Демчук Вадим Володимирович

Вадим Володимирович Демчук (27 вересня 1975(19750927) — 20 січня 2015) — український військовик, учасник війни на сході України, сержант Збройних сил України. Лицар Ордена «За мужність» III ступеня, Почесний громадянин Нововолинська.

Вадим Демчук
Сержант
Загальна інформація
Народження	27 вересня 1975(1975-09-27) Нововолинськ
Смерть	20 січня 2015(2015-01-20) (39 років) Донецьк
Псевдо	«Дим»
Військова служба
Роки служби	2014—2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Десантні війська
Формування	80 ОАеМБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту» Орден «Народний Герой України»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Демчук.

Життєпис

Народився Вадим Демчук 27 вересня 1975 року в Нововолинську. Навчався в місцевій ЗОШ № 8, після закінчення школи здобув професію машиніста електровоза у . Після закінчення училища служив у лавах Національної гвардії України у роті спецпризначення. Після військової служби тривалий час працював на заробітках у Чехії та Словаччині. З початком російської збройної агресії його батькам передали Вадимову повістку до військомату. Дізнавшись про це, Вадим повертається в Україну, де він був мобілізований до лав Збройних сил. Після кількамісячної підготовки Вадим Демчук направлений сержантом до 80-ї окремої десантної бригади. Із 14 січня захищав новий термінал у Донецькому аеропорту. Рота, в якій служив Вадим Демчук, під час боїв опинилась у повному оточенні, і сержант Демчук разом із своїми побратимами зумів вийти з оточення та прорватися до позицій українських військових. 20 січня, під час вибуху нового терміналу аеропорту, Вадим Демчук зник безвісти. Тривалий час доля Вадима Демчука залишалась невідомою, були дані, що він потрапив у полон. Тіло Вадима Демчука спочатку було в руках сепаратистів, згодом його тіло як невідомого бійця було передане до Дніпропетровська. Лише в червні 2015 року полеглий герой був упізнаний за аналізом ДНК.

Після ідентифікації Вадима Демчука загиблого воїна було урочисто перепоховано у Нововолинську 8 липня 2015 року. Прощання із загиблим героєм відбувалось у УПЦ КП на чолі з деканом Нововолинського деканату, а у похоронах взяли участь велика кількість жителів міста та бойових побратимів Вадима, за участю батьків загиблого воїна, хоча напередодні батько Вадима заявляв про те, що не вірить у ідентифікацію сина.

Нагороди та вшанування

• Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, «за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• Указом № 14 від 26 березня 2016 р. нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).
• Нагороджений відзнакою Громадської Спілки "Всеукраїнське об'єднання «Ми українці» орденом «Хрест Героя» (посмертно).
• Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).
• Рішенням Нововолинської міської ради від 21 серпня 2018 року № 25/1 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Нововолинська» (посмертно).
• 16 жовтня 2015 року на будівлі , де навчався Вадим Демчук, було встановлено меморіальну дошку на честь загиблого героя-«кіборга», вже четверту по рахунку з початку війни.
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015.
2. . Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 18 жовтня 2015.
3. . Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 18 жовтня 2015.
4. . Архів оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015.
5. В честь «киборга» с позывным Дым Вадима Демчука установили мемориальную доску в Нововолынске [ 18 жовтня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
6. . Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
7. Указ Президента України від 22 вересня 2015 року № 553/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
8. . uaheroes.com. Архів оригіналу за 21 січня 2022.
9. . nov-rada.gov.ua. Нововолинська міська рада. Архів оригіналу за 7 листопада 2021.
10. . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 20 січня 2022.
11.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 20 січня на YouTube

Джерела

• Демчук Вадим Володимирович [ 20 січня 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну