Джанні Ді Марціо

Джанні Ді Марціо (італ. Gianni Di Marzio, 8 січня 1940, Неаполь — 22 січня 2022) — італійський футбольний тренер та функціонер. Працював з клубами Серії А «Катандзаро», «Наполі» та «Катанією».

Джанні Ді Марціо
Джанні Ді Марціо
Особисті дані
Народження	8 січня 1940(1940-01-08)
	Неаполь, Італія
Смерть	22 січня 2022(2022-01-22)^[1] (82 роки)
	Падуя, Італія
Громадянство	Італія
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1962–1963 «Бойс Кайванезе» ? (?) 1963–1964 «Іскія» 3 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1968–1969 (помічник) 1969–1971 «Наполі» (мол.) 1971–1972 1972–1973 1973–1974 «Бриндізі» 1974–1977 «Катандзаро» 1977–1978 «Наполі» 1979–1980 «Дженоа» 1980–1982 «Лечче» 1982–1983 «Катанія» 1984–1985 «Падова» 1987–1988 «Козенца» 1988–1989 «Катандзаро» 1989–1990 «Козенца» 1991–1992 «Палермо»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

На початку кар'єри грав у футбол за клуби «Бойс Кайванезе» та «Іскія», але через травми рано закінчив кар'єру.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру 1968 року, увійшовши до тренерського штабу Арнальдо Сентіменті у клубі , а потім працював з молодіжною командою «Наполі».

Першим досвідом самостійної роботи для Ді Марціо стала робота з , у складі якої він був визнаний Найкращим тренером сезону 1971/72 у Серії С, після чого працював з клубами та «Бриндізі».

1974 року став головним тренером команди «Катандзаро», з якою у першому сезоні програв плей-оф за вихід в Серію А «Вероні» (1:0), але з другої спроби команда таки зуміла вийти до елітного італійського дивізіону, де, втім, у сезоні 1976/77 посіла передостаннє місце та вилетіла, після чого Джанні покинув клуб.

Ді Марціо та Дієго Марадона

Натомість Ді Марціо залишився у Серії А, де протягом 1977—1978 років очолював тренерський штаб «Наполі». У першому сезоні Джанні з командою зайняв 6 місце, кваліфікувавшись у Кубок УЄФА, а також став фіналістом кубка країни, проте вже на початку наступного сезону 8 жовтня був замінений на тренерській посаді на Луїса Вінісіо, після програшу у матчі другого туру проти «Фіорентіни».

Згодом працював у Серії В з клубами «Дженоа» та «Лечче», а 1982 року очолив «Катанію», з якою в першому ж сезоні вийшов до Серії А. Щоправда там тренер встиг попрацювати з командою лише у 12 турах, після яких клуб опустився на останнє місце, яке так і не покинув до кінця сезону, а Ді Марціо покинув клуб у грудні 1983 року.

Згодом з 1984 і по 1985 рік очолював тренерський штаб команди «Падова» у Серії В, а потім працював з «Козенцою», яку повернув до Серії В вперше за 24 роки.

Останнім місцем тренерської роботи Ді Марціо був клуб «Палермо», головним тренером команди якого Джанні Ді Марціо був з 1991 по 1992 рік.

По завершенні тренерської кар'єри став футбольним функціонером і працював у «Козенці» та «Венеції» (1996—1998), був відповідальним за легіонерів у «Ювентусі» (2001—2006), працював з англійським «Квінз Парк Рейнджерс» як ринковий консультант.

7 квітня 2016 року він приєднався до персоналу «Палермо» в статусі особистого консультанта президента Мауріціо Дзампаріні.

Примітки

1. https://www.lastampa.it/sport/calcio/2022/01/22/video/addio_a_gianni_di_marzio_aveva_82_anni-2838080/
2. Gianni Di Marzio su Taarabt e panchina Qpr [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Calciomercato.it
3. . U.S. Città di Palermo. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 3 травня 2016. {{}}: Недійсний |deadurl=sì ()

Титули і досягнення

• Найкращий тренер Серії С: 1971-72
• Найкращий тренер Серії В: 1975-76

Посилання

• Тренерський профіль на transfermarkt.com [ 1 травня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)