Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Де́смонд Мпіло Ту́ту (англ. Desmond Mpilo Tutu, 7 жовтня 1931, Клерксдорп, Трансвааль, Південно-Африканська Республіка — 26 грудня 2021) — південноафриканський активіст і священнослужитель, у 1980-х виступав проти політики апартеїду. Туту став першим південноафриканським архієпископом англіканської церкви в Кейптауні та примасом Церковної провінції Південної Африки (нині: Англіканська Церква Південної Африки), а 1984 — другим південноафриканцем, якого нагородили Нобелівською премією миру. Серед інших його нагород: Премія Альберта Швейцера за Гуманітарну Допомогу 1986, Премія миру ім. Ґанді 2005 року і Президентська медаль Свободи 2009 року. Туту очолив Комісію Правди і Примирення. Як захисник прав людини, використовує високий статус своєї кампанії для боротьби за права пригноблених; одночасно боровся зі СНІДом, туберкульозом, гомофобією, бідністю і расизмом. Туту також видав кілька збірок своїх промов і висловлювань.
| Десмонд Мпіло Туту | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 7 вересня 1986 — 1996 | ||
| Церква: | Англіканська | |
| Попередник: | Філіп Уелсфорд Річмонд Расселл | |
| Наступник: | Нйонґонкулу Ндунґане | |
| ||
| ||
| Альма-матер: | d, d, d (1954), Кінґс-коледж (2012) і d | |
| Діяльність: | англіканський священник, правозахисник, богослов, письменник-документаліст, evangelical theologian, архієпископ, політичний активіст | |
| Народження: | 7 жовтня 1931[1][2][…] d, Трансвааль, Південно-Африканський Союз[2] | |
| Смерть: | 26 грудня 2021[5] (90 років) Кейптаун, ПАР[6] | |
| Похований: | d[7] | |
| Батько: | Закеріа Зіліло Туту | |
| Мати: | Алетта Туту | |
| Священство: | 1960 | |
| Автограф: |  | |
| Нагороди: | ||
| | ||
Біографічні відомості
Ранні роки
Десмонд Мпіло Туту народився 7 жовтня 1931 в Клерксдорпі, Трансвааль, як єдиний син Закерії Зіліло Туту та його дружини Алетти — і другий із трьох дітей. Його батько був учителем, а мати прибиральницею та куховаркою у школі для сліпих. Коли йому було дванадцять, сім'я переїхала в Йоганнесбург, де він познайомився з Тревором Хаддлстоном, парафіяльним священником у чорних нетрях Софіятауну. «Одного дня, — сказав Туту, — я стояв на вулиці з матір'ю, коли білий чоловік в одязі священника пройшов мимо — і зняв шапку перед моєю матір'ю. Я не міг повірити своїм очам: біла людина, яка привіталася з чорною жінкою робітничого класу!»
Школи й університети
Хоч у молодого Десмонда було бажання стати лікарем, родина Туту не могла оплатити йому навчання — і він пішов стопами батька-учителя. Навчався в Преторійському Банту педінституті (англ. Praetoria Bantu Normal School) з 1951 до 1953; закінчивши навчання, став учителем у Йоганнесбурзькій Банту середній школі (англ. Johannesburg Bantu High School) та в Середній школі «Мунсіенвілл» (англ. Munsienville High School) у Моґале-Сіті. Проте на знак протесту проти неприйнятних освітніх перспектив для чорних жителів Південної Африки після прийняття «Акту про освіту Банту», Туту подав у відставку, записався на богослов'я в Коледжі Св. Петра у Росеттенвіллі — і, йдучи по стопах Тревора Хаддлстона, свого наставника та колеги-активіста, був висвячений 1960 року в сан англіканського священника.
Богослов'я й праця на церковній ниві
Туту згодом вирушив до Лондонського Королівського Коледжу (1962—1966), у якому здобув ступені бакалавра та магістра богослов'я. У студентські роки тимчасово працював священником: спершу в церкві Святого Олбанса в Голдерс Грін, а потім у церкві Святої Марії в Блетчінглі, графство Суррей. Повернувшись до Південної Африки, від 1967 до 1972 року використовував свої лекції з метою привернення уваги до обставин життя африканського населення. Свого часу він написав листа прем'єр-міністру Бальтазару Йоханнесу Форстеру, у якому описав ситуацію в Південній Африці як «порохову бочку, що зможе вибухнути в будь-який момент», — та лист залишився без відповіді. 1967 року Туту став капеланом в одному з небагатьох вищих навчальних закладів якісної освіти для темношкірих студентів у південній частині Африки та відомим як «вогнищем інакомислення» — в Університеті Форт-Хар; з 1970 до 1972 року — викладачем у Національному університеті Лесото.
Рано в житті Туту зіткнувся з важким завданням: зберігати рівновагу, висловлюючи невдоволення поводженням із чорними — та очолюювати парафію, яка складалася переважно з білих парафіян. Він чергував шарм з проблемами, звертаючись до парафіян європейського походження та нагадуючи їм, що саме пережили були їхні предки в британських концтаборах. На подив темношкірим лідерам, Туту терпляче вівся з наступником Форстера, Пітером Віллемом Бота, пояснюючи, що навіть Мойсей продовжував переговори з фараоном. Проте білі ліберали заметушилися, коли Туту почав закликати до бойкоту південноафриканських товарів.
1972 року повернувся до Великої Британії, де його призначено заступником директора Богословського Освітнього Фонду та Всесвітньої Ради Церков, у Бромлі, Кент. Згодом, коли повернувся до Південної Африки 1975 року, його призначено деканом англіканського собору Св. Марії в Йоганнесбурзі — уперше «чорний» зайняв подібне церковне становище.
Особисте життя
Туту одружився 2 липня 1955 року з учителькою Нормалайзо Лі Шензейн, з якою зустрівся в коледжі. У них народилося четверо дітей: Тревор Тамсанка Туту, Тереза Тандека Туту, Наомі Нонтомбі Туту і Мпхо Андреа Туту, — і всі відвідували школу Уотерфорд Камхлаба у Свазіленді.
Його син, Тревор Туту, заподіяв вибухову паніку в Аеропорту Східного Лондона 1989 року та був заарештований. 1991 року був визнаний винним у порушенні Закону про цивільну авіацію, помилково стверджуючи, що в нього була бомба на борту літака Південноафриканських авіаліній. Через паніку було затримано Йоганнесбурзькі рейси більше ніж на три години, що коштувало Південноафриканським авіалініям 28,000 рендів. 1993 року у нього мав початись термін арешту у в'язниці, проте він не здався владі. Зрештою, його заарештували в Йоганнесбурзі у серпні 1997 року. Він попросив амністію в Комісії істини і примирення, яка надала її 1997 року. Потім його звільнили з в'язниці Гудвуді в Кейптауні, де він відбував покарання тривалістю три з половиною роки позбавлення волі після винесення судом у східній частині Лондона відмови надати йому свободу під заставу.
Його донька, Наомі Туту, заснувала Фонд Туту для розвитку та допомоги у Південній Африці, що базується в м. Гартфорд, штат Коннектикут. Вона пішла слідами свого батька та стала правозахисницею і зараз працює координатором програми Інституту расових відносин в Університеті Фіска, в Нешвіллі, штат Теннессі.
Інша донька, Мпхо Андреа Туту, була висвячена в сан Єпископальної церкви своїм батьком 2004 року. Вона також є засновницею та виконавчим директором Інституту Туту для Молитви і Паломництва і головою правління Глобального Альянсу щодо СНІДу.
1997 року Туту було поставлено діагноз раку простати — і він пройшов успішне лікування в США. Згодом він став основним патроном Південноафриканського фонду раку простати, який було створено 2007 року.
Роль Туту під час апартеїду
1976 року бунт у районі Совето в Йоганнесбурзі проти використання урядом мови африкаанс як обов'язкової у викладанні в школах перетворився на масове повстання чорного населення проти апартеїду. Відтоді Туту підтримував економічний бойкот своєї країни. Він рішуче виступав проти політики «конструктивного діалогу» адміністрації Рейгана в Сполучених Штатах, яка підтримувала «дружнє переконання». Туту натомість підтримував скорочення капіталовкладень, яке хоча і вдарило б найбільше та відчутно по бідних, примусило б уряд розглянути реформи. 1985 року в США і Великій Британії (два основних інвестори Південної Африки) зупинили всі інвестиції. Таким чином скорочення капіталовкладень досягло успіху, внаслідок чого вартість ренда занурилася більш ніж на 35 відсотків та тиск на уряд посилився. Туту використав ці переваги та організував мирні марші на вулицях Кейптауна, у яких взяли участь більш ніж 300 000 осіб. Це був поворотний момент: упродовж кількох місяців Нельсон Мандела був звільнений із в'язниці, і система апартеїду почала руйнуватись.
Туту був єпископом Лесото від 1976 до 1978 року, коли він став Генеральним секретарем Південно-Африканської Ради Церков. З цієї позиції, він зміг продовжити свою роботу щодо боротьби з апартеїдом за згодою майже всіх церков. У своїх творах і лекціях в ПАР чи за кордоном Туту послідовно виступав за примирення між усіма сторонами, які брали участь у апартеїді. Він часто порівнював апартеїд з нацизмом і комунізмом, внаслідок чого уряд двічі скасовував його паспорт, і він був ненадовго поміщений у в'язницю 1980 року, після маршу-протесту. На думку багатьох аналітиків, міжнародна репутація Туту і його підтримка ненасильства захищали його від жорсткіших покарань. Туту був жорстокий у своїй критиці насильницьких тактик деяких антиапартеїдних груп, таких як Африканський Національний Конгрес і засуджував тероризм і комунізм. Коли була висунута на обговорення нова конституція 1983 року для захисту режиму апартеїду, Туту допоміг сформувати Національний Форумний Комітет з боротьби зі змінами до конституції. Попри свою незгоду з апартеїдом, Туту розкритикували за «виборчим обуренням» через його пасивну позицію відносно зміни державного режиму в Лесото (1970—1986), де він викладав у 1970—1972 і був єпископом 1976—1978, у результаті якого спалахнула громадянська війна. Це погано контрастувало з мужньою позицією кліриків Євангелічної Церкви Лесото, яких убили солдати нового режиму. Після 1994 року його Комісію правди і примирення розкритикували за створення перешкод правосуддю проти злочинців.
