Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Джебраїльський район азерб Cəbrayıl rayonu адміністративно територіальна одиниця у південно західній частині Азербайджан

Джебраїльський район

Джебраїльський район

Джебраїльський район (азерб. Cəbrayıl rayonu) — адміністративно-територіальна одиниця у південно-західній частині Азербайджанської Республіки, з літа 1993 року до осені 2020 контролювалася невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою, що було кваліфіковано резолюціями Радою Безпеки ООН як окупація території Азербайджану вірменами. Згідно з адміністративно-територіальним поділом НКР, територія Джебраїльського району входила до складу Гадрутського району.

Джебраїльський район

(азерб. Cəbrayıl rayonu)

Адм. центр Джебраїл
Країна image Азербайджан
Номерний знак 14
Офіційна мова азербайджанська
Населення
 - повне 54 430
 - густота 51,8 осіб/км²
Етнікон азербайджанці
Площа
 - повна 1 050 км²
Висота
 - максимальна 434 м
 - мінімальна 434 м
Часовий пояс , влітку
Дата заснування 1930
Голова виконавчої влади Махмуд Ґулієв
Вебсайт Сайт виконавчої влади району
Код ISO 3166-2 AZ-CAB
Телефонний код +994 26
image
Джебраїльський район на мапі
Джебраїльський район на мапі
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Джебраїльський район

Адміністративний центр — місто Джебраїл.

Географія

Район розташований на південному сході Малого Кавказу, на лівому березі річки Аракс і межує на півдні з Іраном, на південному заході — з Зангеланським, на заході — Кубатлинським, на півночі — з Ходжавендським, на сході — з Фізулинським районами. Площа району складає 1050 км², центр району — місто Джебраїл.

Історія

Російська Імперія

У 1841 році територія Джебраїла була підпорядкована з центром у Шамахи, а у 1846 — Шушинському повіту. У 1873 Джебраїл та прилеглі до нього території вийшли зі складу Шушинського повіту, і у складі Єлизаветпольської губернії було утворено . До цього часу площа повіту складала 2922,6 км², а населення — 66 360 осіб; він охоплював нинішній Джебраїльський, Фізулинський, Ходжавендський, Кубатлинський та Зангеланський райони. У 1905—1918 роках повіт називався Карягинським.

СРСР

8 серпня 1930 року був створений Джебраїльський район Азербайджанської РСР.

Карабаський конфлікт

Докладніше: Карабаський конфлікт та Вірмено-азербайджанський конфлікт (2016)

Наприкінці серпня 1993 року у результаті наступу вірменських сил Збройні сили Азербайджану були вимушені залишити територію району, яка досі знаходиться під контролем невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки та адміністративно входить до Гадрутського району НКР.

Внаслідок відновлення бойових дій у Карабасі у квітні 2016, під контроль Азербайджану перейшла висота Лала біля села Джоджуґ-Мерджанли. Це єдиний населений пункт району, який фактично контролюється Азербайджаном.

Населення

У Джебраїльському районі історично проживали переважно азербайджанці. Це засвідчують усі переписи населення, що проводилися на цій території. Найбільшою національної меншиною у районі традиційно були росіяни.

Національний склад населення у Джебраїльському районі у 1939—1979 роках, осіб
Нац-сть 1939 1959 1970 1979
Азербайджанці  22 813  97,1 %  25 951  98,1 %  36 735  98,7 %  42 415  98,5 %
Росіяни  436  1,9 %  196  0,7 %  370  1,0 %  434  0,1 %
Талиші  11  0,1 % -  0 %  -  0 %  -  0 %
Лезгини  15  0,1 %  9  0,1 %  18  0,1 %  33  0,1 %
Вірмени  157  0,7 %  166  0,6 %  46  0,1 %  41  0,1 %
Грузини  2  0,1 %  3  0,1 %  6  0,1 %  10  0,1 %
Всього  23 502  100,00 %  26 377  100,00 %  37 227  100,00 %  43 047  100,00 %

Згідно з останнім переписом населення, проведеним у районі у 1989 році, його населення складало 49159 осіб.

Економіка

У районі є сировина для виробництва цементу, мармур, залізна руда, також є поклади нафти. До окупації район був важливим центром розведення шовкопряду. Також у районі займались виноробством та шиттям килимів.

Примітки

  1. . Aztelekom MMC. Aztelekom İB. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 19 серпня 2015.
  2. Резолюция № 874 от 14 октября 1993 года
  3. Резолюция СБ ООН № 884 от 12 ноября 1993 года
  4. Місто знаходиться на території, яку контролює невизнана Нагірно-Карабаська Республіка, і згідно з її адміністративно-територіальним поділом називається Джракан
  5. Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  6. Карабах: хронология конфликта [Архівовано 11 липня 2012 у Archive.is] BBC Russian.
  7. . Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  8. Населення Азербайджану [ 28 березня 2012 у Wayback Machine.] в різні моменти історії
  9. Всесоюзний перепис населення [ 22 грудня 2014 у Wayback Machine.] 1989
  10. Cəbrayıl Rayon Məhkəməsi [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті jabrayilcourt.gov.az (аз.)

