Дере́вня — село в Україні, у Жовківській міській громаді, Львівського району, Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Жовківська міська громада. Населення становить 1418 осіб.
село Деревня | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Львівський район |
Громада | Жовківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46060130120092450 |
Основні дані | |
Засноване | 1455 |
Населення | 1418 |
Площа | 38,73 км² |
Густота населення | 36,31 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80343 |
Телефонний код | +380 3252 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°09′36″ пн. ш. 24°01′26″ сх. д. / 50.16000° пн. ш. 24.02389° сх. д.Координати: 50°09′36″ пн. ш. 24°01′26″ сх. д. / 50.16000° пн. ш. 24.02389° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 211 м |
Водойми | Деревнянка, Свиня |
Відстань до обласного центру | 43 км |
Відстань до районного центру | 43 км |
Найближча залізнична станція | Батятичі |
Відстань до залізничної станції | 26 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80300, Львівська обл., Львівський р-н, м. Жовква, вул. Львівська, 40 |
Карта | |
Деревня | |
Деревня | |
Мапа | |
Деревня у Вікісховищі |
Географія
Село Деревня розташоване за 43 км від міста Львова — одночасно обласного та районного центру та 20 км від адміністративного центру міської громади. За 14 км знаходиться найближча залізнична станція Батятичі. На південному заході села тече річка Деревнянка, що утворює великий став, а на південному сході — річка Свиня. Обидві річки впадають у річку Рату. Дорога при в'їзді у село тісно пролягає між двома великими ставками.
- Вулиці
У селі Деревня налічується 8 вулиць.
- Германа Андрія
- Девське хутір
- Лесі Українки
- Медвежа
- Франка Івана
- Шашкевича Маркіяна
- Шевченка Тараса
- Ялинівка
Населення
Населення у 1880 році становило 1282 особи, з них: 75 поляків, 1111 українців, 96 юдеїв. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі Деревня мешкало 1418 осіб.
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:
Мовний склад населення с. Деревня | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
українська | 1414 | 99,72 | ||||||||||||
інші | 4 | 0,28 |
Історія
Перша письмова згадка про село Деревня датується 1455 роком, коли село вперше згадується в книзі Яна Длугоша «Cronicae uncliti Regni Poloniae Annales seu Cronicae incliti Regni Poloniae». Назва, вважають, походить від лісу, серед якого воно було засноване.
Колись Деревня належала Жолкевським, потім родині Собєських. У 1717 році Собєські надали місцевій церкві право опалу, варіння пива, випас та вільного помолу. Після того, як останній представник роду Собєських помер, Деревня разом з усіма жовківськими маєтками перейшла у власність Радзивілів, а потім була продана Творзянським. Генрика Творзянська записала цей маєток Бойомирові Старженському, діти якого — Станіслав, Тадеуш та Ядвіга Стаженські наприкінці XIX століття були власниками цього маєтку. Римо-католицька громада села належала до відповідної парафії у Жовкві, греко-католицька громада села має власну церкву Різдва Пресвятої Богородиці до якої була приписана філіальна церква в Куляві.
Село Деревня тривалий час було родинною парафією отців Крушинських, з роду яких дружина Маркіяна Шашкевича. Саме в селі Деревні отець Подолинський, пізніше декан цієї ж церкви, давав шлюб Юлії Крушинській та Маркіянові Шашкевичу. Юлія Крушинська була не лише зразковою дружиною, люблячою матір'ю, а й відданою товаришкою в громадській роботі Маркіяна Шашкевича.
У міжвоєнний період, до 1934 року — самостійна ґміна, потім належала до сільської ґміни Туринка у Жовківському повіті Львівського воєводства.
У повоєнний час у селі Деревня знаходилася центральна садиба колгоспу «Вільна Україна». Господарство спеціалізувалося на вирощуванні льону, а також тваринництво — відгодівля великої рогатої худоби. З допоміжних підприємств працювали млин, електростанція. Функціювали восьмирічна школа, клуб, бібліотека та працювала шевська майстерня.
Пам'ятки, визначні місця
Церква Різдва Пресвятої Богородиці
Попередня невелика дерев'яна двоверха церква була збудована у 1604 році. В ній у 1839 році вінчався Маркіян Шашкевич з Юлією Крушинською, донькою місцевого пароха Федора Крушинського. На місці старої церкви з ініціативи о. Крушинського та на кошти дідички Генрієти Творзянської у 1846 році збудували у Деревні нову дерев'яну церкву. Звів її, за словами священника, той самий майстер, що й церкву у Хлівчанах. У 1897 році внутрішні стіни та іконостас розмалювали Стефан Томасевич із селища Микулинців та Яків Хомик.
