Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Державні геодезичні мережі.
Державні геодезичні мережі і їх призначення
Для всіх галузей управління державою і для використання її природних багатств необхідна точна топографічна карта. Вона є результатом загального топографічного знімання держави методом аерофотознімання для створення топографічних карт масштабів від 1:10000 до 1:100000.
Спеціальні великомасштабні знімання масштабів 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 виконують для цілей промислового і міського будівництва, для будівництва гідротехнічних споруд та інших інженерних проектів.
Основою проведення землевпорядних заходів є, також, топографічні карти і плани.
Для проведення топографічних, картографічних і землевпорядних робіт необхідно мати добре розвинуту державну геодезичну мережу.
Державна геодезична мережа України є головною геодезичною основою топографічних знімань і повинна задовольняти вимоги : народного господарства і оборони України при вирішенні інженерно-технічних і наукових задач.
Основні методи побудови державної геодезичної мережі та мереж згущення
Державна геодезична мережа будується методами тріангуляції, полігонометрії, і їх сполученням, забезпечуючи планові Х і У і поверхневі В і L координати пунктів (див.статтю ), (див.статтю ), (див.статтю ).
Висотну координату Z ( або Н ) визначають методами нівелювання: геометричним, тригонометричним, гідростатичним...
Геодезичною мережею називається система точок на поверхні Землі, закріплених спеціальними центрами і знаками, координати яких визначено геодезичними методами.
Метод тріангуляції запропонував у 1617 році голландський вчений Снелліус при вимірюванні дуги меридіану між містами Алькаамаром і Берген-он-Зоомом.
Геодезична мережа складається з трикутників у яких вимірюються всі кути і одна або кілька сторін. Мережу редукують (відносять) на поверхню земного еліпсоїда або на площину. Маючи координати вихідної точки і азимут лінії, обчислюють координати всіх точок мережі.
Метод тріангуляції застосовують на відкритій і напіввідкритій місцевості, гірській місцевості.
В закритій місцевості застосовують метод полігонометрії у вигляді різного роду ходів і полігонів. В полігонометрії вимірюються всі кути і сторони.
До недавнього часу полігонометрія і тріангуляція були основними методами побудови державних геодезичних мереж. Вони були добре вивчені як у теоретичному так і в практичному плані.
В останній час широке застосування находять методи побудови геодезичних мереж - трилатерація і лінійно-кутові мережі.
Схема побудови геодезичної мережі в трилатерації і лінійно-кутовій тріангуляції така сама, як і в тріангуляції.
У першому методі вимірюються лише сторони трикутників (кутів не виміряють), а в другому виміряють всі кути і всі сторони. В трилатерації виміряють всі довжини сторін радіовіддалемірами або світловіддалемірами, що дає більшу точність.
Лінійно-кутовий метод - найточніший метод визначення геодезичних координат.
Координати точок земної поверхні можна визначити астрономічними і супутниковими методами. Супутникова система GPS (Global Pozision
System) забезпечує високу точність автономного визначення координат пунктів при мінімальному часі спостережень.
Державні мережі 1 і 2 класу використовують для створення єдиної системи координат, а також для вирішення наукових задач - визначення розмірів і фігури Землі, горизонтальних та вертикальних рухів земної кори і т. п.
Мережі 3 і 4 класів служать для обґрунтування топографічного знімання дрібних масштабів до 1:10000.
Державна геодезична мережа країни допускає похибку у взаємному положенні суміжних точок не більше як 1:25000.
Геодезичні мережі згущення 1 і 2 розряду використовуються для обґрунтування топознімань в масштабах 1:5000-1:500 і для виконання інженерних робіт. Відносна похибка у взаємному положенні пунктів в цих мережах становить 1:10000.
Знімальні мережі є основою для топознімань всіх масштабів і створюються методами різного роду засічок, прокладанням теодолітних, мензульних ходів. Точність планових мереж 1:3000, а висотних, де L - довжина ходу в км.
Густоти пунктів державних мереж недостатньо для виконання геодезичних робіт. Наприклад, для створення карти масштабу 1:2000 необхідно мати один пункт державної мережі на площу 5-15 кв. км. Виникає необхідність в згущенні мережі, в збільшенні кількості пунктів на місцевості. Це робиться за допомогою мереж згущення, які розвиваються двома методами - полігонометрії і тріангуляції 1 і 2 розрядів. Висоти мереж згущення визначають методами технічного нівелювання.
Мережі згущення можуть створюватися методом парних ланок засічок, методом несуцільних спостережень тріангуляції, лінійно-кутовим методом несуцільних спостережень, методом несуцільних спостережень чотирикутників без діагоналей.
Крім цього, мережі згущення можуть створюватися способом професора Зубрицького чотирикутників без діагоналей, способом бокових засічок професора Дурнєва і полюсним способом доцента Романчука.
Спостереження напрямків ведуться лише на пунктах 1,2,5,6. Замість спостережень на 10 пунктах, виміри проводяться лише на чотирьох; б) геодезичні мережі несуцільних спостережень тріангуляції. Вимірювання проводяться на пунктах А, В, 1, 4, 5, 6, С, Д. Не проводять спостереження напрямків на пунктах 2,3,7; в) лінійно-кутові мережі несуцільних спостережень. Електронний тахеометр встановлюється лише на пунктах 1 і 5, на яких вимірюються всі кути і сторони; г) метод несуцільних спостережень чотирикутників без діагоналей. На відміну від метода чотирикутників без діагоналей професора Зубрицького, де на всіх пунктах виміряються кути, в даній схемі пункти 2 і 5 недоступні для кутових вимірювань. Подвійними лініями показані виміряні сторони. Суцільна лінія, яка переходить у пунктирну означає односторонньо спостерігаємий напрямок. У лінійно-кутовому методі така лінія означає ще й виміряну сторону (мал. 1.3. в).
Принципові схеми побудови геодезичних мереж (мал. 1.4): а) полюсним методом доцента Романчука; б) методом бокових засічок професора Дурнєва. Сторони, які показані однією лінією розраховуються за формулами, а не вимірюються. Суцільні лінії, які переходять в пунктирні означають візування на недоступний пункт. У кожному пункті даних мереж вимірюються всі кути або напрямки...
Основні положення 1945-61 рр. побудови державної геодезичної мережі
Ряди тріангуляції 1 класу прокладаються вздовж меридіанів і паралелей периметром 800-1000 км. На перетинах рядів 1 класу вимірюються базисні сторони, на кінцях яких астрономічно визначають широти, довготи і азимути (спостерігають пункти Лапласа). Вздовж рядів тріангуляції 1 класу виконуються астрономо-геодезичне нівелювання для визначення висот геоїда. Тріангуляцію 1 класу прийнято називати астрономо-геодезичною мережею держави.
Тріангуляція 2 класу будується без рядів у вигляді заповнюючої мережі. Базисні сторони розміщуються рівномірно через 25 трикутників.
Геодезичні мережі 3 і 4 класів будуються вставкою окремих систем, трикутників і пунктів у мережі тріангуляції вищих класів.
Нинішня програма геодезичної мережі характеризується вищою точністю кутових і лінійних вимірювань.
| Клас або розряд | Довжина сторін, км | Допустима похибка вимірювання кутів | Допустима нев'язка в трикутниках | Допустима похибка базисних сторін | Похибка сторін у найслабшому місці |
|---|---|---|---|---|---|
| Державні геодезичні мережі | |||||
| 1 | 20-25 | 0,7" | 3" | 1:400000 | 1:150000 |
| 2 | 7-20 | 1" | 4" | 1:300000 | 1:200000 |
| 3 | 5-8 | 1,5" | 6" | 1:200000 | 1:200000 |
| 4 | 2-5 | 2,0" | 8" | 1:150000 | 1:70000 |
| Геодезичні мережі згущення | |||||
| 1р. | 2-5 | 5" | 20" | 1:100000 | 1:50000 |
| 2р. | 0,3-3 | 10" | 40" | 1:50000 | 1:25000 |
| Елементи полігонометрії | Значення | |||
|---|---|---|---|---|
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| Периметр полігону | 700-800 км | 150-180 км | 60 км | 35 км |
| Довжина діагоналі | 200 км | 60 км | 30 км | 11-15 км |
| Довжина сторони | 8-30 км | 5-18 км | 3-10 км | Не менше 0,25 км |
| Число сторін в ланці (ході) | 12 | 6 | 6 | 10-20 |
| Точність вимірювання кутів | 0,4" | 1" | 1,5" | 1,5" |
| Точність вимірювання сторін | 1:400000 | 1:200000 | 1:100000 | 1:400000 |
| Допустима відносна похибка полігонометричного ходу | 1:25000 | |||
| Показники | 4 клас | 1 розряд | 2 розряд |
|---|---|---|---|
| Гранична довжина ходу, км : окремо | 14,0 | 7,0 | 4,0 |
| Між вихідною і вузловою точками | 9,0 | 5,0 | 3,0 |
| Між вузловими точками | 7,0 | 4,0 | 2,0 |
| Граничний периметр полігону, км | 40 | 20 | 12 |
| Середні довжини сторін ходу, км | 0,50 | 0,30 | 0,20 |
| Максимальні довжини, км | 3,0 | 8,0 | 5,0 |
| Мінімальні довжини, км | 0,25 | 0,12 | 0,08 |
| Кількість сторін в ході, не більше | 15 | 15 | 15 |
| Відносна помилка ходу, не більше | 1:25000 | 1:10000 | 1:5000 |
| Середня квадратична помилка виміряного кута ( за нев'язками у ходах і полігонах ), кутові секунди, не більше | 3" | 5" | 10" |
| Кутова нев'язка ходу або полігону, кутові секунди, не більше, де n - кількість кутів у ході | 5√L | 10√L | 20√L |
| Середня квадратична помилка вимірювання довжини сторони, в см: до 500 м. | 1 | 1 | 1 |
| Більше 1000 м | 1:40000 | - | - |
| Від 500 до 1000 м | 2 | 2 | 2 |
| Показники | 4 клас | 1 розряд | 2 розряд |
|---|---|---|---|
| Довжина сторони трикутника, км, не більше | 5,0 | 5,0 | 3,0 |
