Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джаро́н Ланьє́ (англ. Jaron Zepel Lanier; нар. 3 травня 1960 року, Нью-Йорк, США) — науковець в галузі інформатики, спеціаліст із питань візуалізації даних, автор терміну «віртуальна реальність», футуролог, письменник, композитор, концептолог, філософ, (англ. digerati). Енциклопедія «Британіка» включила його у список 300 найвидатніших винахідників в історії людства.
| Джарон Ланьє | |
|---|---|
| англ. Jaron Zepel Lanier | |
 | |
| Народився | 3 травня 1960[1][2][…] (64 роки) Нью-Йорк, Нью-Йорк[4] |
| Країна |  США |
| Діяльність | інформатик, композитор, програміст, письменник, есеїст, викладач університету, дослідник штучного інтелекту, підприємець, філософ, піаніст, унаочнювач |
| Alma mater | d |
| Галузь | Інформаційні технології |
| Заклад | Microsoft Research |
| Відомий завдяки: | уведеному ним поняттю «віртуальна реальність» |
| Нагороди | |
| Особ. сторінка | jaronlanier.com |
 Джарон Ланьє у Вікісховищі | |
Біографічні дані
Народився у Нью-Йорку в сім'ї євреїв-емігрантів, вихідців з Європи, за фахом — піаністки й ученого-письменника. Його мати пережила концтабір у Відні, а родина батька емігрувала з України, щоб уникнути погромів. Сім'я згодом перебралась у місто Месілла (англ. Mesilla, New Mexico) у штаті Нью-Мексико. У віці 9 років Джарон втратив матір (загинула в автокатастрофі). Він ріс самотнім, ексцентричним і відчуженим, поглинутим своїми власними фантазіями, пристрастю до музики та нескінченними амбітними науковими проектами. Школа швидко набридла йому й у віці 13 років він її покинув.
У тому ж році Ланьє, не зважаючи на вік, отримав дозвіл на навчання в Університеті Нью-Мексико (англ. New Mexico State University), де познайомився з відомими вченими Марвіном Мінським й Клайдом Томбо, яких зацікавили його ідеї щодо віртуальної реальності. Це і дало можливість йому швидко пройти навчальні курси випускного рівня. У 1975 році отримав дослідницький грант Національного наукового фонду на вивчення математичної нотації, у 1979 році як студент-дослідник отримав грант на дослідження цифрових відеосимуляторів для навчальних потреб.
З 1980 року займався створенням відеоігор як незалежний розробник. У 1983 році став звукоінженером-композитором й розробником фірми Atari, брав участь у розробці музичної відеогри «Moondust» для 8-розрядних комп'ютерів на базі мікропроцесора MOS Technology 6502. У 1984 році опублікував у «Scientific American» статтю про візуальну мову програмування, у тому ж році разом з колишнім колегою по роботі в компанії Atari Томасом Ціммерманом (англ. Thomas G. Zimmerman) заснував фірму «VPL Research» (від англ. Visual Programming Language). Компанії вдалось укласти контракт з NASA на дослідження у сфері «наглядної комунікації». За період існування максимальний річний обіг фірми становив $6 млн, однак у 1990 році компанія збанкрутувала. У 1999 році компанія Sun Microsystems викупила у Ланьє право на патенти, що стосувались візуального програмування та графіки.
У 1990-х роках викладав у Колумбійському університеті, школі мистецтв Нью-Йоркського університету, був головним науковим співробітником проекту «Інтернет2» (1997—2001). У 2001—2004 роках — науковий консультант компанії Silicon Graphics. На початку 2000-х років, вивчаючи проблематику баз даних, прийшов до висновку про необхідність специфічної візуалізації складних моделей, наприклад у вигляді віртуальних міст, отриманих проеціюванням даних на тривимірний простір.
У 2006—2009 роки — співробітник Microsoft Research (MSR) підрозділу корпорації Microsoft, працював над проектом Kinect. У 2010 році попав до списку Time 100 — «ста найвпливовіших людей року».
Бібліографія
У 2006 році написав есе «Цифровий маоїзм: небезпека нового онлайн-колективізму» (англ. Digital Maoism: The Hazards of the New Online Collectivism), яке набуло великої популярності. Автор критикує раз у раз проголошуване нині «всезнання» колективної мудрості. Це явище і отримало у Ланьє назву «цифрового маоїзму». Він пише, зокрема: «Якщо ми починаємо вірити, що Інтернет сам по собі є якоюсь сутністю, яка має що сказати з будь-якого питання, то цим ми знецінюємо конкретних людей [які створюють контент знань], а себе перетворюємо в ідіотів».
