Дацюк Олександр Осипович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дацюк.

Олександр Осипович Дацюк (11 червня 1963, Львів — 8 квітня 2020, там само) — український музикант, композитор-пісняр, Заслужений артист України, лідер гурту «Лесик Band». Загинув від нападу безхатченка, який наніс Олександру удари ножем.

Лесик Дацюк
Олександр Осипович Дацюк
Основна інформація
Повне ім'я	Олександр Осипович Дацюк
Дата народження	11 червня 1963(1963-06-11)
Місце народження	Львів, Українська РСР, СРСР
Дата смерті	8 квітня 2020(2020-04-08) (56 років)
Місце смерті	Львів, Україна
Громадянство	УРСР  Україна
Національність	українець
Професії	музикант, композитор
Освіта
Мова	українська
Жанр	Рок-блюз
Гурт	«Лесик Band»
Нагороди
Звання	Заслужений артист України

Життєпис

Народився 11 червня 1963 року в Львові. Закінчив факультет диригування .

Олександр Дацюк неодноразово був лауреатом естрадних фестивалів. Був гітаристом гуртів «Внуки Львова», «Стежки», «КООП-2», «Робочий день», «Роком круш». Лесик Дацюк був одним з перших учасників Львівського рок-клубу.

У грудні 1990 року у Львові створив свій гурт «Лесик Band».

Доробок

У творчому доробку компакт-диски: «Кошмарний Сон», «Інструкція», «Мудрий Вуйцьо», «Пюре», «Цирк на Дроті», «Добра Мадонна», «Дев'ять Бабиних Приколів», «Rock&Roll зі салом», «Блюз для фраєрів», «Коли гості в хаті». Лесик Дацюк писав тексти пісень діалектним львівським мовленням.

Особисте життя

Дружина Тетяна Миколаївна, троє синів — Орест, Лесик та Богдан.

Смерть

7 квітня 2020 року на зупинці громадського транспорту «Копистинського»(стара назва «Кінескоп») коло будівлі вул. Героїв УПА, 80, що навпроти будинку 73 по вул. Героїв УПА у Львові на Олександра напав безпритульний і завдав йому в ділянку серця кілька ударів ножем. Олександр Дацюк помер на операційному столі. Похований на полі 42 Личаківського цвинтаря.

7.4.20 р. відкрито кримінальне провадження по ст.115 ч.2. п.7, внесене до ЄРДР за N 12020140080000700.

12.6.20 Львівською місцевою прокуратурою N3 скеровано обвинувальний акт до Франківського райсуду м. Львова, який судом зареєстрований і присвоєно N судової справи 465/3511/20.Відтоді суд лише кілька раз продовжував звинуваченому термін тримання під вартою. В справі задіяні судді Мартьянова, Дзеньдзюра, Ванівський.

Обвинувачений: Токарєв Анатолій Іванович.

Захисник: Тринів Мирослава Ярославівна.

Вирок: 10 років позбавлення волі, рахуючи з 7.4.20 р..Ухвалено 12.5.21 р..

Примітки

1. Олександр Дацюк: «Не займаю чужої ніші, лише свою. Не лізу у комерційну музику»: «Не займаю чужої ніші, лише свою. Не лізу у комерційну музику» [ 29 травня 2019 у Wayback Machine.] «Високий Замок», 4 січня 2013
2. Юрій Перетятко. Історія львівського рок-н-ролу // Post-Поступ. — 1993. — № 38-40.
3. . Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 29 травня 2019.
4. Галина Сікора. Текст міста як лінгвістичний феномен. Інститут української мови НАН України, м. Київ. Українська мова. — № 4. — 2016 р — С. 122—135.
5. . Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 8 квітня 2020.
6. . Архів оригіналу за 14 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
7. Франківський районний суд м. Львова. Список справ призначених до розгляду на 12.5.21 о 11.45

Посилання

• Олександр Дацюк на сайті Discogs (англ.)