Джеймс Ведделл (англ. James Weddell; 24 серпня 1787, Остенде — 9 вересня 1834, Лондон) — шотландський мореплавець і мисливець за тюленями. У лютому 1823 року він проплив на широту 74° 15' пд.ш. (Антарктичне коло) і далі до регіону Південного океану, згодом це море назвали морем Ведделла.
Джеймс Ведделл | |
---|---|
Народився | 24 серпня 1787[1][2][…] Остенде, d, Західна Фландрія, Бельгія[4] |
Помер | 9 вересня 1834[1][2][…](47 років) Лондон, Сполучене Королівство |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | мандрівник-дослідник |
Знання мов | англійська[1] |
|
Юність
Народився на бельгійському узбережжі Остенде, син шотландського морського капітана. Батько Ведделла помер рано, і вже у віці дев'яти років Джеймс, як і його старший брат, пішов служити юнгою у Королівський флот. Першим судном, на якому він служив, був HMS Swan[а]. Однак, через шість місяців він звільнився і аж до 1810 року працював в торговельному флоті на вуглярі (вантажному судні особливої конструкції, на яких переважно перевозили вугілля). У 1810 році Веделл повернувся у Королівський флот, і вже через два роки служби став кермовим на HMS Hope. По завершенні Наполеонівських війн, він був звільнений з флоту. У 1816 році повернувся у торговий флот, працював на компанію кораблебудівників Strachan & Gavin з міста .
Плавання в Антарктику
1820—1821
Перша подорож Джеймса Веделла відбулася в 1820 році в якості кермового на 160-тонному бригу Jane. Під час цієї подорожі Ведделл шукав острови Аврори (острови-примари в Південній Атлантиці на схід від Фолклендських островів) в надії знайти нові промислові угіддя тюленів, займався складанням лоції Фолклендських островів, відвідав відкриті Вільямом Смітом у 1819 році Південні Шетландські острови, де в 1821 році провів вдалий промисловий сезон, і в квітні, з вантажем шкур тюленів, повернувся в Лондон.
1821—1822
Перша подорож Ведделла в Антарктику виявилася прибутковою, і на виручені гроші роботодавці Ведделла придбали невеликий 65-тонний китобоєць Beaufoy. У вересні 1821 року бриг Jane під командуванням Ведделла і китобоєць Beaufoy під командуванням шотландця Майкла Маклеода покинули Англію, і в кінці жовтня досягли Південних Шетландських островів. Кількість тюленів на островах до цього часу значно скоротилося, і Beaufoy був відправлений на пошуки нових мисливських угідь. 11 грудня, в 240 милях на схід від острова Елефант, Маклеод досягнув Південних Оркнейських островів. Сам Ведделл відвідав острови в лютому 1822 року і провів їх картографування. У березні Jane і Beaufoy зустрілися в Південній Георгії і в липні повернулися в Англію.
1822—1824
Основною метою Ведделла в третьому за рахунком плаванні в Антарктику як і раніше залишалися пошуки нових мисливських угідь, але на цей раз дані йому інструкції підказували в разі відсутності можливостей для промислу провести пошуки нових земель за межами відомих морських маршрутів.
13 вересня 1822 року Beaufoy (під командуванням Меттью Брисбена) і Jane покинули Англію і 12 січня 1823 року, після невеликої затримки, пов'язаної з ремонтом Jane біля берегів Патагонії, досягли Південних Оркнейських островів. На острові Седдл — крихітному острівці на північ від острова Лорі, Ведделл виявив новий, невідомий науці вид тюленів, покритих темними плямами, яких він назвав морськими леопардами, а пізніше вони отримали ім'я першовідкривача — Leptonychotes weddelli, тюлені Веделла.
