Георгій Єрмолайович Дегтярьов (1892 — 1973) — радянський воєначальник, генерал-полковник артилерії (з 1944 року).
Георгій Єрмолайович Дегтярьов | |
---|---|
рос. Георгий Ермолаевич Дегтярев | |
Народження | 1892 Оренбурзька область, РСФРР |
Смерть | 1973 Москва, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | артилерія |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-полковник |
Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна Радянсько-японська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився в 1892 році. Член КПРС з 1920 року.
У Червоній Армії з 1920 року. Учасник Громадянської війни в Росії.
Після війни командир артилерійської батареї, дивізіону. В 1933 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе.
У 1938 році був репресований, майже два роки перебував під слідством. У 1939 р справу стосовно його припинено за відсутністю складу злочину. У цьому ж році помирає дружина Георгія Єрмолайовича і він залишається удвох з 16-ти річним сином Ігорем. Відновившись у кадрах, викладав тактику у Пензенському артилерійському училищі, був заступником начальника Пензенського артилерійського училища.
У ході німецько-радянської війни генерал-майор (з 1942 року) Г. Є. Дегтярьов начальник штабу артилерії Резервного фронту, начальник артилерії 52-ї, 4-ї і 2-ї ударних армій. Начальник (командувач) артилерії Волховського (з жовтня 1942 року) і Карельського (з липня 1944 року) фронтів.
Під час війни з Японією у 1945 році командував артилерією 1-го Далекосхідного фронту. Після війни до 1958 року — артилерією ряду військових округів, зокрема в 1950—1953 роках командувач артилерією Туркестанського ВО.
З 1958 року у відставці. Помер у травні 1973 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Суворова 1-го ступеня, орденами Кутузова 1-го ступеня, орденом Суворова 2-го ступеня.
Праці
Автор книги мемуарів «Таран і щит»: Москва, «Воениздат», 1966.
Примітки
- tver-people.narod.ru [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- (рос.)
- Інформація на rkka.ru [ 27 березня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Degtyarov Georgij Yermolajovich Degtyarov 1892 1973 radyanskij voyenachalnik general polkovnik artileriyi z 1944 roku Georgij Yermolajovich Degtyarovros Georgij Ermolaevich DegtyarevNarodzhennya1892 1892 Orenburzka oblast RSFRRSmert1973 1973 Moskva SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaRid vijsk artileriyaOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzePartiyaKPRSZvannya General polkovnikVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Nimecko radyanska vijna Radyansko yaponska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya v 1892 roci Chlen KPRS z 1920 roku U Chervonij Armiyi z 1920 roku Uchasnik Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi Pislya vijni komandir artilerijskoyi batareyi divizionu V 1933 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze U 1938 roci buv represovanij majzhe dva roki perebuvav pid slidstvom U 1939 r spravu stosovno jogo pripineno za vidsutnistyu skladu zlochinu U comu zh roci pomiraye druzhina Georgiya Yermolajovicha i vin zalishayetsya udvoh z 16 ti richnim sinom Igorem Vidnovivshis u kadrah vikladav taktiku u Penzenskomu artilerijskomu uchilishi buv zastupnikom nachalnika Penzenskogo artilerijskogo uchilisha U hodi nimecko radyanskoyi vijni general major z 1942 roku G Ye Degtyarov nachalnik shtabu artileriyi Rezervnogo frontu nachalnik artileriyi 52 yi 4 yi i 2 yi udarnih armij Nachalnik komanduvach artileriyi Volhovskogo z zhovtnya 1942 roku i Karelskogo z lipnya 1944 roku frontiv Pid chas vijni z Yaponiyeyu u 1945 roci komanduvav artileriyeyu 1 go Dalekoshidnogo frontu Pislya vijni do 1958 roku artileriyeyu ryadu vijskovih okrugiv zokrema v 1950 1953 rokah komanduvach artileriyeyu Turkestanskogo VO Mogila Georgiya Degtyarova Z 1958 roku u vidstavci Pomer u travni 1973 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina troma ordenami Chervonogo Prapora dvoma ordenami Suvorova 1 go stupenya ordenami Kutuzova 1 go stupenya ordenom Suvorova 2 go stupenya PraciAvtor knigi memuariv Taran i shit Moskva Voenizdat 1966 Primitkitver people narod ru 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Posilannya ros Informaciya na rkka ru 27 bereznya 2013 u Wayback Machine ros Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij