Дальнєрєченськ рос Дальнереченск раніше Іман заст укр Імань рос Иман кит 伊曼 піньїнь Yīmàn місто в Росії адміністративний

Дальнєрєченськ (рос. Дальнереченск), раніше Іман (заст. укр. Імань, рос. Иман, кит.: 伊曼; піньїнь: Yīmàn) — місто в Росії, адміністративний центр Дальнєрєченського району Приморського краю.

місто Дальнєрєченськ

Дальнереченск


Герб	Прапор

Країна

Росія

Суб'єкт Російської Федерації

Приморський край

Муніципальний район

Дальнєрєченський район

Код ЗКАТУ:

05408000000

Код ЗКТМО:

05708000001

Основні дані

Час заснування

Статус міста

27 214(2013)

108 км²

69213x

+7 42356

Географічні координати:

45°56′ пн. ш. 133°44′ сх. д. / 45.933° пн. ш. 133.733° сх. д.Координати: 45°56′ пн. ш. 133°44′ сх. д. / 45.933° пн. ш. 133.733° сх. д.

Вебсторінка

dalnerokrug.ru

Мапа

Дальнєрєченськ

Дальнєрєченськ

Дальнєрєченськ у Вікісховищі

Належить до поселень Зеленого Клину.

Географія

Місто розташоване в долинах річок Уссурі, Велика Уссурка і , які з'єднуються в межах міста. Знаходиться неподалік від відрогів Сіхоте Алінь та Сальської сопки — згаслого вулкана. Відстань до Владивостока 430 км.

Історія

Засноване козаками як станиця Графська (рік заснування — 1859) на честь графа З 1897 по 1972 місто називалося Імань (за назвою річки на якій знаходилась, нині ). Статус міста з 1917 р. Перейменовано в результаті кампанії з ліквідації китайських назв на Далекому Сході, що стала наслідком радянсько-китайського збройного конфлікту на острові Даманський.

У 1909—1926 роках — центр повіту, який заселювався з кінця ХІХ — початку ХХ ст. переважно українськими селянами. У 1917—1922 роках місто було одним із центрів українського національного руху на Приморщині. З весни 1917 в Імані діяла Іманська Українська Громада, з листопада 1918 — Іманська Українська Окружна Рада, в 1920—1921 — Український Національний Комітет, в 1920—1922 роках — відділ Українського Далекосхіднього крайового кооперативу «Чумак».

Під час переведення політики українізації (1931—1932) Імань — центр . В цей період на українську мову були переведені Іманський педтехнікум та Іманська радпартшкола, у місті виходила частково українською мовою районна газета «Борьба».

Населення

За даними 2009 року населення становило 27,9 тис. осіб.

За переписом населення 1989 року в місті мешкало 32,5 тис. осіб. З них українців — 3213, (9,9 %), з яких рідною мовою визнали українську 605 осіб, або 18,9 %. За переписом 1989 Дальнєреченськ — центр району з найбільшою в Приморському краї часткою українського населення (23,3 %).

За переписом населення 1926 року в місті проживало 4914 особи. В тому числі українців — 42,2 %, росіян — 37,6 %, близько 20 % — корейців та китайців.

Економіка

У місті розвинені деревообробна й харчова промисловість.

Пам'ятки

Меморіальні комплекси прикордонникам, загиблим при захисті державного кордону СРСР.
Меморіальний комплекс прикордонникам, полеглим 2 березня 1969 на острові Даманський
Етнографічний комплекс «Витоки Дальнєрєчья», що включає каплицю на березі річки Уссурі.
«Меморіал слави»
«Музей оборонних споруд 109 укріпрайону».
Монумент «Девіз — Клятва».

Література

Зелений Клин (Український Далекий Схід): Енциклопедичний довідник / Укл. В. Чорномаз. — Владивосток, 2011