1985 року Туту був призначений єпископом у Йоганнесбурзі. Після відставки архієпископа Філіпа Велсфорда Річмонда Рассела, 7 вересня його призначили архієпископом Кейптауна. 1986 року він став першим чорношкірим чоловіком, який очолив англіканську церкву в Південно-Африканській Республіці. З 1987 до 1997 року він був головою Всеафриканскої Конференції Церков. 1989 року був запрошений до Бірмінгему в рамках християнських загальноміських урочистостей. Туту і його дружина відвідали багато установ, зокрема школу ім. Нельсона Мандели в Спаркбруку.
Туту було розглянуто на пост архієпископа Кентерберійського 1990 року, однак Джордж Кері був призначений натомість. Туту відзначив, що він був радий, що його не обрали, оскільки він тужив би за Південною Африкою та був би нещасний так далеко від дому протягом критичного періоду в історії країни.
1990 року Туту разом з колишнім віцеканцлером Вестерн Кейпського університету професором Джейксом Гарвелом заснував Навчальний Фонд Десмонда Туту. Цей фонд було створено для фінансування програм розвитку у сфері вищої освіти та забезпечення створення потенціалу в сімнадцяти історично знедолених установ. Робота Туту як посередника з метою запобігання тотальної расової війни стала очевидною 1993 р. під час похорону Кріса Хані — лідера Південно-Африканської Комуністичної Партії. Туту змусив натовп в 120 000 осіб повторювати за ним: «Ми будемо вільними!», «Всі ми!», «Чорні з білими разом!» і закінчив свою промову словами:
«Ми райдужні Божі люди! Ми незупинні! Ніхто не може зупинити нас на нашому шляху до перемоги! Ніхто, ніяка зброя, ніщо! Ніщо не зупинить нас, адже ми йдемо до свободи! Ми рухаємося до свободи, і ніхто не зможе зупинити нас, тому що з нами Бог!»
1993 року він був головою Кейптаунського олімпійського заявочного комітету. 1994 року призначений головою Всесвітньої Кампанії проти військової та ядерної співпраці з Південною Африкою. 1995 року королева Єлизавета II призначила його капеланом і під-Святителем Преподобного Ордену Святого Іоанна і він став покровителем Американського Фонду «Harmony Child» і благодійної асоціації «Hospice» в Південно-Африканській Республіці.
Роль Туту після апартеїду
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Після падіння режиму апартеїду Туту очолив Комісію правди і примирення, став головою правозахисної організації «Старійшини». Він залишив посаду архієпископа Кейптауна 1996 року і став архієпископом-емеритом (Emeritus) Кейптауна (почесне звання, що є незвичайним в англіканській церкві). Його наступником став Нйонґонкулу Ндунґане. Коли Туту пішов у відставку 1996 року, Нельсон Мандела сказав:
Його радість нашому різноманітті і його дух прощення є стільки ж частиною його неоціненного внеску нашому народу, скільки його пристрасть до справедливості і солідарність з незаможними.
Туту приписують карбування терміна Веселкова нація як метафори для постапартеїдних часів у Південній Африці під керівництвом Африканського Національного Конгресу. Вираз відтоді вступив у суспільну свідомість як опис етнічної різноманітності в Південній Африці.
З моменту виходу на пенсію Туту почав працю як глобальний активіст з питань, що стосуються демократії, свободи і прав людини. 2006 року Туту започаткував глобальну кампанію, організовану всесвітньою правовою організацією «Plan», за те, щоб усі діти були зареєстровані при народженні, оскільки незареєстрована дитина офіційно не існує і є уразливою для торговців людьми та під час стихійних лих. Туту є покровителем всесвітнього благодійного фонду з освітнього поліпшення «Link Community Development».
Співпрацював з колегами-лауреатами Нобелівської премії миру на підтримку Аун Сан Су Чжі і Далай-лами. У березні 2009 року він приєднався до більш ніж 40 відомих людей і 10 000 людей, які підписали лист від TheCommunity.com закликаючи китайську владу припинити «вказувати на, звинувачувати і ображати» Далай-ламу, і звернувся до Верховного комісара ООН з прав людини з проханням відвідати і повідомити міжнародне співтовариство про Тибет.
