Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джон Роджерс Коммонс (англ. John Rogers Commons; 13 жовтня 1862, Холландсберг, Огайо — 11 травня 1945, Форт-Лодердейл, Флорида) — американський економіст, джорджист, прогресивіст, викладач трудової історії в університеті Вісконсин-Медісон, один із основоположників інституціональної економіки.
| Джон Роджерс Коммонс | |
|---|---|
| англ. John Rogers Commons | |
 | |
| Народився | 13 жовтня 1862[1][2][…] Дарк, Огайо, США |
| Помер | 11 травня 1945[4][5][…](82 роки) Форт-Лодердейл, Флорида, США[5] |
| Країна |  США[5] |
| Діяльність | економіст, викладач університету, соціолог, labor historian, історик, вихователь |
| Alma mater | Університет Джонса Гопкінса[7] |
| Галузь | економіка |
| Заклад | Університет Вісконсин-Медісон d |
| Посада | президент |
| Науковий керівник | Річард Теодор Елі[8] |
| Аспіранти, докторанти | Елвін Хансен[9] d[10] d[11] d[12] d[13] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] d[7] |
| Нагороди | d (1989) |
 Джон Роджерс Коммонс у Вікісховищі | |
Біографія
Джон Р. Коммонс народився 13 жовтня 1862 року в Холлансбурзі, штат Огайо. Його батько був підприємцем і кілька разів продавав свій бізнес, а мати утримувала пансіон. Джон мав релігійне виховання, що привело до його обрання радником соціального правосуддя в юні роки. В 1888-90 рр. навчався в університеті Джона Гопкінса у Вашингтоні. Коммонс був бідним студентом і страждав від психічних захворювань під час навчання. Йому було дозволено закінчити навчання раніше через потенціал у його інтенсивній рішучості та цікавості. Ступінь доктора отримав у 1915 р. Професор кількох американських університетів, працював у промислових комісіях штатів, підготував один із перших у США закон штату про страхування від безробіття. У 1917 р. обраний президентом Американської економічної асоціації. Очолював авторські колективи 10-ти томної праці "Документована історія промислового суспільства"(1910 -11) та "Історії робітничого класу в США" (1918-35).
Наукові погляди
Досвід викладацької та практичної роботи Коммонс використав для розробки власної оригінальної системи, в основі якої - колективні дії, спрямовані на контроль індивідуальних дій. Він розглядав колективні дії колективних інститутів - виробничих корпорацій, асоціацій підприємців, торговельних об'єднань, сім'ї, профспілок, держави та ін. Всі економічні явища у Коммонса є своєрідними економічними угодами.
У побудові своєї економічної системи він спирався передусім на соціальну психологію і право, досліджував поняття волі, що є основою колективних дій. Коммонс розробив "вольову" психологію переговорів, у якій важливу роль відіграє ідея згоди. Переговори, які вчений розумів як процес налагодження різних економічних відносин між людьми, зумовлюють укладення угоди. Економічні категорії - це юридичні відносини, які виникають з приводу цих категорій. Він розглядав три види власності: речову, неречову ( борги, боргові зобов'язання) і "невідчутну" (цінні папери). Історичний аналіз угод і правил економічної поведінки ґрунтувався на аналізі судових рішень трьох століть і дав підставу Коммонсу сформулювати висновок про те, що вирішального значення набуває "невідчутна" власність.
Вартість Коммонс розглядав як угоду, а величину вартості пов'язував з юридичною процедурою з приводу угоди між групами людей на ринку, де й встановлюється "розумна вартість". Він виділяв три типи угод: ринкові (відносини покупця і продавця, потенційного покупця і потенційного продавця, а також суд); адміністративні (відносини керівників і підлеглих); розподільчі (рішення правління корпорацій, оподаткування, бюджетне регулювання цін). За допомогою юридичного регулювання угод можуть бути усунуті внутрішні суперечності економічної системи. Коммонс наголошував на тому, що "розумна" вартість встановлюється Верховним судом, який є першою кафедрою політекономії США. Оцінюючи природу угоди, суди повинні враховувати такі економічні чинники як передачу власності, грошову ціну, зобов'язання, яке належить виконати, і платіж. Припустивши, що суди беруть участь в угодах, Коммонс неодмінно повинен був увести в свій аналіз державну владу, яку розглядав як певну матеріальну силу, що забезпечує виконання людьми раніше прийнятих зобов'язань. Коммонс досліджував три головні елементи державної влади: виконавчий, законодавчий і судовий, надаючи вирішального значення в економічних відносинах судовому, бо саме суди - завершальна арена битв, де визначається вартість. Державна влада в західному світі розвивалась у демократичних традиціях, що якнайбільше сприяло суспільному благу. Він не заперечував можливість захоплення певними групами контролю над державою, проте боротьба за цей контроль - не класова боротьба в Марксовому розумінні. Коммонс вважав, що система пропорційного представництва в парламенті здатна її нейтралізувати. Визнаючи наявність конфліктів у суспільстві, він не відкидав ідею про перемогу "розумної" вартості й мирних відносин між людьми.
В останній праці "Економіка колективних дій" Коммонс досліджує принципи економічної поведінки: продуктивність, рідкісність, оцінку майбутніх благ. Продуктивність пов'язується зі споживною вартістю, яку дослідник вважав, по суті, технічним поняттям. Їй відповідає адміністративний тип угод. Проте економічна наука, на думку Коммонса, не може розглядати проблему вартості без урахування рідкісності. Отже, вартість - не тільки юридична угода, вона залежить і від рідкісності блага, величини його запасу. Характеризуючи оцінку майбутніх благ, Коммонс вважав, що вартість є сучасною оцінкою майбутнього чистого доходу. До "майбутніх благ" він зараховує боргові зобов'язання і кредит, а всю економічну поведінку трактує як рух боргів і обмін боргових зобов'язань. Аналізуючи вартість, Коммонс враховував і корисність, проте, на відміну від маржиналістів, головну увагу звертав не просто на корисність,а на оцінку майбутньої корисності. Вартість, на його думку, повинна охоплювати і витрати, проте їх він розумів як психологічну внутрішню протидію стимулам до дії. Якщо трактувати витрати з такої позиції, то розкривається справжня психологічна основа вартості, причому з цієї протидії і виникає "розумна" вартість. Звідси політекономія, за Коммонсом, - наука про процеси, які зумовлюють встановлення "розумної" вартості, наука про людську культуру; її головне поняття - угоди, в яких суспільні оцінки вартості благ є засобом забезпечення стабільності суспільства.
Основні праці
- "Розподіл багатства" (The Distribution of Wealth, 1893)
- "Правові основи капіталізму" (Legal Foundations of Capitalism, 1924)
- "Інституціональна економіка" (Institutional Economics, 1934)
- "Економіка колективних дій" ( опублікована посмертно, 1950)
Примітки
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
- Коммонс Джон Роджерс // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- http://www.britannica.com/EBchecked/topic/128898/John-R-Commons
