Деревинський Олег Михайлович

Олег Михайлович Деревінський (нар. 17 липня 1966,Київ, УРСР) — радянський та український футболіст, захисник. По завершенні кар'єри гравця став арбітром, обслуговував матчі чемпіонату України.

Олег Деревінський
Особисті дані
Повне ім'я	Олег Михайлович Деревінський
Народження	17 липня 1966(1966-07-17) (57 років)
	Київ, УРСР
Зріст	185 см
Вага	73 кг
Громадянство	Україна
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1983—1987 «Динамо» (Київ) 0 (0) 1984—1985 →  «Динамо» (Ірпінь) 18 (1) 1987—1991 «Металіст» (Харків) 86 (1) 1991—1993 «Вісла» (Краків) 28 (1) 1993—1994 «Темп» (Шепетівка) 36 (1) 1994 «Зірка-НІБАС» 5 (0) 1995—1996 «Металург» (З) 39 (2) 1996—1997 «Кривбас» 17 (0)
Суддівська діяльність
Місто	Київ
Категорія	національна
Роки Змагання Ігор 1997—2000 ААФУ 2000—2004 Друга ліга 2002—2006 Перша ліга 2005—2012 Прем'єр-ліга 89
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра гравця

Вихованець школи київського «Динамо», перші тренери — Володимир Іжко і В'ячеслав Семенов. Грав за дубль київського клубу. У 1984-1985 роках виступав за «Динамо» з Ірпеня. У 1987 році перейшов до харківського «Металіста». У складі харків'ян провів 5 років, разом з командою виграв Кубок СРСР. Зіграв 3 матчі в Кубку володарів Кубків УЄФА 1988/89

Після розпаду СРСР став гравцем краківської «Вісли». Провів два сезони в Польщі, після чого повернувся в Україну, перейшовши в шепетівський «Темп». Потім грав за кіровоградську «Зірку», запорізький «Металург» і криворізький «Кривбас», де й завершив кар'єру гравця.

Закінчив Харківський інститут фізкультури.

Кар'єра арбітра

З 1997 року - футбольний суддя. Обслуговував матчі регіонального рівня, з 2000 року — матчі Другої ліги, з 2002 року — матчі Першої ліги України. Дебютував у вищій лізі 30 квітня 2005 року, на матчі «Іллічівець» (Маріуполь) — «Металург» (Донецьк). Всього, в період з 2005 по 2012 рік, як головний арбітр відсудив 89 матчів вищої ліги. У 2010 році обслуговував Фінал Кубка України між сімферопольською «Таврією» і донецьким «Металургом», в якому показав 13 жовтих і 2 червоні картки, а також призначив пенальті, який пізніше був визнаний помилковим. З 2012 року працює спостерігачем арбітражу на матчах чемпіонату України.

З 2015 року працює тренером в дитячо-юнацькій школі київського «Арсеналу».

Досягнення

• Кубок СРСР
  • Володар (1): 1988

• Кубок Федерації футболу СРСР
  • Фіналіст (1): 1987

• Екстракляса
  • Бронзовий призер (1): 1991

Особисте життя

Син Олексій також став футбольним арбітром і судить матчі Прем'єр-ліги.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 липня 2017.
2. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 липня 2017.
3. . Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 23 липня 2017.
4. . gornyak-sport.net (рос.). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 28 січня 2021.

Посилання

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця [ 22 липня 2017 у Wayback Machine.] на сайті metalist-kh-stat.net.ua
• Профіль арбітра [ 23 липня 2017 у Wayback Machine.] на Офіційному сайті комітету арбітрів України
• Сторінки історії «Зірки»: вони торували шлях до вищої ліги (частина 7) [ 21 серпня 2017 у Wayback Machine.]
• Профіль гравця [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті legioner.kulichki.com
• Профіль арбітра [ 10 вересня 2016 у Wayback Machine.] на сайті transfermarkt.co.uk