Дерев'яна церква розташовується у південній частині села, на підвищеному березі річки Деревнянки. Будівля тризрубна, триверха, розмірами 23,7 метри×11,6 метрів. Складається з ширшої квадратової в плані нави, до якої з заходу прилягає вужчий прямокутний бабинець, а зі сходу — вужчий гранчастий вівтар з двома прямокутними захристіями по боках. Церкву оточує піддашшя, оперте на випусти вінців зрубів, перерване невеликим присінком при західній стіні бабинця. Стрункості будівлі надає кожухування стін надопасання гонтами та шалювання восьмериків вертикально дошками і лиштвами (стіни підопасання вертикально шальовані дошками). Рівновисокі зруби надопасання всіх трьох об'ємів завершують світлові восьмерики з незначно нахиленими до середини стінами, вкриті шоломовими банями з ліхтарями і маківками. Цікавинкою є оригінальна дворівнева система хорів.
На південний захід від церкви розташована дерев'яна одноярусна прямокутна в плані (розміри 4,9 метри×3,2 метри) дзвіниця, вкрита чотирисхилим дахом.
Музей Маркіяна Шашкевича
4 листопада 2011 року, до 201-ліття від Дня народження о. Маркіяна Шашкевича, відбулося відкриття та освячення музею українського письменника і культурного діяча в Народному домі села Деревня. Тут зібрані автентичні матеріали. Автором експозиції є український художник . Одразу ж після відкриття відбулася презентація перевиданої книги «Русалка Дністровая».
Одна з кімнат музею етнографічна, у якій зібрано давні предмети народного побуту, світлини, народну ношу, рушники, килими, простирадла, що побутували у селі в різні періоди. Переглядаючи ці унікальні речі, намагаємося побачити майстерність вишиття, зрозуміти доцільність крою та пошиття, здогадатися про мрії та бажання майстрині, що творила вишуканий одяг для своєї родини. Ошатні сорочки, запаски, горсики — святковий одяг, що вирізняється високою майстерністю оздоблення. Сорочки з уставками, декорованими геометричними барвистими орнаментами. Широкі манжети, комірці також цілком вишиті, проте орнаменти можуть бути різними. Спідниці та запаски, горсики — оздоблені нитками чи бісером, на оксамиті чи іншій крамній тканині — завершують образ тогочасної жінки. Стрій модниць початку століття був стримано-урочистий, вишуканий своїми взорами та техніками вишиття.
Відомі люди
- Станіслав Стажинський — польський правник і політик, знавець конституційного права, , професор, ректор Львівського університету. Тут у Деревні він виріс та провів останні роки свого життя. У палацовій каплиці, повністю зруйнованій місцевими жителями після виселення поляків з цих земель, поховано його тлінні останки, поруч з батьком Бойомиром та братом Тадеушем Стажинськими.
Примітки
- . socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 15 квітня 2024.
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 квітня 2024.
- . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 15 квітня 2024.
- . weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 31 березня 2022. Процитовано 15 квітня 2024.
- . della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 15 квітня 2024.
- . ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 15 квітня 2024.
- Derewnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 7. (пол.)
- ІМСУ, 1968.
- . varianty.lviv.ua. Варіанти. 5 листопада 2012. Архів оригіналу за 4 жовтня 2022. Процитовано 15 квітня 2024.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu żółkiewskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — nr 64. — poz. 557. — S. 1129. (пол.)
- . decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 18 вересня 2023. Процитовано 15 квітня 2024.
- Галина Ліщинська, Оксана Печарська (21 серпня 2015). . glishchynska.blogspot.com. Архів оригіналу за 4 грудня 2023. Процитовано 15 квітня 2024.
- Бойко І., Заяць О. Станіслав Стажинський // Видатні випускники юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка та їхня роль в історії українського державотворення: збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції (м. Львів, 24 березня 2023 р.) / І. Й. Бойко (голова редколегії), Ю. В. Олійник (відп. секр.). — Львів, 2023. — Вип. 3. — 252 с. — С. 249—250.
Джерела та література
- В. Слободян. Церкви України. Перемиська єпархія. — Львів : Апріорі, 1998. — 864 с. — .
- В. Слободян. Жовківщина. Історико-архітектурні нариси церков. Том 5 / Відп. ред. Микола Литвин; Інститут Українознавства імені І. Крип'якевича. — Жовква-Львів-Балтимор, 1998. — 186 с.
- Joannis Dlugossii Senioris Canonici Cracoviensis Opera omnia = Jana Długosza kanonika krakowskiego dzieła wszystkie. — Vol. 1, Vita S. Stanislai: vita B. Kunegundis: vitae episcoporum poloniae: vita Sbignei de Oleśnica cardinalis: Clenodia. Banderia Prutenorum: Epistolae / Aleksander Przeździecki, Żegota Pauli, Ignacy Polkowski. — Cracoviae, 1887. — 638 s. (лат.)
- Деревня // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 533.
- Cronicae uncliti Regni Poloniae Annales seu Cronicae incliti Regni Poloniae / Red. Dąbrowski Jan, Oprac. Semkowicz-Zarembina Wanda, Pieradzka Krystyna. — Varsaviae: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1964. — 466 s. (лат.)
- Derewnia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 7. (пол.)
Посилання
- Село Деревня, Львівська область, Львівський район, Жовківська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 14 квітня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dere vnya selo v Ukrayini u Zhovkivskij miskij gromadi Lvivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Organ miscevogo samovryaduvannya Zhovkivska miska gromada Naselennya stanovit 1418 osib selo Derevnya Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Lvivskij rajon Gromada Zhovkivska miska gromada Kod KATOTTG UA46060130120092450 Osnovni dani Zasnovane 1455 Naselennya 1418 Plosha 38 73 km Gustota naselennya 36 31 osib km Poshtovij indeks 80343 Telefonnij kod 380 3252 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 09 36 pn sh 24 01 26 sh d 50 16000 pn sh 24 02389 sh d 50 16000 24 02389 Koordinati 50 09 36 pn sh 24 01 26 sh d 50 16000 pn sh 24 02389 sh d 50 16000 24 02389 Serednya visota nad rivnem morya 211 m Vodojmi Derevnyanka Svinya Vidstan do oblasnogo centru 43 km Vidstan do rajonnogo centru 43 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Batyatichi Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 26 km Misceva vlada Adresa radi 80300 Lvivska obl Lvivskij r n m Zhovkva vul Lvivska 40 Karta Derevnya Derevnya Mapa Derevnya u VikishovishiGeografiyaSelo Derevnya roztashovane za 43 km vid mista Lvova odnochasno oblasnogo ta rajonnogo centru ta 20 km vid administrativnogo centru miskoyi gromadi Za 14 km znahoditsya najblizhcha zaliznichna stanciya Batyatichi Na pivdennomu zahodi sela teche richka Derevnyanka sho utvoryuye velikij stav a na pivdennomu shodi richka Svinya Obidvi richki vpadayut u richku Ratu Doroga pri v yizdi u selo tisno prolyagaye mizh dvoma velikimi stavkami Vulici U seli Derevnya nalichuyetsya 8 vulic Germana Andriya Devske hutir Lesi Ukrayinki Medvezha Franka Ivana Shashkevicha Markiyana Shevchenka Tarasa YalinivkaNaselennyaNaselennya u 1880 roci stanovilo 1282 osobi z nih 75 polyakiv 1111 ukrayinciv 96 yudeyiv Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku v seli Derevnya meshkalo 1418 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s Derevnya Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 1414 99 72 inshi 4 0 28IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo Derevnya datuyetsya 1455 rokom koli selo vpershe zgaduyetsya v knizi Yana Dlugosha Cronicae uncliti Regni Poloniae Annales seu Cronicae incliti Regni Poloniae Nazva vvazhayut pohodit vid lisu sered yakogo vono bulo zasnovane Kolis Derevnya nalezhala Zholkevskim potim rodini Sobyeskih U 1717 roci Sobyeski nadali miscevij cerkvi pravo opalu varinnya piva vipas ta vilnogo pomolu Pislya togo yak ostannij predstavnik rodu Sobyeskih pomer Derevnya razom z usima zhovkivskimi mayetkami perejshla u vlasnist Radziviliv a potim bula prodana Tvorzyanskim Genrika Tvorzyanska zapisala cej mayetok Bojomirovi Starzhenskomu diti yakogo Stanislav Tadeush ta Yadviga Stazhenski naprikinci XIX stolittya buli vlasnikami cogo mayetku Rimo katolicka gromada sela nalezhala do vidpovidnoyi parafiyi u Zhovkvi greko katolicka gromada sela maye vlasnu cerkvu Rizdva Presvyatoyi Bogorodici do yakoyi bula pripisana filialna cerkva v Kulyavi Selo Derevnya trivalij chas bulo rodinnoyu parafiyeyu otciv Krushinskih z rodu yakih druzhina Markiyana Shashkevicha Same v seli Derevni otec Podolinskij piznishe dekan ciyeyi zh cerkvi davav shlyub Yuliyi Krushinskij ta Markiyanovi Shashkevichu Yuliya Krushinska bula ne lishe zrazkovoyu druzhinoyu lyublyachoyu matir yu a j viddanoyu tovarishkoyu v gromadskij roboti Markiyana Shashkevicha U mizhvoyennij period do 1934 roku samostijna gmina potim nalezhala do silskoyi gmini Turinka u Zhovkivskomu poviti Lvivskogo voyevodstva U povoyennij chas u seli Derevnya znahodilasya centralna sadiba kolgospu Vilna Ukrayina Gospodarstvo specializuvalosya na viroshuvanni lonu a takozh tvarinnictvo vidgodivlya velikoyi rogatoyi hudobi Z dopomizhnih pidpriyemstv pracyuvali mlin elektrostanciya Funkciyuvali vosmirichna shkola klub biblioteka ta pracyuvala shevska majsternya Pam yatki viznachni miscyaCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Poperednya nevelika derev yana dvoverha cerkva bula zbudovana u 1604 roci V nij u 1839 roci vinchavsya Markiyan Shashkevich z Yuliyeyu Krushinskoyu donkoyu miscevogo paroha Fedora Krushinskogo Na misci staroyi cerkvi z iniciativi o Krushinskogo ta na koshti didichki Genriyeti Tvorzyanskoyi u 1846 roci zbuduvali u Derevni novu derev yanu cerkvu Zviv yiyi za slovami svyashennika toj samij majster sho j cerkvu u Hlivchanah U 1897 roci vnutrishni stini ta ikonostas rozmalyuvali Stefan Tomasevich iz selisha Mikulinciv ta Yakiv Homik Derev yana cerkva roztashovuyetsya u pivdennij chastini sela na pidvishenomu berezi richki Derevnyanki Budivlya trizrubna triverha rozmirami 23 7 metri 11 6 metriv Skladayetsya z shirshoyi kvadratovoyi v plani navi do yakoyi z zahodu prilyagaye vuzhchij pryamokutnij babinec a zi shodu vuzhchij granchastij vivtar z dvoma pryamokutnimi zahristiyami po bokah Cerkvu otochuye piddashshya operte na vipusti vinciv zrubiv perervane nevelikim prisinkom pri zahidnij stini babincya Strunkosti budivli nadaye kozhuhuvannya stin nadopasannya gontami ta shalyuvannya vosmerikiv vertikalno doshkami i lishtvami stini pidopasannya vertikalno shalovani doshkami Rivnovisoki zrubi nadopasannya vsih troh ob yemiv zavershuyut svitlovi vosmeriki z neznachno nahilenimi do seredini stinami vkriti sholomovimi banyami z lihtaryami i makivkami Cikavinkoyu ye originalna dvorivneva sistema horiv Na pivdennij zahid vid cerkvi roztashovana derev yana odnoyarusna pryamokutna v plani rozmiri 4 9 metri 3 2 metri dzvinicya vkrita chotirishilim dahom Muzej Markiyana Shashkevicha 4 listopada 2011 roku do 201 littya vid Dnya narodzhennya o Markiyana Shashkevicha vidbulosya vidkrittya ta osvyachennya muzeyu ukrayinskogo pismennika i kulturnogo diyacha v Narodnomu domi sela Derevnya Tut zibrani avtentichni materiali Avtorom ekspoziciyi ye ukrayinskij hudozhnik Odrazu zh pislya vidkrittya vidbulasya prezentaciya perevidanoyi knigi Rusalka Dnistrovaya Odna z kimnat muzeyu etnografichna u yakij zibrano davni predmeti narodnogo pobutu svitlini narodnu noshu rushniki kilimi prostiradla sho pobutuvali u seli v rizni periodi Pereglyadayuchi ci unikalni rechi namagayemosya pobachiti