- http://www.jstor.org/stable/1809429
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Посилання
- Харечко В. Коммонс (Commons) Джон Роджер // Економічна енциклопедія: в трьох томах. Т. 1. / Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) – К.: Видавничий центр «Академія», 2000. с. 798-799. (Т. 1)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhon Rodzhers Kommons angl John Rogers Commons 13 zhovtnya 1862 Hollandsberg Ogajo 11 travnya 1945 Fort Loderdejl Florida amerikanskij ekonomist dzhordzhist progresivist vikladach trudovoyi istoriyi v universiteti Viskonsin Medison odin iz osnovopolozhnikiv institucionalnoyi ekonomiki Dzhon Rodzhers Kommonsangl John Rogers CommonsNarodivsya13 zhovtnya 1862 1862 10 13 1 2 Dark Ogajo SShAPomer11 travnya 1945 1945 05 11 4 5 82 roki Fort Loderdejl Florida SShA 5 Krayina SShA 5 Diyalnistekonomist vikladach universitetu sociolog labor historian istorik vihovatelAlma materUniversitet Dzhonsa Gopkinsa 7 GaluzekonomikaZakladUniversitet Viskonsin Medison dPosadaprezidentNaukovij kerivnikRichard Teodor Eli 8 Aspiranti doktorantiElvin Hansen 9 d 10 d 11 d 12 d 13 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 d 7 Nagorodid 1989 Dzhon Rodzhers Kommons u VikishovishiBiografiyaDzhon R Kommons narodivsya 13 zhovtnya 1862 roku v Hollansburzi shtat Ogajo Jogo batko buv pidpriyemcem i kilka raziv prodavav svij biznes a mati utrimuvala pansion Dzhon mav religijne vihovannya sho privelo do jogo obrannya radnikom socialnogo pravosuddya v yuni roki V 1888 90 rr navchavsya v universiteti Dzhona Gopkinsa u Vashingtoni Kommons buv bidnim studentom i strazhdav vid psihichnih zahvoryuvan pid chas navchannya Jomu bulo dozvoleno zakinchiti navchannya ranishe cherez potencial u jogo intensivnij rishuchosti ta cikavosti Stupin doktora otrimav u 1915 r Profesor kilkoh amerikanskih universitetiv pracyuvav u promislovih komisiyah shtativ pidgotuvav odin iz pershih u SShA zakon shtatu pro strahuvannya vid bezrobittya U 1917 r obranij prezidentom Amerikanskoyi ekonomichnoyi asociaciyi Ocholyuvav avtorski kolektivi 10 ti tomnoyi praci Dokumentovana istoriya promislovogo suspilstva 1910 11 ta Istoriyi robitnichogo klasu v SShA 1918 35 Naukovi poglyadiDosvid vikladackoyi ta praktichnoyi roboti Kommons vikoristav dlya rozrobki vlasnoyi originalnoyi sistemi v osnovi yakoyi kolektivni diyi spryamovani na kontrol individualnih dij Vin rozglyadav kolektivni diyi kolektivnih institutiv virobnichih korporacij asociacij pidpriyemciv torgovelnih ob yednan sim yi profspilok derzhavi ta in Vsi ekonomichni yavisha u Kommonsa ye svoyeridnimi ekonomichnimi ugodami U pobudovi svoyeyi ekonomichnoyi sistemi vin spiravsya peredusim na socialnu psihologiyu i pravo doslidzhuvav ponyattya voli sho ye osnovoyu kolektivnih dij Kommons rozrobiv volovu psihologiyu peregovoriv u yakij vazhlivu rol vidigraye ideya zgodi Peregovori yaki vchenij rozumiv yak proces nalagodzhennya riznih ekonomichnih vidnosin mizh lyudmi zumovlyuyut ukladennya ugodi Ekonomichni kategoriyi ce yuridichni vidnosini yaki vinikayut z privodu cih kategorij Vin rozglyadav tri vidi vlasnosti rechovu nerechovu borgi borgovi zobov yazannya i nevidchutnu cinni paperi Istorichnij analiz ugod i pravil ekonomichnoyi povedinki gruntuvavsya na analizi sudovih rishen troh stolit i dav pidstavu Kommonsu sformulyuvati visnovok pro te sho virishalnogo znachennya nabuvaye nevidchutna vlasnist Vartist Kommons rozglyadav yak ugodu a velichinu vartosti pov yazuvav z yuridichnoyu proceduroyu z privodu ugodi mizh grupami lyudej na rinku de j vstanovlyuyetsya rozumna vartist Vin vidilyav tri tipi ugod rinkovi vidnosini pokupcya i prodavcya potencijnogo pokupcya i potencijnogo