Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Девід Ґренн англ David Grann американський письменник автор бестселерів журналіст та штатний працівник журналу Нью Йорке

Девід Гранн

Девід Гранн

Девід Ґренн (англ. David Grann) — американський письменник, автор бестселерів, журналіст та штатний працівник журналу «Нью-Йоркер».

Девід Ґренн
image
Народився10 березня 1967(1967-03-10)[1] (57 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2]
Країнаimage США
Діяльністьжурналіст, письменник
Alma materd
Мова творіванглійська
Magnum opusЗагублене місто Z
Нагороди
Сайт: davidgrann.com
image Девід Ґренн у Вікісховищі

Насамперед відомий завдяки своїй дебютній книзі «Загублене місто Z: Історія убивчої одержимості в Амазонці», яка побачила світ 2009 року у видавництві «Даблдей». Після першого ж тижня продажів, роман посів четверте місце у списку бестселерів за версією газети «Нью-Йорк Таймс».

Ґреннові публіцистичні твори зібрано у декількох антологіях, серед яких «Те, що ми бачили. Події 11 вересня 2001», «Найкращі американські твори 2004—2005 років», «Найкращі американські твори на спортивну тематику 2003—2006 років». Загалом, письменник співпрацював з такими періодичними виданнями: «Нью-Йорк таймс мегезін», «Атлантік манслі», «Вашингтон пост», «Волл-стріт джорнел» та «Віклі стендарт». Згідно з його профілем у журналі «Слейт», Ґренн має репутацію «репортера, який виконує більшу частину загальної роботи», що робить його відомим журналістом, який «вселяє прихильність у своїх читачів, що знаходяться на межі маніакальною зацікавленістю його працею».

Біографія

Народився 10 березня 1967 року у Нью-Йорку, але своє дитинство провів у Коннектикуті, США. Його матір — Філліс Ґренн, колишня заступниця директора видавництва «Патнем Пенґвін» та перша жінка на такій посаді в одній з найбільших у світі видавництв. Його батько — Віктор Ґренн, онколог та директор Центру раку імені Беннета у Стемфорді, Коннектикут. Письменник має брата і сестру — Едварда та Елісон.

Кар'єра

1989 року Ґренн отримав ступінь бакалавра з державного правління. Згодом також здобув стипендію Томаса Дж. Вотсона та провів науково-дослідну роботу у Мехіко, де й розпочав свою кар'єру журналіста-фрілансера. 1993 року отримав ступінь магістра з міжнародних відносин у Школі права й дипломатії імені Флетчера. У цей період свого життя головним чином зацікавився літературою та висловив бажання стати письменником.

Розпочав свою журналістську кар'єру 1994 року та обійняв посаду рукописного редактора у вашингтонській газеті «Гілл», яка висвітлювала новини про американський конгрес. Цього ж року отримав ступінь магістра з креативного письма у Бостонському університеті, де викладав курс з літератури та креативного письма. 1995 року став виконавчим редактором газети «Гілл».

1996 року Ґренн обійняв посаду старшого редактора журналу «Нью Репаблік». 2003 року долучився до діяльності журналу «Нью-Йоркер». 2005 року письменник став фіналістом премії Майкла Келлі.

2009 року отримав премію Джорджа Полка та премію Сигма Дельта Хі за статтю «Суд вогнем», яку опубліковано в «Нью-Йоркеру». Стаття подала перший детальний опис справи засудження невинної людини (Камерона Тодда Віллінгхема) за участі сучасної американської юридичної системи.

В іншій дослідницькій статті «Сліди шедевру» розкритиковано метод Пітера Пола Біро, який використовував відбитки пальців, щоб засвідчити автентичність мистецьких творів. Біро подав на Ґренна до суду за наклеп, але справу розпустили у порядку спрощеного судочинства. Стаття стала фіналістом премії Нешенал Мегазін 2010 року.

Загублене місто Z

2009 року Ґренн опублікував книгу жанрі нехудожньої літератури «Загублене місто Z: Історія убивчої одержимості в Амазонці», що розповідає про подорож відомого британського дослідника капітана Персі Фоссета, який 1925 року разом із власним сином зник безвісти під час спуску річкою Амазонка, шукаючи Загублене місто Z. Протягом десятиріч вчені намагалися знайти докази існування міста та відшукати зниклих дослідників. Ґренн також здійснив вилазку до Амазонки. У своїй книзі письменник навів нові дані щодо того, як загинув Фосетт та висловив про можливе існування легендарного міста.

Книга зацікавила кінокомпанію «Paramount Pictures». 2017 року світ побачила однойменна кінострічка.

Інші твори

У березні 2009 року вийшла антологія 12 раніше опублікованих есеїв Ґренна — «Диявол та Шерлок Холмс: Розповідь про вбивство, божевілля та одержимість». 2014 року стало відомо, що Ґренн працює над книгою про вбивство індіанців округу Осейдж, «одних із найлиховісніших вбивств в американській історії». Книга отримала назву «Вбивці квіткової повні: таємниця індіанських убивств та народження ФБР» та побачила світ 2017 року.

Особисте життя

2000 року Ґренн одружився з Кірою Дарнтон, телевізійною продюсеркою та дочкою Джона Дарнтона. Батько двох дітей. Станом на 2009 рік, проживає у Нью-Йорку. Куратор премії Джорджа Полка.

Переклади українською

  • Девід Ґренн. Вбивці квіткової повні: таємниця індіанських убивств та народження ФБР. — К. : КМ-Букс, 2018. — 344 с. — .

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Freebase Data Dumps — Google.
    d:Track:Q95d:Track:Q648625d:Track:Q15241312d:Track:Q1453477
  3. Hardcover Non-fiction Bestsellers. The New York Timesdate=March 6, 2009. Архів оригіналу за 9 березня 2009. Процитовано 9 березня 2009.
  4. Potts, Rolf and Grann, David. «David Grann.» RolfPotts.com. March 2009. [ 27 лютого 2019 у Wayback Machine.] Accessed May 26, 2009.
  5. . Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 26 лютого 2019.
  6. Jonah Weiner (11 квітня 2011). . . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 8 липня 2014.
  7. . The New York Times (амер.). 2 липня 2000. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 7 липня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
  8. Maneker, Marion (1 січня 2001). . New York Magazine. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 22 травня 2018.
  9. «Contributors: David Grann.» [ 23 лютого 2019 у Wayback Machine.] The New Yorker. No date. Accessed May 26, 2009.
  10. «David Grann on murder, madness and writing for The New Yorker» [ 22 липня 2014 у Wayback Machine.] by Andrea Pitzer, at Harvard, April 5, 2010
  11. Press release: The 2005 Michael Kelly Award, June 6, 2005 [ 23 липня 2010 у Wayback Machine.]

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Devid Grenn angl David Grann amerikanskij pismennik avtor bestseleriv zhurnalist ta shtatnij pracivnik zhurnalu Nyu Jorker Devid GrennNarodivsya10 bereznya 1967 1967 03 10 1 57 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShA 2 Krayina SShADiyalnistzhurnalist pismennikAlma materdMova tvorivanglijskaMagnum opusZagublene misto ZNagorodipremiya Dzhordzha Polka 2009 premiya Entoni 2018 Sajt davidgrann com Devid Grenn u Vikishovishi Nasampered vidomij zavdyaki svoyij debyutnij knizi Zagublene misto Z Istoriya ubivchoyi oderzhimosti v Amazonci yaka pobachila svit 2009 roku u vidavnictvi Dabldej Pislya pershogo zh tizhnya prodazhiv roman posiv chetverte misce u spisku bestseleriv za versiyeyu gazeti Nyu Jork Tajms Grennovi publicistichni tvori zibrano u dekilkoh antologiyah sered yakih Te sho mi bachili Podiyi 11 veresnya 2001 Najkrashi amerikanski tvori 2004 2005 rokiv Najkrashi amerikanski tvori na sportivnu tematiku 2003 2006 rokiv Zagalom pismennik spivpracyuvav z takimi periodichnimi vidannyami Nyu Jork tajms megezin Atlantik mansli Vashington post Voll strit dzhornel ta Vikli stendart Zgidno z jogo profilem u zhurnali Slejt Grenn maye reputaciyu reportera yakij vikonuye bilshu chastinu zagalnoyi roboti sho robit jogo vidomim zhurnalistom yakij vselyaye prihilnist u svoyih chitachiv sho znahodyatsya na mezhi maniakalnoyu zacikavlenistyu jogo praceyu BiografiyaNarodivsya 10 bereznya 1967 roku u Nyu Jorku ale svoye ditinstvo proviv u Konnektikuti SShA Jogo matir Fillis Grenn kolishnya zastupnicya direktora vidavnictva Patnem Pengvin ta persha zhinka na takij posadi v odnij z najbilshih u sviti vidavnictv Jogo batko Viktor Grenn onkolog ta direktor Centru raku imeni Benneta u Stemfordi Konnektikut Pismennik maye brata i sestru Edvarda ta Elison Kar yera1989 roku Grenn otrimav stupin bakalavra z derzhavnogo pravlinnya Zgodom takozh zdobuv stipendiyu Tomasa Dzh Votsona ta proviv naukovo doslidnu robotu u Mehiko de j rozpochav svoyu kar yeru zhurnalista frilansera 1993 roku otrimav stupin magistra z mizhnarodnih vidnosin u Shkoli prava j diplomatiyi imeni Fletchera U cej period svogo zhittya golovnim chinom zacikavivsya literaturoyu ta visloviv bazhannya stati pismennikom Rozpochav svoyu zhurnalistsku kar yeru 1994 roku ta obijnyav posadu rukopisnogo redaktora u vashingtonskij gazeti Gill yaka visvitlyuvala novini pro amerikanskij kongres Cogo zh roku otrimav stupin magistra z kreativnogo pisma u Bostonskomu universiteti de vikladav kurs z literaturi ta kreativnogo pisma 1995 roku stav vikonavchim redaktorom gazeti Gill 1996 roku Grenn obijnyav posadu starshogo redaktora zhurnalu Nyu Repablik 2003 roku doluchivsya do diyalnosti zhurnalu Nyu Jorker 2005 roku pismennik stav finalistom premiyi Majkla Kelli 2009 roku otrimav premiyu Dzhordzha Polka ta premiyu Sigma Delta Hi za stattyu Sud vognem yaku opublikovano v Nyu Jorkeru Stattya podala pershij detalnij opis spravi zasudzhennya nevinnoyi lyudini Kamerona Todda Villinghema za uchasti suchasnoyi amerikanskoyi yuridichnoyi sistemi V inshij doslidnickij statti Slidi shedevru rozkritikovano metod Pitera Pola Biro yakij vikoristovuvav vidbitki palciv shob zasvidchiti avtentichnist misteckih tvoriv Biro podav na Grenna do sudu za naklep ale spravu rozpustili u poryadku sproshenogo sudochinstva Stattya stala finalistom premiyi Neshenal Megazin 2010 roku Zagublene misto Z2009 roku Grenn opublikuvav knigu zhanri nehudozhnoyi literaturi Zagublene misto Z Istoriya ubivchoyi oderzhimosti v Amazonci sho rozpovidaye pro podorozh vidomogo britanskogo doslidnika kapitana Persi Fosseta yakij 1925 roku razom iz vlasnim sinom znik bezvisti pid chas spusku richkoyu Amazonka shukayuchi Zagublene misto Z Protyagom desyatirich vcheni namagalisya znajti dokazi isnuvannya mista ta vidshukati zniklih doslidnikiv Grenn takozh zdijsniv vilazku do Amazonki U svoyij knizi pismennik naviv novi dani shodo togo yak zaginuv Fosett ta visloviv pro mozhlive isnuvannya legendarnogo mista Kniga zacikavila kinokompaniyu Paramount Pictures 2017 roku svit pobachila odnojmenna kinostrichka Inshi tvoriU berezni 2009 roku vijshla antologiya 12 ranishe opublikovanih eseyiv Grenna Diyavol ta Sherlok Holms Rozpovid pro vbivstvo bozhevillya ta oderzhimist 2014 roku stalo vidomo sho Grenn pracyuye nad knigoyu pro vbivstvo indianciv okrugu Osejdzh odnih iz najlihovisnishih vbivstv v amerikanskij istoriyi Kniga otrimala nazvu Vbivci kvitkovoyi povni tayemnicya indianskih ubivstv ta narodzhennya FBR ta pobachila svit 2017 roku Osobiste zhittya2000 roku Grenn odruzhivsya z Kiroyu Darnton televizijnoyu prodyuserkoyu ta dochkoyu Dzhona Darntona Batko dvoh ditej Stanom na 2009 rik prozhivaye u Nyu Jorku Kurator premiyi Dzhordzha Polka Perekladi ukrayinskoyuDevid Grenn Vbivci kvitkovoyi povni tayemnicya indianskih ubivstv ta narodzhennya FBR K KM Buks 2018 344 s ISBN 978 966 948 059 0 PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Freebase Data Dumps Google d Track Q95d Track Q648625d Track Q15241312d Track Q1453477 Hardcover Non fiction Bestsellers The New York Timesdate March 6 2009 Arhiv originalu za 9 bereznya 2009 Procitovano 9 bereznya 2009 Potts Rolf and Grann David David Grann RolfPotts com March 2009 27 lyutogo 2019 u Wayback Machine Accessed May 26 2009 Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 26 lyutogo 2019 Jonah Weiner 11 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 8 lipnya 2014 The New York Times amer 2 lipnya 2000 ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 7 lipnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 Maneker Marion 1 sichnya 2001 New York Magazine Arhiv originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 22 travnya 2018 Contributors David Grann 23 lyutogo 2019 u Wayback Machine The New Yorker No date Accessed May 26 2009 David Grann on murder madness and writing for The New Yorker 22 lipnya 2014 u Wayback Machine by Andrea Pitzer at Harvard April 5 2010 Press release The 2005 Michael Kelly Award June 6 2005 23 lipnya 2010 u Wayback Machine Posilannya

Дата публікації:
Топ