Колективне авторство статей має тенденцію породжувати або підганяти інформацію під утверджену думку мейнстріму або організовано насаджувати у суспільстві певні переконання і вірування. Роботами, які створюються колективною працею, можна ефективно маніпулювати суспільною думкою. Це робиться анонімними групами редакторів непомітно і за сценою, які завдяки невидимості не несуть за це ніякої відповідальності.
Такого роду дії здатні породжувати майбутні тоталітарні системи, оскільки в основі своїй вони спираються на агресивно цілеспрямовані групи, що пригнічують в людях індивідуальність…
У 2009 році вийшла книга «Ви не гаджет: маніфест» (англ. You Are Not a Gadget: A Manifesto). У своєму маніфесті Ланьє досліджує питання взаємодії людини і технологій. Наприклад, чи не стають люди занадто визначеними й обмеженими тією інформацією і функціями, що можуть бути поданими на комп'ютерах. На думку Ланьє, за наявності «розумних» машин люди свідомо деградують. Своїм пріоритетом Джарон Ланьє вважає не допустити применшення людей до простих пристроїв. Також він звертає увагу на наслідки, до яких приводить анонімність користувачів Інтернету, міркує про так звану «вільну культуру», яка завдає серйозної шкоди світу музики, літератури та кіно. Крім того, автор звертає увагу на те, що в новій ідеології ідея індивідуальної точки зору відсунута на другий план. У соціальних мережах і таких сервісах, як «Вікіпедія», занадто велике значення приділяється думці натовпу, що знижує значимість індивідуальності в архітектурі суспільства.
Для тих, хто публікує контент в Інтернеті, Джарон Ланьє дає поради, які допоможуть залишитись особистістю, а не стати «джерелом фрагментів, що експлуатуються іншими»:
- не варто писати анонімно, за винятком тих випадків, коли існує реальна загроза вашому життю;
- якщо ви хочете розповісти інтернет-аудиторії про те, хто ви є, не користуйтесь готовими зразками, поданими на сайтах соціальних мереж, створіть краще свій сайт, що дозволить повніше розкрити вас як особистість;
- старайтесь розміщувати відео, на створення якого у вас пішло значно більше часу, ніж його тривалість;
- публікуйте у блозі пости, над якими вам довелось міркувати не один тиждень;
- якщо ви пишете у Твіттері, старайтесь, щоб ваші повідомлення передавали у більшій мірі ваші думки і ваше ставлення до ситуації, а не просту констатацію факту.
У 2013 році видав книгу «Кому належить майбутнє?» (англ. Who Owns the Future?). У книзі Ланьє викладає свої думки про те як Мережа замість того, щоб покращити світ, привела нас до кібернетичного тоталітаризму, де воля натовпу пригнічує свободу особистості. Із творця і популяризатора «віртуальної реальності» він перетворився на її критика. Основні тези його книги такі:
- Google і Facebook мають платити своїм користувачам. Автор вважає несправедливим те, що сучасна людина, будучи джерелом економіки великих даних, не отримує з цього ніякого прибутку.
- Інтернет і автоматизація позбавляють людей робочих місць. Величезна проблема, на думку філософа, полягає у тому, що безплатна інформація, яку створюють користувачі Мережі, скорочує робочі місця й завдає удару по низці галузей — книговиданню, телебаченню, музичній індустрії. Швидкий розвиток робототехніки та інших форм автоматизації (наприклад, 3D-друку) руйнує низку галузей промисловості економічно, і ті відходять на другий план.
- Система мікроплатежів допоможе створити ідеальне суспільство. Ланьє пропонує створити систему мікроплатежів, у якій кожна людина отримувала б оплату за внесок у всезагальну хмару даних. Він ґрунтується на ідеях американського соціолога, філософа й піонера інформаційних технологій Теда Нельсона. Тед Нельсон пропонував тримати в Мережі лише по одній копії кожного культурного продукту (книги, пісні тощо) — і платити автору цього твору невелику, прийнятну для всіх суму кожного разу, коли хтось звертається до його твору. В результаті кожний мав би змогу збагачуватись на своїй творчості.