Посилання

  • на сайті azerbaijan.az

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzhebrayilskij rajon azerb Cebrayil rayonu administrativno teritorialna odinicya u pivdenno zahidnij chastini Azerbajdzhanskoyi Respubliki z lita 1993 roku do oseni 2020 kontrolyuvalasya neviznanoyu Nagirno Karabaskoyu Respublikoyu sho bulo kvalifikovano rezolyuciyami Radoyu Bezpeki OON yak okupaciya teritoriyi Azerbajdzhanu virmenami Zgidno z administrativno teritorialnim podilom NKR teritoriya Dzhebrayilskogo rajonu vhodila do skladu Gadrutskogo rajonu Dzhebrayilskij rajon azerb Cebrayil rayonu Adm centr Dzhebrayil Krayina Azerbajdzhan Nomernij znak 14 Oficijna mova azerbajdzhanska Naselennya povne 54 430 gustota 51 8 osib km Etnikon azerbajdzhanci Plosha povna 1 050 km Visota maksimalna 434 m minimalna 434 m Chasovij poyas UTC 4 vlitku UTC 5 Data zasnuvannya 1930 Golova vikonavchoyi vladi Mahmud Guliyev Vebsajt Sajt vikonavchoyi vladi rajonu Kod ISO 3166 2 AZ CAB Telefonnij kod 994 26 Dzhebrayilskij rajon na mapi Dzhebrayilskij rajon na mapi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhebrayilskij rajon Administrativnij centr misto Dzhebrayil GeografiyaRajon roztashovanij na pivdennomu shodi Malogo Kavkazu na livomu berezi richki Araks i mezhuye na pivdni z Iranom na pivdennomu zahodi z Zangelanskim na zahodi Kubatlinskim na pivnochi z Hodzhavendskim na shodi z Fizulinskim rajonami Plosha rajonu skladaye 1050 km centr rajonu misto Dzhebrayil IstoriyaRosijska Imperiya U 1841 roci teritoriya Dzhebrayila bula pidporyadkovana z centrom u Shamahi a u 1846 Shushinskomu povitu U 1873 Dzhebrayil ta prilegli do nogo teritoriyi vijshli zi skladu Shushinskogo povitu i u skladi Yelizavetpolskoyi guberniyi bulo utvoreno Do cogo chasu plosha povitu skladala 2922 6 km a naselennya 66 360 osib vin ohoplyuvav ninishnij Dzhebrayilskij Fizulinskij Hodzhavendskij Kubatlinskij ta Zangelanskij rajoni U 1905 1918 rokah povit nazivavsya Karyaginskim SRSR 8 serpnya 1930 roku buv stvorenij Dzhebrayilskij rajon Azerbajdzhanskoyi RSR Karabaskij konflikt Dokladnishe Karabaskij konflikt ta Virmeno azerbajdzhanskij konflikt 2016 Naprikinci serpnya 1993 roku u rezultati nastupu virmenskih sil Zbrojni sili Azerbajdzhanu buli vimusheni zalishiti teritoriyu rajonu yaka dosi znahoditsya pid kontrolem neviznanoyi Nagirno Karabaskoyi Respubliki ta administrativno vhodit do Gadrutskogo rajonu NKR Vnaslidok vidnovlennya bojovih dij u Karabasi u kvitni 2016 pid kontrol Azerbajdzhanu perejshla visota Lala bilya sela Dzhodzhug Merdzhanli Ce yedinij naselenij punkt rajonu yakij faktichno kontrolyuyetsya Azerbajdzhanom NaselennyaU Dzhebrayilskomu rajoni istorichno prozhivali perevazhno azerbajdzhanci Ce zasvidchuyut usi perepisi naselennya sho provodilisya na cij teritoriyi Najbilshoyu nacionalnoyi menshinoyu u rajoni tradicijno buli rosiyani Nacionalnij sklad naselennya u Dzhebrayilskomu rajoni u 1939 1979 rokah osib Nac st 1939 1959 1970 1979 Azerbajdzhanci 22 813 97 1 25 951 98 1 36 735 98 7 42 415 98 5 Rosiyani 436 1 9 196 0 7 370 1 0 434 0 1 Talishi 11 0 1 0 0 0 Lezgini 15 0 1 9 0 1 18 0 1 33 0 1 Virmeni 157 0 7 166 0 6 46 0 1 41 0 1 Gruzini 2 0 1 3 0 1 6 0 1 10 0 1 Vsogo 23 502 100 00 26 377 100 00 37 227 100 00 43 047 100 00 Zgidno z ostannim perepisom naselennya provedenim u rajoni u 1989 roci jogo naselennya skladalo 49159 osib EkonomikaU rajoni ye sirovina dlya virobnictva cementu marmur zalizna ruda takozh ye pokladi nafti Do okupaciyi rajon buv vazhlivim centrom rozvedennya shovkopryadu Takozh u rajoni zajmalis vinorobstvom ta shittyam kilimiv Primitki Aztelekom MMC Aztelekom IB Arhiv originalu za 3 travnya 2018 Procitovano 19 serpnya 2015 Rezolyuciya 874 ot 14 oktyabrya 1993 goda Rezolyuciya SB OON 884 ot 12 noyabrya 1993 goda Misto znahoditsya na teritoriyi yaku kontrolyuye neviznana Nagirno Karabaska Respublika i zgidno z yiyi administrativno teritorialnim podilom nazivayetsya Dzhrakan Arhiv originalu za 25 kvitnya 2016 Procitovano 23 kvitnya 2016 Karabah hronologiya konflikta Arhivovano 11 lipnya 2012 u Archive is BBC Russian Arhiv originalu za 7 kvitnya 2016 Procitovano 23 kvitnya 2016 Naselennya Azerbajdzhanu 28 bereznya 2012 u Wayback Machine v rizni momenti istoriyi Vsesoyuznij perepis naselennya 22 grudnya 2014 u Wayback Machine 1989 Cebrayil Rayon Mehkemesi 15 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti jabrayilcourt gov az az Posilannyana sajti azerbaijan az

Дата публікації:
Топ