Роль у Південно-Африканській Республіці
Туту широко знаний як «совість» Південної Африки. Президент Мандела сказав, що він «іноді різкий, часто ніжний, ніколи небоязкий і рідко без гумору; голос Десмонда Туту завжди буде голосом для тих, у кого його не має». Після свого виходу на пенсію Туту почав оцінювати ефективність нового уряду ПАР. Туту засуджував корупцію, неефективність уряду Африканського Національного Конгресу в боротьбі з убогістю, і недавніх спалахів насильства на ґрунті ксенофобії в деяких селищах в Південній Африці.
Після десяти років свободи в Південній Африці Туту був удостоєний запрошення представити щорічну лекцію перед Фондом Нельсона Мандели. 23 листопада 2004 року Туту виступив із промовою «Подивіться на скелю, з якої вас витесали». Ця лекція, яка розкритикувала уряд Африканського Національного Конгресу, спричинила неймовірну кількість розбіжностей між Туту і Табо Мбекі, таким чином, поставивши під сумнів «право на критику».
Корупція
Туту уїдливо нападав на політичну еліту в Південно-Африканській Республіці, заявляв, що країна «сидить на пороховій бочці» через нездатність уряду перемогти убогість навіть через десять років після закінчення апартеїду. Туту також заявив, що спроби збільшити кількість чорної економічної власності допомагають тільки політичній меншині, а «низькопоклонство» усередині правлячої партії АНК є перешкодою демократії. Туту запитував: «Що таке розширення прав і можливостей для чорних, коли здається, краще стало не переважній більшості, а політичній еліті?»
Туту засудив політиків за те, що ті нерішучі в питанні про надання бідним урядових доходів у розмірі $16 в місяць, і сказав, що ідея повинна бути серйозно розглянута. Ця розбіжність часто призводила до конфліктів між Туту і членами кабінету міністрів, а також парламенту ПАР.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- Dictionary of African Biography / E. K. Akyeampong, Henry Louis Gates, Jr. — NYC: OUP, 2012.
- Filmportal.de — 2005.
- South Africa's Archbishop Desmond Tutu dies at 90 — BBC, 2021.
- Nobel Prize-winning anti-apartheid hero Desmond Tutu dies aged 90 — 2021.
- https://www.elmundo.es/internacional/2021/12/26/61c813dbfc6c83a27b8b45bc.html
- https://www.parismatch.com/Actu/International/Afrique-du-Sud-le-cercueil-de-Desmond-Tutu-dans-la-cathedrale-du-Cap-1778756
Джерела
- А. В. Воеводский, В. П. Городнов. Десмонд Мпило Туту // А. Б. Давидсон (общ. ред.). История Африки в биографиях. — Москва: РГГУ, 2012. — С. 370—377.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tutu De smond Mpilo Tu tu angl Desmond Mpilo Tutu 7 zhovtnya 1931 Klerksdorp Transvaal Pivdenno Afrikanska Respublika 26 grudnya 2021 pivdennoafrikanskij aktivist i svyashennosluzhitel u 1980 h vistupav proti politiki aparteyidu Tutu stav pershim pivdennoafrikanskim arhiyepiskopom anglikanskoyi cerkvi v Kejptauni ta primasom Cerkovnoyi provinciyi Pivdennoyi Afriki nini Anglikanska Cerkva Pivdennoyi Afriki a 1984 drugim pivdennoafrikancem yakogo nagorodili Nobelivskoyu premiyeyu miru Sered inshih jogo nagorod Premiya Alberta Shvejcera za Gumanitarnu Dopomogu 1986 Premiya miru im Gandi 2005 roku i Prezidentska medal Svobodi 2009 roku Tutu ocholiv Komisiyu Pravdi i Primirennya Yak zahisnik prav lyudini vikoristovuye visokij status svoyeyi kampaniyi dlya borotbi za prava prignoblenih odnochasno borovsya zi SNIDom tuberkulozom gomofobiyeyu bidnistyu i rasizmom Tutu takozh vidav kilka zbirok svoyih promov i vislovlyuvan Desmond Mpilo Tutu 11 j Arhiyepiskop Emeritus Kejptaunskij 7 veresnya 1986 1996 Cerkva Anglikanska Poperednik Filip Uelsford Richmond Rassell Nastupnik Njongonkulu Ndungane Yepiskop Lesoto Yepiskop Jogannesburzkij Alma mater d d d 1954 Kings koledzh 2012 i d Diyalnist anglikanskij svyashennik pravozahisnik bogoslov pismennik dokumentalist evangelical theologian arhiyepiskop politichnij aktivist Narodzhennya 7 zhovtnya 1931 1931 10 07 1 2 d Transvaal Pivdenno Afrikanskij Soyuz 2 Smert 26 grudnya 2021 2021 12 26 5 90 rokiv Kejptaun PAR 6 Pohovanij d 7 Batko Zakeria Zililo Tutu Mati Aletta Tutu Svyashenstvo 1960 Avtograf Nagorodi Templtonivska premiya 2013 d 1998 d 2007 d 2006 d 1999 d 1987 d 2000 d 2003 d 2014 d 2003 d 2008 d 1986 d 2005 d 1999 d 2000 d berezen 1984 d d d d 12 chervnya 2009 d cherven 1979 d d d 2008 d 1991 d d 2000 d 1 travnya 2009 d 2006 d d 1992 d 1996 d 7 travnya 2002 d d 21 lipnya 1988 Desmond Tutu u VikishovishiBiografichni vidomostiRanni roki Desmond Mpilo Tutu narodivsya 7 zhovtnya 1931 v Klerksdorpi Transvaal yak yedinij sin Zakeriyi Zililo Tutu ta jogo druzhini Aletti i drugij iz troh ditej Jogo batko buv uchitelem a mati pribiralniceyu ta kuhovarkoyu u shkoli dlya slipih Koli jomu bulo dvanadcyat sim ya pereyihala v Jogannesburg de vin poznajomivsya z Trevorom Haddlstonom parafiyalnim svyashennikom u chornih netryah Sofiyataunu Odnogo dnya skazav Tutu ya stoyav na vulici z matir yu koli bilij cholovik v odyazi svyashennika projshov mimo i znyav shapku pered moyeyu matir yu Ya ne mig poviriti svoyim ocham bila lyudina yaka privitalasya z chornoyu zhinkoyu robitnichogo klasu Shkoli j universiteti Hoch u molodogo Desmonda bulo bazhannya stati likarem rodina Tutu ne mogla oplatiti jomu navchannya i vin pishov stopami batka uchitelya Navchavsya v Pretorijskomu Bantu pedinstituti angl Praetoria Bantu Normal School z 1951 do 1953 zakinchivshi navchannya stav uchitelem u Jogannesburzkij Bantu serednij shkoli angl Johannesburg Bantu High School ta v Serednij shkoli Munsienvill angl Munsienville High School u Mogale Siti Prote na znak protestu proti neprijnyatnih osvitnih perspektiv dlya chornih zhiteliv Pivdennoyi Afriki pislya prijnyattya Aktu pro osvitu Bantu Tutu podav u vidstavku zapisavsya na bogoslov ya v Koledzhi Sv Petra u Rosettenvilli i jduchi po stopah Trevora Haddlstona svogo nastavnika ta kolegi aktivista buv visvyachenij 1960 roku v san anglikanskogo svyashennika Bogoslov ya j pracya na cerkovnij nivi 2007 Tutu zgodom virushiv do Londonskogo Korolivskogo Koledzhu 1962 1966 u yakomu zdobuv stupeni bakalavra ta magistra bogoslov ya U studentski roki timchasovo pracyuvav svyashennikom spershu v cerkvi Svyatogo Olbansa v Golders Grin a potim u cerkvi Svyatoyi Mariyi v Bletchingli grafstvo Surrej Povernuvshis do Pivdennoyi Afriki vid 1967 do 1972 roku vikoristovuvav svoyi lekciyi z metoyu privernennya uvagi do obstavin zhittya afrikanskogo naselennya Svogo chasu vin napisav lista prem yer ministru Baltazaru Johannesu Forsteru u yakomu opisav situaciyu v Pivdennij Africi yak porohovu bochku sho zmozhe vibuhnuti v bud yakij moment ta list zalishivsya bez vidpovidi 1967 roku Tutu stav kapelanom v odnomu z nebagatoh vishih navchalnih zakladiv yakisnoyi osviti dlya temnoshkirih studentiv u pivdennij chastini Afriki ta vidomim yak vognishem inakomislennya v Universiteti Fort Har z 1970 do 1972 roku vikladachem u Nacionalnomu universiteti Lesoto Rano v zhitti Tutu zitknuvsya z vazhkim zavdannyam zberigati rivnovagu vislovlyuyuchi nevdovolennya povodzhennyam iz chornimi ta ocholyuyuvati parafiyu yaka skladalasya perevazhno z bilih parafiyan Vin cherguvav sharm z problemami zvertayuchis do parafiyan yevropejskogo pohodzhennya ta nagaduyuchi yim sho same perezhili buli yihni predki v britanskih konctaborah Na podiv temnoshkirim lideram Tutu terplyache vivsya z nastupnikom Forstera Piterom Villemom Bota poyasnyuyuchi sho navit Mojsej prodovzhuvav peregovori z faraonom Prote bili liberali zametushilisya koli Tutu pochav zaklikati do bojkotu pivdennoafrikanskih tovariv 1972 roku povernuvsya do Velikoyi Britaniyi de jogo priznacheno zastupnikom direktora Bogoslovskogo Osvitnogo Fondu ta Vsesvitnoyi Radi Cerkov u Bromli Kent Zgodom koli povernuvsya do Pivdennoyi Afriki 1975 roku jogo priznacheno dekanom anglikanskogo soboru Sv Mariyi v Jogannesburzi upershe chornij zajnyav podibne cerkovne stanovishe Osobiste zhittya Tutu odruzhivsya 2 lipnya 1955 roku z uchitelkoyu Normalajzo Li Shenzejn z yakoyu zustrivsya v koledzhi U nih narodilosya chetvero ditej Trevor Tamsanka Tutu Tereza Tandeka Tutu Naomi Nontombi Tutu i Mpho Andrea Tutu i vsi vidviduvali shkolu Uoterford Kamhlaba u Svazilendi Jogo sin Trevor Tutu zapodiyav vibuhovu paniku v Aeroportu Shidnogo Londona 1989 roku ta buv zaareshtovanij 1991 roku buv viznanij vinnim u porushenni Zakonu pro civilnu aviaciyu pomilkovo stverdzhuyuchi sho v nogo bula bomba na bortu litaka Pivdennoafrikanskih avialinij Cherez paniku bulo zatrimano Jogannesburzki rejsi bilshe nizh na tri godini sho koshtuvalo Pivdennoafrikanskim avialiniyam 28 000 rendiv 1993 roku u nogo mav pochatis termin areshtu u v yaznici prote vin ne zdavsya vladi Zreshtoyu jogo zaareshtuvali v Jogannesburzi u serpni 1997 roku Vin poprosiv amnistiyu v Komisiyi istini i primirennya yaka nadala yiyi 1997 roku Potim jogo zvilnili z v yaznici Gudvudi v Kejptauni de vin vidbuvav pokarannya trivalistyu tri z polovinoyu roki pozbavlennya voli pislya vinesennya sudom u shidnij chastini Londona vidmovi nadati jomu svobodu pid zastavu Jogo donka Naomi Tutu zasnuvala Fond Tutu dlya rozvitku ta dopomogi u Pivdennij Africi sho bazuyetsya v m Gartford shtat Konnektikut Vona pishla slidami svogo batka ta stala pravozahisniceyu i zaraz pracyuye koordinatorom programi Institutu rasovih vidnosin v Universiteti Fiska v Neshvilli shtat Tennessi Insha donka Mpho Andrea Tutu bula visvyachena v san Yepiskopalnoyi cerkvi svoyim batkom 2004 roku Vona takozh ye zasnovniceyu ta vikonavchim direktorom Institutu Tutu dlya Molitvi i Palomnictva i golovoyu pravlinnya Globalnogo Alyansu shodo SNIDu 1997 roku Tutu bulo postavleno diagnoz raku prostati i vin projshov uspishne likuvannya v SShA Zgodom vin stav osnovnim patronom Pivdennoafrikanskogo fondu raku prostati yakij bulo stvoreno 2007 roku Rol Tutu pid chas aparteyidu1976 roku bunt u rajoni Soveto v Jogannesburzi proti vikoristannya uryadom movi afrikaans yak obov yazkovoyi u vikladanni v shkolah peretvorivsya na masove povstannya chornogo naselennya proti aparteyidu Vidtodi Tutu pidtrimuvav ekonomichnij bojkot svoyeyi krayini Vin rishuche vistupav proti politiki konstruktivnogo dialogu administraciyi Rejgana v Spoluchenih Shtatah yaka pidtrimuvala druzhnye perekonannya Tutu natomist pidtrimuvav skorochennya kapitalovkladen yake hocha i vdarilo b najbilshe ta vidchutno po bidnih primusilo b uryad rozglyanuti reformi 1985 roku v SShA i Velikij Britaniyi dva osnovnih investori Pivdennoyi Afriki zupinili vsi investiciyi Takim chinom skorochennya kapitalovkladen dosyaglo uspihu vnaslidok chogo vartist renda zanurilasya bilsh nizh na 35 vidsotkiv ta tisk na uryad posilivsya Tutu vikoristav ci perevagi ta organizuvav mirni marshi na vulicyah Kejptauna u yakih vzyali uchast bilsh nizh 300 000 osib Ce buv povorotnij moment uprodovzh kilkoh misyaciv Nelson Mandela buv zvilnenij iz v yaznici i sistema aparteyidu pochala rujnuvatis Tutu buv yepiskopom Lesoto vid 1976 do 1978 roku koli vin stav Generalnim sekretarem Pivdenno Afrikanskoyi Radi Cerkov Z ciyeyi poziciyi vin zmig prodovzhiti svoyu robotu shodo borotbi z aparteyidom za zgodoyu majzhe vsih cerkov U svoyih tvorah i lekciyah v PAR chi za kordonom Tutu poslidovno vistupav za primirennya mizh usima storonami yaki brali uchast u aparteyidi Vin chasto porivnyuvav aparteyid z nacizmom i komunizmom vnaslidok chogo uryad dvichi skasovuvav jogo pasport i vin buv nenadovgo pomishenij u v yaznicyu 1980 roku pislya marshu protestu Na dumku bagatoh analitikiv mizhnarodna reputaciya Tutu i jogo pidtrimka nenasilstva zahishali jogo vid zhorstkishih pokaran Tutu buv zhorstokij u svoyij kritici nasilnickih taktik deyakih antiaparteyidnih grup takih yak Afrikanskij Nacionalnij Kongres i zasudzhuvav terorizm i komunizm Koli bula visunuta na obgovorennya nova konstituciya 1983 roku dlya zahistu rezhimu aparteyidu Tutu dopomig sformuvati Nacionalnij Forumnij Komitet z borotbi zi zminami do konstituciyi Popri svoyu nezgodu z aparteyidom Tutu rozkritikuvali za viborchim oburennyam cherez jogo pasivnu poziciyu vidnosno zmini derzhavnogo rezhimu v Lesoto 1970 1986 de vin vikladav u 1970 1972 i buv yepiskopom 1976 1978 u rezultati yakogo spalahnula gromadyanska vijna Ce pogano kontrastuvalo z muzhnoyu poziciyeyu klirikiv Yevangelichnoyi Cerkvi Lesoto yakih ubili soldati novogo rezhimu Pislya 1994 roku jogo Komisiyu pravdi i primirennya rozkritikuvali za stvorennya pereshkod pravosuddyu proti zlochinciv 1985 roku Tutu buv priznachenij yepiskopom u Jogannesburzi Pislya vidstavki arhiyepiskopa Filipa Velsforda Richmonda Rassela 7 veresnya jogo priznachili arhiyepiskopom Kejptauna 1986 roku vin stav pershim chornoshkirim cholovikom yakij ocholiv anglikansku cerkvu v Pivdenno Afrikanskij Respublici Z 1987 do 1997 roku vin buv golovoyu Vseafrikanskoyi Konferenciyi Cerkov 1989 roku buv zaproshenij do Birmingemu v ramkah hristiyanskih zagalnomiskih urochistostej Tutu i jogo druzhina vidvidali bagato ustanov zokrema shkolu im Nelsona Mandeli v Sparkbruku Tutu bulo rozglyanuto na post arhiyepiskopa Kenterberijskogo 1990 roku odnak Dzhordzh Keri buv priznachenij natomist Tutu vidznachiv sho vin buv radij sho jogo ne obrali oskilki vin tuzhiv bi za Pivdennoyu Afrikoyu ta buv bi neshasnij tak daleko vid domu protyagom kritichnogo periodu v istoriyi krayini 1990 roku Tutu razom z kolishnim vicekanclerom Vestern Kejpskogo universitetu profesorom Dzhejksom Garvelom zasnuvav Navchalnij Fond Desmonda Tutu Cej fond bulo stvoreno dlya finansuvannya program rozvitku u sferi vishoyi osviti ta zabezpechennya stvorennya potencialu v simnadcyati istorichno znedolenih ustanov Robota Tutu yak poserednika z metoyu zapobigannya totalnoyi rasovoyi vijni stala ochevidnoyu 1993 r pid chas pohoronu Krisa Hani lidera Pivdenno Afrikanskoyi Komunistichnoyi Partiyi Tutu zmusiv natovp v 120 000 osib povtoryuvati za nim Mi budemo vilnimi Vsi mi Chorni z bilimi razom i zakinchiv svoyu promovu slovami Mi rajduzhni Bozhi lyudi Mi nezupinni Nihto ne mozhe zupiniti nas na nashomu shlyahu do peremogi Nihto niyaka zbroya nisho Nisho ne zupinit nas adzhe mi jdemo do svobodi Mi ruhayemosya do svobodi i nihto ne zmozhe zupiniti nas tomu sho z nami Bog 1993 roku vin buv golovoyu Kejptaunskogo olimpijskogo zayavochnogo komitetu 1994 roku priznachenij golovoyu Vsesvitnoyi Kampaniyi proti vijskovoyi ta yadernoyi spivpraci z Pivdennoyu Afrikoyu 1995 roku koroleva Yelizaveta II priznachila jogo kapelanom i pid Svyatitelem Prepodobnogo Ordenu Svyatogo Ioanna i vin stav pokrovitelem Amerikanskogo Fondu Harmony Child i blagodijnoyi asociaciyi Hospice v Pivdenno Afrikanskij Respublici Rol Tutu pislya aparteyiduCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami 14ij Dalaj lama ta Arhiyepiskop Desmond Tutu laureati Nobelivskoyi premiyi miru Pislya padinnya rezhimu aparteyidu Tutu ocholiv Komisiyu pravdi i primirennya stav golovoyu pravozahisnoyi organizaciyi Starijshini Vin zalishiv posadu arhiyepiskopa Kejptauna 1996 roku i stav arhiyepiskopom emeritom Emeritus Kejptauna pochesne zvannya sho ye nezvichajnim v anglikanskij cerkvi Jogo nastupnikom stav Njongonkulu Ndungane Koli Tutu pishov u vidstavku 1996 roku Nelson Mandela skazav Jogo radist nashomu riznomanitti i jogo duh proshennya ye stilki zh chastinoyu jogo neocinennogo vnesku nashomu narodu skilki jogo pristrast do spravedlivosti i solidarnist z nezamozhnimi Tutu pripisuyut karbuvannya termina Veselkova naciya yak metafori dlya postaparteyidnih chasiv u Pivdennij Africi pid kerivnictvom Afrikanskogo Nacionalnogo Kongresu Viraz vidtodi vstupiv u suspilnu svidomist yak opis etnichnoyi riznomanitnosti v Pivdennij Africi Z momentu vihodu na pensiyu Tutu pochav pracyu yak globalnij aktivist z pitan sho stosuyutsya demokratiyi svobodi i prav lyudini 2006 roku Tutu zapochatkuvav globalnu kampaniyu organizovanu vsesvitnoyu pravovoyu organizaciyeyu Plan za te shob usi diti buli zareyestrovani pri narodzhenni oskilki nezareyestrovana ditina oficijno ne isnuye i ye urazlivoyu dlya torgovciv lyudmi ta pid chas stihijnih lih Tutu ye pokrovitelem vsesvitnogo blagodijnogo fondu z osvitnogo polipshennya Link Community Development Spivpracyuvav z kolegami laureatami Nobelivskoyi premiyi miru na pidtrimku Aun San Su Chzhi i Dalaj lami U berezni 2009 roku vin priyednavsya do bilsh nizh 40 vidomih lyudej i 10 000 lyudej yaki pidpisali list vid TheCommunity com zaklikayuchi kitajsku vladu pripiniti vkazuvati na zvinuvachuvati i obrazhati Dalaj lamu i zvernuvsya do Verhovnogo komisara OON z prav lyudini z prohannyam vidvidati i povidomiti mizhnarodne spivtovaristvo pro Tibet Rol u Pivdenno Afrikanskij Respublici Tutu shiroko znanij yak sovist Pivdennoyi Afriki Prezident Mandela skazav sho vin inodi rizkij chasto nizhnij nikoli neboyazkij i ridko bez gumoru golos Desmonda Tutu zavzhdi bude golosom dlya tih u kogo jogo ne maye Pislya svogo vihodu na pensiyu Tutu pochav ocinyuvati efektivnist novogo uryadu PAR Tutu zasudzhuvav korupciyu neefektivnist uryadu Afrikanskogo Nacionalnogo Kongresu v borotbi z ubogistyu i nedavnih spalahiv nasilstva na grunti ksenofobiyi v deyakih selishah v Pivdennij Africi Pislya desyati rokiv svobodi v Pivdennij Africi Tutu buv udostoyenij zaproshennya predstaviti shorichnu lekciyu pered Fondom Nelsona Mandeli 23 listopada 2004 roku Tutu vistupiv iz promovoyu Podivitsya na skelyu z yakoyi vas vitesali Cya lekciya yaka rozkritikuvala uryad Afrikanskogo Nacionalnogo Kongresu sprichinila nejmovirnu kilkist rozbizhnostej mizh Tutu i Tabo Mbeki takim chinom postavivshi pid sumniv pravo na kritiku Korupciya Tutu uyidlivo napadav na politichnu elitu v Pivdenno Afrikanskij Respublici zayavlyav sho krayina sidit na porohovij bochci cherez nezdatnist uryadu peremogti ubogist navit cherez desyat rokiv pislya zakinchennya aparteyidu Tutu takozh zayaviv sho sprobi zbilshiti kilkist chornoyi ekonomichnoyi vlasnosti dopomagayut tilki politichnij menshini a nizkopoklonstvo useredini pravlyachoyi partiyi ANK ye pereshkodoyu demokratiyi Tutu zapituvav Sho take rozshirennya prav i mozhlivostej dlya chornih koli zdayetsya krashe stalo ne perevazhnij bilshosti a politichnij eliti Tutu zasudiv politikiv za te sho ti nerishuchi v pitanni pro nadannya bidnim uryadovih dohodiv u rozmiri 16 v misyac i skazav sho ideya povinna buti serjozno rozglyanuta Cya rozbizhnist chasto prizvodila do konfliktiv mizh Tutu i chlenami kabinetu ministriv a takozh parlamentu PAR PrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Dictionary of African Biography E K Akyeampong Henry Louis Gates Jr NYC OUP 2012 d Track Q217595d Track Q60d Track Q561458d Track Q46002746d Track Q18353479 Filmportal de 2005 d Track Q15706812 South Africa s Archbishop Desmond Tutu dies at 90 BBC 2021 d Track Q9531 Nobel Prize winning anti apartheid hero Desmond Tutu dies aged 90 2021 d Track Q130879 https www elmundo es internacional 2021 12 26 61c813dbfc6c83a27b8b45bc html https www parismatch com Actu International Afrique du Sud le cercueil de Desmond Tutu dans la cathedrale du Cap 1778756DzherelaA V Voevodskij V P Gorodnov Desmond Mpilo Tutu A B Davidson obsh red Istoriya Afriki v biografiyah Moskva RGGU 2012 S 370 377 ros