyadaye An yanvu ta yiyi nashadkiv dikim sim yam sho slid priruchiti na korist sobi Pitannya yevgeniki yak shlyahu kerovanoyi evolyuciyi lyudstva Lishe dlya chogo j yakij shlyah obrati Vazhlivim ye viddzerkalennya feministichnih nastroyiv avtora zhinka boretsya proti zhorstokogo j svavilnogo cholovika namagayetsya zberegti vlasnu svobodu U vidnosinah Doro i An yanvu prirodnij kontrast mizh cholovichim i zhinochim vikrucheno na maksimum Golovna geroyinya bula b gotova polyubiti bezsmertnogo antagonista yakbi vin ne buv takim bezserdechnim i holodnim sho dumaye lishe pro svoyu vigodu shantazhuye yiyi vbivstvom yiyi ditej Vazhlivim ye afrocentrizm avtorki yaka zobrazhuye kulturu afrikanskih narodiv zokrema z Gvinejskoyi zatoki yak pradavnyu sho poyednuyetsya ta vplivaye na kulturu Ameriki Pri comu nadistotami yedinimi podibnimi u sviti zobrazheno same afrikanciv chornoshkirih Do bilih Doro viyavlyaye znevagu Viyavlyayetsya sho same afrikanci ye providnikami lyudskoyi evolyuciyi Chornoshkiromu antagonistu zdaten protidiyati lishe chornoshkirij protagonist Avtor pokazuye takozh rabovlasnicku storinku v istoriyi SShA V rezultati fantastichni podiyi poyednuyutsya z istorichnim fonom zhittyam chornoshkirih rabiv togo chasu An yanvu sho ye chornoshkiroyu zhinkoyu v Americi v toj chas koli vsi chornoshkiri lyudi buli privezenimi rabami z Afriki vidkidaye mozhlivist zminiti svoyu zovnishnist i stati gidnoyu povagi biloyu zhinkoyu sho polegshilo b yij povsyakdenne zhittya Vona vidmovlyayetsya ce robiti i ne hoche mati seks z Doro koli vin z yavlyayetsya v tili bilogo cholovika Nominaciyinominaciya na Memorialnu premiyu Dzhejmsa Tiptri molodshogo 1995 rokuDzherelaSalvaggio Ruth 1984 Octavia Butler and the Black Science Fiction Heroine Black American Literature Forum 18 2 78 81 doi 10 2307 2904131 Hampton Gregory Jerome 2010 Changing Bodies in the Fiction of Octavia Butler Slaves Aliens and Vampires Lanham MD Lexington Books Whiteside Briana 2014 Octavia Butler s Uncanny Women Structure and Characters in The Patternist Series Thesis