«Деякі факти про покійного Артура Джерміна та його родину» (англ. Facts Concerning the Late Arthur Jermyn and His Family) — повість американського письменника Говарда Ф. Лавкрафта, написана у 1920 році. Вперше опублікована в липні 1921 року в журналі «The Wolverine». У 1986 році повість ввійшла до збірки «Дагон та інші моторошні розповіді» (англ. Dagon and Other Macabre Tales). Перший офіційний переклад українською мовою у вигляді окремого видання у форматі мінібук був опублікований у 2016 році видавництвом «Орієнтир» під назвою «Біла мавпа. Правда про смерть Артура Джерміна і його родину» (перекладач — Андрій Харченко).
Деякі факти про покійного Артура Джерміна та його родину | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Facts Concerning the Late Arthur Jermyn and His Family | ||||
обкладинка книги «Біла мавпа» (Видавництво «Орієнтир», 2016 рік), першого українського перекладу повісті. | ||||
Жанр | наукова фантастика | |||
Форма | оповідання | |||
Автор | Говард Лавкрафт | |||
Мова | англійська | |||
Опубліковано | 1921 | |||
Країна | США | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Історія публікації
Перша публікація повісті (журнал «The Wolverine», липень 1921 року) була здійснена під назвою «Біла мавпа». Перейменування відбулося без згоди автора, чим Лавкрафт був вкрай незадоволений. У 1924 році, він так прокоментував це: «Якби я колись би назвав історію „Біла мавпа“, в ній не було б мавпи». Пізніше повість перевидавалася під назвою «Артур Джермін».
Критик У. Фулвілер та письменник Е. Ф. Блейлер вважають, що на написання «Артура Джерміна» Лавкрафта надихнули романи Едгара Райса Берроуза «Повернення Тарзана» (1913 рік) та «Тарзан і скарби Опару» (1916 рік), де фігурує загублене місто Опар, населення якого складає гібридна раса, що виникла в результаті парування людей з мавпами.
Персонажі
- Артур Джермін
Головний герой повісті. Поет і вчений-етнолог. Нащадок баронетського роду Джермінів. Син сера Альфреда Джерміна і невідомої співачки мюзик-холлу. Був відзначений рядом почесних нагород Оскфордського університету. Після смерті матері у 1911 році продав частину маєтку і за цей кошт спорядив експедицію у Бельгійське Конго. На початку 1912 року за допомогою інформації від Мвану, вождя племені калірі, знайшов описане Вейдом Джерміном стародавнє місто «білих мавп». Після експедиції винайняв мс'є Верхерена для того, щоб той дістав йому мумію принцеси «білих мавп». 3 серпня 1913 року, після того, як отримав посилку від Верхерена і зрозумів таємницю своєї родини, здійснив самоспалення на подвір'ї власного маєтку.
- Вейд Джермін
Прапрапрадід Артура, вчений-антрополог, один з перших дослідників басейну річки Конго, зібрав колекцію артефактів з Тропічної Африки та написав книгу «Огляд деяких регіонів Африки». Описав стародавнє місто «білих мавп» у Бельгійському Конго. З другої своєї експедиції він повернувся з дружиною, яку оселив затворницею у власному маєтку. Про неї навколишнім не було відомо нічого, окрім того, що вона дочка португальського торговця. У третю експедицію в Конго поїхав разом з дружиною, але повернувся сам. З'їхав з глузду і в 1765 році був поміщений у божевільню в Хантингдоні, де й помер через три роки.
- Філіп Джермін
Син Вейда Джерміна і «доньки португальського торговця», прапрадід Артура Джерміна. На відміну від батька не мав хисту до науки, скоріше навпаки. Через 12 років після отримання спадку і титулу баронета одружився з донькою свого лісника, який за чутками походив від циган. Не дочекавшись народження сина, пішов на флот простим матросом. Став відомим завдяки силовим трюкам і сміливому лазанню по мачтах і канатах. Після завершення англо-американської війни, служив на торговому судні, що здійснювало рейси до Африки. Зник вночі, коли його корабель пристав до берегів Конго.
- Роберт Джермін
Син Філіпа Джерміна та доньки лісника, прадід Артура Джерміна. Вчений-етнограф, детально дослідив колекцію свого діда, організував дві експедиції у Тропічну Африку. У 1815 році одружився з донькою віконта Брайтхолма, яка народила йому трьох синів, старший і молодший з яких мали значні вади розвитку і мешкали у маєтку Джермінів. 19 жовтня 1852 року після бесіди з дослідником Семюелем Сітоном, який щойно повернувся з Африки, впав у безумство і вбив самого Сітона і всіх трьох своїх синів. Після чого був ізольований, зробив кілька спроб самогубства і на другий рік ізоляції помер від апоплексичного удару.
- Невіл Джермін
Син Роберта Джерміна і доньки віконта Брайтхолма, дід Артура Джерміна. У 1849 році втік з дому з простою танцівницею. Через рік повернувся додому вдівцем і з немовлям-сином на руках. Був прощений, але 19 жовтня 1852 року убитий у приступі безумства власним батьком. Перед смертю встиг врятувати свого 2-річного сина.
- Альфред Джермін
Син Невіла Джерміна і простої танцівниці, батько Артура Джерміна. У 4 роки став баронетом після смерті діда, який до цього вбив його батька. У 20 років зв'язався з трупою артистів мюзик-холлу. У 36 років кинув дружину-танцівницю і малолітнього сина і поїхав на гастролі з американським мандрівним цирком. Дресирував горилу і був нею ж убитий.
- Семюел Сітон
Мандрівник, дослідник Тропічної Африки, довгий час прожив серед племені онга і написав про них ґрунтовні нотатки. 19 жовтня 1852 року завітав до маєтку Джермінів, щоб поділитися з Робертом Джерміном своїми здогадами про кам'яне місто «білих мавп» і їх «білого бога». Бесіда переросла у криваву бійню, під час якої Роберт Джермін вбив Сітона і трьох своїх синів.
- Неназвана дружина Вейда Джерміна
Мати Філіпа Джерміна і прапрапрабабка Артура Джерміна. Сусіди знали про неї лише те, що вона донька португальського торговця і Джермін привіз її з другої своєї африканської експедиції. Ніхто і ніколи не бачив її зблизька. Після народження сина разом з чоловіком поїхала у чергову експедицію в Африку, з якої не повернулася.
- Мвану
Вождь племені калірі, що мешкало у Бельгійському Конго. На початку 1912 року Артур Джермін зустрів і детально розпитав Мвану про кам'яне місто, війну його мешканців з племенем н'бангу і викрадення останніми мумії людиноподібної мавпи, яка була об'єктом поклоніння і вважалася богинею. Саме за інформацією, отриманою від Мвану, Артур Джермін згодом знайшов руїни стародавнього міста «білих мавп».
- мс'є Верхерен
Бельгійський авантюрист, мандрівник і дослідник, агент однієї з торгових факторій у Бельгійському Конго. Погодився дістати для Артура Джерміна мумію людиноподібної мавпи-богині, яку викрало з кам'яного міста плем'я н'бангу. У червні 1913 року зміг дістати мумію і відправив її до Англії. Саме ця посилка і стала причиною самогубства Артура Джерміна.
Сюжет
Етнолог Артур Джермін продовжує розпочаті його прапрапрадідом пошуки загубленого у джунглях Тропічної Африки кам'яного міста «білих мавп». Із досліджень своїх пращурів та інформації, зібраної від місцевих племен, він віднаходить руїни цього міста у Бельгійському Конго і встановлює, що місто колись було піддане набігу велетенських людиноподібних «білих мавп», і його мешканці були нащадками цих мавп. Згодом туди прибув «білий бог», одружився з їхньою принцесою — «білою мавпою» і разом з дружиною та новонародженим сином полишив місто. Потім подружжя повернулося, але вже без сина. «Принцеса-мавпа» по поверненні померла і була муміфікована чоловіком. Він вдягнув на мумію медальйон і знову лишив місто. Мумія «білої мавпи» стала об'єктом поклоніння, богинею міста. Пізніше войовниче плем'я н'бангу напало на місто, зруйнувало його і викрало священну мумію.
Авантюрист мс'є Верхерен обіцяє Артуру Джерміну знайти і переслати до Англії ту саму мумію. Це відбувається влітку 1913 року. Після огляду мумії Джермін упевнився, що тим самим «білим богом» був його власний прапрапрадід Вейд Джермін, «принцесою-мавпою» — його ж-таки прапрапрабабуся, а сам він — нащадок «білих мавп». Останнім доказом виявилося медальйон, що був на мумії. На ньому був зображений герб роду Джермінів. Не змігши жити з цим, Артур Джермін вчиняє самоспалення.
Примітки
- (рос.). Лаборатория фантастики. Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 8 жовтня 2019.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - The Call of Cthulhu and Other Dark Tales 2009 Barnes and Noble, page 12
- S. T. Joshi and David E. Schultz, An H. P. Lovecraft Encyclopedia, p. 90.
- William Fulwiler, «E.R.B. and H.P.L.», Black Forbidden Things, Robert M. Price, ed., pp. 64–65.
- E.F. Bleiler, «H.P. Lovecraft» in Supernatural Fiction Writers, Vol 2, NY: Scribners, 1985, p. 482.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Deyaki fakti pro pokijnogo Artura Dzhermina ta jogo rodinu angl Facts Concerning the Late Arthur Jermyn and His Family povist amerikanskogo pismennika Govarda F Lavkrafta napisana u 1920 roci Vpershe opublikovana v lipni 1921 roku v zhurnali The Wolverine U 1986 roci povist vvijshla do zbirki Dagon ta inshi motoroshni rozpovidi angl Dagon and Other Macabre Tales Pershij oficijnij pereklad ukrayinskoyu movoyu u viglyadi okremogo vidannya u formati minibuk buv opublikovanij u 2016 roci vidavnictvom Oriyentir pid nazvoyu Bila mavpa Pravda pro smert Artura Dzhermina i jogo rodinu perekladach Andrij Harchenko Deyaki fakti pro pokijnogo Artura Dzhermina ta jogo rodinuangl Facts Concerning the Late Arthur Jermyn and His Familyobkladinka knigi Bila mavpa Vidavnictvo Oriyentir 2016 rik pershogo ukrayinskogo perekladu povisti Zhanrnaukova fantastikaFormaopovidannyaAvtorGovard LavkraftMovaanglijskaOpublikovano1921Krayina SShA Cej tvir u VikishovishiIstoriya publikaciyiPersha publikaciya povisti zhurnal The Wolverine lipen 1921 roku bula zdijsnena pid nazvoyu Bila mavpa Perejmenuvannya vidbulosya bez zgodi avtora chim Lavkraft buv vkraj nezadovolenij U 1924 roci vin tak prokomentuvav ce Yakbi ya kolis bi nazvav istoriyu Bila mavpa v nij ne bulo b mavpi Piznishe povist perevidavalasya pid nazvoyu Artur Dzhermin Kritik U Fulviler ta pismennik E F Blejler vvazhayut sho na napisannya Artura Dzhermina Lavkrafta nadihnuli romani Edgara Rajsa Berrouza Povernennya Tarzana 1913 rik ta Tarzan i skarbi Oparu 1916 rik de figuruye zagublene misto Opar naselennya yakogo skladaye gibridna rasa sho vinikla v rezultati paruvannya lyudej z mavpami PersonazhiArtur Dzhermin Golovnij geroj povisti Poet i vchenij etnolog Nashadok baronetskogo rodu Dzherminiv Sin sera Alfreda Dzhermina i nevidomoyi spivachki myuzik hollu Buv vidznachenij ryadom pochesnih nagorod Oskfordskogo universitetu Pislya smerti materi u 1911 roci prodav chastinu mayetku i za cej kosht sporyadiv ekspediciyu u Belgijske Kongo Na pochatku 1912 roku za dopomogoyu informaciyi vid Mvanu vozhdya plemeni kaliri znajshov opisane Vejdom Dzherminom starodavnye misto