Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Націона́льний істо́рико-архітекту́рний запові́дник «Кам'яне́ць» (скорочено — НІАЗ «Кам'яне́ць») — науково-дослідний та культурно-освітній заклад, історико-архітектурний запові́дник національного значення, розташований в Кам'янці-Подільському Хмельницькій області України.
Україна
Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» у ВікісховищіПреамбула
Кам'янець-Подільський — одне з найдавніших міст України. Завдяки унікальному поєднанню історико-архітектурної, містобудівної спадщини, ландшафту каньйону річки Смотрич, «Старе місто (Кам'янець-Подільський)» оголошено державним історико-архітектурним заповідником. Кількість пам'яток архітектури XI—XIX століть налічує близько 200 будівель та споруд. Потужні оборонні укріплення «Старого міста», фортеця та фортечний міст, поєднання культових споруд різних релігій залишають неповторне враження. Враховуючи багату історико-архітектурну спадщину «Старого міста», національною комісією України у справах ЮНЕСКО в травні 1994 року було рекомендовано включити його кандидатом до реєстру світової культурної спадщини. Найбільша цінність — практично повністю збережений історичний центр без вкраплень архітектури XX століття. Головна міська пам'ятка — старовинна фортеця, перші споруди якої відносяться до XI—XII століть, а основні укріплення — до XVI—XVII століть. Оборонні укріплення в Кам'янці-Подільському вважаються прекрасним зразком кращих фортифікацій Східної Європи.
Історія
Ще 23 березня 1928 у Харкові Рада Народних Комісарів почали бути поганими старовинними фортечними спорудами, Руською та Польською брамами, вежею Стефана Баторія було оголошено державним історико-культурним заповідником і передано з усім майном, що мало історико-культурне значення, у відання наркомату освіти УРСР.
Проголошення фортеці заповідником стало важливим, але тільки першим кроком до визнання заповідною всієї території Старого міста. Але поки це сталося, місто зазнало непоправних утрат: більшовицька влада ще до війни стерла з лиця землі низку прекрасних храмів: Вірменський Миколаївський, Іоанно-Предтеченський, Казанський, Троїцький у Старому місті, Олександра Невського — на Новому плані.
Чимало пам'яток було пристосовано під потреби виробництва. Так, 1959 створюваний електромеханічний завод розмістили в приміщеннях колишнього Кармелітського монастиря. З перших повоєнних років ткацька фабрика експлуатувала будинок Подільської духовної семінарії, тютюнова фабрика — фортечні казарми, а швейна фабрика і досі на повну потужність використовує будинок окружного суду.
20 лютого 1967 Рада Міністрів УРСР видала Постанову, в якій, зокрема, передбачено створити історико-архітектурний заповідник у Кам'янці-Подільського (інші міста, названі в постанові — Київ, Львів, Луцьк, Білгород-Дністровський, Новгород-Сіверський).
Постановою від 18 травня 1977 Рада Міністрів УРСР оголосила, що Старе місто Кам'янця-Подільського — це «Кам'янець-Подільський державний історико-архітектурний заповідник» (ДІАЗ).
Указом Президента України від 30 квітня 1998 Кам'янець-Подільський ДІАЗ перетворено на Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець».
14 жовтня 1998 Міністерство культури й мистецтв, а наступного дня Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики затвердили (за поданням Хмельницької облдержадміністрації) Положення про НІАЗ. Згідно з цим Положенням, НІАЗ «Кам'янець» є національним закладом культури у підпорядкуванні Хмельницької облдержадміністрації. А основними завданнями НІАЗу є охорона належних йому об'єктів, організація реставрації та використання пам'яток, регенерація архітектурного середовища, пам'яткоохоронна, науково-дослідницька, культурно-освітня робота для популяризації містобудівельної архітектурної спадщини Старого міста як національного культурного надбання.
Директор заповідника (від 3 вересня 1987) — Василь Володимирович Фенцур, член Національної спілки архітекторів України.
Основні цифри
Площа заповідника становить 121 гектар (його межі 16 червня 1977 року затвердив Хмельницький облвиконком). Це передусім Старе місто, затиснене в петлі річки Смотрич, а також прилеглий каньйон Смотрича, Замковий міст, комплекс Старого й Нового замків. Пам'ятки Нового плану, Руських і Польських фільварків не є об'єктами заповідника.
Станом на 2013 р. в Кам'янці зареєстровано 282 пам'ятки культурної спадщини, зокрема 169 пам'яток архітектури (104 національного і 65 — місцевого значення), 31 пам'ятка історії, 8 пам'яток археології, 2 пам'ятки садово-паркового мистецтва, 72 пам'ятки природи (з них дві пам'ятки природи національного значення — геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення Смотрицький каньйон і Ботанічний сад). Усі вони перебувають у різній власності: державній, комунальній, приватній, Хмельницької облради, власності релігійних громад тощо. За цим показником Кам'янець-Подільський посідає третє місце в Україні (після Києва та Львова).
Джерела та література
- Д. Я. Вортман, Р. І. Бондаренко. «Кам'янець», Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 53. — .
Література
- Медведовський І. Заповідник: Сьогодні і завтра нашого міста // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський). — 1969. — 22 липня. — С. 3.
- Шумахер С. Місто стає заповідником // Прапор Жовтня. — 1977. — 8 червня. — С. 4.
- Слободян М. З обновами, місто! // Прапор Жовтня. — 1977. — 25 червня. — С. 4.
- Указ Президента України // Пам'ятки України. — 2000. — № 3—4. — С. 4.
- Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець» // Хто є хто на Хмельниччині: Довідково-біографічне видання. — Випуск другий. — К., 2004. — С. 12—13.
- Нове обличчя НІАЗу «Кам'янець»: 18 квітня — День пам'яток історії та культури / Розмовляла [з директором НІАЗу Василем Фенцуром] Ольга Сокульська // Кам'янець-Подільський вісник. — 2004. — 16 квітня. — С. 3.
- Семенова Наталія. Нове життя старого каменю: 18 квітня — День пам'яток історії та культури // Подолянин. — 2004. — 16 квітня. — С. 4.
- Фенцур Василь. До перлини — дорогоцінно! Або деякі аспекти діяльності Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець» // Кам'янець-Подільський вісник. — 2005. — 15 квітня. — С. 5.
- Баженов Лев. Alma mater подільського краєзнавства. — Кам'янець-Подільський, 2005. — С. 162.
- Архітектурні мелодії Старого міста // Кам'янець-Подільський вісник. — 2007. — 20 квітня. — С. 4.
- Чухрій О. В. Пам'ятки під охороною, але без засобів для існування // Подолянин. — 2013. — 6 вересня.
Посилання
- офіційний сайт НІАЗ «Кам'янець»
- Кам'янець-Подільський, його історія та історичні постаті
- Кам'янець-Подільський історичний: історія міста, легенди, старовинні фотокартки
- Замки та храми України
- Інформаційно-туристичний сайт міста
- Карта Кам'янця-Подільського
- Фотосайт Кам'янця-Подільського
- https://niazkamenec.org.ua/kontaktu.html
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naciona lnij isto riko arhitektu rnij zapovi dnik Kam yane c skorocheno NIAZ Kam yane c naukovo doslidnij ta kulturno osvitnij zaklad istoriko arhitekturnij zapovi dnik nacionalnogo znachennya roztashovanij v Kam yanci Podilskomu Hmelnickij oblasti Ukrayini Nacionalnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Kam yanec Kam yanec Podilska fortecya vid z boku Starogo mista 48 40 30 pn sh 26 34 30 sh d 48 675 pn sh 26 575 sh d 48 675 26 575TipmuzejSkladKam yanec Podilska fortecyaKrayina UkrayinaRoztashuvannyaKam yanec PodilskijAdresavulicya P yatnicka 9 Kam yanec Podilskij Hmelnicka oblast Ukrayina 1 Zasnovano1928Sajtniazkamenec org uaNacionalnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Kam yanec Ukrayina Nacionalnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Kam yanec u Vikishovishi Zmist 1 Preambula 2 Istoriya 3 Osnovni cifri 4 Dzherela ta literatura 4 1 Literatura 5 PosilannyaPreambulared Kam yanec Podilskij odne z najdavnishih mist Ukrayini Zavdyaki unikalnomu poyednannyu istoriko arhitekturnoyi mistobudivnoyi spadshini landshaftu kanjonu richki Smotrich Stare misto Kam yanec Podilskij ogolosheno derzhavnim istoriko arhitekturnim zapovidnikom Kilkist pam yatok arhitekturi XI XIX stolit nalichuye blizko 200 budivel ta sporud Potuzhni oboronni ukriplennya Starogo mista fortecya ta fortechnij mist poyednannya kultovih sporud riznih religij zalishayut nepovtorne vrazhennya Vrahovuyuchi bagatu istoriko arhitekturnu spadshinu Starogo mista nacionalnoyu komisiyeyu Ukrayini u spravah YuNESKO v travni 1994 roku bulo rekomendovano vklyuchiti jogo kandidatom do reyestru svitovoyi kulturnoyi spadshini Najbilsha cinnist praktichno povnistyu zberezhenij istorichnij centr bez vkraplen arhitekturi XX stolittya Golovna miska pam yatka starovinna fortecya pershi sporudi yakoyi vidnosyatsya do XI XII stolit a osnovni ukriplennya do XVI XVII stolit Oboronni ukriplennya v Kam yanci Podilskomu vvazhayutsya prekrasnim zrazkom krashih fortifikacij Shidnoyi Yevropi Istoriyared nbsp Pam yatka arhitekturi 17 stolittya budinok ruskogo magistratu Nini tut rozmishuyetsya direkciya NIAZ Kam yanec nbsp Cent mista Pryashiv garnij priklad dlya nasliduvannya vidnovlennya vtrachenoyi arhitekturi She 23 bereznya 1928 u Harkovi Rada Narodnih Komisariv pochali buti poganimi starovinnimi fortechnimi sporudami Ruskoyu ta Polskoyu bramami vezheyu Stefana Batoriya bulo ogolosheno derzhavnim istoriko kulturnim zapovidnikom i peredano z usim majnom sho malo istoriko kulturne znachennya u vidannya narkomatu osviti URSR Progoloshennya forteci zapovidnikom stalo vazhlivim ale tilki pershim krokom do viznannya zapovidnoyu vsiyeyi teritoriyi Starogo mista Ale poki ce stalosya misto zaznalo nepopravnih utrat bilshovicka vlada she do vijni sterla z licya zemli nizku prekrasnih hramiv Virmenskij Mikolayivskij Ioanno Predtechenskij Kazanskij Troyickij u Staromu misti Oleksandra Nevskogo na Novomu plani Chimalo pam yatok bulo pristosovano pid potrebi virobnictva Tak 1959 stvoryuvanij elektromehanichnij zavod rozmistili v primishennyah kolishnogo Karmelitskogo monastirya Z pershih povoyennih rokiv tkacka fabrika ekspluatuvala budinok Podilskoyi duhovnoyi seminariyi tyutyunova fabrika fortechni kazarmi a shvejna fabrika i dosi na povnu potuzhnist vikoristovuye budinok okruzhnogo sudu 20 lyutogo 1967 Rada Ministriv URSR vidala Postanovu v yakij zokrema peredbacheno stvoriti istoriko arhitekturnij zapovidnik u Kam yanci Podilskogo inshi mista nazvani v postanovi Kiyiv Lviv Luck Bilgorod Dnistrovskij Novgorod Siverskij Postanovoyu vid 18 travnya 1977 Rada Ministriv URSR ogolosila sho Stare misto Kam yancya Podilskogo ce Kam yanec Podilskij derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik DIAZ Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 30 kvitnya 1998 Kam yanec Podilskij DIAZ peretvoreno na Nacionalnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Kam yanec 14 zhovtnya 1998 Ministerstvo kulturi j mistectv a nastupnogo dnya Derzhavnij komitet budivnictva arhitekturi ta zhitlovoyi politiki zatverdili za podannyam Hmelnickoyi oblderzhadministraciyi Polozhennya pro NIAZ Zgidno z cim Polozhennyam NIAZ Kam yanec ye nacionalnim zakladom kulturi u pidporyadkuvanni Hmelnickoyi oblderzhadministraciyi A osnovnimi zavdannyami NIAZu ye ohorona nalezhnih jomu ob yektiv organizaciya restavraciyi ta vikoristannya pam yatok regeneraciya arhitekturnogo seredovisha pam yatkoohoronna naukovo doslidnicka kulturno osvitnya robota dlya populyarizaciyi mistobudivelnoyi arhitekturnoyi spadshini Starogo mista yak nacionalnogo kulturnogo nadbannya Direktor zapovidnika vid 3 veresnya 1987 Vasil Volodimirovich Fencur chlen Nacionalnoyi spilki arhitektoriv Ukrayini Osnovni cifrired nbsp Kam yanec Podilskij Vid na zamok z boku Starogo mista Plosha zapovidnika stanovit 121 gektar jogo mezhi 16 chervnya 1977 roku zatverdiv Hmelnickij oblvikonkom Ce peredusim Stare misto zatisnene v petli richki Smotrich a takozh prileglij kanjon Smotricha Zamkovij mist kompleks Starogo j Novogo zamkiv Pam yatki Novogo planu Ruskih i Polskih filvarkiv ne ye ob yektami zapovidnika Stanom na 2013 r v Kam yanci zareyestrovano 282 pam yatki kulturnoyi spadshini zokrema 169 pam yatok arhitekturi 104 nacionalnogo i 65 miscevogo znachennya 31 pam yatka istoriyi 8 pam yatok arheologiyi 2 pam yatki sadovo parkovogo mistectva 72 pam yatki prirodi z nih dvi pam yatki prirodi nacionalnogo znachennya geologichna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Smotrickij kanjon i Botanichnij sad Usi voni perebuvayut u riznij vlasnosti derzhavnij komunalnij privatnij Hmelnickoyi oblradi vlasnosti religijnih gromad tosho Za cim pokaznikom Kam yanec Podilskij posidaye tretye misce v Ukrayini pislya Kiyeva ta Lvova Dzherela ta literaturared D Ya Vortman R I Bondarenko Kam yanec Nacionalnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Kam yanec Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 53 ISBN 978 966 00 0692 8 Literaturared Medvedovskij I Zapovidnik Sogodni i zavtra nashogo mista Prapor Zhovtnya Kam yanec Podilskij 1969 22 lipnya S 3 Shumaher S Misto staye zapovidnikom Prapor Zhovtnya 1977 8 chervnya S 4 Slobodyan M Z obnovami misto Prapor Zhovtnya 1977 25 chervnya S 4 Ukaz Prezidenta Ukrayini Pam yatki Ukrayini 2000 3 4 S 4 Nacionalnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Kam yanec Hto ye hto na Hmelnichchini Dovidkovo biografichne vidannya Vipusk drugij K 2004 S 12 13 Nove oblichchya NIAZu Kam yanec 18 kvitnya Den pam yatok istoriyi ta kulturi Rozmovlyala z direktorom NIAZu Vasilem Fencurom Olga Sokulska Kam yanec Podilskij visnik 2004 16 kvitnya S 3 Semenova Nataliya Nove zhittya starogo kamenyu 18 kvitnya Den pam yatok istoriyi ta kulturi Podolyanin 2004 16 kvitnya S 4 Fencur Vasil Do perlini dorogocinno Abo deyaki aspekti diyalnosti Nacionalnogo istoriko arhitekturnogo zapovidnika Kam yanec Kam yanec Podilskij visnik 2005 15 kvitnya S 5 Bazhenov Lev Alma mater podilskogo krayeznavstva Kam yanec Podilskij 2005 S 162 Arhitekturni melodiyi Starogo mista Kam yanec Podilskij visnik 2007 20 kvitnya S 4 Chuhrij O V Pam yatki pid ohoronoyu ale bez zasobiv dlya isnuvannya Podolyanin 2013 6 veresnya Posilannyared oficijnij sajt NIAZ Kam yanec Kam yanec Podilskij jogo istoriya ta istorichni postati Kam yanec Podilskij istorichnij istoriya mista legendi starovinni fotokartki Zamki ta hrami Ukrayini Informacijno turistichnij sajt mista Karta Kam yancya Podilskogo Fotosajt Kam yancya Podilskogo https niazkamenec org ua kontaktu html Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nacionalnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Kam 27yanec amp oldid 42667664