Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Деніел Грей Ден Квіллен 22 червня 1940 1940 06 22 Орандж Нью Джерсі 30 квітня 2011 2011 04 30 Сан Франциско Каліфорнія а

Деніел Квіллен

Деніел Квіллен

Деніел Грей «Ден» Квіллен (22 червня 1940(1940-06-22), Орандж, Нью-Джерсі — 30 квітня 2011(2011-04-30), Сан-Франциско, Каліфорнія) — американський математик, лауреат Філдсівської премії (1978).

Деніел Квіллен
англ. Daniel Quillen)
image
Народився22 червня 1940(1940-06-22) (84 роки)
Орандж, Нью-Джерсі
Помер30 квітня 2011(2011-04-30)[1][2][3](70 років)
Сан-Франциско, Каліфорнія, США
·хвороба Альцгеймера
Країнаimage США
Діяльністьматематик, тополог, викладач університету
Alma materГарвардський університет
Галузьматематика
Закладколедж Магдалени[d]
Науковий ступіньдоктор філософії
Науковий керівникРауль Ботт
Аспіранти, докторантиd
d[4]
d[4]
d[4]
d[4]
d[4]
ЧленствоНаціональна академія наук США
Нагородиimage

З 1984 по 2006 рік він був Уейнфлет професором чистої математики в коледжі Магдалини (Оксфорд). Він знаменитий тим, що є «головним архітектором» вищої алгебраїчної К-теорії, за що він був нагороджений премією Коула в 1975 році і Філдсівською премією в 1978 році.

Освіта та кар'єра

Квіллен народився в Орандж, штат Нью-Джерсі. Він вступив до Гарвардського університету, де отримав ступінь бакалавра (1961) і захистив кандидатську дисертацію (1964) під керівництвом Рауля Ботта в області (диференціальних рівнянь в частинних похідних).

Квіллен отримав місце в Массачусетському технологічному інституті після отримання докторського ступеня. Однак, він також провів кілька років у ряді інших університетів. Цей досвід виявився важливим у визначенні напряму його досліджень. Він відвідав Францію двічі: спочатку завдяки фонду Альфреда П. Слоуна в Париж, під час навчального року 1968-69, де він був під сильним впливом Гротендіка, а потім, протягом 1973-74, завдяки фонду Гуггенхайма. У 1969-70, він був запрошений членом Інституту перспективних досліджень в Прінстоні, де він потрапив під вплив Майкла Атія.

У 1978 році Квіллен отримав медаль Філдса на Міжнародному конгресі математиків, який відбувся в Хельсінкі.

Його учнями є Кеннет Браун, Говард Хіллер, Жанна Дюфло, Марк Бейкер, Варгхес Матхай (з яким він співпрацював над розробкою формалізму Матхай-Квіллена), та Яцек Бродськи.

Квіллен вийшов на пенсію в кінці 2006 року.

Математичний внесок

Найзнаменитіший внесок Квіллена (конкретно згадується в його відзнаці медаллю Філдса) був в його формулюванні вищої алгебраїчної К-теорії в 1972 році, проблема, яка мучила математиків як тільки алгебраїчна К-теорія вперше була сформульована. Цей новий інструмент, який формулюється в термінах теорії гомотопії, виявився успішним в розробці та вирішенні основних проблем в області алгебри, зокрема, в теорії кілець та теорії модулів. У загальнішому плані, Квіллен розробив інструменти (особливо свою теорію моделі категорії), які дали можливість застосувати алгебро-топологічні інструменти в інших контекстах.

До новаторської роботи по визначенню вищої алгебраїчної К-теорії, Квіллен працював на гіпотезою Адамса, яка була сформульована Франком Адамсом в теорії гомотопії. Його доказ гіпотези використовував методи з теорії модульного представлення груп, яку він згодом застосував для роботи над когомологією груп і алгебраїчною К-теорією. Він також працював над комплексним кобордізмом, показавши, що його формальний груповий закон по суті є універсальним.

У пов'язаній роботі, він також дав доказ гіпотези Серра про тривіальность алгебраїчних розшарувань в афінному просторі.

Він також є автором (разом з Деннісом Салліваном) теорії раціональної гомотопії.