bilih mavp Pislya ekspediciyi vinajnyav ms ye Verherena dlya togo shob toj distav jomu mumiyu princesi bilih mavp 3 serpnya 1913 roku pislya togo yak otrimav posilku vid Verherena i zrozumiv tayemnicyu svoyeyi rodini zdijsniv samospalennya na podvir yi vlasnogo mayetku Vejd Dzhermin Praprapradid Artura vchenij antropolog odin z pershih doslidnikiv basejnu richki Kongo zibrav kolekciyu artefaktiv z Tropichnoyi Afriki ta napisav knigu Oglyad deyakih regioniv Afriki Opisav starodavnye misto bilih mavp u Belgijskomu Kongo Z drugoyi svoyeyi ekspediciyi vin povernuvsya z druzhinoyu yaku oseliv zatvorniceyu u vlasnomu mayetku Pro neyi navkolishnim ne bulo vidomo nichogo okrim togo sho vona dochka portugalskogo torgovcya U tretyu ekspediciyu v Kongo poyihav razom z druzhinoyu ale povernuvsya sam Z yihav z gluzdu i v 1765 roci buv pomishenij u bozhevilnyu v Hantingdoni de j pomer cherez tri roki Filip Dzhermin Sin Vejda Dzhermina i donki portugalskogo torgovcya prapradid Artura Dzhermina Na vidminu vid batka ne mav histu do nauki skorishe navpaki Cherez 12 rokiv pislya otrimannya spadku i titulu baroneta odruzhivsya z donkoyu svogo lisnika yakij za chutkami pohodiv vid cigan Ne dochekavshis narodzhennya sina pishov na flot prostim matrosom Stav vidomim zavdyaki silovim tryukam i smilivomu lazannyu po machtah i kanatah Pislya zavershennya anglo amerikanskoyi vijni sluzhiv na torgovomu sudni sho zdijsnyuvalo rejsi do Afriki Znik vnochi koli jogo korabel pristav do beregiv Kongo Robert Dzhermin Sin Filipa Dzhermina ta donki lisnika pradid Artura Dzhermina Vchenij etnograf detalno doslidiv kolekciyu svogo dida organizuvav dvi ekspediciyi u Tropichnu Afriku U 1815 roci odruzhivsya z donkoyu vikonta Brajtholma yaka narodila jomu troh siniv starshij i molodshij z yakih mali znachni vadi rozvitku i meshkali u mayetku Dzherminiv 19 zhovtnya 1852 roku pislya besidi z doslidnikom Semyuelem Sitonom yakij shojno povernuvsya z Afriki vpav u bezumstvo i vbiv samogo Sitona i vsih troh svoyih siniv Pislya chogo buv izolovanij zrobiv kilka sprob samogubstva i na drugij rik izolyaciyi pomer vid apopleksichnogo udaru Nevil Dzhermin Sin Roberta Dzhermina i donki vikonta Brajtholma did Artura Dzhermina U 1849 roci vtik z domu z prostoyu tancivniceyu Cherez rik povernuvsya dodomu vdivcem i z nemovlyam sinom na rukah Buv proshenij ale 19 zhovtnya 1852 roku ubitij u pristupi bezumstva vlasnim batkom Pered smertyu vstig vryatuvati svogo 2 richnogo sina Alfred Dzhermin Sin Nevila Dzhermina i prostoyi tancivnici batko Artura Dzhermina U 4 roki stav baronetom pislya smerti dida yakij do cogo vbiv jogo batka U 20 rokiv zv yazavsya z trupoyu artistiv myuzik hollu U 36 rokiv kinuv druzhinu tancivnicyu i malolitnogo sina i poyihav na gastroli z amerikanskim mandrivnim cirkom Dresiruvav gorilu i buv neyu zh ubitij Semyuel Siton Mandrivnik doslidnik Tropichnoyi Afriki dovgij chas prozhiv sered plemeni onga i napisav pro nih gruntovni notatki 19 zhovtnya 1852 roku zavitav do mayetku Dzherminiv shob podilitisya z Robertom Dzherminom svoyimi zdogadami pro kam yane misto bilih mavp i yih bilogo boga Besida pererosla u krivavu bijnyu pid chas yakoyi Robert Dzhermin