Від Південних Оркнейських островів Ведделл взяв курс на південь, де нібито була помічена земля (яка виявилася айсбергами) і 27 січня досяг 64° 58' південної широти, звідки взяв курс на північ, сподіваючись знайти нові землі в ділянці між Південними Оркнейськими і Південними Сандвічевими островами. 4 лютого, коли стало зрозуміло, що землю, яка таки існує, варто шукати на півдні, Ведделл знову взяв курс на південь. Дотримуючись 30 меридіану західної довготи, 17 лютого Jane і Beaufoy досягли 74° 34' південної широти — крайній південній точки подорожі, майже на 3 градуси (180 морських миль) перевищивши досягнення Джеймса Кука в січні 1774 року (і не дійшовши всього 270 кілометрів до землі Котса і шельфового льодовика Фільхнера). Від цієї точки Ведделл вирішив повернутися назад — не дивлячись на те, що літо 1823 року видалося неймовірно теплим, і море було вільним від льоду, існувала реальна небезпека опинитися замкненим льодовиками, що формуються на півночі.
12 березня кораблі Ведделла благополучно досягли Південної Георгії, звідки відпливли 17 квітня і взяли курс на Фолклендські острови, там вони провели антарктичну зиму. Наступної весни і влітку Ведделл і Брисбен безуспішно намагалися полювати на тюленів в районі Південних Шетландських островів і Вогняної Землі, і під кінець повернулися в Англію влітку 1824 року.
Наступні роки життя
У 1825 році Ведделл опублікував свій звіт про подорож «Подорож до південного полюса, здійснена в 1822—1824 роках. Містить дослідження антарктичного моря до сімдесят четвертого градуса південної широти і опис Вогненної Землі»(англ. A Voyage Towards the South Pole Performed in the Years 1822—1824; Containing an Examination of the Antarctic Sea to the Seventy-Fourth Degree of Latitude: and a Visit to Tierra del Fuego) (друге видання вийшло в 1827 році), в якому він виклав свої міркування з питань навігації в полярних водах, відомості про дику природу (зокрема, опис острова Південна Георгія) і пропозиції з питань збереження популяції тюленів в інтересах майбутнього звіробійного промислу. Його звіт отримав визнання і 5 лютого 1827 року Ведделла обрали членом Королівського товариства Единбурга.
Після подорожей в Антарктику Ведделл продовжив роботу в якості капітана Jane, але не займався звіробійним промислом. У 1829 році Jane зазнала аварії біля Азорських островів і була визнана непридатною для подальшої експлуатації, цей випадок серйозно позначився на фінансовому становищі Ведделла (він був співвласником судна). До 1832 року він ще деякий час плавав на судні Eliza, після чого залишив флот і залишився в Лондоні, де зняв квартиру на Норфолк-стріт.
Джеймс Ведделл помер у Лондоні в злиднях 9 вересня 1834 року у сорокасемирічному віці й був похований на кладовищі у церкві Сант-Клемент Дейнс.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #172444462 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання
- а. ^ HMS — префікс, що використовується в назвах суден Королівського військово-морського флоту Великої Британії (Her або His Majesty's Ship — Корабель Його (або Її) Величності)
Це незавершена стаття про особу Шотландії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhejms Veddell angl James Weddell 24 serpnya 1787 Ostende 9 veresnya 1834 London shotlandskij moreplavec i mislivec za tyulenyami U lyutomu 1823 roku vin propliv na shirotu 74 15 pd sh Antarktichne kolo i dali do regionu Pivdennogo okeanu zgodom ce more nazvali morem Veddella Dzhejms VeddellNarodivsya24 serpnya 1787 1787 08 24 1 2 Ostende d Zahidna Flandriya Belgiya 4 Pomer9 veresnya 1834 1834 09 09 1 2 47 rokiv London Spoluchene KorolivstvoKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnistmandrivnik doslidnikZnannya movanglijska 1 Mediafajli u VikishovishiYunistNarodivsya na belgijskomu uzberezhzhi Ostende sin shotlandskogo morskogo kapitana Batko Veddella pomer rano i vzhe u vici dev yati rokiv Dzhejms yak i jogo starshij brat pishov sluzhiti yungoyu u Korolivskij flot Pershim sudnom na yakomu vin sluzhiv buv HMS Swan a Odnak cherez shist misyaciv vin zvilnivsya i azh do 1810 roku pracyuvav v torgovelnomu floti na vuglyari vantazhnomu sudni osoblivoyi konstrukciyi na yakih perevazhno perevozili vugillya U 1810 roci Vedell povernuvsya u Korolivskij flot i vzhe cherez dva roki sluzhbi stav kermovim na HMS Hope Po zavershenni Napoleonivskih vijn vin buv zvilnenij z flotu U 1816 roci povernuvsya u torgovij flot pracyuvav na kompaniyu korablebudivnikiv Strachan amp Gavin z mista Plavannya v Antarktiku1820 1821 Persha podorozh Dzhejmsa Vedella vidbulasya v 1820 roci v yakosti kermovogo na 160 tonnomu brigu Jane Pid chas ciyeyi podorozhi Veddell shukav ostrovi Avrori ostrovi primari v Pivdennij Atlantici na shid vid Folklendskih ostroviv v nadiyi znajti novi promislovi ugiddya tyuleniv zajmavsya skladannyam lociyi Folklendskih ostroviv vidvidav vidkriti Vilyamom Smitom u 1819 roci Pivdenni Shetlandski ostrovi de v 1821 roci proviv vdalij promislovij sezon i v kvitni z vantazhem shkur tyuleniv povernuvsya v London 1821 1822 Persha podorozh Veddella v Antarktiku viyavilasya pributkovoyu i na virucheni groshi robotodavci Veddella pridbali nevelikij 65 tonnij kitoboyec Beaufoy U veresni 1821 roku brig Jane pid komanduvannyam Veddella i kitoboyec Beaufoy pid komanduvannyam shotlandcya Majkla Makleoda pokinuli Angliyu i v kinci zhovtnya dosyagli Pivdennih Shetlandskih ostroviv Kilkist tyuleniv na ostrovah do cogo chasu znachno skorotilosya i Beaufoy buv vidpravlenij na poshuki novih mislivskih ugid 11 grudnya v 240 milyah na shid vid ostrova Elefant Makleod dosyagnuv Pivdennih Orknejskih ostroviv Sam Veddell vidvidav ostrovi v lyutomu 1822 roku i proviv yih kartografuvannya U berezni Jane i Beaufoy zustrilisya v Pivdennij Georgiyi i v lipni povernulisya v Angliyu 1822 1824 Osnovnoyu metoyu Veddella v tretomu za rahunkom plavanni v Antarktiku yak i ranishe zalishalisya poshuki novih mislivskih ugid ale na cej raz dani jomu instrukciyi pidkazuvali v razi vidsutnosti mozhlivostej dlya promislu provesti poshuki novih zemel za mezhami vidomih morskih marshrutiv Jane i Beaufoy v mori Veddella 13 veresnya 1822 roku Beaufoy pid komanduvannyam Mettyu Brisbena i Jane pokinuli Angliyu i 12 sichnya 1823 roku pislya nevelikoyi zatrimki pov yazanoyi z remontom Jane bilya beregiv Patagoniyi dosyagli Pivdennih Orknejskih ostroviv Na ostrovi Seddl krihitnomu ostrivci na pivnich vid ostrova Lori Veddell viyaviv novij nevidomij nauci vid tyuleniv pokritih temnimi plyamami yakih vin nazvav morskimi leopardami a piznishe voni otrimali im ya