Олексій Якимович Дерев'янко (1922—1943) — молодший лейтенант Робітничо-селянської Червоної армії, учасник Німецько-радянської війни. Герой Радянського Союзу (1944).
Дерев'янко Олексій Якимович | |
---|---|
Народження | 3 липня 1922 Лозуватка, Криворізький повіт, Катеринославська губернія, Українська СРР |
Смерть | 10 липня 1943 (21 рік) Шебекінський район, Курська область, РРФСР, СРСР |
Поховання | Шебекінський район |
Країна | СРСР |
Звання | Молодший лейтенант |
Війни / битви | Сталінградська битва і Битва на Курській дузі |
Нагороди | |
Дерев'янко Олексій Якимович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 3 липня 1922 року в селі Лозуватка Катеринославської губернії (за іншими даними у селі Лука Полтавської губернії) в селянській родині.
Отримав середню освіту, після чого працював у колгоспі в Саратовської області. У 1942 році він був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону армію. Закінчив Київське артилерійське училище. З вересня 1942 року — на фронтах Німецько-радянської війни. Брав участь у боях на Сталінградському і Воронезькому фронтах. Брав участь у Сталінградській битві. До липня 1943 року гвардії молодший лейтенант Олексій Дерев'янко командував взводом протитанкових гармат 47-го гвардійського стрілецького полку 15-ї гвардійської стрілецької дивізії 7-ї гвардійської армії Воронезького фронту. Відзначився під час Курської битви.
10 липня 1943 року взвод Дерев'янко зайняв оборону на висоті 206,9 на схід від Білгорода і брав участь у відбитті атаки 15 німецьких танків. В бою взвод знищив кілька танків, проте через деякий час всі гармати, крім однієї, були виведені з ладу. Дерев'янко отримав поранення в ногу, але сам став до гармати і став вести вогонь, виконуючи функції всього розрахунку. Вогнем гармати він підбив чотири танки противника. В тому бою біля хутора Соловйова. Дерев'янко загинув. Похований у братській могилі у селі Нікольське (Шебекінський район, Білгородської області).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за мужність, відвагу і героїзм, проявлені в боротьбі з німецькими загарбниками", гвардії молодший лейтенант Олексій Дерев'янко посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також був нагороджений орденами Леніна та Червоної Зірки, медаллю «За оборону Сталінграда».
Родина
Мати — Євдокія Сіловна Маковецька.
Пам'ять
- Ім'я на Стели Героїв в Кривому Розі.
- Ім'я О. Я. Дерев'янка присвоєно вулиці у Харкові; на початку вулиці на фасаді житлового будинку (проспект Науки, 92) встановлена анотаційна дошка.
Примітки
- Хутір не зберігся. Зараз це територія Шебекінського району
- (рос.). Полтава историческая. Архів оригіналу за 15 липня 2018. Процитовано 12 вересня 2017.
- . pamyat-naroda.ru. Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 27 вересня 2018.
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1
- (рос.). Память народа. Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
- Історія Харкова у пам'ятних дошках. mevorydoskikharkov.blogspot.com (рос.). Процитовано 27 вересня 2018.
Джерела
- А. К. Немикін, С. В. Лесик. ДЕРЕВ’Я́НКО Олексій Якимович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Derev yanko Oleksij Yakimovich Derev yanko 1922 1943 molodshij lejtenant Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi armiyi uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Derev yanko Oleksij YakimovichNarodzhennya3 lipnya 1922 1922 07 03 Lozuvatka Krivorizkij povit Katerinoslavska guberniya Ukrayinska SRRSmert10 lipnya 1943 1943 07 10 21 rik Shebekinskij rajon Kurska oblast RRFSR SRSRPohovannyaShebekinskij rajonKrayina SRSRZvannya Molodshij lejtenantVijni bitviStalingradska bitva i Bitva na Kurskij duziNagorodi Derev yanko Oleksij Yakimovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 3 lipnya 1922 roku v seli Lozuvatka Katerinoslavskoyi guberniyi za inshimi danimi u seli Luka Poltavskoyi guberniyi v selyanskij rodini Otrimav serednyu osvitu pislya chogo pracyuvav u kolgospi v Saratovskoyi oblasti U 1942 roci vin buv prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu armiyu Zakinchiv Kiyivske artilerijske uchilishe Z veresnya 1942 roku na frontah Nimecko radyanskoyi vijni Brav uchast u boyah na Stalingradskomu i Voronezkomu frontah Brav uchast u Stalingradskij bitvi Do lipnya 1943 roku gvardiyi molodshij lejtenant Oleksij Derev yanko komanduvav vzvodom protitankovih garmat 47 go gvardijskogo strileckogo polku 15 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi 7 yi gvardijskoyi armiyi Voronezkogo frontu Vidznachivsya pid chas Kurskoyi bitvi 10 lipnya 1943 roku vzvod Derev yanko zajnyav oboronu na visoti 206 9 na shid vid Bilgoroda i brav uchast u vidbitti ataki 15 nimeckih tankiv V boyu vzvod znishiv kilka tankiv prote cherez deyakij chas vsi garmati krim odniyeyi buli vivedeni z ladu Derev yanko otrimav poranennya v nogu ale sam stav do garmati i stav vesti vogon vikonuyuchi funkciyi vsogo rozrahunku Vognem garmati vin pidbiv chotiri tanki protivnika V tomu boyu bilya hutora Solovjova Derev yanko zaginuv Pohovanij u bratskij mogili u seli Nikolske Shebekinskij rajon Bilgorodskoyi oblasti Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 10 sichnya 1944 roku za muzhnist vidvagu i geroyizm proyavleni v borotbi z nimeckimi zagarbnikami gvardiyi molodshij lejtenant Oleksij Derev yanko posmertno buv udostoyenij visokogo zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Takozh buv nagorodzhenij ordenami Lenina ta Chervonoyi Zirki medallyu Za oboronu Stalingrada Rodina Mati Yevdokiya Silovna Makovecka Anotacijna doshka u Harkovi Pam yatIm ya na Steli Geroyiv v Krivomu Rozi Im ya O Ya Derev yanka prisvoyeno vulici u Harkovi na pochatku vulici na fasadi zhitlovogo budinku prospekt Nauki 92 vstanovlena anotacijna doshka PrimitkiHutir ne zberigsya Zaraz ce teritoriya Shebekinskogo rajonu ros Poltava istoricheskaya Arhiv originalu za 15 lipnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2017 pamyat naroda ru Arhiv originalu za 12 serpnya 2018 Procitovano 27 veresnya 2018 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza generalam oficerskomu serzhantskomu i ryadovomu sostavu Krasnoj Armii ot 10 yanvarya 1944 goda 7 grudnya 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 19 yanvarya 3 263 S 1 ros Pamyat naroda Arhiv originalu za 13 veresnya 2017 Procitovano 12 veresnya 2017 Istoriya Harkova u pam yatnih doshkah mevorydoskikharkov blogspot com ros Procitovano 27 veresnya 2018 DzherelaA K Nemikin S V Lesik DEREV Ya NKO Oleksij Yakimovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X