Дев'ятники

Дев'я́тники — село у складі Ходорівської міської об'єднаної територіальної громади, у Стрийському районі, Львівської області. Населення становить 398 осіб.

село Дев'ятники
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Громада	Ходорівська міська громада
Основні дані
Населення	398 осіб
Площа	1,96 км²
Густота населення	203,06 осіб/км²
Поштовий індекс	81711
Географічні дані
Географічні координати	49°31′35″ пн. ш. 24°16′30″ сх. д. / 49.52639° пн. ш. 24.27500° сх. д. / 49.52639; 24.27500Координати: 49°31′35″ пн. ш. 24°16′30″ сх. д. / 49.52639° пн. ш. 24.27500° сх. д. / 49.52639; 24.27500
Середня висота над рівнем моря	271 м
Водойми	р. Луг
Відстань до обласного центру	47 км
Відстань до районного центру	56 км
Найближча залізнична станція	Ходорів
Відстань до залізничної станції	16 км
Місцева влада
Адреса ради	Львівська обл., Стрийський р-н, м. Ходорів
Карта
Дев'ятники
Дев'ятники
Мапа

Географія

Розташоване воно на південних схилах головного європейського вододілу, який у цій місцевості називається Опіллям.

Топоніміка

В одному з рукописних географічно-статистичних довідників з описами місцевостей Галичини в 1833 році була зафіксована народна легенда про те, що назва села Дев'ятники походить від того, що колись жінка народила тут дев'ятеро дітей зразу і всіх їх виростила. Безперечно, коріння села сягає ще дохристиянського часу в Україні. Не виключено, що назва села Дев'ятники може бути пов'язана з однією міфологічною фігурою давньоруського пантеону богів.

Історія

Історик Михайло Брик (1922−1980), який походив з Дев'ятників, у своїй книзі «Там наша молодість цвіла» виданій в 1970 році, зазначив, що Дев'ятники в епоху існування племінного державного утворення білих хорватів мали назву Дев'янослав. Центром цієї держави було місто Звенигород.

На жаль, час знищив давні документи і доводиться констатувати, що перша письмова згадка про село Дев'ятники припадає на 1404 рік.

Посідачем чи власником села був руський боярин Бенко (Бенько, Бенедикт) з Кухар.

20 листопада 1447 року в книгах галицького суду згадується Франциск з Дев'ятників.

16 травня 1900 року о 6-й годині вечора в селі Дев'ятниках відбулося відкриття читальні товариства «Просвіта». На збори прибув о. Донатович і громадський діяч із Бертишева Дмитро Дикий.

У 1920 році село перейшло до споляченої української родини графів Шептицьких, які володіли ним ще до скасування панщини. Історик Никола Андрусяк у дослідженні «Історія Ярова та околиць» зазначив, що в 1848 році на засідання бережанської «Руської Ради» прибув пан Йосиф Шептицький (Йосиф Гаврило Шептицький, 1806—1855) з Дев'ятник і публічно заявив, що повертається до народності своїх предків, тобто починає себе вважати українцем.

Згідно з розповіддю, Василь Заставний (псевдо «Шершень») у 1944 році став кущовим провідником ОУН, керуючи підпільною роботою на території кількох сіл тодішнього Новострілищанського району. Приблизно у той час підлеглий Заставному самооборонний кущовий відділ, а також боївка служби безпеки Миколи Сорокаліта провели бій з підрозділом НКВС. Цей бій надихнув до написання пісні «Лента за лентою». На постою в лісі біля села Дев'ятники Микола Сорокаліта написав текст, до якого Василь Заставний підібрав мелодію, «Люлька».

22 грудня 1944 року в лісі поблизу сіл Юшківці та Дев'ятники група з 9 чоловік (Йосип Позичанюк, Богдан Вільшинський, І. Капало та ін.), яка йшла на зустріч з Р. Шухевичем, натрапила на облаву загону НКВС, що налічував близько 300 чекістів.

17 березня 1945 року у церкві села ) Марія Юрчак одружилась з Петром Дужим.

У червні 1945 року внаслідок оточення криївки в селі спецгрупою НКВС загинув Михайло Медвідь — діяч ОУН, один з організаторів та керівників УПА-Північ.

22 жовтня 1949 року у лісі біля села Дмитро Цура взяв шлюб із Марією Кучер.

Релігія

• церква Священномученика Йосафата (1904, УГКЦ, мурована).

Політика

Парламентські вибори, 2019

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460312, розташована у приміщенні народного дому.

Результати

• зареєстровано 263 виборці, явка 52,85%, найбільше голосів віддано за «Голос» — 27,34%, за «Європейську Солідарність» — 20,14%, за «Слугу народу» — 15,11%. В (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 52,55%, за Володимира Гаврона (Голос) — 15,33%, за Олега Канівця (Громадянська позиція) — 10,95%.

Відомі люди

• Брик Михайло — український письменник, вчений, педагог.
• Дякон Ярослав Андрійович — голова СБ ОУН
• Сусік Дмитро Петрович — діяч ОУН.
• Анджей Шептицький — польський вчений-ентомолог, професор.

Примітки

1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. [ 9 вересня 2016 у Wayback Machine.]
2. Пшик В. Петро — перший жидачівський воєвода та його найближча родина / Жидачів [ 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Галицька брама. — Львів, 1999. — № 3—4 (51—52) (березень—квітень). — С. 6—7.
3. Akta grodzkie i ziemskie… — T. XII. — № 1867. — S. 164. (лат.)
4. Матеріали з історії бібліотек Жидачівщини [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Жидачівщина бібліотечна.
5. . Szeptycki Józef Gabriel (1806—1855) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, 2012. — T. XLVIII/2, zeszyt 197. — S. 238—239. — całość, . (пол.)
6. . www.newtime.lviv.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2018. Процитовано 3 листопада 2019.
7. . khodoriv.info (укр.). Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 3 листопада 2019.
8. Лариса Іванців, Мирослава Дужа-Задорожна (2016). Петро Дужий. Відоме й незнане (українська) . Львів: Видавничий дім "Панорама". с. 66. ISBN .
9. . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.
10. . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 29 грудня 2019.

Джерела

• Dziewiętniki, wś, pow. Bóbrka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 291. (пол.) — S. 291—292. (пол.)

Посилання

• Погода в селі Дев'ятники [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]