Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
День Перемоги над Японією на Таймс-сквер (англ. VJ Day in Times Square) — світлина, зроблена Альфредом Ейзенштадтом, на якій зображений американський моряк Гленн Макдаффі, який цілує медсестру, як вважається, Едіт Шейн, одягнену в білу сукню, в День Перемоги над Японією, 14 серпня 1945 року на Таймс-сквер, Нью-Йорк. Через тиждень фотографії були опубліковані на сторінках журналу Life.
На першій сторінці розвороту були представлені фотографії трьох поцілунків з Вашингтона, Канзас-сіті і Маямі, а фотографія Ейзенштадтта займала цілу сторінку, навпроти. Поцілунок був улюбленою позою для фотографів ЗМІ під час війни, але Ейзенштадт сфотографував спонтанну подію, яка сталася на Таймс-сквер, коли президент Трумен оголосив про закінчення війни з Японією. Офіційно свято припадає не на 14 серпня, а на день офіційного підписання капітуляції 2 вересня — September 2 is the official celebration of VJ Day in the United States (в Японії відзначається як День пам'яті).
Передісторія
Альфред Ейзенштадт почав захоплюватися фотографією в 14 років, коли батьки подарували йому його першу камеру. З початком Першої світової війни, Ейзенштадт був призваний до лав німецької армії і став артилеристом. Отримавши поранення на війні і повернувшись до мирного життя, він не забув своє дитяче захоплення, але навіть не думав робити його своєю професією. В 1927 році, йому вдалося продати свою першу фотографію. І вже на початку 1930-х років Ейзенштадт прославився фотографіями, які сьогодні вважаються класикою журналістики: саме він зобразив першу зустріч Гітлера і Муссоліні в 1934 році та в 1933 році зробив знімок Геббельса, з поглядом повним ненависті. В 1935 році Ейзенштадт емігрував в США. Він влаштувався на роботу в журнал Life. Там працював з камерою Rolleiflex, що дозволяла фотографувати людей, не привертаючи уваги. Однак свій найвідоміший знімок Ейзенштедт зробив у відкриту, ні від кого не криючись.
Обставини
14 серпня 1945 рік Японія прийняла умови капітуляції. Новина про це швидко поширилася по США: на вулиці вийшло величезна кількість людей, які перебували у той день в місті Нью-Йорк фотожурналіст Альфред Ейзенштадт кинувся зі своїм 35-міліметровим фотоапаратом знімати святкування. У той день він був на Таймс-сквер, де знімав багатьох, проте один молодий моряк відразу привернув його увагу. Як пізніше згадував Ейзенштадт:
 | Він носився по всій вулиці, хапав усіх жінок, яких бачив - неважливо, були вони людьми похилого віку, огрядними або стрункими. Я біг перед ним зі своєю «Лейкою», обертаючись і намагаючись зробити знімок, однак жоден з них мені не подобався. І тут, раптово - як спалах - я побачив, що він схопив щось біле. Я повернувся і натиснув на кнопку в той самий момент, коли він поцілував медсестру. Якби вона була одягнена в щось темне, я б ніколи не сфотографував їх. Те ж саме - якщо б на ньому була світла форма, знімка б не було. |  |
Йому вдалося зробити чотири фотографії. В ході поцілунку Ейзенштедт встиг трохи поміняти настройки свого фотоапарата: за його словами, кадри були зроблені на плівку Kodak Super Double X з витримкою 1/125 секунди при діафрагмі між 5,6 і 8. Однак найвдалішою виявилася всього одна фотографія з цієї серії, її він і віддав в журнал.
14 серпня 1945 ріку Гленну Макдаффі було 18 років, і його частина була дислокована в Брукліні. Він відправився у метро на Таймс-сквер і, вийшовши на вулицю, дізнався про закінчення війни. До нього звернулася молода жінка: «Матрос, я так рада за тебе». «А що сталося?» — запитав її Макдаффі. «Війна закінчилася, ти можеш йти додому», — сказала медсестра. Молоді люди обнялися і поцілувалися. Як пізніше говорив Макдаффі: "я знаю, що цілував Едіт Шейн: ніколи більше не цілувався я з жінкою, у якої був би такий великий рот — від вуха до вуха. Таке не забувається ".
Едіт Шейн часто згадувала про той випадок в центрі Нью-Йорка, говорила, що незнайомий їй моряк несподівано з'явився з натовпу, обійняв її, поцілував і так само швидко зник:
| | Я працювала в лікарні. Ми з другом почули по радіо, що Друга світова закінчилася і пішли на вулицю, на якій вже була дика юрба. Все відбувалося дуже бурхливо. Люди метушилися, обіймали і цілували один одного. Один матрос схопив мене і дуже довго цілував. Я навіть не бачила його, тому що закрила очі, коли ми цілувалися. А потім я повернулася і пішла в іншу сторону. Ми навіть нічого не сказали один одному. Я навіть не знаю, чи подивився він на мене. | |
Композиція
Розташована по центру кадру пара з першого ж погляду приковує увагу, матрос в чорному одязі і медсестра в білому, незважаючи на жорсткий контраст прекрасно гармонують, а перспектива яка сходиться на задньому плані вулиці підсилює глибину. Нюанси, які помічаєш не відразу, тільки додають впевненості, що перед тобою витвір мистецтва. Добрі емоції на обличчях оточуючих та ця пара людей, відверто говорять про загальну атмосферу того дня, а графічно ламані лінії рук головних героїв додають в кадр драматизм і збагачують його безмовним конфліктом.
Посилання
- Поцілунок на Таймс Сквер [Архівовано 14 липня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Den Peremogi nad Yaponiyeyu na Tajms skver angl VJ Day in Times Square svitlina zroblena Alfredom Ejzenshtadtom na yakij zobrazhenij amerikanskij moryak Glenn Makdaffi yakij ciluye medsestru yak vvazhayetsya Edit Shejn odyagnenu v bilu suknyu v Den Peremogi nad Yaponiyeyu 14 serpnya 1945 roku na Tajms skver Nyu Jork Cherez tizhden fotografiyi buli opublikovani na storinkah zhurnalu Life Den Peremogi nad Yaponiyeyu na Tajms skver 14 serpnya 1945 Na pershij storinci rozvorotu buli predstavleni fotografiyi troh pocilunkiv z Vashingtona Kanzas siti i Mayami a fotografiya Ejzenshtadtta zajmala cilu storinku navproti Pocilunok buv ulyublenoyu pozoyu dlya fotografiv ZMI pid chas vijni ale Ejzenshtadt sfotografuvav spontannu podiyu yaka stalasya na Tajms skver koli prezident Trumen ogolosiv pro zakinchennya vijni z Yaponiyeyu Oficijno svyato pripadaye ne na 14 serpnya a na den oficijnogo pidpisannya kapitulyaciyi 2 veresnya September 2 is the official celebration of VJ Day in the United States v Yaponiyi vidznachayetsya yak Den pam yati Zmist 1 Peredistoriya 2 Obstavini 3 Kompoziciya 4 PosilannyaPeredistoriyared Alfred Ejzenshtadt pochav zahoplyuvatisya fotografiyeyu v 14 rokiv koli batki podaruvali jomu jogo pershu kameru Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Ejzenshtadt buv prizvanij do lav nimeckoyi armiyi i stav artileristom Otrimavshi poranennya na vijni i povernuvshis do mirnogo zhittya vin ne zabuv svoye dityache zahoplennya ale navit ne dumav robiti jogo svoyeyu profesiyeyu V 1927 roci jomu vdalosya prodati svoyu pershu fotografiyu I vzhe na pochatku 1930 h rokiv Ejzenshtadt proslavivsya fotografiyami yaki sogodni vvazhayutsya klasikoyu zhurnalistiki same vin zobraziv pershu zustrich Gitlera i Mussolini v 1934 roci ta v 1933 roci zrobiv znimok Gebbelsa z poglyadom povnim nenavisti V 1935 roci Ejzenshtadt emigruvav v SShA Vin vlashtuvavsya na robotu v zhurnal Life Tam pracyuvav z kameroyu Rolleiflex sho dozvolyala fotografuvati lyudej ne privertayuchi uvagi Odnak svij najvidomishij znimok Ejzenshtedt zrobiv u vidkritu ni vid kogo ne kriyuchis Obstavinired 14 serpnya 1945 rik Yaponiya prijnyala umovi kapitulyaciyi Novina pro ce shvidko poshirilasya po SShA na vulici vijshlo velichezna kilkist lyudej yaki perebuvali u toj den v misti Nyu Jork fotozhurnalist Alfred Ejzenshtadt kinuvsya zi svoyim 35 milimetrovim fotoaparatom znimati svyatkuvannya U toj den vin buv na Tajms skver de znimav bagatoh prote odin molodij moryak vidrazu privernuv jogo uvagu Yak piznishe zgaduvav Ejzenshtadt nbsp Vin nosivsya po vsij vulici hapav usih zhinok yakih bachiv nevazhlivo buli voni lyudmi pohilogo viku ogryadnimi abo strunkimi Ya big pered nim zi svoyeyu Lejkoyu obertayuchis i namagayuchis zrobiti znimok odnak zhoden z nih meni ne podobavsya I tut raptovo yak spalah ya pobachiv sho vin shopiv shos bile Ya povernuvsya i natisnuv na knopku v toj samij moment koli vin pociluvav medsestru Yakbi vona bula odyagnena v shos temne ya b nikoli ne sfotografuvav yih Te zh same yaksho b na nomu bula svitla forma znimka b ne bulo nbsp Jomu vdalosya zrobiti chotiri fotografiyi V hodi pocilunku Ejzenshtedt vstig trohi pominyati nastrojki svogo fotoaparata za jogo slovami kadri buli zrobleni na plivku Kodak Super Double X z vitrimkoyu 1 125 sekundi pri diafragmi mizh 5 6 i 8 Odnak najvdalishoyu viyavilasya vsogo odna fotografiya z ciyeyi seriyi yiyi vin i viddav v zhurnal 14 serpnya 1945 riku Glennu Makdaffi bulo 18 rokiv i jogo chastina bula dislokovana v Bruklini Vin vidpravivsya u metro na Tajms skver i vijshovshi na vulicyu diznavsya pro zakinchennya vijni Do nogo zvernulasya moloda zhinka Matros ya tak rada za tebe A sho stalosya zapitav yiyi Makdaffi Vijna zakinchilasya ti mozhesh jti dodomu skazala medsestra Molodi lyudi obnyalisya i pociluvalisya Yak piznishe govoriv Makdaffi ya znayu sho ciluvav Edit Shejn nikoli bilshe ne ciluvavsya ya z zhinkoyu u yakoyi buv bi takij velikij rot vid vuha do vuha Take ne zabuvayetsya Edit Shejn chasto zgaduvala pro toj vipadok v centri Nyu Jorka govorila sho neznajomij yij moryak nespodivano z yavivsya z natovpu obijnyav yiyi pociluvav i tak samo shvidko znik nbsp Ya pracyuvala v likarni Mi z drugom pochuli po radio sho Druga svitova zakinchilasya i pishli na vulicyu na yakij vzhe bula dika yurba Vse vidbuvalosya duzhe burhlivo Lyudi metushilisya obijmali i ciluvali odin odnogo Odin matros shopiv mene i duzhe dovgo ciluvav Ya navit ne bachila jogo tomu sho zakrila ochi koli mi ciluvalisya A potim ya povernulasya i pishla v inshu storonu Mi navit nichogo ne skazali odin odnomu Ya navit ne znayu chi podivivsya vin na mene nbsp Kompoziciyared Roztashovana po centru kadru para z pershogo zh poglyadu prikovuye uvagu matros v chornomu odyazi i medsestra v bilomu nezvazhayuchi na zhorstkij kontrast prekrasno garmonuyut a perspektiva yaka shoditsya na zadnomu plani vulici pidsilyuye glibinu Nyuansi yaki pomichayesh ne vidrazu tilki dodayut vpevnenosti sho pered toboyu vitvir mistectva Dobri emociyi na oblichchyah otochuyuchih ta cya para lyudej vidverto govoryat pro zagalnu atmosferu togo dnya a grafichno lamani liniyi ruk golovnih geroyiv dodayut v kadr dramatizm i zbagachuyut jogo bezmovnim konfliktom Posilannyared Pocilunok na Tajms Skver Arhivovano 14 lipnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org wiki Den Peremogi nad Yaponiyeyu na Tajms skver