pershovidkrivacha Leptonychotes weddelli tyuleni Vedella Tyulen Veddella Vid Pivdennih Orknejskih ostroviv Veddell vzyav kurs na pivden de nibito bula pomichena zemlya yaka viyavilasya ajsbergami i 27 sichnya dosyag 64 58 pivdennoyi shiroti zvidki vzyav kurs na pivnich spodivayuchis znajti novi zemli v dilyanci mizh Pivdennimi Orknejskimi i Pivdennimi Sandvichevimi ostrovami 4 lyutogo koli stalo zrozumilo sho zemlyu yaka taki isnuye varto shukati na pivdni Veddell znovu vzyav kurs na pivden Dotrimuyuchis 30 meridianu zahidnoyi dovgoti 17 lyutogo Jane i Beaufoy dosyagli 74 34 pivdennoyi shiroti krajnij pivdennij tochki podorozhi majzhe na 3 gradusi 180 morskih mil perevishivshi dosyagnennya Dzhejmsa Kuka v sichni 1774 roku i ne dijshovshi vsogo 270 kilometriv do zemli Kotsa i shelfovogo lodovika Filhnera Vid ciyeyi tochki Veddell virishiv povernutisya nazad ne divlyachis na te sho lito 1823 roku vidalosya nejmovirno teplim i more bulo vilnim vid lodu isnuvala realna nebezpeka opinitisya zamknenim lodovikami sho formuyutsya na pivnochi 12 bereznya korabli Veddella blagopoluchno dosyagli Pivdennoyi Georgiyi zvidki vidplivli 17 kvitnya i vzyali kurs na Folklendski ostrovi tam voni proveli antarktichnu zimu Nastupnoyi vesni i vlitku Veddell i Brisben bezuspishno namagalisya polyuvati na tyuleniv v rajoni Pivdennih Shetlandskih ostroviv i Vognyanoyi Zemli i pid kinec povernulisya v Angliyu vlitku 1824 roku Nastupni roki zhittya U 1825 roci Veddell opublikuvav svij zvit pro podorozh Podorozh do pivdennogo polyusa zdijsnena v 1822 1824 rokah Mistit doslidzhennya antarktichnogo morya do simdesyat chetvertogo gradusa pivdennoyi shiroti i opis Vognennoyi Zemli angl A Voyage Towards the South Pole Performed in the Years 1822 1824 Containing an Examination of the Antarctic Sea to the Seventy Fourth Degree of Latitude and a Visit to Tierra del Fuego druge vidannya vijshlo v 1827 roci v yakomu vin viklav svoyi mirkuvannya z pitan navigaciyi v polyarnih vodah vidomosti pro diku prirodu zokrema opis ostrova Pivdenna Georgiya i propoziciyi z pitan zberezhennya populyaciyi tyuleniv v interesah majbutnogo zvirobijnogo promislu Jogo zvit otrimav viznannya i 5 lyutogo 1827 roku Veddella obrali chlenom Korolivskogo tovaristva Edinburga Pislya podorozhej v Antarktiku Veddell prodovzhiv robotu v yakosti kapitana Jane ale ne zajmavsya zvirobijnim promislom U 1829 roci Jane zaznala avariyi bilya Azorskih ostroviv i bula viznana nepridatnoyu dlya podalshoyi ekspluataciyi cej vipadok serjozno poznachivsya na finansovomu stanovishi Veddella vin buv spivvlasnikom sudna Do 1832 roku vin she deyakij chas plavav na sudni Eliza pislya chogo zalishiv flot i zalishivsya v Londoni de znyav kvartiru na Norfolk strit Dzhejms Veddell pomer u Londoni v zlidnyah 9 veresnya 1834 roku u sorokasemirichnomu vici j buv pohovanij na kladovishi u cerkvi Sant Klement Dejns PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 172444462 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578Posilannyaa HMS prefiks sho vikoristovuyetsya v nazvah suden Korolivskogo vijskovo morskogo flotu Velikoyi Britaniyi Her abo His Majesty s Ship Korabel Jogo abo Yiyi Velichnosti Ce nezavershena stattya pro osobu Shotlandiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi