Демаркус Казінс DeMarcus Cousins Казінс у складі Голден Стейт Ворріорз Вільний агент Важкий форвард Центровий Особисті д

Демаркус Казінс

DeMarcus Cousins

Казінс у складі «Голден Стейт Ворріорз»

Вільний агент

Важкий форвард, Центровий

Особисті дані

Прізвиська:

Boogie (Бугі)

Зріст:

211 см

Вага:

122 кг

Громадянство:

США

Народився:

13 серпня 1990 (33 роки)

Мобіл, Алабама, США

Школа:

Старша школа Лефлора
(Мобіл, Алабама)

Коледж:

(2009—2010)

Драфт:

1 раунд / 5 номер, 2010 рік, «Сакраменто Кінгз»

Виступав за команди

«Сакраменто Кінгз» (2010—2017)
«Нью-Орлінс Пеліканс» (2017—2018)
«Голден Стейт Ворріорз» (2018—2019)
«Г'юстон Рокетс» (2020—2021)
«Лос-Анджелес Кліпперс» (2021)
«Мілвокі Бакс» (2021—2022)
«Денвер Наггетс» (2022)

Особисті нагороди та досягнення
3-разовий учасник Матчу всіх зірок НБА (–) 2 рази обирався до другої збірної всіх зірок НБА (2015, 2016) Включений до першої збірної новачків НБА (2011) Друга збірна NCAA (2010)

Медалі

Баскетбол
Представник США
Олімпійські ігри
Золото	Ріо-де-Жанейро 2016	США
Чемпіонат світу
Золото	Іспанія 2014	США

demarcuscousins.com

Демаркус Казінс у Вікісховищі

Демаркус Амір Казінс (англ. DeMarcus Amir Cousins, нар. 13 серпня 1990, Мобіл, Алабама, США) — американський професіональний баскетболіст, важкий форвард і центровий, останньою командою якого був клуб НБА «Денвер Наггетс». Гравець національної збірної США. Чемпіон світу 2014 року, Олімпійський чемпіон 2016 року.

Ігрова кар'єра

Починав грати у баскетбол у команді старшої школи Лефлора (Мобіл, Алабама), де вважався п'ятизірковим рекрутом. На університетському рівні грав за команду (2009—2010), хоча перед тим планував виступати за , а потім за . Граючи в одній команді з Джоном Воллом, допоміг їй дійти до чвертьфіналу турніру NCAA.

2010 року був обраний у першому раунді драфту НБА під загальним 5-м номером командою «Сакраменто Кінгз». Захищав кольори команди із Сакраменто протягом наступних 7 сезонів.

Взимку 2012 року взяв участь у зірковому вікенді, зігравши за команду Чака. 11 березня 2014 року записав до свого активу рекордні 6 блоків у матчі проти «Детройт Пістонс». 2015 року вперше взяв участь в , заміншивши травмованого Кобі Браянта. 23 січня 2016 року провів свій найрезультативніший матч у кар'єрі, набравши 48 очок проти «Індіана Пейсерз». 25 січня оновив свій рекорд, набравши 56 очок у матчі проти «Шарлотт Горнетс». Таким чином встановив рекорд франшизи, побивши показник Кріса Веббера, який набирав 51 очко. Того ж року вдруге взяв участь у . 31 жовтня зробив свій 246-й дабл-дабл у майці «Кінгс» обійшовши Кріса Веббера за цим показником та ставши лідером франшизи.

20 лютого 2017 року разом з був обміняний до «Нью-Орлінс Пеліканс» на Тайріка Еванса, , та драфт-піки 2017 року. 3 березня 2017 року в матчі проти «Сан-Антоніо Сперс» зробив 23 підбирання, що було повторенням рекорду франшизи, який встановив Тайсон Чендлер.

22 січня 2018 року в матчі проти «Чикаго Буллз» набрав 44 очки, 24 підбирання та 10 асистів; востаннє мінімум 40 очок, 20 підбирань та 10 асистів в одному матчі набирав Карім Абдул-Джаббар 1972 року. У січні травмував ахіл та вибув до кінця сезону.

6 липня 2018 року підписав контракт з «Голден Стейт Ворріорз». Перших півроку перебування в новій команді відновлювався від травми, а дебютував у її складі 18 січня 2019 року матчем проти «Лос-Анджелес Лейкерс», де набрав 14 очок. У другому матчі плей-оф проти травмувався; повернувся на майданчик у першому матчі проти «Торонто Репторз».

6 липня 2019 року підписав контракт з «Лос-Анджелес Лейкерс». Проте в серпні травмувався, а у лютому був відрахований з команди, так і не зігравши жодного матчу.

1 грудня 2020 року підписав контракт з «Г'юстон Рокетс», 23 лютого був відрахований з команди.

5 квітня 2021 року підписав 10-денний контракт з «Лос-Анджелес Кліпперс». 16 квітня підписав ще один 10-денний контракт, а по його завершенні — контракт до кінця сезону.

30 листопада 2021 року перейшов до «Мілвокі Бакс». 6 січня був відрахований.

21 січня 2022 року підписав 10-денний контракт з «Денвер Наггетс». Після цього були ще два 10-денні контракти, а потім — угода до кінця сезону.

Виступи за збірну

У складі збірної США ставав чемпіоном світу 2014 року та олімпійським чемпіоном Ріо-де-Жанейро.

Статистика виступів в НБА

Скорочення
GP	Ігор провів	GS	Ігор у стартовій п'ятірці	MPG	Хвилин за гру
FG%	Відсоток влучень з гри	3P%	Відсоток триочкових	FT%	Відсоток
RPG	Підбирань за гру	APG	Результативних передач за гру	SPG	Перехоплень за гру
BPG	Блокшотів за гру	PPG	Очок за гру	Жирний	Особистий рекорд

Регулярний сезон

Сезон	Команда	GP	GS	MPG	FG%	3P%	FT%	RPG	APG	SPG	BPG	PPG
2010–11	«Сакраменто Кінґс»	81	62	28.5	.430	.167	.687	8.6	2.5	1.0	.8	14.1
2011–12	«Сакраменто Кінґс»	64	62	30.5	.448	.143	.702	11.0	1.6	1.5	1.2	18.1
2012–13	«Сакраменто Кінґс»	75	74	30.5	.465	.182	.738	9.9	2.7	1.4	.7	17.1
2013–14	«Сакраменто Кінґс»	71	71	32.4	.496	.000	.726	11.7	2.9	1.5	1.3	22.7
2014–15	«Сакраменто Кінґс»	59	59	34.1	.467	.250	.782	12.7	3.6	1.5	1.8	24.1
2015–16	«Сакраменто Кінґс»	65	65	34.6	.451	.333	.718	11.5	3.3	1.6	1.4	26.9
2016–17	«Сакраменто Кінґс»	55	55	34.4	.451	.356	.770	10.6	4.8	1.4	1.3	27.8
2016–17	«Нью-Орлінс Пеліканс»	17	17	33.8	.452	.375	.777	12.5	3.9	1.5	1.1	24.4
2017–18	«Нью-Орлінс Пеліканс»	48	48	36.2	.470	.354	.746	12.9	5.4	1.6	1.6	25.2
2018–19	«Голден-Стейт Ворріорс»	30	30	25.7	.480	.274	.736	8.2	3.6	1.3	1.5	16.3
2020–21	«Г'юстон Рокетс»	25	11	20.2	.376	.336	.746	7.6	2.4	.8	.7	9.6
2020–21	«Лос-Анджелес Кліпперс»	16	0	12.9	.537	.421	.682	4.5	1.0	.8	.4	7.8
2021–22	«Мілвокі Бакс»	17	5	16.9	.466	.271	.816	5.8	1.1	.9	.5	9.1
2021–22	«Денвер Наггетс»	31	2	13.9	.456	.324	.736	5.5	1.7	.6	.4	8.9
Усього за кар'єру		654	561	29.8	.460	.331	.737	10.2	3.0	1.3	1.1	19.6
В іграх усіх зірок		3	0	10.4	.800	.500	.667	3.7	.3	.3	.0	9.3

Плей-оф

Сезон	Команда	GP	GS	MPG	FG%	3P%	FT%	RPG	APG	SPG	BPG	PPG
2018	«Голден-Стейт Ворріорс»	8	5	16.6	.396	.250	.640	4.9	2.4	.6	.8	7.6
2021	«Лос-Анджелес Кліпперс»	7	0	8.3	.452	.400	.786	2.0	.7	.3	.4	7.6
2022	«Денвер Наггетс»	5	0	11.4	.655	.667	.733	3.4	1.2	.6	.2	10.6
Усього за кар'єру		8	5	16.6	.396	.250	.640	4.9	2.4	.6	.8	7.6

Примітки

. New Orleans Pelicans (англ.). Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 31 липня 2018.
. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
. New Orleans Pelicans (англ.). Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
. SLAMonline (амер.). 4 weeks ago. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 31 липня 2018.
. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 20 липня 2019.
Press, Janie McCauley | The Associated. . NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 20 липня 2019.
. ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 20 липня 2019.
. ESPN.com (англ.). 6 липня 2019. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 20 липня 2019.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Демаркус Казінс

Статистика ігрової кар'єри і профіль гравця на NBA.comта Basketball-Reference.com

[1] . New Orleans Pelicans (англ.). Архів оригіналу за 3 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.

[2] . Twitter (укр.). Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 31 липня 2018.

[:0-3] . ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 8 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.

[4] . New Orleans Pelicans (англ.). Архів оригіналу за 1 серпня 2018. Процитовано 31 липня 2018.

[5] . SLAMonline (амер.). 4 weeks ago. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 31 липня 2018.

[6] . ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 20 липня 2019.

[7] Press, Janie McCauley | The Associated. . NBA.com (англ.). Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 20 липня 2019.

[8] . ESPN.com (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2019. Процитовано 20 липня 2019.

[9] . ESPN.com (англ.). 6 липня 2019. Архів оригіналу за 11 січня 2021. Процитовано 20 липня 2019.