Теорія Шехтера-Зінгера, або двофакторна теорія емоції, стверджує, що емоція спричинена двома факторами: фізіологічним збудженням та когнітивним ярликом.
Теорія була висунута дослідниками Стенлі Шехтером та його учнем Джеромом Зінгером. За цією теорією, коли людина відчуває емоцію, відбувається фізіологічне збудження і людина у безпосередньому оточенні шукає емоційних підказок, щоб дати визначення (позначити ярликом) таке збудження. Відповідно деколи це може вести до хибної інтерпретації емоцій на основі фізіологічного стану тіла — коли мозок не знає, чому відчуває якусь емоцію, він покладається на зовнішню стимуляцію для пошуку підказок, як цю емоцію позначити.
Емпіричні докази
Стенлі Шехтер та Джером Зінгер 1962 року провели дослідження, що вивчало, як люди використовують підказки оточення для пояснення фізіологічних змін. Їхні гіпотези були:
- якщо людина відчуває стан збудження, для якого у них не має безпосереднього пояснення, вона позначить цей стан та опише свої відчуття у термінах когніцій, доступних їм на той час;
- якщо людина відчуває стан збудження, для якого у них є безпосереднє пояснення (тобто ‘я так почуваюсь, оскільки я тільки що отримав укол адреналіну’), вона наврядчи позначить свої відчуття у термінах інших когніцій, доступних їм на той час;
- якщо людина поставлена в ситуацію, в якій в минулому вона відчула б якусь емоцію, вона відреагує емоційно чи відчує емоцію лише у тому випадку, якщо перебуватиме у стані фізіологічного збудження.
Учасникам експерименту сказали, що їм вколють новий препарат «Супроксін» для тестування їхнього зору, але насправді їм кололи або адреналін (який викликає посилене дихання, ріст артеріального тиску та серцебиття) або плацебо. Учасників довільно розподіляли по чотирьох умовах: поінформовані про адреналін, непоінформовані про адреналін, хибно поінформовані про адреналін та контрольна група. Поінформовані про адреналін групі казали, що вони можуть відчути побічні ефекти, включно з тремтінням рук, серцебиттям та почервонінням обличчя. Очікувалося, що група використає підказки для пояснення їх фізіологічної зміни. У групі непоінформованих, експериментатори не пояснили учасникам, які симптоми вони можуть відчути. Очікувалося, що група використає підказки для пояснення їх фізіологічної зміни. Хибно поінформованій групі сказали, що вони можуть відчути, що їх ноги німіють, свербіння частин їх тіла і невеликий головний біль. Очікувалося, що група використає підказки для пояснення їх фізіологічної зміни. Контрольна група складалася з тих, кому вкололи плацебо і їх не повідомили про очікування якихось симптомів. Після уколу з учасниками експерименту спілкувалася «підсадна качка», яка поводила себе ейфорійно або сердито. Експериментатори спостерігали через одностороннє дзеркало та оцінювали стан кожного учасника за шкалою з трьох категорій. Після завершення активної стадії експерименту учасникам вимірювали рівень серцебиття та просили заповнити опитувальники.
Дослідники з'ясували, що вплив «підсадної качки» на учасників був різний для різних груп. Від вищого до нижчого рівня ейфорії групи розташувалися так: хибно поінформовані, з адреналіном; непоінформовані, з адреналіном; плацебо; поінформовані, з адреналіном. У випадку з гнівом розташування було таким: непоінформовані, з адреналіном; плацебо; поінформовані, з адреналіном. Обидва результати показали, що учасники експерименту, які не мали пояснень для того, що відчували, більше піддавалися впливу «підсадної качки». Вважається, що результати цього дослідження підтримали гіпотезу дослідників.
Помилка атрибуції збудження
Дослідження помилки атрибуції збудження надало підтримку двофакторній теорії емоції. Психологи Дональд Гаттон та Артур Арон хотіли використати природні умови, які сприяли б появі фізіологічного збудження. У своєму експерименті, вони запропонували чоловікам пройтися по двох дуже різних мостах. Один з них був буде страшний (тобто збуджуючий) підвісний міст, — дуже вузький та підвішений над глибоким каньйоном. Другий міст був значно безпечніший та стабільний.
Наприкінці кожного моста учасників (чоловіків) зустрічала приваблива жінка-експериментатор. Вона просила учасників заповнити опитувальник та давала телефон, по якому пропонувала дзвонити, якщо виникнуть запитання. Метою дослідження було з'ясувати, яка з груп з більшою ймовірністю зателефонує експериментатору-жінці. Результати показали, що частіше жінці телефонували ті, хто пройшов по страшному мосту, та запрошували її на побачення. Швидше за все вони відчували збудження при прогулянці страшним мостом і потім помилково його відносили на жінку, яка здавалася їм більш привабливою. Коли їх питали, чому вони їй зателефонували, вони всі мали причину — сподобалось лице, тіло, очі, але ніхто не відніс свої відчуття до жінки до того, що вони відчули збудження (у формі страху) при прогулянці мостом.
Дослідження Шехтера та Вілера
У дослідженні Шехтера та Вілера 1962 року учасникам експерименту кололи або адреналін (збудник), або хлорпромазин (заспокійливе), або плацебо, але вони не знали, що саме. Після уколу, учасники передивлялися короткий комедійний фільм, під час перегляду якого за ними спостерігали на гумористичну реакцію. Після перегляду їх просили оцінити, наскільки фільм був веселий і чи він їм сподобався. Результати показали, що найбільшу гумористичну реакцію показали учасники, яким вкололи адреналін. В учасників з плацебо реакція була менше, але значно вища, ніж у тих, хто отримав заспокійливе.
Критика
Критика теорії походить з намагань відтворити дослідження Шехтера та Зінгера 1962 року. Дослідження Маршала 1976 року та Маршала та Цімбардо 1979 року намагались відтворити ейфорійну умову дослідження Шехтера та Зінгера. Як в і оригінальному дослідженні, учасниками кололи адреналін або плацебо, але той, хто колов, казав їм, що вони відчуватимуть симптоми не-збудження. Після цього учасників поміщали в одну з чотирьох умов: учасники з адреналіном спілкуватися з нейтральною «підсадною качкою», учасники з плацебо, яким сказали, що вони відчуватимуть симптоми збудження, та дві умови, в яких доза адреналіну була не фіксованою, а враховувала вагу тіла, де вони спілкувалися з ейфорійною або з нейтральною «підсадною качкою». Результати показали, що ейфорійна «підсадна качка» мала мало впливу на піддослідних, і що вона не викликала більше ейфорії, ніж нейтральна. Дослідники дійшли висновку, що учасники, яким вкололи адреналін, не піддавалися легше емоційним маніпуляціям, ніж не збуджені учасники з плацебо.
Маслах 1979 року розробив дослідження з намаганням відтворити та розширити дослідження Шетхета та Зінгера. Як джерело збудження експериментатори використовували не укол адреналіну, і гіпнотичні підказки. Учасників або гіпнозувати, або використовували як контрольну групу (так само як учасників з плацебо у дослідженні Шехтера та Зінгера). Під гіпнозом учасників програмували відчувати збудження, коли вони бачать підказку, та що вони не пам'ятатимуть причини збудження. Після того, як вони виходили з гіпнозу, «підсадна качка» починала себе поводити ейфорійно чи агресивно. Пізніше учасників піддавали дії ще двох ейфорійних «підсадних качок». Одна з них була, щоб учасники знаходились у присутності джерела збудження, а інша казала учасникам, що їм слід очікувати інших симптомів збудження.
За результатами особистих звітів учасників та спостереження, незрозуміле збудження викликає негативні стани та учасники все одно демонстрували сердиті емоції, попри наявність ейфорійної «підсадної качки». Маслах дійшов висновку, що коли збудженню не достатньо пояснення, воно призведе до негативних емоцій, які спровокують гнів або страх. Однак Маслах вказав на обмеження, що можливо особисті звіти учасників повідомляли про більше негативних емоцій, оскільки у мові існує більше термінів для негативних, а не позитивних емоцій.
Двофакторну теорію емоції піддають критиці також з теоретичних засад. Одним з прикладів такої критики є зауваження, що теорія Шехтера-Зінгера переважно фокусується на автономній нервовій системі та не дає жодних пояснень емоційних процесів центральної нервової системи, крім зазначення ролі когнітивних факторів. Це зауваження важливе з урахуванням суттєвих доказів, що окремі мозкові центри відіграють важливу роль у зменшенні емоційних досвідів (напр., страх та мигдалеподібне тіло).
Див. також
Зауваження
- Schachter, S.; Singer, J. (1962). (PDF). Psychological Review. 69: 379—399. doi:10.1037/h0046234. Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018. Процитовано 19 жовтня 2015.
- Pruett, Chris (February 2011). Pressed By The Dark. Game Developer. 18.2: 33. Процитовано 7 листопада 2013.
- Dutton, D. G. and Aron, A. P. Some evidence for heightened sexual attraction under conditions of high anxiety. Journal of Personality and Social Psychology", 30, 510–517.
- Schachter, S. and Wheeler, L. (1962). Epinephrine, chlorpromazine, and amusement. Journal of Abnormal and Social Psychology, 65, 121–128
- Marshall, G. D.; Zimbardo, P.G. (1979). Affective consequences of inadequately explained physiological arousal. Journal of Personality and Social Psychology. 37: 970—988. doi:10.1037/0022-3514.37.6.970.
- Cotton, J. L. (1981). A review of research on Schachter's theory of emotion and the misattribution of Arousal. European Journal of Social Psychology. 11: 365—397. doi:10.1002/ejsp.2420110403.
- Izard, C. E. The face of emotion. New York: Appleton-Century-Crofts, 1971.
- LeDoux, J. E. (1995). Emotion: Clues From the Brain. Annual Review of Psychology. 46: 209—235. doi:10.1146/annurev.psych.46.1.209. PMID 7872730.
Примітки
- Cotton, J. L. (1981). «A review of research on Schachter's theory of emotion and the misattribution of Arousal». European Journal of Social Psychology 11: 365–397. doi:10.1002/ejsp.2420110403.
- Dutton, D. G.; Aron, A. P. (1974). «Some evidence for heightened sexual attraction under conditions of high anxiety». Journal of Personality and Social Psychology 30 (4): 510–517. doi:10.1037/h0037031. PMID 4455773.
- Erdmann, G.; Janke, W. (1978). «Interaction between physiological and cognitive determinants of emotions: Experimental studies on Schachter's theory of emotions». Biological Psychology 6: 61-74. doi:10.1016/0301-0511(78)90007-8.
- Izard, C. E. The face of emotion. New York: Appleton-Century-Crofts, 1971.
- LeDoux, J. E. (1995). «Emotion: Clues from the brain». Annual Review of Psychology 46: 209–235. doi:10.1146/annurev.psych.46.1.209. PMID 7872730.
- Marshall, G. D. (1976). The affective consequences of «inadequately explained» physiological arousal. Unpublished doctoral dissertation, Stanford University.
- Marshall, G. D.; Zimbardo, P.G. (1979). «Affective consequences of inadequately explained physiological arousal». Journal of Personality and Social Psychology 37: 970–988. doi:10.1037/0022-3514.37.6.970.
- Maslach, C (1979). «Negative emotional biasing of unexplained arousal». Journal of Personality and Social Psychology 37: 953–969. doi:10.1037/0022-3514.37.6.953.
- Pruett, C (2011). «Two-factor theory of emotion displayed by video games». Game Developer 18 (2): 33.
- Schachter, S.; Singer, J. (1962). «Cognitive, Social, and Physiological Determinants of Emotional State». Psychological Review 69: 379–399. doi:10.1037/h0046234.
- Schachter, S.; Wheeler, L. (1962). «Epinephrine, chlorpromazine, and amusement». Journal of Abnormal and Social Psychology 65: 121–128. doi:10.1037/h0040391.
Посиланні
- (англ.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teoriya Shehtera Zingera abo dvofaktorna teoriya emociyi stverdzhuye sho emociya sprichinena dvoma faktorami fiziologichnim zbudzhennyam ta kognitivnim yarlikom Teoriya bula visunuta doslidnikami Stenli Shehterom ta jogo uchnem Dzheromom Zingerom Za ciyeyu teoriyeyu koli lyudina vidchuvaye emociyu vidbuvayetsya fiziologichne zbudzhennya i lyudina u bezposerednomu otochenni shukaye emocijnih pidkazok shob dati viznachennya poznachiti yarlikom take zbudzhennya Vidpovidno dekoli ce mozhe vesti do hibnoyi interpretaciyi emocij na osnovi fiziologichnogo stanu tila koli mozok ne znaye chomu vidchuvaye yakus emociyu vin pokladayetsya na zovnishnyu stimulyaciyu dlya poshuku pidkazok yak cyu emociyu poznachiti Empirichni dokaziStenli Shehter ta Dzherom Zinger 1962 roku proveli doslidzhennya sho vivchalo yak lyudi vikoristovuyut pidkazki otochennya dlya poyasnennya fiziologichnih zmin Yihni gipotezi buli yaksho lyudina vidchuvaye stan zbudzhennya dlya yakogo u nih ne maye bezposerednogo poyasnennya vona poznachit cej stan ta opishe svoyi vidchuttya u terminah kognicij dostupnih yim na toj chas yaksho lyudina vidchuvaye stan zbudzhennya dlya yakogo u nih ye bezposerednye poyasnennya tobto ya tak pochuvayus oskilki ya tilki sho otrimav ukol adrenalinu vona navryadchi poznachit svoyi vidchuttya u terminah inshih kognicij dostupnih yim na toj chas yaksho lyudina postavlena v situaciyu v yakij v minulomu vona vidchula b yakus emociyu vona vidreaguye emocijno chi vidchuye emociyu lishe u tomu vipadku yaksho perebuvatime u stani fiziologichnogo zbudzhennya Uchasnikam eksperimentu skazali sho yim vkolyut novij preparat Suproksin dlya testuvannya yihnogo zoru ale naspravdi yim kololi abo adrenalin yakij viklikaye posilene dihannya rist arterialnogo tisku ta sercebittya abo placebo Uchasnikiv dovilno rozpodilyali po chotiroh umovah poinformovani pro adrenalin nepoinformovani pro adrenalin hibno poinformovani pro adrenalin ta kontrolna grupa Poinformovani pro adrenalin grupi kazali sho voni mozhut vidchuti pobichni efekti vklyuchno z tremtinnyam ruk sercebittyam ta pochervoninnyam oblichchya Ochikuvalosya sho grupa vikoristaye pidkazki dlya poyasnennya yih fiziologichnoyi zmini U grupi nepoinformovanih eksperimentatori ne poyasnili uchasnikam yaki simptomi voni mozhut vidchuti Ochikuvalosya sho grupa vikoristaye pidkazki dlya poyasnennya yih fiziologichnoyi zmini Hibno poinformovanij grupi skazali sho voni mozhut vidchuti sho yih nogi nimiyut sverbinnya chastin yih tila i nevelikij golovnij bil Ochikuvalosya sho grupa vikoristaye pidkazki dlya poyasnennya yih fiziologichnoyi zmini Kontrolna grupa skladalasya z tih komu vkololi placebo i yih ne povidomili pro ochikuvannya yakihos simptomiv Pislya ukolu z uchasnikami eksperimentu spilkuvalasya pidsadna kachka yaka povodila sebe ejforijno abo serdito Eksperimentatori sposterigali cherez odnostoronnye dzerkalo ta ocinyuvali stan kozhnogo uchasnika za shkaloyu z troh kategorij Pislya zavershennya aktivnoyi stadiyi eksperimentu uchasnikam vimiryuvali riven sercebittya ta prosili zapovniti opituvalniki Doslidniki z yasuvali sho vpliv pidsadnoyi kachki na uchasnikiv buv riznij dlya riznih grup Vid vishogo do nizhchogo rivnya ejforiyi grupi roztashuvalisya tak hibno poinformovani z adrenalinom nepoinformovani z adrenalinom placebo poinformovani z adrenalinom U vipadku z gnivom roztashuvannya bulo takim nepoinformovani z adrenalinom placebo poinformovani z adrenalinom Obidva rezultati pokazali sho uchasniki eksperimentu yaki ne mali poyasnen dlya togo sho vidchuvali bilshe piddavalisya vplivu pidsadnoyi kachki Vvazhayetsya sho rezultati cogo doslidzhennya pidtrimali gipotezu doslidnikiv Pomilka atribuciyi zbudzhennya Doslidzhennya pomilki