majsternist vishittya zrozumiti docilnist kroyu ta poshittya zdogadatisya pro mriyi ta bazhannya majstrini sho tvorila vishukanij odyag dlya svoyeyi rodini Oshatni sorochki zapaski gorsiki svyatkovij odyag sho viriznyayetsya visokoyu majsternistyu ozdoblennya Sorochki z ustavkami dekorovanimi geometrichnimi barvistimi ornamentami Shiroki manzheti komirci takozh cilkom vishiti prote ornamenti mozhut buti riznimi Spidnici ta zapaski gorsiki ozdobleni nitkami chi biserom na oksamiti chi inshij kramnij tkanini zavershuyut obraz togochasnoyi zhinki Strij modnic pochatku stolittya buv strimano urochistij vishukanij svoyimi vzorami ta tehnikami vishittya Vidomi lyudiStanislav Stazhinskij polskij pravnik i politik znavec konstitucijnogo prava profesor rektor Lvivskogo universitetu Tut u Derevni vin viris ta proviv ostanni roki svogo zhittya U palacovij kaplici povnistyu zrujnovanij miscevimi zhitelyami pislya viselennya polyakiv z cih zemel pohovano jogo tlinni ostanki poruch z batkom Bojomirom ta bratom Tadeushem Stazhinskimi Primitki socialdata org ua Arhiv originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 15 kvitnya 2024 ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 15 kvitnya 2024 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 15 kvitnya 2024 weather in ua Pogoda v Ukrayini Arhiv originalu za 31 bereznya 2022 Procitovano 15 kvitnya 2024 della com ua Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 15 kvitnya 2024 ukrposhta ua Ukrposhta Arhiv originalu za 25 grudnya 2022 Procitovano 15 kvitnya 2024 Derewnia Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 7 pol IMSU 1968 varianty lviv ua Varianti 5 listopada 2012 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2022 Procitovano 15 kvitnya 2024 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 14 lipca 1934 r o podziale powiatu zolkiewskiego w wojewodztwie lwowskiem na gminy wiejskie Dziennik Ustaw 1934 nr 64 poz 557 S 1129 pol decerkva org ua Derev yani cerkvi Zahidnoyi Ukrayini Arhiv originalu za 18 veresnya 2023 Procitovano 15 kvitnya 2024 Galina Lishinska Oksana Pecharska 21 serpnya 2015 glishchynska blogspot com Arhiv originalu za 4 grudnya 2023 Procitovano 15 kvitnya 2024 Bojko I Zayac O Stanislav Stazhinskij Vidatni vipuskniki yuridichnogo fakultetu Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka ta yihnya rol v istoriyi ukrayinskogo derzhavotvorennya zbirnik materialiv Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi m Lviv 24 bereznya 2023 r I J Bojko golova redkolegiyi Yu V Olijnik vidp sekr Lviv 2023 Vip 3 252 s S 249 250 Dzherela ta literaturaV Slobodyan Cerkvi Ukrayini Peremiska yeparhiya Lviv Apriori 1998 864 s ISBN 966 02 0362 4 V Slobodyan Zhovkivshina Istoriko arhitekturni narisi cerkov Tom 5 Vidp red Mikola Litvin Institut Ukrayinoznavstva imeni I Krip yakevicha Zhovkva Lviv Baltimor 1998 186 s Joannis Dlugossii Senioris Canonici Cracoviensis Opera omnia Jana Dlugosza kanonika krakowskiego dziela wszystkie Vol 1 Vita S Stanislai vita B Kunegundis vitae episcoporum poloniae vita Sbignei de Olesnica cardinalis Clenodia Banderia Prutenorum Epistolae Aleksander Przezdziecki Zegota Pauli Ignacy Polkowski Cracoviae 1887 638 s lat Derevnya Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 533 Cronicae uncliti Regni Poloniae Annales seu Cronicae incliti Regni Poloniae Red Dabrowski Jan Oprac Semkowicz Zarembina Wanda Pieradzka Krystyna Varsaviae Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1964 466 s lat Derewnia Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 7 pol PosilannyaSelo Derevnya Lvivska oblast Lvivskij rajon Zhovkivska teritorialna gromada decentralization gov ua Procitovano 14 kvitnya 2024