Даринка Негош-Петрович (до шлюбу Квекіч, 19 грудня 1838, Трієст — 2 лютого 1892, Венеція) — дружина чорногорського князя Данила I Негош-Петровича, першого світського правителя Чорногорії.
Даринка Негош-Петрович Даринка Петровић Његош | ||
| ||
---|---|---|
Ім'я при народженні: | Даринка Квекіч (Даринка Квекић) | |
Народження: | 19 грудня 1838[1] Трієст | |
Смерть: | 2 лютого 1892[1] (53 роки) Венеція | |
Країна: | Чорногорія | |
Рід: | Петрович-Негош | |
Батько: | Марко Квекіч | |
Мати: | Єлизавета Квекіч-Міркович | |
Шлюб: | Данило І Негош Петрович | |
Діти: | Ольга Негош Петрович |
Походження і знайомство з князем Данилом
Даринка Квекіч, донька Марко Квекіча та Єлизавети Квекіч-Міркович, походила з сербської купецької сім'ї, яка здавна оселилася в Трієсті. Сучасники згадували, що юна дівчина «була середнього зросту і краси не видатної, але мала живий погляд і горду поставу». Вільно володіла, крім італійської і сербської, також німецькою та французькою мовами, мала витончені манери, як і личило юній дівчині з багатої трієстської буржуазної родини ХІХ століття.
Повертаючись весною 1853 р. з Росії, де він отримав від царя Миколи І схвалення на правління у Чорногорії, юний князь Данило пробув кілька днів у Трієсті, де існувала значна колонія сербських торговців. Там він опиняється в будинку одного з найбільших судновласників регіону Гопчевича, саме в той момент, коли там перебувала і Даринка Квекіч, з якою Данило того вечора і познайомився. Дівчина сподобалася князеві, незважаючи на те, що він уже чекав на відповідь сербського правителя Олександра Карагеоргієвича щодо рішення стосовно руки його доньки. Даринка протягом наступних двох років постійно листується з Данилом, якому подобається прямий і турботливий тон її листів, і він приймає рішення одружитися з нею, хоча в Цетинє цього не схвалювали і радили одружитися з чорногорською жінкою з одного з відомих кланів.
Княгиня Чорногорії
Весілля Данила і Даринки відбулося 12 січня 1855 року в Негушах — родовому гнізді династії Негош-Петровичів. Їй тоді було всього 16 років. Оселившись в патріархальній країні, Даринка взяла на себе організацію Цетинського княжого двору відповідно до європейських придворних звичаїв, привчала його до французької мови і кухні. Княгиня вмовила чоловіка відмовитися від середньовічного звичаю виставляти на центральній площі голови вбитих ворогів. Вона присвятила себе допомозі єдиній школі в Чорногорії, яка знаходилась при монастирі, на яку вона також прагнула поширити французький освітній дух, забезпечити безкоштовним одягом та книгами. Довгі цетинські ночі Даринка Петрович часто проводила за книгами. Французький адмірал Жюр'єн-де-ла-Грав'єр описує, що сучасна європейська література проклала тоді свій шлях до Цетіні, чий бібліотечний фонд значно розширила чорногорська княгиня завдяки своєму потягу до освіти. Де-ла-Грав'єр підкреслює також, що княгиня завжди була елегантно одягнена, носила коштовності і гарну зачіску. Даринка у Цєтіні показувала сучасний світ, і її піддані мусили звикати до нього. Про її капелюх пліткували, що «княгиня носить пательню на голові», а князеві сестри під час прогулянки з Даринкою глузували з її парасольки. Незабаром після цього, російський консул зазначив: «Зараз уже не рідкість зустріти чорногорок, які використовують європейські туалети, а різні туалетні речі, які можна отримати з Котора, перестають бути привілеєм придворних дам».