atribuciyi zbudzhennya nadalo pidtrimku dvofaktornij teoriyi emociyi Psihologi Donald Gatton ta Artur Aron hotili vikoristati prirodni umovi yaki spriyali b poyavi fiziologichnogo zbudzhennya U svoyemu eksperimenti voni zaproponuvali cholovikam projtisya po dvoh duzhe riznih mostah Odin z nih buv bude strashnij tobto zbudzhuyuchij pidvisnij mist duzhe vuzkij ta pidvishenij nad glibokim kanjonom Drugij mist buv znachno bezpechnishij ta stabilnij Naprikinci kozhnogo mosta uchasnikiv cholovikiv zustrichala privabliva zhinka eksperimentator Vona prosila uchasnikiv zapovniti opituvalnik ta davala telefon po yakomu proponuvala dzvoniti yaksho viniknut zapitannya Metoyu doslidzhennya bulo z yasuvati yaka z grup z bilshoyu jmovirnistyu zatelefonuye eksperimentatoru zhinci Rezultati pokazali sho chastishe zhinci telefonuvali ti hto projshov po strashnomu mostu ta zaproshuvali yiyi na pobachennya Shvidshe za vse voni vidchuvali zbudzhennya pri progulyanci strashnim mostom i potim pomilkovo jogo vidnosili na zhinku yaka zdavalasya yim bilsh privablivoyu Koli yih pitali chomu voni yij zatelefonuvali voni vsi mali prichinu spodobalos lice tilo ochi ale nihto ne vidnis svoyi vidchuttya do zhinki do togo sho voni vidchuli zbudzhennya u formi strahu pri progulyanci mostom Doslidzhennya Shehtera ta Vilera U doslidzhenni Shehtera ta Vilera 1962 roku uchasnikam eksperimentu kololi abo adrenalin zbudnik abo hlorpromazin zaspokijlive abo placebo ale voni ne znali sho same Pislya ukolu uchasniki peredivlyalisya korotkij komedijnij film pid chas pereglyadu yakogo za nimi sposterigali na gumoristichnu reakciyu Pislya pereglyadu yih prosili ociniti naskilki film buv veselij i chi vin yim spodobavsya Rezultati pokazali sho najbilshu gumoristichnu reakciyu pokazali uchasniki yakim vkololi adrenalin V uchasnikiv z placebo reakciya bula menshe ale znachno visha nizh u tih hto otrimav zaspokijlive KritikaKritika teoriyi pohodit z namagan vidtvoriti doslidzhennya Shehtera ta Zingera 1962 roku Doslidzhennya Marshala 1976 roku ta Marshala ta Cimbardo 1979 roku namagalis vidtvoriti ejforijnu umovu doslidzhennya Shehtera ta Zingera Yak v i originalnomu doslidzhenni uchasnikami kololi adrenalin abo placebo ale toj hto kolov kazav yim sho voni vidchuvatimut simptomi ne zbudzhennya Pislya cogo uchasnikiv pomishali v odnu z chotiroh umov uchasniki z adrenalinom spilkuvatisya z nejtralnoyu pidsadnoyu kachkoyu uchasniki z placebo yakim skazali sho voni vidchuvatimut simptomi zbudzhennya ta dvi umovi v yakih doza adrenalinu bula ne fiksovanoyu a vrahovuvala vagu tila de voni spilkuvalisya z ejforijnoyu abo z nejtralnoyu pidsadnoyu kachkoyu Rezultati pokazali sho ejforijna pidsadna kachka mala malo vplivu na piddoslidnih i sho vona ne viklikala bilshe ejforiyi nizh nejtralna Doslidniki dijshli visnovku sho uchasniki yakim vkololi adrenalin ne piddavalisya legshe emocijnim manipulyaciyam nizh ne zbudzheni uchasniki z placebo Maslah 1979 roku rozrobiv doslidzhennya z namagannyam vidtvoriti ta rozshiriti doslidzhennya Shetheta ta Zingera Yak dzherelo zbudzhennya eksperimentatori vikoristovuvali ne ukol adrenalinu i gipnotichni pidkazki Uchasnikiv abo gipnozuvati abo vikoristovuvali yak kontrolnu grupu tak samo yak uchasnikiv z placebo u doslidzhenni Shehtera ta Zingera Pid gipnozom uchasnikiv programuvali vidchuvati zbudzhennya koli voni bachat pidkazku ta sho voni ne pam yatatimut prichini zbudzhennya Pislya togo yak voni vihodili z gipnozu pidsadna kachka pochinala sebe povoditi ejforijno chi agresivno Piznishe uchasnikiv piddavali diyi she dvoh ejforijnih pidsadnih kachok Odna z nih bula shob uchasniki znahodilis u prisutnosti dzherela zbudzhennya a insha kazala uchasnikam sho yim slid ochikuvati inshih simptomiv zbudzhennya Za rezultatami osobistih zvitiv uchasnikiv ta