- Потужні комп'ютери є джерелом нерівності. Нерівність Ланьє бачить не лише в тому, що ще не усі люди мають доступ до інтернету. Він переконаний, що володарі найпотужніших комп'ютерів і технологій мають перевагу, оскільки отримують, збирають та обробляють інформацію значно ефективніше за інших. До таких він відносить Google, Facebook та інші високотехнологічні компанії. У минулому досягнути влади і впливу можна було шляхом контролю того, чого потребують люди, наприклад, нафтових ресурсів. Тепер же, щоб стати впливовим, достатньо мати дуже потужний комп'ютер. Коли усі люди отримають доступ до мережі, володар найпотужнішого комп'ютера із найшвидшим підключенням до інтернету буде мати інформаційну перевагу.
- Молодь поміняла приватність на гаджети. Ланьє дивується низькій свідомості людей (особливо молодих), які користуються модними пристроями і без розбору діляться особистою інформацією у Мережі. Багато в чому завдяки їх пасивності у влади з'явилася можливість стежити за громадянами. Бути вільним — значить мати приватне життя, можливість залишитися наодинці зі своїми думками, проблемами та ідеями. Лише так людина може вирізнити себе й підвищити власну цінність. Коли ти носиш смартфон з GPS й відеокамерою та постійно передаєш дані корпораціям, яким платять рекламодавці, щоб маніпулювати тобою, твоя свобода стає обмеженою. У новому цифровому суспільстві недоторканність приватного життя потребує нового визначення, наприклад такого: «Свобода від створення на тебе профайлу» або «Рівність з тими, хто використовує найпотужніші комп'ютери». А мовчазна згода нашої молоді на стеження в обмін на сервіси — дуже дивне явище.
- Забезпечити приватність у сучасному світі практично неможливо. Неможливо точно визначити, кому тепер належать дані, каже Ланьє. Але якою б не була відповідь, у питаннях конфіденційності не слід йти на компроміси й думати, чим більше ми поступимось нашою приватністю, тим більше отримаємо у замін переваг (наприклад у сфері безпеки). Якщо державі потрібно проаналізувати інформацію про кожну людину, щоб упіймати терористів до того, як ті здійснять свої злі наміри, то людині неможливо забезпечити одночасно і приватність, і безпеку.
У 2017 році Ланьє опублікував книжку «Світанок нового: зустрічі з реальністю та віртуальною реальністю» (англ. Dawn of the New Everything: Encounters with Reality and Virtual Reality). У книзі Ланьє розмірковує про своє виховання у 1960-х роках у Нью-Мексико, свої життєві стосунки з технологіями та шлях до Силіконової долини. Частково, особистий спогад і, частково, роздуми щодо віртуальної реальності, Ланьє підкреслює універсальність віртуальної реальності як в історичному контексті, так і проектує її функції на майбутнє.
Названа виданнями The Economist, The Wall Street Journal, & Vox однією з найкращих книг 2017 року.
У 2018 році вийшла книжка «Десять аргументів на користь того, щоб видалити свої облікові записи у соцмережах прямо зараз» (англ. Ten arguments for deleting your social media accounts right now). Як випливає з назви, Ланьє стурбований впливом соціальних медіа, і багато його критики, спрямованої на соціальні медіа, буде зрозумілою тим, хто спостерігає за розвитком американської політики та культури. По суті, твердження полягає в тому, що такі платформи, як «Twitter» і «Facebook», зробили нас жорстокішими, менше співчутливими та дикішими. Ланьє стурбований тим, що наша опора на платформи соціальних медіа зменшує нашу здатність до духовності, що ми, по суті, перетворюємось на автоматизовані розширення цих платформ.
У 2023 році Ланьє опулікував статтю в щотижневику «Нью-Йоркер» під заголовком «Штучного інтелекту немає» (англ. There Is No A.I.). У статті він стверджує, що штучний інтелект (ШІ) за своєю суттю не є інтелектом як таким, а ґрунтується на здобутках отриманих людством раніше, і його містифікація несе лише шкоду людству. Насправді він є черговим інструментом, який здатний підвищити продуктивність людської діяльності і слід спрямувати зусилля фахівців саме у такому напряму, вживши заходів до мінімізації шкідливого впливу ШІ. В основі такого підходу повинні лежати технічні рішення, що забезпечили б гідність даних (англ. data dignity), що циркулюють у цифровому вигляді у віртуальному середовищі. Він закликає фахівців зайнятись перебудовою системи циркулювання цифрової інформації (Інтернету у першу чергу), де можна було б контролювати її джерело та отримувати підтвердження її достовірності. «Без знання походження даних у нас немає способу контролювати штучний інтелект або зробити його економічно справедливим. А це ризикує підштовхнути наше суспільство до прірви» — стверджує науковець. Ланьє завершує своє есе так: «Думайте про людей. Люди є відповіддю на проблеми бітів».
Примітки
- SNAC — 2010.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Енциклопедія Брокгауз
- https://www.imdb.com/name/nm0486820/
- . Русская служба Би-би-си. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 29 травня 2013.
- Savage, Emily (20 жовтня 2010). . j.j. the Jewish news weekly of Northern California. Архів оригіналу за 24 січня 2021. Процитовано 7 січня 2020.
- . Homepage of Jaron Lanier. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 11 вересня 2008.
- . Business Week Online. 6 лютого 1998. Архів оригіналу за 22 січня 2010. Процитовано 1 липня 2014.
- Exploring the Ocean in Our Brains with Jaron Lanier. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 1 травня 2013.
- The Influence Index -The 2010 TIME 100- Printout - TIME. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 1 травня 2013.
- Jaron Lanier -The 2010 TIME 100- Printout - TIME. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 1 травня 2013.
- Digital Maoism: The Hazards of the New Online Collectivism. — Edge, 2006.
- You Are Not a Gadget: A Manifesto. — NY : Alfred A. Knopf, 2009. — .
- Who Owns the Future?. — NY : , 2013. — .
- Lanier, Jaron,. Dawn of the New Everything: Encounters with Reality and Virtual Reality. — New York : Henry Holt and Co. — 351 с. — .
- Lanier, Jaron,. Ten arguments for deleting your social media accounts right now. — First edition. — New York : Picador/Henry Holt and Company. — 146 с. — , 125019668X.
- Foer, Franklin (13 червня 2018). . The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 15 липня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
- (20 квітня 2023). Annals of Artificial Intelligence - There Is No A.I. - There are ways of controlling the new technology—but first we have to stop mythologizing it. The New Yorker. Архів оригіналу за 23 квітня 2023. Процитовано 24 квітня 2023.
- Bogdan, Dennis (2 лютого 2023). Comment - In the Age of A.I., Major in Being Human - David Brooks. The New York Times. Архів оригіналу за 3 лютого 2023. Процитовано 24 квітня 2023.
Джерела
- Частиков Аркадий. Архитекторы компьютерного мира. — СПб. : , 2002. — 384 с. — 3000 прим. — .
- . Русская служба Би-би-си. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 29 травня 2013.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джарон Ланьє |
- Jaron Lanier's Website [ 13 липня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Jaron Lanier's profile [ 20 липня 2021 у Wayback Machine.] // MobyGames (англ.)
- Джарон Ланьє на сайті IMDb (англ.) (англ.)
- Відеодискусія з Ланьє [ 30 липня 2011 у Wayback Machine.] // Bloggingheads.tv (англ.)
- Appearances [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.] // C-SPAN (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzharo n Lanye angl Jaron Zepel Lanier nar 3 travnya 1960 roku Nyu Jork SShA naukovec v galuzi informatiki specialist iz pitan vizualizaciyi danih avtor terminu virtualna realnist futurolog pismennik kompozitor konceptolog filosof angl digerati Enciklopediya Britanika vklyuchila jogo u spisok 300 najvidatnishih vinahidnikiv v istoriyi lyudstva Dzharon Lanyeangl Jaron Zepel Lanier2006 rik traven 2006 rik travenNarodivsya3 travnya 1960 1960 05 03 1 2 64 roki Nyu Jork Nyu Jork 4 Krayina SShADiyalnistinformatik kompozitor programist pismennik eseyist vikladach universitetu doslidnik shtuchnogo intelektu pidpriyemec filosof pianist unaochnyuvachAlma materdGaluzInformacijni tehnologiyiZakladMicrosoft ResearchVidomij zavdyaki uvedenomu nim ponyattyu virtualna realnist NagorodiPremiya miru nimeckih knigariv 2014 Time 100 2010 dOsob storinkajaronlanier com Dzharon Lanye u VikishovishiBiografichni daniNarodivsya u Nyu Jorku v sim yi yevreyiv emigrantiv vihidciv z Yevropi za fahom pianistki j uchenogo pismennika Jogo mati perezhila konctabir u Vidni a rodina batka emigruvala z Ukrayini shob uniknuti pogromiv Sim ya zgodom perebralas u misto Mesilla angl Mesilla New Mexico u shtati Nyu Meksiko U vici 9 rokiv Dzharon vtrativ matir zaginula v avtokatastrofi Vin ris samotnim ekscentrichnim i vidchuzhenim poglinutim svoyimi vlasnimi fantaziyami pristrastyu do muziki ta neskinchennimi ambitnimi naukovimi proektami Shkola shvidko nabridla jomu j u vici 13 rokiv vin yiyi pokinuv U tomu zh roci Lanye ne zvazhayuchi na vik otrimav dozvil na navchannya v Universiteti Nyu Meksiko angl New Mexico State University de poznajomivsya z vidomimi vchenimi Marvinom Minskim j Klajdom Tombo yakih zacikavili jogo ideyi shodo virtualnoyi realnosti Ce i dalo mozhlivist jomu shvidko projti navchalni kursi vipusknogo rivnya U 1975 roci otrimav doslidnickij grant Nacionalnogo naukovogo fondu na vivchennya matematichnoyi notaciyi u 1979 roci yak student doslidnik otrimav grant na doslidzhennya cifrovih videosimulyatoriv dlya navchalnih potreb Z 1980 roku zajmavsya stvorennyam videoigor yak nezalezhnij rozrobnik U 1983 roci stav zvukoinzhenerom kompozitorom j rozrobnikom firmi Atari brav uchast u rozrobci muzichnoyi videogri Moondust dlya 8 rozryadnih komp yuteriv na bazi mikroprocesora MOS Technology 6502 U 1984 roci opublikuvav u Scientific American stattyu pro vizualnu movu programuvannya u tomu zh roci razom z kolishnim kolegoyu po roboti v kompaniyi Atari Tomasom Cimmermanom angl Thomas G Zimmerman zasnuvav firmu VPL Research vid angl Visual Programming Language Kompaniyi vdalos uklasti kontrakt z NASA na doslidzhennya u sferi naglyadnoyi komunikaciyi Za period isnuvannya maksimalnij richnij obig firmi stanoviv 6 mln odnak u 1990 roci kompaniya zbankrutuvala U 1999 roci kompaniya Sun Microsystems vikupila u Lanye pravo na patenti sho stosuvalis vizualnogo programuvannya ta grafiki U 1990 h rokah vikladav u Kolumbijskomu universiteti shkoli mistectv Nyu Jorkskogo universitetu buv golovnim naukovim spivrobitnikom proektu Internet2 1997 2001 U 2001 2004 rokah naukovij konsultant kompaniyi Silicon Graphics Na pochatku 2000 h rokiv vivchayuchi problematiku baz danih prijshov do visnovku pro neobhidnist specifichnoyi vizualizaciyi skladnih modelej napriklad u viglyadi virtualnih mist otrimanih proeciyuvannyam danih na trivimirnij prostir U 2006 2009 roki spivrobitnik Microsoft Research MSR pidrozdilu korporaciyi Microsoft pracyuvav nad proektom Kinect U 2010 roci popav do spisku Time 100 sta najvplivovishih lyudej roku BibliografiyaU 2006 roci napisav ese Cifrovij maoyizm nebezpeka novogo onlajn kolektivizmu angl Digital Maoism The Hazards of the New Online Collectivism yake nabulo velikoyi populyarnosti Avtor kritikuye raz u raz progoloshuvane nini vseznannya kolektivnoyi mudrosti Ce yavishe i otrimalo u Lanye nazvu cifrovogo maoyizmu Vin pishe zokrema Yaksho mi pochinayemo viriti sho Internet sam po sobi ye yakoyus sutnistyu yaka maye sho skazati z bud yakogo pitannya to cim mi znecinyuyemo konkretnih lyudej yaki stvoryuyut kontent znan a sebe peretvoryuyemo v idiotiv Kolektivne avtorstvo statej maye tendenciyu porodzhuvati abo pidganyati informaciyu pid utverdzhenu dumku mejnstrimu abo organizovano nasadzhuvati u suspilstvi pevni perekonannya i viruvannya Robotami yaki stvoryuyutsya kolektivnoyu praceyu mozhna efektivno manipulyuvati suspilnoyu dumkoyu Ce robitsya anonimnimi grupami redaktoriv nepomitno i za scenoyu yaki zavdyaki nevidimosti ne nesut za ce niyakoyi vidpovidalnosti Takogo rodu diyi zdatni porodzhuvati majbutni totalitarni sistemi oskilki v osnovi svoyij voni spirayutsya na agresivno cilespryamovani grupi sho prignichuyut v lyudyah individualnist U 2009 roci vijshla kniga Vi ne gadzhet manifest angl You Are Not a Gadget A Manifesto U svoyemu manifesti Lanye doslidzhuye pitannya vzayemodiyi lyudini i tehnologij Napriklad chi ne stayut lyudi zanadto viznachenimi j obmezhenimi tiyeyu informaciyeyu i funkciyami sho mozhut buti podanimi na komp yuterah Na dumku Lanye za nayavnosti rozumnih mashin lyudi svidomo degraduyut Svoyim prioritetom Dzharon Lanye vvazhaye ne dopustiti primenshennya lyudej do prostih pristroyiv Takozh vin zvertaye uvagu na naslidki do yakih privodit anonimnist koristuvachiv Internetu mirkuye pro tak zvanu vilnu kulturu yaka zavdaye serjoznoyi shkodi svitu muziki literaturi ta kino Krim togo avtor zvertaye uvagu na te sho v novij ideologiyi ideya individualnoyi tochki zoru vidsunuta na drugij plan U socialnih merezhah i takih servisah yak Vikipediya zanadto velike znachennya pridilyayetsya dumci natovpu sho znizhuye znachimist individualnosti v arhitekturi suspilstva Dlya tih hto publikuye kontent v Interneti Dzharon Lanye daye poradi yaki dopomozhut zalishitis osobististyu a ne stati dzherelom fragmentiv sho ekspluatuyutsya inshimi ne varto pisati anonimno za vinyatkom tih vipadkiv koli isnuye realna zagroza vashomu zhittyu yaksho vi hochete rozpovisti internet auditoriyi pro te hto vi ye ne koristujtes gotovimi zrazkami podanimi na sajtah socialnih merezh stvorit krashe svij sajt sho dozvolit povnishe rozkriti vas yak osobistist starajtes rozmishuvati video na stvorennya yakogo u vas pishlo znachno bilshe chasu nizh jogo trivalist publikujte u blozi posti nad yakimi vam dovelos mirkuvati ne odin tizhden yaksho vi pishete u Tvitteri starajtes shob vashi povidomlennya peredavali u bilshij miri vashi dumki i vashe stavlennya do situaciyi a ne prostu konstataciyu faktu U 2013 roci vidav knigu Komu nalezhit majbutnye angl Who Owns the Future U knizi Lanye vikladaye svoyi dumki pro te yak Merezha zamist togo shob pokrashiti svit privela nas do kibernetichnogo totalitarizmu de volya natovpu prignichuye svobodu osobistosti Iz tvorcya i populyarizatora virtualnoyi realnosti vin peretvorivsya na yiyi kritika Osnovni tezi jogo knigi taki Google i Facebook mayut platiti svoyim koristuvacham Avtor vvazhaye nespravedlivim te sho suchasna lyudina buduchi dzherelom ekonomiki velikih danih ne otrimuye z cogo niyakogo pributku Internet i avtomatizaciya pozbavlyayut lyudej robochih misc Velichezna problema na dumku filosofa polyagaye u tomu sho bezplatna informaciya yaku stvoryuyut koristuvachi Merezhi skorochuye robochi miscya j zavdaye udaru po nizci galuzej knigovidannyu telebachennyu muzichnij industriyi Shvidkij rozvitok robototehniki ta inshih form avtomatizaciyi napriklad 3D druku rujnuye nizku galuzej promislovosti ekonomichno i ti vidhodyat na drugij plan Sistema mikroplatezhiv dopomozhe stvoriti idealne suspilstvo Lanye proponuye stvoriti sistemu mikroplatezhiv u yakij kozhna lyudina otrimuvala b oplatu za vnesok u vsezagalnu hmaru danih Vin gruntuyetsya na ideyah amerikanskogo sociologa filosofa j pionera informacijnih tehnologij Teda Nelsona Ted Nelson proponuvav trimati v Merezhi lishe po odnij kopiyi kozhnogo kulturnogo produktu knigi pisni tosho i platiti avtoru cogo tvoru neveliku prijnyatnu dlya vsih sumu kozhnogo razu koli htos zvertayetsya do jogo tvoru V rezultati kozhnij mav bi zmogu zbagachuvatis na svoyij tvorchosti Potuzhni komp yuteri ye dzherelom nerivnosti Nerivnist Lanye bachit ne lishe v tomu sho she ne usi lyudi mayut dostup do internetu Vin perekonanij sho volodari najpotuzhnishih komp yuteriv i tehnologij mayut perevagu oskilki otrimuyut zbirayut ta obroblyayut informaciyu znachno efektivnishe za inshih Do takih vin vidnosit Google Facebook ta inshi visokotehnologichni kompaniyi U minulomu dosyagnuti vladi i vplivu mozhna bulo shlyahom kontrolyu togo chogo potrebuyut lyudi napriklad naftovih resursiv Teper zhe shob stati vplivovim dostatno mati duzhe potuzhnij komp yuter Koli usi lyudi otrimayut dostup do merezhi volodar najpotuzhnishogo komp yutera iz najshvidshim pidklyuchennyam do internetu bude mati informacijnu perevagu Molod pominyala privatnist na gadzheti Lanye divuyetsya nizkij svidomosti lyudej osoblivo molodih yaki koristuyutsya modnimi pristroyami i bez rozboru dilyatsya osobistoyu informaciyeyu u Merezhi Bagato v chomu zavdyaki yih pasivnosti u vladi z yavilasya mozhlivist stezhiti za gromadyanami Buti vilnim znachit mati privatne zhittya mozhlivist zalishitisya naodinci zi svoyimi dumkami problemami ta ideyami Lishe tak lyudina mozhe virizniti sebe j pidvishiti vlasnu cinnist Koli ti nosish smartfon z GPS j videokameroyu ta postijno peredayesh dani korporaciyam yakim platyat reklamodavci shob manipulyuvati toboyu tvoya svoboda staye obmezhenoyu U novomu cifrovomu suspilstvi nedotorkannist privatnogo zhittya potrebuye novogo viznachennya napriklad takogo Svoboda vid stvorennya na tebe profajlu abo Rivnist z timi hto vikoristovuye najpotuzhnishi komp yuteri A movchazna zgoda nashoyi molodi na stezhennya v obmin na servisi duzhe divne yavishe Zabezpechiti privatnist u suchasnomu sviti praktichno nemozhlivo Nemozhlivo tochno viznachiti komu teper nalezhat dani kazhe Lanye Ale yakoyu b ne bula vidpovid u pitannyah konfidencijnosti ne slid jti na kompromisi j dumati chim bilshe mi postupimos nashoyu privatnistyu tim bilshe otrimayemo u zamin perevag napriklad u sferi bezpeki Yaksho derzhavi potribno proanalizuvati informaciyu pro kozhnu lyudinu shob upijmati teroristiv do togo yak ti zdijsnyat svoyi zli namiri to lyudini nemozhlivo zabezpechiti odnochasno i privatnist i bezpeku U 2017 roci Lanye opublikuvav knizhku Svitanok novogo zustrichi z realnistyu ta virtualnoyu realnistyu angl Dawn of the New Everything Encounters with Reality and Virtual Reality U knizi Lanye rozmirkovuye pro svoye vihovannya u 1960 h rokah u Nyu Meksiko svoyi zhittyevi stosunki z tehnologiyami ta shlyah do Silikonovoyi dolini Chastkovo osobistij spogad i chastkovo rozdumi shodo virtualnoyi realnosti Lanye pidkreslyuye universalnist virtualnoyi realnosti yak v istorichnomu konteksti tak i proektuye yiyi funkciyi na majbutnye Nazvana vidannyami The Economist The Wall Street Journal amp Vox odniyeyu z najkrashih knig 2017 roku U 2018 roci vijshla knizhka Desyat argumentiv na korist togo shob vidaliti svoyi oblikovi zapisi u socmerezhah pryamo zaraz angl Ten arguments for deleting your social media accounts right now Yak viplivaye z nazvi Lanye sturbovanij vplivom socialnih media i bagato jogo kritiki spryamovanoyi na socialni media bude zrozumiloyu tim hto sposterigaye za rozvitkom amerikanskoyi politiki ta kulturi Po suti tverdzhennya polyagaye v tomu sho taki platformi yak Twitter i Facebook zrobili nas zhorstokishimi menshe spivchutlivimi ta dikishimi Lanye sturbovanij tim sho nasha opora na platformi socialnih media zmenshuye nashu zdatnist do duhovnosti sho mi po suti peretvoryuyemos na avtomatizovani rozshirennya cih platform U 2023 roci Lanye opulikuvav stattyu v shotizhneviku Nyu