Жінки в Чорногорії не втручалися в політику, управління державою було виключно чоловічою справою. Тим не менш, деякі дослідники сходяться на думці, що Даринка справляла певний вплив на прийняття основних рішень князя. Його освічена і багата дружина, а також неспроможність Росії вплинути на міжнародне співтовариство для визнання Чорногорії, сильно вплинули на його франкофільські настрої. Ці настрої були загрозливими для чорногорських відносин з Росією, Австрією та Сербією, які вбачали у добрих відносинах між Чорногорією та Францією загрозу їхнім інтересам.
Останні роки життя
13 серпня 1860 року князь Данило був убитий в місті Котор чорногорським емігрантом Тодором Кадічем. Престол успадкував племінник Данила Петровича — Нікола I. Даринка утримувала свої домінуючі позиції і на початку правління Ніколи І, до якого була наближена. Через кілька років після смерті чоловіка вдова-княгиня виїхала за межі Чорногорії, точна дата від'їзду невідома. Померла княгиня Даринка у Венеції у 1892 році. З усіма почестями її тіло було передано до Цетинє за особистим наказом князя Ніколи, де і сьогодні знаходиться на цвинтарі Цетинського монастиря.
Нащадки
У Даринки і Данила була єдина дочка Ольга (нар. в Цетинє 19 березня 1859 р. — померла бездітною у Венеції 21 вересня 1896 р.).
Примітки
- Find a Grave — 1996.
Посилання
- Срби у Трсту 1751 - 1914
- Даринка Петровић – жена која је Црној Гори показала свијет [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Princess Consort of Montenegro 1855– 1860
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Darinka Negosh Petrovich do shlyubu Kvekich 19 grudnya 1838 Triyest 2 lyutogo 1892 Veneciya druzhina chornogorskogo knyazya Danila I Negosh Petrovicha pershogo svitskogo pravitelya Chornogoriyi Darinka Negosh Petrovich Darinka Petroviћ Њegosh Konsort knyaginya Chornogoriyi Im ya pri narodzhenni Darinka Kvekich Darinka Kvekiћ Narodzhennya 19 grudnya 1838 1838 12 19 1 TriyestSmert 2 lyutogo 1892 1892 02 02 1 53 roki VeneciyaKrayina ChornogoriyaRid Petrovich NegoshBatko Marko KvekichMati Yelizaveta Kvekich MirkovichShlyub Danilo I Negosh PetrovichDiti Olga Negosh PetrovichPohodzhennya i znajomstvo z knyazem DanilomDarinka Kvekich donka Marko Kvekicha ta Yelizaveti Kvekich Mirkovich pohodila z serbskoyi kupeckoyi sim yi yaka zdavna oselilasya v Triyesti Suchasniki zgaduvali sho yuna divchina bula serednogo zrostu i krasi ne vidatnoyi ale mala zhivij poglyad i gordu postavu Vilno volodila krim italijskoyi i serbskoyi takozh nimeckoyu ta francuzkoyu movami mala vitoncheni maneri yak i lichilo yunij divchini z bagatoyi triyestskoyi burzhuaznoyi rodini HIH stolittya Povertayuchis vesnoyu 1853 r z Rosiyi de vin otrimav vid carya Mikoli I shvalennya na pravlinnya u Chornogoriyi yunij knyaz Danilo probuv kilka dniv u Triyesti de isnuvala znachna koloniya serbskih torgovciv Tam vin opinyayetsya v budinku odnogo z najbilshih sudnovlasnikiv regionu Gopchevicha same v toj moment koli tam perebuvala i Darinka Kvekich z yakoyu Danilo togo vechora i poznajomivsya Divchina spodobalasya knyazevi nezvazhayuchi na te sho vin uzhe chekav na vidpovid serbskogo pravitelya Oleksandra Karageorgiyevicha shodo rishennya stosovno ruki jogo donki Darinka protyagom nastupnih dvoh rokiv postijno listuyetsya z Danilom yakomu podobayetsya