sposterezhennya nezrozumile zbudzhennya viklikaye negativni stani ta uchasniki vse odno demonstruvali serditi emociyi popri nayavnist ejforijnoyi pidsadnoyi kachki Maslah dijshov visnovku sho koli zbudzhennyu ne dostatno poyasnennya vono prizvede do negativnih emocij yaki sprovokuyut gniv abo strah Odnak Maslah vkazav na obmezhennya sho mozhlivo osobisti zviti uchasnikiv povidomlyali pro bilshe negativnih emocij oskilki u movi isnuye bilshe terminiv dlya negativnih a ne pozitivnih emocij Dvofaktornu teoriyu emociyi piddayut kritici takozh z teoretichnih zasad Odnim z prikladiv takoyi kritiki ye zauvazhennya sho teoriya Shehtera Zingera perevazhno fokusuyetsya na avtonomnij nervovij sistemi ta ne daye zhodnih poyasnen emocijnih procesiv centralnoyi nervovoyi sistemi krim zaznachennya roli kognitivnih faktoriv Ce zauvazhennya vazhlive z urahuvannyam suttyevih dokaziv sho okremi mozkovi centri vidigrayut vazhlivu rol u zmenshenni emocijnih dosvidiv napr strah ta migdalepodibne tilo Div takozhZauvazhennyaSchachter S Singer J 1962 PDF Psychological Review 69 379 399 doi 10 1037 h0046234 Arhiv originalu PDF za 22 grudnya 2018 Procitovano 19 zhovtnya 2015 Pruett Chris February 2011 Pressed By The Dark Game Developer 18 2 33 Procitovano 7 listopada 2013 Dutton D G and Aron A P Some evidence for heightened sexual attraction under conditions of high anxiety Journal of Personality and Social Psychology 30 510 517 Schachter S and Wheeler L 1962 Epinephrine chlorpromazine and amusement Journal of Abnormal and Social Psychology 65 121 128 Marshall G D Zimbardo P G 1979 Affective consequences of inadequately explained physiological arousal Journal of Personality and Social Psychology 37 970 988 doi 10 1037 0022 3514 37 6 970 Cotton J L 1981 A review of research on Schachter s theory of emotion and the misattribution of Arousal European Journal of Social Psychology 11 365 397 doi 10 1002 ejsp 2420110403 Izard C E The face of emotion New York Appleton Century Crofts 1971 LeDoux J E 1995 Emotion Clues From the Brain Annual Review of Psychology 46 209 235 doi 10 1146 annurev psych 46 1 209 PMID 7872730 PrimitkiCotton J L 1981 A review of research on Schachter s theory of emotion and the misattribution of Arousal European Journal of Social Psychology 11 365 397 doi 10 1002 ejsp 2420110403 Dutton D G Aron A P 1974 Some evidence for heightened sexual attraction under conditions of high anxiety Journal of Personality and Social Psychology 30 4 510 517 doi 10 1037 h0037031 PMID 4455773 Erdmann G Janke W 1978 Interaction between physiological and cognitive determinants of emotions Experimental studies on Schachter s theory of emotions Biological Psychology 6 61 74 doi 10 1016 0301 0511 78 90007 8 Izard C E The face of emotion New York Appleton Century Crofts 1971 LeDoux J E 1995 Emotion Clues from the brain Annual Review of Psychology 46 209 235 doi 10 1146 annurev psych 46 1 209 PMID 7872730 Marshall G D 1976 The affective consequences of inadequately explained physiological arousal Unpublished doctoral dissertation Stanford University Marshall G D Zimbardo P G 1979 Affective consequences of inadequately explained physiological arousal Journal of Personality and Social Psychology 37 970 988 doi 10 1037 0022 3514 37 6 970 Maslach C 1979 Negative emotional biasing of unexplained arousal Journal of Personality and Social Psychology 37 953 969 doi 10 1037 0022 3514 37 6 953 Pruett C 2011 Two factor theory of emotion displayed by video games Game Developer 18 2 33 Schachter S Singer J 1962 Cognitive Social and Physiological Determinants of Emotional State Psychological Review 69 379 399 doi 10 1037 h0046234 Schachter S Wheeler L 1962 Epinephrine chlorpromazine and amusement Journal of Abnormal and Social Psychology 65 121 128 doi 10 1037 h0040391 Posilanni angl angl