Jorker pid zagolovkom Shtuchnogo intelektu nemaye angl There Is No A I U statti vin stverdzhuye sho shtuchnij intelekt ShI za svoyeyu suttyu ne ye intelektom yak takim a gruntuyetsya na zdobutkah otrimanih lyudstvom ranishe i jogo mistifikaciya nese lishe shkodu lyudstvu Naspravdi vin ye chergovim instrumentom yakij zdatnij pidvishiti produktivnist lyudskoyi diyalnosti i slid spryamuvati zusillya fahivciv same u takomu napryamu vzhivshi zahodiv do minimizaciyi shkidlivogo vplivu ShI V osnovi takogo pidhodu povinni lezhati tehnichni rishennya sho zabezpechili b gidnist danih angl data dignity sho cirkulyuyut u cifrovomu viglyadi u virtualnomu seredovishi Vin zaklikaye fahivciv zajnyatis perebudovoyu sistemi cirkulyuvannya cifrovoyi informaciyi Internetu u pershu chergu de mozhna bulo b kontrolyuvati yiyi dzherelo ta otrimuvati pidtverdzhennya yiyi dostovirnosti Bez znannya pohodzhennya danih u nas nemaye sposobu kontrolyuvati shtuchnij intelekt abo zrobiti jogo ekonomichno spravedlivim A ce rizikuye pidshtovhnuti nashe suspilstvo do prirvi stverdzhuye naukovec Lanye zavershuye svoye ese tak Dumajte pro lyudej Lyudi ye vidpoviddyu na problemi bitiv PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 https www imdb com name nm0486820 Russkaya sluzhba Bi bi si Arhiv originalu za 11 chervnya 2013 Procitovano 29 travnya 2013 Savage Emily 20 zhovtnya 2010 j j the Jewish news weekly of Northern California Arhiv originalu za 24 sichnya 2021 Procitovano 7 sichnya 2020 Homepage of Jaron Lanier Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 11 veresnya 2008 Business Week Online 6 lyutogo 1998 Arhiv originalu za 22 sichnya 2010 Procitovano 1 lipnya 2014 Exploring the Ocean in Our Brains with Jaron Lanier Arhiv originalu za 17 travnya 2013 Procitovano 1 travnya 2013 The Influence Index The 2010 TIME 100 Printout TIME Arhiv originalu za 17 travnya 2013 Procitovano 1 travnya 2013 Jaron Lanier The 2010 TIME 100 Printout TIME Arhiv originalu za 18 travnya 2013 Procitovano 1 travnya 2013 Digital Maoism The Hazards of the New Online Collectivism Edge 2006 You Are Not a Gadget A Manifesto NY Alfred A Knopf 2009 ISBN 9780307593146 Who Owns the Future NY Simon amp Schuster 2013 ISBN 1451654960 Lanier Jaron Dawn of the New Everything Encounters with Reality and Virtual Reality New York Henry Holt and Co 351 s ISBN 9781627794091 Lanier Jaron Ten arguments for deleting your social media accounts right now First edition New York Picador Henry Holt and Company 146 s ISBN 9781250196682 125019668X Foer Franklin 13 chervnya 2018 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 15 lipnya 2019 Procitovano 24 kvitnya 2019 20 kvitnya 2023 Annals of Artificial Intelligence There Is No A I There are ways of controlling the new technology but first we have to stop mythologizing it The New Yorker Arhiv originalu za 23 kvitnya 2023 Procitovano 24 kvitnya 2023 Bogdan Dennis 2 lyutogo 2023 Comment In the Age of A I Major in Being Human David Brooks The New York Times Arhiv originalu za 3 lyutogo 2023 Procitovano 24 kvitnya 2023 DzherelaChastikov Arkadij Arhitektory kompyuternogo mira SPb 2002 384 s 3000 prim ISBN 5 94157 138 0 Russkaya sluzhba Bi bi si Arhiv originalu za 11 chervnya 2013 Procitovano 29 travnya 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzharon Lanye Jaron Lanier s Website 13 lipnya 2011 u Wayback Machine angl Jaron Lanier s profile 20 lipnya 2021 u Wayback Machine MobyGames angl Dzharon Lanye na sajti IMDb angl angl Videodiskusiya z Lanye 30 lipnya 2011 u Wayback Machine Bloggingheads tv angl Appearances 16 sichnya 2021 u Wayback Machine C SPAN angl