Вибрані публікації

  • Quillen, D. (1969), Rational homotopy theory, Annals of Math, Annals of Mathematics, 90 (2): 205—295, JSTOR 10.2307/1970725

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #107685892 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
    d:Track:Q1264934d:Track:Q429032d:Track:Q18446d:Track:Q1789619
  4. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
    d:Track:Q829984

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Deniel Grej Den Kvillen 22 chervnya 1940 1940 06 22 Orandzh Nyu Dzhersi 30 kvitnya 2011 2011 04 30 San Francisko Kaliforniya amerikanskij matematik laureat Fildsivskoyi premiyi 1978 Deniel Kvillenangl Daniel Quillen Narodivsya22 chervnya 1940 1940 06 22 84 roki Orandzh Nyu DzhersiPomer30 kvitnya 2011 2011 04 30 1 2 3 70 rokiv San Francisko Kaliforniya SShA hvoroba AlcgejmeraKrayina SShADiyalnistmatematik topolog vikladach universitetuAlma materGarvardskij universitetGaluzmatematikaZakladkoledzh Magdaleni d Naukovij stupindoktor filosofiyiNaukovij kerivnikRaul BottAspiranti doktorantid d 4 d 4 d 4 d 4 d 4 ChlenstvoNacionalna akademiya nauk SShANagorodi Z 1984 po 2006 rik vin buv Uejnflet profesorom chistoyi matematiki v koledzhi Magdalini Oksford Vin znamenitij tim sho ye golovnim arhitektorom vishoyi algebrayichnoyi K teoriyi za sho vin buv nagorodzhenij premiyeyu Koula v 1975 roci i Fildsivskoyu premiyeyu v 1978 roci Osvita ta kar yeraKvillen narodivsya v Orandzh shtat Nyu Dzhersi Vin vstupiv do Garvardskogo universitetu de otrimav stupin bakalavra 1961 i zahistiv kandidatsku disertaciyu 1964 pid kerivnictvom Raulya Botta v oblasti diferencialnih rivnyan v chastinnih pohidnih Kvillen otrimav misce v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti pislya otrimannya doktorskogo stupenya Odnak vin takozh proviv kilka rokiv u ryadi inshih universitetiv Cej dosvid viyavivsya vazhlivim u viznachenni napryamu jogo doslidzhen Vin vidvidav Franciyu dvichi spochatku zavdyaki fondu Alfreda P Slouna v Parizh pid chas navchalnogo roku 1968 69 de vin buv pid silnim vplivom Grotendika a potim protyagom 1973 74 zavdyaki fondu Guggenhajma U 1969 70 vin buv zaproshenij chlenom Institutu perspektivnih doslidzhen v Prinstoni de vin potrapiv pid vpliv Majkla Atiya U 1978 roci Kvillen otrimav medal Fildsa na Mizhnarodnomu kongresi matematikiv yakij vidbuvsya v Helsinki Jogo uchnyami ye Kennet Braun Govard Hiller Zhanna Dyuflo Mark Bejker Varghes Mathaj z yakim vin spivpracyuvav nad rozrobkoyu formalizmu Mathaj Kvillena ta Yacek Brodski Kvillen vijshov na pensiyu v kinci 2006 roku Matematichnij vnesokNajznamenitishij vnesok Kvillena konkretno zgaduyetsya v jogo vidznaci medallyu Fildsa buv v jogo formulyuvanni vishoyi algebrayichnoyi K teoriyi v 1972 roci problema yaka muchila matematikiv yak tilki algebrayichna K teoriya vpershe bula sformulovana Cej novij instrument yakij formulyuyetsya v terminah teoriyi gomotopiyi viyavivsya uspishnim v rozrobci ta virishenni osnovnih problem v oblasti algebri zokrema v teoriyi kilec ta teoriyi moduliv U zagalnishomu plani Kvillen rozrobiv instrumenti osoblivo svoyu teoriyu modeli kategoriyi yaki dali mozhlivist zastosuvati algebro topologichni instrumenti v inshih kontekstah Do novatorskoyi roboti po viznachennyu vishoyi algebrayichnoyi K teoriyi Kvillen pracyuvav na gipotezoyu Adamsa yaka bula sformulovana Frankom Adamsom v teoriyi gomotopiyi Jogo dokaz gipotezi vikoristovuvav metodi z teoriyi modulnogo predstavlennya grup yaku vin zgodom zastosuvav dlya roboti nad kogomologiyeyu grup i algebrayichnoyu K teoriyeyu Vin takozh pracyuvav nad kompleksnim kobordizmom pokazavshi sho jogo formalnij grupovij zakon po suti ye universalnim U pov yazanij roboti vin takozh dav dokaz gipotezi Serra pro trivialnost algebrayichnih rozsharuvan v afinnomu prostori Vin takozh ye avtorom razom z Dennisom Sallivanom teoriyi racionalnoyi gomotopiyi Vibrani publikaciyiQuillen D 1969 Rational homotopy theory Annals of Math Annals of Mathematics 90 2 205 295 JSTOR 10 2307 1970725PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 107685892 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Brozovic D Ladan T Hrvatska enciklopedija LZMK 1999 9272 s d Track Q1264934d Track Q429032d Track Q18446d Track Q1789619 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984

Дата публікації:
Топ