pryamij i turbotlivij ton yiyi listiv i vin prijmaye rishennya odruzhitisya z neyu hocha v Cetinye cogo ne shvalyuvali i radili odruzhitisya z chornogorskoyu zhinkoyu z odnogo z vidomih klaniv Knyaginya ChornogoriyiVesillya Danila i Darinki vidbulosya 12 sichnya 1855 roku v Negushah rodovomu gnizdi dinastiyi Negosh Petrovichiv Yij todi bulo vsogo 16 rokiv Oselivshis v patriarhalnij krayini Darinka vzyala na sebe organizaciyu Cetinskogo knyazhogo dvoru vidpovidno do yevropejskih pridvornih zvichayiv privchala jogo do francuzkoyi movi i kuhni Knyaginya vmovila cholovika vidmovitisya vid serednovichnogo zvichayu vistavlyati na centralnij ploshi golovi vbitih vorogiv Vona prisvyatila sebe dopomozi yedinij shkoli v Chornogoriyi yaka znahodilas pri monastiri na yaku vona takozh pragnula poshiriti francuzkij osvitnij duh zabezpechiti bezkoshtovnim odyagom ta knigami Dovgi cetinski nochi Darinka Petrovich chasto provodila za knigami Francuzkij admiral Zhyur yen de la Grav yer opisuye sho suchasna yevropejska literatura proklala todi svij shlyah do Cetini chij bibliotechnij fond znachno rozshirila chornogorska knyaginya zavdyaki svoyemu potyagu do osviti De la Grav yer pidkreslyuye takozh sho knyaginya zavzhdi bula elegantno odyagnena nosila koshtovnosti i garnu zachisku Darinka u Cyetini pokazuvala suchasnij svit i yiyi piddani musili zvikati do nogo Pro yiyi kapelyuh plitkuvali sho knyaginya nosit patelnyu na golovi a knyazevi sestri pid chas progulyanki z Darinkoyu gluzuvali z yiyi parasolki Nezabarom pislya cogo rosijskij konsul zaznachiv Zaraz uzhe ne ridkist zustriti chornogorok yaki vikoristovuyut yevropejski tualeti a rizni tualetni rechi yaki mozhna otrimati z Kotora perestayut buti privileyem pridvornih dam Zhinki v Chornogoriyi ne vtruchalisya v politiku upravlinnya derzhavoyu bulo viklyuchno cholovichoyu spravoyu Tim ne mensh deyaki doslidniki shodyatsya na dumci sho Darinka spravlyala pevnij vpliv na prijnyattya osnovnih rishen knyazya Jogo osvichena i bagata druzhina a takozh nespromozhnist Rosiyi vplinuti na mizhnarodne spivtovaristvo dlya viznannya Chornogoriyi silno vplinuli na jogo frankofilski nastroyi Ci nastroyi buli zagrozlivimi dlya chornogorskih vidnosin z Rosiyeyu Avstriyeyu ta Serbiyeyu yaki vbachali u dobrih vidnosinah mizh Chornogoriyeyu ta Franciyeyu zagrozu yihnim interesam Ostanni roki zhittya13 serpnya 1860 roku knyaz Danilo buv ubitij v misti Kotor chornogorskim emigrantom Todorom Kadichem Prestol uspadkuvav pleminnik Danila Petrovicha Nikola I Darinka utrimuvala svoyi dominuyuchi poziciyi i na pochatku pravlinnya Nikoli I do yakogo bula nablizhena Cherez kilka rokiv pislya smerti cholovika vdova knyaginya viyihala za mezhi Chornogoriyi tochna data vid yizdu nevidoma Pomerla knyaginya Darinka u Veneciyi u 1892 roci Z usima pochestyami yiyi tilo bulo peredano do Cetinye za osobistim nakazom knyazya Nikoli de i sogodni znahoditsya na cvintari Cetinskogo monastirya NashadkiU Darinki i Danila bula yedina dochka Olga nar v Cetinye 19 bereznya 1859 r pomerla bezditnoyu u Veneciyi 21 veresnya 1896 r PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056PosilannyaSrbi u Trstu 1751 1914 Darinka Petroviћ zhena koјa јe Crnoј Gori pokazala sviјet 25 grudnya 2016 u Wayback Machine Princess Consort of Montenegro 1855 1860