| Мінімально допустима величина кута, кутові градуси : у суцільній мережі | 20° | 20° | 20° |
| Сполучного ланцюжку : трикутників | 30° | 30° | 30° |
| У вставці | 30° | 30° | 30° |
| Кількість трикутників між вихідними сторонами або між вихідним пунктом і вихідною стороною, не більше | 10 | 10 | 10 |
| Мінімальна довжина вихідної сторони, км | 2 | 1 | 1 |
| Граничні значення середньої квадратичної похибки кута, що обчислена за нев'язками у трикутниках, кутові секунди | 2" | 5" | 10" |
| Гранично допустима нев'язка в трикутнику, сек | 8" | 20" | 40" |
| Відносна помилка вихідної сторони | 1:200000 | 1:50000 | 1:20000 |
| Допустима відносна помилка сторони в найбільш слабкому місці | 1:50000 | 1:20000 | 1:10000 |
| Показники | 4 клас | 1 розряд | 2 розряд |
|---|---|---|---|
| Довжина сторони трикутника, км | 2-5 | 0,5-5 | 0,25 - 3 |
| Мінімально допустима величина кута трикутника | 30° | 20° | 20° |
| Гранична довжина ланцюга трикутників між вихідними сторонами, або між вихідним пунктом і вихідною стороною (км) | 14,0 | 7,0 | 4,0 |
| Кількість трикутників між вихідними сторонами або між вихідним пунктом і вихідною стороною | 10 | 10 | 10 |
| Мінімальна довжина вихідної сторони, км | 2 | 1 | 1 |
| Відносна середня квадратична похибка вимірювання сторони мережі | 1:120000 | 1:80000 | 1:40000 |
| Частота | Довжина бази, км | Кількість супутників | Тривалість сесії, хв | Точність визначення (106- Д) мм |
|---|---|---|---|---|
| Статистичне знімання | ||||
| Одна | 1 | 4 5 | 30 25 | 5-10 |
| 5 | 4 5 | 60 30 | 5 | |
| 10 | 4 5 | 90 60 | 4 | |
| 30 | 4 5 | 120 90 | 3 | |
| Одна | Кінематичне знімання | |||
| 3 | 5 | 0,1 | 10 | |
| Дві(Р код ) | 100 | 5 | 0,1 | 3 |
Розвиток геодезичних мереж можна виконувати також за допомогою GPS спостережень. Для визначення координат геодезичних пунктів застосовують такі методи GPS - знімання:
- статичний (статичне знімання); - кінематичний (кінематичне знімання); - псевдокінематичний (статичний переривчастий).
Вибір методу знімання залежить від вимог до точності визначення пунктів.
Державною висотною геодезичною мережею є нівелірні мережі І, II, III і IV класів точності. Нівелірна мережа І і II класів є головною висотною основою за допомогою якої встановлюється єдина система висот на всій території України. Нівелірна мережа III і IV класів служить для забезпечення висотами топографічних знімань і рішення інженерних задач.
| I клас | II клас | III клас | VI клас | Технічне нівелювання | |
|---|---|---|---|---|---|
| Допустима нев'язка f h доп ( ММ ) | 2√L | 3√L | 5√L | 20√L | 50√L |
| На станції ( мм ) | - | - | ±3 | ±5 | ±5 |
де L - довжина нівелірного ходу в км.
| Клас нівелювання | Нормальна довжина візирного променя (м) | Мінімальна висота візирного променя | Нерівність віддалей від нівеліра до рейки, м | |
|---|---|---|---|---|
| На станції | По секції | |||
| III | 75 | 0,3 | 2 | 5 |
| IV | 100 | 0,2 | 5 | 10 |
Периметри полігонів нівелювання І і II класів складають 2800 і 600 км відповідно.
Периметри полігонів нівелювання III класу в основному не перевищують 150 км.
Довжина ліній нівелювання IV класу не повинна перевищувати 50 км.
На лініях зі значним ухилом, коли число станцій на 1 км ходу більше 25, гранична нев'язка в технічному нівелюванні можна підрахувати за формулою, де n - число штативів в ході або в полігоні.
Висновки.
Державна геодезична мережа є головною геодезичною основою топографічних знімань усіх масштабів.
Державна геодезична мережа об'єднує в єдине ціле планову і висотну геодезичні мережі.
Планова геодезична мережа поділяється на:
- астрономо-геодезичну мережу 1 та 2 класів;
- геодезичні мережі згущення 3 класу.
Висотна геодезична мережа поділяється на:
- нівелірні мережі І і II класів;
- нівелірні мережі III і IV класів.
Державна геодезична мережа створюється відповідно до вимог діючих "основних положень про державну геодезичну мережу України", інструкцій та інших нормативних документів.
Розрядні геодезичні мережі згущення є основою топографічних знімань у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 і 1:500 та інших інженерних робіт.
Написання статті ініційоване
Джерела
1. Ассур В. Л., Кутузов М. Н., Муравин М. М. Высшая геодезия, М.: Недра, 1979, — 398 с.
2. Практикум по высшей геодезии/ Н. В. Яковлев, Н. А. Беспалов, Глумов В. П. и др.: Учебное пособие для вузов, М.: Недра, 1982. — 368 с.
3. Справочник геодезиста (в двух книгах), М.: Недра, 1975, — 1056 с.
4. Літнарович Р. М. Дослідження точності геодезичних робіт для забезпечення облікової одиниці площі при інвентаризації земель. Навчальний посібник з курсу «Методи наукових досліджень» Частина І, Рівне. УДАВГ, 1998. — 14 с.
5. Літнарович Р. М. Проект і дослідження тріангуляції міста Рівне для забезпечення облікової одиниці площі. Навчальний посібник з курсу «Методи наукових досліджень», частина II, Рівне, РДТУ, 1999 р., — 27 с.
6. Літнарович Р. М. Проект і дослідження геодезичної основи міста Рівне методом несуцільних спостережень тріангуляції. Навчальний посібник з курсу «Методи наукових досліджень». РДТУ, Рівне, 1998. — 14 с.
7. Літнарович Р. М. Проектування і дослідження трилатерації міста Рівне методом статистичних випробувань Монте Карло. Навчальний посібник з курсу «Методи наукових досліджень», Частина IV, РДТУ, Рівне, 1998, — 16 с.
8. Літнарович Р. М. Проект і дослідження точності методом статистичних випробувань Монте Карло геодезичної основи міста Рівне, створюваної лінійно-кутовим методом несуцільних спостережень. Навчальний посібник з курсу «Методи наукових досліджень», Частина V, Рівне, 1999, — 21 с.
9. Літнарович Р. М. Проект і дослідження геодезичної основи міста Рівне методом парних ланок засічок. Навчальний посібник з курсу «Методи наукових досліджень», Частина VI, РДТУ, Рівне, 1998, — 32 с.
10. Лобачев В. М. Радиоэлектронная геодезия. М., Недра, 1980.
11. Машимов М. М. Уравнивание геодезических сетей. М., Недра, 1979.
12. Морозов В. П. Курс сфероидической геодезии. М., Недра, 1979.
13. Пеллинен Л. П. Высшая геодезия. М., Недра, 1978.
14. Полевой В. А. Математическая обработка результатов радиогеодезических измерений. М., Недра, 1971.
15. Селиханович В. Г., Козлов В. П., Логинова В. П. Практикум по геодезии. М., Недра, 1978.
16. Селиханович В. Г., Логинова Г. П. Задачник по геодезии. М., Недра, 1970.
17. Чеботарев А. С. Геодезия. ч. І. М., Геодезиздат, 1955.
18. Чеботарев А. С., Селиханович В. Г., Соколов М. Н. Геодезия, ч. ІІ. М., Геодезиздат, 1962.
19. Успенский М. С. Рекогностировка пунктов триангуляции. Труды ЦНИИГАиК, вып. 77. М., Геодезиздат, 1951.
20. Филоненко А. С., Щипицин Н. Г. Практикум по высшей геодезии. М., Недра, 1955.
21. Шишкин В. Н. Рекогностировка пунктов триангуляции. М., Геодезиздат 1959.
22. Літнарович Р. М. Теорія ряду парних ланок засічок, який прокладається між пунктами, визначеними по системі GPS. Інженерна геодезія. Випуск 45. Київ, КНУБА, 2001, — с. 141—148.
23. Літнарович Р. М., Кравцов М. І., Яроцький П. П. Порівняльний аналіз точності елементів суцільних і несуцільних спостережень тріангуляції. Інженерна геодезія. КНУБА, Київ, 2002, Випуск 47. – с. 83-89.
24. Боровий В. О., Літнарович Р. М., Мардієва Л. П. Особливості зрівноваження лінійно-кутової мережі з недостатньою кількістю вимірів. Інженерна геодезія. Випуск 45, Київ, КНУБА, 2001, — с. 17-26.
25. Літнарович Р. М. Теоретичне обґрунтування точності геодезичних робіт при інвентаризації земель. Інженерна геодезія. Випуск 43, КНУБА, Київ, 2000 , — с. 102—109.
26. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/28919 [ 8 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
27. http://enpuir.npu.edu.ua:8080/handle/123456789/529[недоступне посилання з травня 2019]
28. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/3070 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Derzhavni geodezichni merezhi Derzhavni geodezichni merezhi i yih priznachennyaDlya vsih galuzej upravlinnya derzhavoyu i dlya vikoristannya yiyi prirodnih bagatstv neobhidna tochna topografichna karta Vona ye rezultatom zagalnogo topografichnogo znimannya derzhavi metodom aerofotoznimannya dlya stvorennya topografichnih kart masshtabiv vid 1 10000 do 1 100000 Specialni velikomasshtabni znimannya masshtabiv 1 5000 1 2000 1 1000 1 500 vikonuyut dlya cilej promislovogo i miskogo budivnictva dlya budivnictva gidrotehnichnih sporud ta inshih inzhenernih proektiv Osnovoyu provedennya zemlevporyadnih zahodiv ye takozh topografichni karti i plani Dlya provedennya topografichnih kartografichnih i zemlevporyadnih robit neobhidno mati dobre rozvinutu derzhavnu geodezichnu merezhu Derzhavna geodezichna merezha Ukrayini ye golovnoyu geodezichnoyu osnovoyu topografichnih zniman i povinna zadovolnyati vimogi narodnogo gospodarstva i oboroni Ukrayini pri virishenni inzhenerno tehnichnih i naukovih zadach Osnovni metodi pobudovi derzhavnoyi geodezichnoyi merezhi ta merezh zgushennyaDerzhavna geodezichna merezha buduyetsya metodami triangulyaciyi poligonometriyi i yih spoluchennyam zabezpechuyuchi planovi H i U i poverhnevi V i L koordinati punktiv div stattyu div stattyu div stattyu Visotnu koordinatu Z abo N viznachayut metodami nivelyuvannya geometrichnim trigonometrichnim gidrostatichnim Geodezichnoyu merezheyu nazivayetsya sistema tochok na poverhni Zemli zakriplenih specialnimi centrami i znakami koordinati yakih viznacheno geodezichnimi metodami Metod triangulyaciyi zaproponuvav u 1617 roci gollandskij vchenij Snellius pri vimiryuvanni dugi meridianu mizh mistami Alkaamarom i Bergen on Zoomom Geodezichna merezha skladayetsya z trikutnikiv u yakih vimiryuyutsya vsi kuti i odna abo kilka storin Merezhu redukuyut vidnosyat na poverhnyu zemnogo elipsoyida abo na ploshinu Mayuchi koordinati vihidnoyi tochki i azimut liniyi obchislyuyut koordinati vsih tochok merezhi Metod triangulyaciyi zastosovuyut na vidkritij i napivvidkritij miscevosti girskij miscevosti V zakritij miscevosti zastosovuyut metod poligonometriyi u viglyadi riznogo rodu hodiv i poligoniv V poligonometriyi vimiryuyutsya vsi kuti i storoni Do nedavnogo chasu poligonometriya i triangulyaciya buli osnovnimi metodami pobudovi derzhavnih geodezichnih merezh Voni buli dobre vivcheni yak u teoretichnomu tak i v praktichnomu plani V ostannij chas shiroke zastosuvannya nahodyat metodi pobudovi geodezichnih merezh trilateraciya i linijno kutovi merezhi Shema pobudovi geodezichnoyi merezhi v trilateraciyi i linijno kutovij triangulyaciyi taka sama yak i v triangulyaciyi U pershomu metodi vimiryuyutsya lishe storoni trikutnikiv kutiv ne vimiryayut a v drugomu vimiryayut vsi kuti i vsi storoni V trilateraciyi vimiryayut vsi dovzhini storin radioviddalemirami abo svitloviddalemirami sho daye bilshu tochnist Linijno kutovij metod najtochnishij metod viznachennya geodezichnih koordinat Koordinati tochok zemnoyi poverhni mozhna viznachiti astronomichnimi i suputnikovimi metodami Suputnikova sistema GPS Global Pozision System zabezpechuye visoku tochnist avtonomnogo viznachennya koordinat punktiv pri minimalnomu chasi sposterezhen Derzhavni merezhi 1 i 2 klasu vikoristovuyut dlya stvorennya yedinoyi sistemi koordinat a takozh dlya virishennya naukovih zadach viznachennya rozmiriv i figuri Zemli gorizontalnih ta vertikalnih ruhiv zemnoyi kori i t p Merezhi 3 i 4 klasiv sluzhat dlya obgruntuvannya topografichnogo znimannya dribnih masshtabiv do 1 10000 Derzhavna geodezichna merezha krayini dopuskaye pohibku u vzayemnomu polozhenni sumizhnih tochok ne bilshe yak 1 25000 Geodezichni merezhi zgushennya 1 i 2 rozryadu vikoristovuyutsya dlya obgruntuvannya topozniman v masshtabah 1 5000 1 500 i dlya vikonannya inzhenernih robit Vidnosna pohibka u vzayemnomu polozhenni punktiv v cih merezhah stanovit 1 10000 Znimalni merezhi ye osnovoyu dlya topozniman vsih masshtabiv i stvoryuyutsya metodami riznogo rodu zasichok prokladannyam teodolitnih menzulnih hodiv Tochnist planovih merezh 1 3000 a visotnih de L dovzhina hodu v km Gustoti punktiv derzhavnih merezh nedostatno dlya vikonannya geodezichnih robit Napriklad dlya stvorennya karti masshtabu 1 2000 neobhidno mati odin punkt derzhavnoyi merezhi na ploshu 5 15 kv km Vinikaye neobhidnist v zgushenni merezhi v zbilshenni kilkosti punktiv na miscevosti Ce robitsya za dopomogoyu merezh zgushennya yaki rozvivayutsya dvoma metodami poligonometriyi i triangulyaciyi 1 i 2 rozryadiv Visoti merezh zgushennya viznachayut metodami tehnichnogo nivelyuvannya Merezhi zgushennya mozhut stvoryuvatisya metodom parnih lanok zasichok metodom nesucilnih sposterezhen triangulyaciyi linijno kutovim metodom nesucilnih sposterezhen metodom nesucilnih sposterezhen chotirikutnikiv bez diagonalej Krim cogo merezhi zgushennya mozhut stvoryuvatisya sposobom profesora Zubrickogo chotirikutnikiv bez diagonalej sposobom bokovih zasichok profesora Durnyeva i polyusnim sposobom docenta Romanchuka Sposterezhennya napryamkiv vedutsya lishe na punktah 1 2 5 6 Zamist sposterezhen na 10 punktah vimiri provodyatsya lishe na chotiroh b geodezichni merezhi nesucilnih sposterezhen triangulyaciyi Vimiryuvannya provodyatsya na punktah A V 1 4 5 6 S D Ne provodyat sposterezhennya napryamkiv na punktah 2 3 7 v linijno kutovi merezhi nesucilnih sposterezhen Elektronnij taheometr vstanovlyuyetsya lishe na punktah 1 i 5 na yakih vimiryuyutsya vsi kuti i storoni g metod nesucilnih sposterezhen chotirikutnikiv bez diagonalej Na vidminu vid metoda chotirikutnikiv bez diagonalej profesora Zubrickogo de na vsih punktah vimiryayutsya kuti v danij shemi punkti 2 i 5 nedostupni dlya kutovih vimiryuvan Podvijnimi liniyami pokazani vimiryani storoni Sucilna liniya yaka perehodit u punktirnu oznachaye odnostoronno sposterigayemij napryamok U linijno kutovomu metodi taka liniya oznachaye she j vimiryanu storonu mal 1 3 v Principovi shemi pobudovi geodezichnih merezh mal 1 4 a polyusnim metodom docenta Romanchuka b metodom bokovih zasichok profesora Durnyeva Storoni yaki pokazani odniyeyu liniyeyu rozrahovuyutsya za formulami a ne vimiryuyutsya Sucilni liniyi yaki perehodyat v punktirni oznachayut vizuvannya na nedostupnij punkt U kozhnomu punkti danih merezh vimiryuyutsya vsi kuti abo napryamki Osnovni polozhennya 1945 61 rr pobudovi derzhavnoyi geodezichnoyi merezhiRyadi triangulyaciyi 1 klasu prokladayutsya vzdovzh meridianiv i paralelej perimetrom 800 1000 km Na peretinah ryadiv 1 klasu vimiryuyutsya bazisni storoni na kincyah yakih astronomichno viznachayut shiroti dovgoti i azimuti sposterigayut punkti Laplasa Vzdovzh ryadiv triangulyaciyi 1 klasu vikonuyutsya astronomo geodezichne nivelyuvannya dlya viznachennya visot geoyida Triangulyaciyu 1 klasu prijnyato nazivati astronomo geodezichnoyu merezheyu derzhavi Triangulyaciya 2 klasu buduyetsya bez ryadiv u viglyadi zapovnyuyuchoyi merezhi Bazisni storoni rozmishuyutsya rivnomirno cherez 25 trikutnikiv Geodezichni merezhi 3 i 4 klasiv buduyutsya vstavkoyu okremih sistem trikutnikiv i punktiv u merezhi triangulyaciyi vishih klasiv Ninishnya programa geodezichnoyi merezhi harakterizuyetsya vishoyu tochnistyu kutovih i linijnih vimiryuvan Tablicya 1 3 Harakteristika derzhavnoyi geodezichnoyi merezhi stvoryuvanoyi metodom triangulyaciyi Klas abo rozryad Dovzhina storin km Dopustima pohibka vimiryuvannya kutiv Dopustima nev yazka v trikutnikah Dopustima pohibka bazisnih storin Pohibka storin u najslabshomu misci Derzhavni geodezichni merezhi 1 20 25 0 7 3 1 400000 1 150000 2 7 20 1 4 1 300000 1 200000 3 5 8 1 5 6 1 200000 1 200000 4 2 5 2 0 8 1 150000 1 70000 Geodezichni merezhi zgushennya 1r 2 5 5 20 1 100000 1 50000 2r 0 3 3 10 40 1 50000 1 25000 Tablicya 1 4 Harakteristika derzhavnoyi geodezichnoyi merezhi stvorenoyi metodom poligonometriyi 1 2 3 4 klasiv Elementi poligonometriyi Znachennya 1 2 3 4 Perimetr poligonu 700 800 km 150 180 km 60 km 35 km Dovzhina diagonali 200 km 60 km 30 km 11 15 km Dovzhina storoni 8 30 km 5 18 km 3 10 km Ne menshe 0 25 km Chislo storin v lanci hodi 12 6 6 10 20 Tochnist vimiryuvannya kutiv 0 4 1 1 5 1 5 Tochnist vimiryuvannya storin 1 400000 1 200000 1 100000 1 400000 Dopustima vidnosna pohibka poligonometrichnogo hodu 1 25000 Tablicya 1 5 Pokazniki merezh zgushennya poligonometriyi Pokazniki 4 klas 1 rozryad 2 rozryad Granichna dovzhina hodu km okremo 14 0 7 0 4 0 Mizh vihidnoyu i vuzlovoyu tochkami 9 0 5 0 3 0 Mizh vuzlovimi tochkami 7 0 4 0 2 0 Granichnij perimetr poligonu km 40 20 12 Seredni dovzhini storin hodu km 0 50 0 30 0 20 Maksimalni dovzhini km 3 0 8 0 5 0 Minimalni dovzhini km 0 25 0 12 0 08 Kilkist storin v hodi ne bilshe 15 15 15 Vidnosna pomilka hodu ne bilshe 1 25000 1 10000 1 5000 Serednya kvadratichna pomilka vimiryanogo kuta za nev yazkami u hodah i poligonah kutovi sekundi ne bilshe 3 5 10 Kutova nev yazka hodu abo poligonu kutovi sekundi ne bilshe de n kilkist kutiv u hodi 5 L 10 L 20 L Serednya kvadratichna pomilka vimiryuvannya dovzhini storoni v sm do 500 m 1 1 1 Bilshe 1000 m 1 40000 Vid 500 do 1000 m 2 2 2 Tablicya 1 6 Pokazniki triangulyaciyi Pokazniki 4 klas 1 rozryad 2 rozryad Dovzhina storoni trikutnika km ne bilshe 5 0 5 0 3 0 Minimalno dopustima velichina kuta kutovi gradusi u sucilnij merezhi 20 20 20 Spoluchnogo lancyuzhku trikutnikiv 30 30 30 U vstavci 30 30 30 Kilkist trikutnikiv mizh vihidnimi storonami abo mizh vihidnim punktom i vihidnoyu storonoyu ne bilshe 10 10 10 Minimalna dovzhina vihidnoyi storoni km 2 1 1 Granichni znachennya serednoyi kvadratichnoyi pohibki kuta sho obchislena za nev yazkami u trikutnikah kutovi sekundi 2 5 10 Granichno dopustima nev yazka v trikutniku sek 8 20 40 Vidnosna pomilka vihidnoyi storoni 1 200000 1 50000 1 20000 Dopustima vidnosna pomilka storoni v najbilsh slabkomu misci 1 50000 1 20000 1 10000 Tablicya 1 7 Pokazniki trilateraciyi Pokazniki 4 klas 1 rozryad 2 rozryad Dovzhina storoni trikutnika km 2 5 0 5 5 0 25 3 Minimalno dopustima velichina kuta trikutnika 30 20 20 Granichna dovzhina lancyuga trikutnikiv mizh vihidnimi storonami abo mizh vihidnim punktom i vihidnoyu storonoyu km 14 0 7 0 4 0 Kilkist trikutnikiv mizh vihidnimi storonami abo mizh vihidnim punktom i vihidnoyu storonoyu 10 10 10 Minimalna dovzhina vihidnoyi storoni km 2 1 1 Vidnosna serednya kvadratichna pohibka vimiryuvannya storoni merezhi 1 120000 1 80000 1 40000 Tablicya 1 8 Pokazniki GPS Chastota Dovzhina bazi km Kilkist suputnikiv Trivalist sesiyi hv Tochnist viznachennya 106 D mm Statistichne znimannya Odna 1 4 5 30 25 5 10 5 4 5 60 30 5 10 4 5 90 60 4 30 4 5 120 90 3 Odna Kinematichne znimannya 3 5 0 1 10 Dvi R kod 100 5 0 1 3 Rozvitok geodezichnih merezh mozhna vikonuvati takozh za dopomogoyu GPS sposterezhen Dlya viznachennya koordinat geodezichnih punktiv zastosovuyut taki metodi GPS znimannya statichnij statichne znimannya kinematichnij kinematichne znimannya psevdokinematichnij statichnij pererivchastij Vibir metodu znimannya zalezhit vid vimog do tochnosti viznachennya punktiv Derzhavnoyu visotnoyu geodezichnoyu merezheyu ye nivelirni merezhi I II III i IV klasiv tochnosti Nivelirna merezha I i II klasiv ye golovnoyu visotnoyu osnovoyu za dopomogoyu yakoyi vstanovlyuyetsya yedina sistema visot na vsij teritoriyi Ukrayini Nivelirna merezha III i IV klasiv sluzhit dlya zabezpechennya visotami topografichnih zniman i rishennya inzhenernih zadach Tablicya 1 9 Pokazniki tochnosti visotnih merezh I klas II klas III klas VI klas Tehnichne nivelyuvannya Dopustima nev yazka f h dop MM 2 L 3 L 5 L 20 L 50 L Na stanciyi mm 3 5 5 de L dovzhina nivelirnogo hodu v km Tablicya 1 10 Tehnichni harakteristiki Klas nivelyuvannya Normalna dovzhina vizirnogo promenya m Minimalna visota vizirnogo promenya Nerivnist viddalej vid nivelira do rejki m Na stanciyi Po sekciyi III 75 0 3 2 5 IV 100 0 2 5 10 Perimetri poligoniv nivelyuvannya I i II klasiv skladayut 2800 i 600 km vidpovidno Perimetri poligoniv nivelyuvannya III klasu v osnovnomu ne perevishuyut 150 km Dovzhina linij nivelyuvannya IV klasu ne povinna perevishuvati 50 km Na liniyah zi znachnim uhilom koli chislo stancij na 1 km hodu bilshe 25 granichna nev yazka v tehnichnomu nivelyuvanni mozhna pidrahuvati za formuloyu de n chislo shtativiv v hodi abo v poligoni Visnovki Derzhavna geodezichna merezha ye golovnoyu geodezichnoyu osnovoyu topografichnih zniman usih masshtabiv Derzhavna geodezichna merezha ob yednuye v yedine cile planovu i visotnu geodezichni merezhi Planova geodezichna merezha podilyayetsya na astronomo geodezichnu merezhu 1 ta 2 klasiv geodezichni merezhi zgushennya 3 klasu Visotna geodezichna merezha podilyayetsya na nivelirni merezhi I i II klasiv nivelirni merezhi III i IV klasiv Derzhavna geodezichna merezha stvoryuyetsya vidpovidno do vimog diyuchih osnovnih polozhen pro derzhavnu geodezichnu merezhu Ukrayini instrukcij ta inshih normativnih dokumentiv Rozryadni geodezichni merezhi zgushennya ye osnovoyu topografichnih zniman u masshtabah 1 5000 1 2000 1 1000 i 1 500 ta inshih inzhenernih robit Napisannya statti inicijovaneDzherela1 Assur V L Kutuzov M N Muravin M M Vysshaya geodeziya M Nedra 1979 398 s 2 Praktikum po vysshej geodezii N V Yakovlev N A Bespalov Glumov V P i dr Uchebnoe posobie dlya vuzov M Nedra 1982 368 s 3 Spravochnik geodezista v dvuh knigah M Nedra 1975 1056 s 4 Litnarovich R M Doslidzhennya tochnosti geodezichnih robit dlya zabezpechennya oblikovoyi odinici ploshi pri inventarizaciyi zemel Navchalnij posibnik z kursu Metodi naukovih doslidzhen Chastina I Rivne UDAVG 1998 14 s 5 Litnarovich R M Proekt i doslidzhennya triangulyaciyi mista Rivne dlya zabezpechennya oblikovoyi odinici ploshi Navchalnij posibnik z kursu Metodi naukovih doslidzhen chastina II Rivne RDTU 1999 r 27 s 6 Litnarovich R M Proekt i doslidzhennya geodezichnoyi osnovi mista Rivne metodom nesucilnih sposterezhen triangulyaciyi Navchalnij posibnik z kursu Metodi naukovih doslidzhen RDTU Rivne 1998 14 s 7 Litnarovich R M Proektuvannya i doslidzhennya trilateraciyi mista Rivne metodom statistichnih viprobuvan Monte Karlo Navchalnij posibnik z kursu Metodi naukovih doslidzhen Chastina IV RDTU Rivne 1998 16 s 8 Litnarovich R M Proekt i doslidzhennya tochnosti metodom statistichnih viprobuvan Monte Karlo geodezichnoyi osnovi mista Rivne stvoryuvanoyi linijno kutovim metodom nesucilnih sposterezhen Navchalnij posibnik z kursu Metodi naukovih doslidzhen Chastina V Rivne 1999 21 s 9 Litnarovich R M Proekt i doslidzhennya geodezichnoyi osnovi mista Rivne metodom parnih lanok zasichok Navchalnij posibnik z kursu Metodi naukovih doslidzhen Chastina VI RDTU Rivne 1998 32 s 10 Lobachev V M Radioelektronnaya geodeziya M Nedra 1980 11 Mashimov M M Uravnivanie geodezicheskih setej M Nedra 1979 12 Morozov V P Kurs sferoidicheskoj geodezii M Nedra 1979 13 Pellinen L P Vysshaya geodeziya M Nedra 1978 14 Polevoj V A Matematicheskaya obrabotka rezultatov radiogeodezicheskih izmerenij M Nedra 1971 15 Selihanovich V G Kozlov V P Loginova V P Praktikum po geodezii M Nedra 1978 16 Selihanovich V G Loginova G P Zadachnik po geodezii M Nedra 1970 17 Chebotarev A S Geodeziya ch I M Geodezizdat 1955 18 Chebotarev A S Selihanovich V G Sokolov M N Geodeziya ch II M Geodezizdat 1962 19 Uspenskij M S Rekognostirovka punktov triangulyacii Trudy CNIIGAiK vyp 77 M Geodezizdat 1951 20 Filonenko A S Shipicin N G Praktikum po vysshej geodezii M Nedra 1955 21 Shishkin V N Rekognostirovka punktov triangulyacii M Geodezizdat 1959 22 Litnarovich R M Teoriya ryadu parnih lanok zasichok yakij prokladayetsya mizh punktami viznachenimi po sistemi GPS Inzhenerna geodeziya Vipusk 45 Kiyiv KNUBA 2001 s 141 148 23 Litnarovich R M Kravcov M I Yarockij P P Porivnyalnij analiz tochnosti elementiv sucilnih i nesucilnih sposterezhen triangulyaciyi Inzhenerna geodeziya KNUBA Kiyiv 2002 Vipusk 47 s 83 89 24 Borovij V O Litnarovich R M Mardiyeva L P Osoblivosti zrivnovazhennya linijno kutovoyi merezhi z nedostatnoyu kilkistyu vimiriv Inzhenerna geodeziya Vipusk 45 Kiyiv KNUBA 2001 s 17 26 25 Litnarovich R M Teoretichne obgruntuvannya tochnosti geodezichnih robit pri inventarizaciyi zemel Inzhenerna geodeziya Vipusk 43 KNUBA Kiyiv 2000 s 102 109 26 http essuir sumdu edu ua handle 123456789 28919 8 zhovtnya 2014 u Wayback Machine 27 http enpuir npu edu ua 8080 handle 123456789 529 nedostupne posilannya z travnya 2019 28 http essuir sumdu edu ua handle 123456789 3070 5 bereznya 2016 u Wayback Machine