Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джованні Марія Ланчізі (італ. Giovanni Maria Lancisi; 26 жовтня 1654, Рим — 20 січня 1720, там же) — італійський лікар, анатом, фізіолог, ботанік, літератор і антиквар. Відомий дослідженнями малярії, введенням у медичну практику назви хвороби, яке має походження від італ. mala — «погане» та італ. aria — «повітря». Серед його головних внесків також відкриття кореляції між наявністю комарів і поширенням малярії. У кардіології ним описаний симптом, який носить його ім'я. Він був лікарем (архістратором) двох римських пап, Інокентія XI і Климента XI. Ланчізі був засновником [it] в Римі і медичної бібліотеки, які названі на його честь.
| Джованні Марія Ланчізі | |
|---|---|
 | |
| Псевдоніми | Ersilio Macariano |
| Народився | 26 жовтня 1654[1][2][…] Рим, Папська держава[4][1] |
| Помер | 20 січня 1720[1][2][…] (65 років) Рим, Папська держава[4][1] |
| Діяльність | епідеміолог, анатом, archiater |
| Alma mater | Римський університет ла Сапієнца |
| Галузь | малярія |
| Членство | Леопольдина Лондонське королівське товариство d d Аркадська академія |
| Нагороди | |
 Джованні Марія Ланчізі у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в Римі у багатій сім'ї. Його батько, Бартоломео Ланчізі, був уродженцем Борго ді Сан Сеполкро. Його мати, Анна Марія Боргіанні, римлянка, померла, народжуючи його, тому Джованні виховувала в Орвієто його тітка, яка була черницею. Він повернувся до Риму у віці дванадцяти років після смерті тітки. Наприкінці школи він розпочав вивчення філософії та теології в Римському колегіумі єзуїтів, але незабаром зрозумів, що має інтерес до природознавства та медицини. Згодом він розпочав навчання медицині в університеті ла Сапієнца, здобувши там славу та відзнаку за короткий час. Він здобув наукові ступені 12 вересня 1672 року. Закінчивши навчання, він почав відвідувати медичну академію Святої Флориди, анатомію Джованні Гульєльмо Ріви та ботаніку Джована Баттісти Тріонфетті, а також лікарню Сен-Спіріто. Там він отримав посаду помічника лікаря.
У 1678 році він став членом Колегії дель Сальваторе (італ. Collegio del Salvatore), установи, яка акумулювала талановитих молодих лікарів для наукових досліджень У ці роки він проводив дослідження в різних галузях і публікував наукові рукописи.
У 1685 році його було призначено на кафедру анатомії в університеті ла Сапієнца, яку він обіймав до 1695 року. Потім він перейшов на кафедру теоретичної медицини. З 1702 по 1718 рік він став практикуючим лікарем. У 1688 році став особистим лікарем папи Інокентія XI, по смерті якого на деякий час повернувся до медичної практики. У 1699 році його запросили на консультацію щодо стану здоров'я папи Інокентія XII, який помер наступного року. Тоді Колегія кардиналів попросила його стати доктором конклаву. Наступник Інокентія XII, Климент XI, також залишив його особистим лікарем. Він 1707 року написав класичну монографію De subitaneis mortibus («Про раптову смерть») на прохання папи Климента XI, щоб пояснити збільшення кількості раптових смертей у Римі. Ланчізі пояснював раптову смерть такими причинами, як крововилив у мозок, гіпертрофія та розширення серця, вегетації на клапанах серця. Цей трактат і ще один «De motu cordis et aneurysmatibus» (1728; «Про рух серця та про аневризми»), в якому він обговорював різні причини збільшення серця і був першим, хто описав аневризми сифілітичного походження, що помітно сприяли знанню про серцеву патологію.
Ланчізі залишався з папою Климентом XI до смерті останнього в 1720 році. Тоді він став мирянином члена папської сім'ї і зміг продовжити свою кар'єру.
Ланчізі був членом численних академій, в тому числі, Академії фізіокритиків (Accademia dei Fisiocritici) у Сієні, Академії наук у Болоньї, Німецької академії Леопольдини та Королівського коледжу лікарів у Лондоні.
У 1691 році він став членом Аркадської академії, прийнявши ім'я Ерсіліо Макаріано.
У 1715 році він заснував Академію в Римі та її бібліотеку.
Помер у Римі 20 січня 1720 року.
Він заповів свою велику бібліотеку книг і рукописів лікарні Сен-Спіріто разом із доходом, який дозволив йому до того заснувати сучасну важливу бібліотеку Академії. Він одноголосно визнаний одним із найвидатніших італійських лікарів.
Монографії Ланчізі про грип, чуму великої рогатої худоби та малярію виявили його здібності як епідеміолога. У своїй книзі De noxiis paludum effluviis (1717) «Про шкідливий вилив болот» він пов'язав поширеність малярії в заболочених районах із наявністю комарів і рекомендував осушувати болота для запобігання хворобі.
Примітки
- Preti C. Dizionario Biografico degli Italiani — 2004. — Vol. 63.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11757502X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Співтовариство науковців, поетів і любителів мистецтва, засноване в Римі в 1690 році з метою протидії зіпсованому літературному смаку XVII століття. Його члени змінювали свої імена вступаючи до академії.
Джерела
- B. Fantini, 'Lancisi, Giovanni Maria' / W. F. Bynum, Helen Bynum (Eds), Dictionary of Medical Biography, Greenwood Press, Westport (Connecticut) — London 2007, vol. 3 (H-L), pp. 766—768 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhovanni Mariya Lanchizi ital Giovanni Maria Lancisi 26 zhovtnya 1654 16541026 Rim 20 sichnya 1720 tam zhe italijskij likar anatom fiziolog botanik literator i antikvar Vidomij doslidzhennyami malyariyi vvedennyam u medichnu praktiku nazvi hvorobi yake maye pohodzhennya vid ital mala pogane ta ital aria povitrya Sered jogo golovnih vneskiv takozh vidkrittya korelyaciyi mizh nayavnistyu komariv i poshirennyam malyariyi U kardiologiyi nim opisanij simptom yakij nosit jogo im ya Vin buv likarem arhistratorom dvoh rimskih pap Inokentiya XI i Klimenta XI Lanchizi buv zasnovnikom it v Rimi i medichnoyi biblioteki yaki nazvani na jogo chest Dzhovanni Mariya LanchiziPsevdonimiErsilio MacarianoNarodivsya26 zhovtnya 1654 1654 10 26 1 2 Rim Papska derzhava 4 1 Pomer20 sichnya 1720 1720 01 20 1 2 65 rokiv Rim Papska derzhava 4 1 Diyalnistepidemiolog anatom archiaterAlma materRimskij universitet la SapiyencaGaluzmalyariyaChlenstvoLeopoldina Londonske korolivske tovaristvo d d Arkadska akademiyaNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1706 Dzhovanni Mariya Lanchizi u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v Rimi u bagatij sim yi Jogo batko Bartolomeo Lanchizi buv urodzhencem Borgo di San Sepolkro Jogo mati Anna Mariya Borgianni rimlyanka pomerla narodzhuyuchi jogo tomu Dzhovanni vihovuvala v Orviyeto jogo titka yaka bula cherniceyu Vin povernuvsya do Rimu u vici dvanadcyati rokiv pislya smerti titki Naprikinci shkoli vin rozpochav vivchennya filosofiyi ta teologiyi v Rimskomu kolegiumi yezuyitiv ale nezabarom zrozumiv sho maye interes do prirodoznavstva ta medicini Zgodom vin rozpochav navchannya medicini v universiteti la Sapiyenca zdobuvshi tam slavu ta vidznaku za korotkij chas Vin zdobuv naukovi stupeni 12 veresnya 1672 roku Zakinchivshi navchannya vin pochav vidviduvati medichnu akademiyu Svyatoyi Floridi anatomiyu Dzhovanni Gulyelmo Rivi ta botaniku Dzhovana Battisti Trionfetti a takozh likarnyu Sen Spirito Tam vin otrimav posadu pomichnika likarya U 1678 roci vin stav chlenom Kolegiyi del Salvatore ital Collegio del Salvatore ustanovi yaka akumulyuvala talanovitih molodih likariv dlya naukovih doslidzhen U ci roki vin provodiv doslidzhennya v riznih galuzyah i publikuvav naukovi rukopisi U 1685 roci jogo bulo priznacheno na kafedru anatomiyi v universiteti la Sapiyenca yaku vin obijmav do 1695 roku Potim vin perejshov na kafedru teoretichnoyi medicini Z 1702 po 1718 rik vin stav praktikuyuchim likarem U 1688 roci stav osobistim likarem papi Inokentiya XI po smerti yakogo na deyakij chas povernuvsya do medichnoyi praktiki U 1699 roci jogo zaprosili na konsultaciyu shodo stanu zdorov ya papi Inokentiya XII yakij pomer nastupnogo roku Todi Kolegiya kardinaliv poprosila jogo stati doktorom konklavu Nastupnik Inokentiya XII Kliment XI takozh zalishiv jogo osobistim likarem Vin 1707 roku napisav klasichnu monografiyu De subitaneis mortibus Pro raptovu smert na prohannya papi Klimenta XI shob poyasniti zbilshennya kilkosti raptovih smertej u Rimi Lanchizi poyasnyuvav raptovu smert takimi prichinami yak krovoviliv u mozok gipertrofiya ta rozshirennya sercya vegetaciyi na klapanah sercya Cej traktat i she odin De motu cordis et aneurysmatibus 1728 Pro ruh sercya ta pro anevrizmi v yakomu vin obgovoryuvav rizni prichini zbilshennya sercya i buv pershim hto opisav anevrizmi sifilitichnogo pohodzhennya sho pomitno spriyali znannyu pro sercevu patologiyu Lanchizi zalishavsya z papoyu Klimentom XI do smerti ostannogo v 1720 roci Todi vin stav miryaninom chlena papskoyi sim yi i zmig prodovzhiti svoyu kar yeru Lanchizi buv chlenom chislennih akademij v tomu chisli Akademiyi fiziokritikiv Accademia dei Fisiocritici u Siyeni Akademiyi nauk u Bolonyi Nimeckoyi akademiyi Leopoldini ta Korolivskogo koledzhu likariv u Londoni U 1691 roci vin stav chlenom Arkadskoyi akademiyi prijnyavshi im ya Ersilio Makariano U 1715 roci vin zasnuvav Akademiyu v Rimi ta yiyi biblioteku Pomer u Rimi 20 sichnya 1720 roku Vin zapoviv svoyu veliku biblioteku knig i rukopisiv likarni Sen Spirito razom iz dohodom yakij dozvoliv jomu do togo zasnuvati suchasnu vazhlivu biblioteku Akademiyi Vin odnogolosno viznanij odnim iz najvidatnishih italijskih likariv Monografiyi Lanchizi pro grip chumu velikoyi rogatoyi hudobi ta malyariyu viyavili jogo zdibnosti yak epidemiologa U svoyij knizi De noxiis paludum effluviis 1717 Pro shkidlivij viliv bolot vin pov yazav poshirenist malyariyi v zabolochenih rajonah iz nayavnistyu komariv i rekomenduvav osushuvati bolota dlya zapobigannya hvorobi PrimitkiPreti C Dizionario Biografico degli Italiani 2004 Vol 63 d Track Q1128537 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Deutsche Nationalbibliothek Record 11757502X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Spivtovaristvo naukovciv poetiv i lyubiteliv mistectva zasnovane v Rimi v 1690 roci z metoyu protidiyi zipsovanomu literaturnomu smaku XVII stolittya Jogo chleni zminyuvali svoyi imena vstupayuchi do akademiyi DzherelaB Fantini Lancisi Giovanni Maria W F Bynum Helen Bynum Eds Dictionary of Medical Biography Greenwood Press Westport Connecticut London 2007 vol 3 H L pp 766 768 angl