vbiv Sitona i troh svoyih siniv Nenazvana druzhina Vejda Dzhermina Mati Filipa Dzhermina i prapraprababka Artura Dzhermina Susidi znali pro neyi lishe te sho vona donka portugalskogo torgovcya i Dzhermin priviz yiyi z drugoyi svoyeyi afrikanskoyi ekspediciyi Nihto i nikoli ne bachiv yiyi zblizka Pislya narodzhennya sina razom z cholovikom poyihala u chergovu ekspediciyu v Afriku z yakoyi ne povernulasya Mvanu Vozhd plemeni kaliri sho meshkalo u Belgijskomu Kongo Na pochatku 1912 roku Artur Dzhermin zustriv i detalno rozpitav Mvanu pro kam yane misto vijnu jogo meshkanciv z plemenem n bangu i vikradennya ostannimi mumiyi lyudinopodibnoyi mavpi yaka bula ob yektom pokloninnya i vvazhalasya bogineyu Same za informaciyeyu otrimanoyu vid Mvanu Artur Dzhermin zgodom znajshov ruyini starodavnogo mista bilih mavp ms ye Verheren Belgijskij avantyurist mandrivnik i doslidnik agent odniyeyi z torgovih faktorij u Belgijskomu Kongo Pogodivsya distati dlya Artura Dzhermina mumiyu lyudinopodibnoyi mavpi bogini yaku vikralo z kam yanogo mista plem ya n bangu U chervni 1913 roku zmig distati mumiyu i vidpraviv yiyi do Angliyi Same cya posilka i stala prichinoyu samogubstva Artura Dzhermina SyuzhetEtnolog Artur Dzhermin prodovzhuye rozpochati jogo praprapradidom poshuki zagublenogo u dzhunglyah Tropichnoyi Afriki kam yanogo mista bilih mavp Iz doslidzhen svoyih prashuriv ta informaciyi zibranoyi vid miscevih plemen vin vidnahodit ruyini cogo mista u Belgijskomu Kongo i vstanovlyuye sho misto kolis bulo piddane nabigu veletenskih lyudinopodibnih bilih mavp i jogo meshkanci buli nashadkami cih mavp Zgodom tudi pribuv bilij bog odruzhivsya z yihnoyu princesoyu biloyu mavpoyu i razom z druzhinoyu ta novonarodzhenim sinom polishiv misto Potim podruzhzhya povernulosya ale vzhe bez sina Princesa mavpa po povernenni pomerla i bula mumifikovana cholovikom Vin vdyagnuv na mumiyu medaljon i znovu lishiv misto Mumiya biloyi mavpi stala ob yektom pokloninnya bogineyu mista Piznishe vojovniche plem ya n bangu napalo na misto zrujnuvalo jogo i vikralo svyashennu mumiyu Avantyurist ms ye Verheren obicyaye Arturu Dzherminu znajti i pereslati do Angliyi tu samu mumiyu Ce vidbuvayetsya vlitku 1913 roku Pislya oglyadu mumiyi Dzhermin upevnivsya sho tim samim bilim bogom buv jogo vlasnij praprapradid Vejd Dzhermin princesoyu mavpoyu jogo zh taki prapraprababusya a sam vin nashadok bilih mavp Ostannim dokazom viyavilosya medaljon sho buv na mumiyi Na nomu buv zobrazhenij gerb rodu Dzherminiv Ne zmigshi zhiti z cim Artur Dzhermin vchinyaye samospalennya Primitki ros Laboratoriya fantastiki Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2019 Procitovano 8 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2019 Procitovano 8 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2019 Procitovano 8 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya The Call of Cthulhu and Other Dark Tales 2009 Barnes and Noble page 12 S T Joshi and David E Schultz An H P Lovecraft Encyclopedia p 90 William Fulwiler E R B and H P L Black Forbidden Things Robert M Price ed pp 64 65 E F Bleiler H P Lovecraft in Supernatural Fiction Writers Vol 2 NY Scribners 1985 p 482