prodavcya a takozh sud administrativni vidnosini kerivnikiv i pidleglih rozpodilchi rishennya pravlinnya korporacij opodatkuvannya byudzhetne regulyuvannya cin Za dopomogoyu yuridichnogo regulyuvannya ugod mozhut buti usunuti vnutrishni superechnosti ekonomichnoyi sistemi Kommons nagoloshuvav na tomu sho rozumna vartist vstanovlyuyetsya Verhovnim sudom yakij ye pershoyu kafedroyu politekonomiyi SShA Ocinyuyuchi prirodu ugodi sudi povinni vrahovuvati taki ekonomichni chinniki yak peredachu vlasnosti groshovu cinu zobov yazannya yake nalezhit vikonati i platizh Pripustivshi sho sudi berut uchast v ugodah Kommons neodminno povinen buv uvesti v svij analiz derzhavnu vladu yaku rozglyadav yak pevnu materialnu silu sho zabezpechuye vikonannya lyudmi ranishe prijnyatih zobov yazan Kommons doslidzhuvav tri golovni elementi derzhavnoyi vladi vikonavchij zakonodavchij i sudovij nadayuchi virishalnogo znachennya v ekonomichnih vidnosinah sudovomu bo same sudi zavershalna arena bitv de viznachayetsya vartist Derzhavna vlada v zahidnomu sviti rozvivalas u demokratichnih tradiciyah sho yaknajbilshe spriyalo suspilnomu blagu Vin ne zaperechuvav mozhlivist zahoplennya pevnimi grupami kontrolyu nad derzhavoyu prote borotba za cej kontrol ne klasova borotba v Marksovomu rozuminni Kommons vvazhav sho sistema proporcijnogo predstavnictva v parlamenti zdatna yiyi nejtralizuvati Viznayuchi nayavnist konfliktiv u suspilstvi vin ne vidkidav ideyu pro peremogu rozumnoyi vartosti j mirnih vidnosin mizh lyudmi V ostannij praci Ekonomika kolektivnih dij Kommons doslidzhuye principi ekonomichnoyi povedinki produktivnist ridkisnist ocinku majbutnih blag Produktivnist pov yazuyetsya zi spozhivnoyu vartistyu yaku doslidnik vvazhav po suti tehnichnim ponyattyam Yij vidpovidaye administrativnij tip ugod Prote ekonomichna nauka na dumku Kommonsa ne mozhe rozglyadati problemu vartosti bez urahuvannya ridkisnosti Otzhe vartist ne tilki yuridichna ugoda vona zalezhit i vid ridkisnosti blaga velichini jogo zapasu Harakterizuyuchi ocinku majbutnih blag Kommons vvazhav sho vartist ye suchasnoyu ocinkoyu majbutnogo chistogo dohodu Do majbutnih blag vin zarahovuye borgovi zobov yazannya i kredit a vsyu ekonomichnu povedinku traktuye yak ruh borgiv i obmin borgovih zobov yazan Analizuyuchi vartist Kommons vrahovuvav i korisnist prote na vidminu vid marzhinalistiv golovnu uvagu zvertav ne prosto na korisnist a na ocinku majbutnoyi korisnosti Vartist na jogo dumku povinna ohoplyuvati i vitrati prote yih vin rozumiv yak psihologichnu vnutrishnyu protidiyu stimulam do diyi Yaksho traktuvati vitrati z takoyi poziciyi to rozkrivayetsya spravzhnya psihologichna osnova vartosti prichomu z ciyeyi protidiyi i vinikaye rozumna vartist Zvidsi politekonomiya za Kommonsom nauka pro procesi yaki zumovlyuyut vstanovlennya rozumnoyi vartosti nauka pro lyudsku kulturu yiyi golovne ponyattya ugodi v yakih suspilni ocinki vartosti blag ye zasobom zabezpechennya stabilnosti suspilstva Osnovni praci Rozpodil bagatstva The Distribution of Wealth 1893 Pravovi osnovi kapitalizmu Legal Foundations of Capitalism 1924 Institucionalna ekonomika Institutional Economics 1934 Ekonomika kolektivnih dij opublikovana posmertno 1950 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Kommons Dzhon Rodzhers Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http www britannica com EBchecked topic 128898 John R Commons http www jstor org stable 1809429 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984PosilannyaHarechko V Kommons Commons Dzhon Rodzher Ekonomichna enciklopediya v troh tomah T 1 Redkol S V Mochernij vidp red K Vidavnichij centr Akademiya 2000 s 798 799 ISBN 966 580 077 9 T 1