Дача Функа вілла Функа історична будівля в Судаку побудована в 1912 році Ф Ф Функом керуючим маєтком Архадрессе Наразі в

Дача Функа, вілла Функа — історична будівля в Судаку, побудована в 1912 році Ф. Ф. Функом, керуючим маєтком Архадрессе. Наразі в будівлі розташовується історичний музей ГБУК РК "Музей-заповідник «Судацька фортеця». Особняк розташований на вулиці Набережна, 11, є пам'яткою культурної спадщини.

Дача Функа

44°50′31″ пн. ш. 34°57′53″ сх. д. / 44.8419900000277778° пн. ш. 34.96488000002777596° сх. д.Координати: 44°50′31″ пн. ш. 34°57′53″ сх. д. / 44.8419900000277778° пн. ш. 34.96488000002777596° сх. д.

Країна

Розташування

Тип

Дата заснування

Статус

Об'єкт державного реєстру нерухомих пам'яток України. Пам'ятка архітектури місцевого значення. Охоронний номер: 4876-АР

Дача Функа

Дача Функа (Автономна Республіка Крим)

Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Двоповерхова будівля побудована неподалік від Генуезької фортеці в 1910—1912 роках зросійщеним німецьким (прусським) бароном Федором (Йоахімом) Федоровичем Функом, який був керуючим маєтком Архадрессе Костянтина Горчакова. Спочатку будувався як прибутковий будинок. Будинок побудований у романтичному стилі з елементами неоготики. В оформленні використані кам'яний декор, заокруглені довгі вікна і башточки. Загальна площа особняка становила 415 квадратних метрів.

Після захоплення Криму радянською владою будівля була націоналізована. Дача Функа була однією з небагатьох будівель початку XX століття, яка збереглася під час артилерійського обстрілу міста в роки Німецько-радянської війни. У 1959 році в будинку розташовувалось морське агентство Феодосійського порту. У 1962 році будівлю передали у відання Ялтинського порту, який провів у ньому капітальний ремонт та організував місця для відпочинку моряків між рейсами.

У 1970-ті роки віллу Функа передали рибколгоспу «Хвиля революції», який експлуатував будинок як житловий будинок. У будівлі був проведений невдалий ремонт, після якого протягом тридцяти років він був у занедбанні, а в 1990-ті роки багато разів пограбований. 14 квітня 1998 року у приміщенні сталася пожежа, під час якої будівля була серйозно пошкоджена, після чого довелося реставрувати перший поверх і заново надбудовувати другий поверх. Під час реставрації будівля була розібрана і знову відтворена, зберігаючи колишній вигляд.

Організація музею

У 2004 році після відновлення за сприяння Укрзалізниці та міністра Г. М. Кірпи, а також Б. Д. Дейча, в особняку почав діяти Судацький міський краєзнавчий музей, у якому функціонують 13 експозицій у 4 залах, проходять освітні лекції для школярів, наукові конференції та семінари.

У першому залі музею містяться матеріали, присвячені давній історії Судака, починаючи з палеоліту. Археологічні та фотографічні матеріали показують палеолітичну стоянку, поселення таврів I тисячоліття до нашої ери, поселення готів V—VI століть до нашої ери, аланські поселення, могильник і святилище I—IV століть до нашої ери, античне укріплення на горі Караул-Оба.

Середньовічний зал
Кераміка
Знахідки з розкопок 1981 року на території Судацької фортеці
Металеві предмети торгового і господарського призначення

Другий зал розповідає про історію краю з часу раннього середньовіччя до кінця XVIII століття та етнографічний блок, присвячений побуту народів, які населяли Судак. Показана історія будівництва генуезцями у XIII столітті фортеці. Демонструються кераміка Візантії і Золотої орди, лицарські обладунки, надгробки мусульман і християн, вірменські хачкари.

Експозиція третього залу розповідає про період історії Судака з часу захоплення Російською імперією Криму, а також розповідає про відомих людей, пов'язаних з історією міста і Криму, серед яких граф Григорій Олександрович Потьомкін, Микола Мордвинов, Василь Капніст, вчені Петер-Симон Паллас і Стевен Християн Християнович.

Експозиція присвячена виноградарству та виноробству
Інструмент виноградаря 1930-х років
Стаханівський рух одногектарників, що зародилися в
СЗ "Судак" у 1940-1960 роки
Стенд із нагородами і документами двічі Героя Соціалістичної праці Князєвої М. Д.
Стенд із нагородами і документами Іванової В. І.

У четвертому залі експозиція присвячена курортній історії Судака від кінця XIX століття до теперішнього часу. Відображено події Громадянської війни, Німецько-радянської війни. Широко представлені матеріали з розвитку виноградарства і виноробства в радгосп-заводі «Судак».

На другому поверсі відкриті виставки «Речові докази» (у формі відкритого зберігання представлені археологічні знахідки, підняті під час експедицій в околицях Судака); «Лики і образи Срібного століття», яка розкриває історію сім'ї Герцик та їхнього оточення в Судаку. Регулярно організовуються тимчасові виставки.

На третьому поверсі обладнаний конференц-зал, де відбуваються численні заходи.

Примітки

Постанова від 3 вересня 2009 р. N 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» (укр.)
Кабінет Міністрів України (29 вересня 2016). Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Офіційний сайт (укр.). Верховна Рада України. Процитовано 7 листопада 2017.
Дача Функа — Судакский исторический музей // Официальный сайт журнала «Крым». з джерела 16 квітня 2021. Процитовано 13 червня 2022.

Посилання

. Судак me - городской журнал | Новости Судака (рос.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
. azur.ru. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
. Культура.РФ (рос.). Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 7 січня 2021.

[1] Постанова від 3 вересня 2009 р. N 928 «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» (укр.)

[2] Кабінет Міністрів України (29 вересня 2016). Про затвердження Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Офіційний сайт (укр.). Верховна Рада України. Процитовано 7 листопада 2017.

[:0-3] Дача Функа — Судакский исторический музей // Официальный сайт журнала «Крым». з джерела 16 квітня 2021. Процитовано 13 червня 2022.