ДПЗ (Вінниця) (місцевість)

ДПЗ (Державний підшипниковий завод) або рос. ГПЗ (Государственный подшипниковый завод), або ВПЗ (Вінницький підшипниковий завод) — підшипниковий завод побудований разом з масивом багатоповерхівок на вулиці Сергія Зулінського у Вінниці у 60-х роках. Закритий з 2009 року.

ВПЗ і розм. рос. ГПЗ — це також назва автобусно-тролейбусної зупинки, мікрорайону та місцевості на околиці міста Вінниці з багатоквартирною і промисловою забудовою.

Історія

Планування створення

В СРСР існувало понад тридцять підшипникових заводів. Історія вісімнадцятого (укр. ДПЗ-18, рос. ГПЗ-18) розпочалась наприкінці грудня 1962 року. Тоді було прийняте рішення про створення нового підшипникового заводу, місцем розташування обрали Вінницю. За планом на будівництво мали витратити 73 млн карбованців. Згодом бюджет збільшили.

У вересні 1963 року на технічних нарадах обговорювали створення ДПЗ-18. Згодом вирішили приступити до очищення від рослинності території будмайданчику з 19 вересня. На початку там мали працювати 2 бульдозери та 6 скреперів. Врахувавши потреби робітників, на території планували облаштувати свердловину для забезпечення водою та провести лінії електропередач. До того, воду та електроенергію подавали з Суперфосфатного заводу.

Будівництво

У 1965 році уже почалось будівництво головного корпусу заводу, а також для проживання робітників створили блок тимчасових споруд, провели частину необхідних комунікацій (дороги, залізничний шлях, а також ). Втім, будівництво відставало від графіку.

Протягом 1965 року було заплановано вкласти в будівництво заводу 3 560 000 карбованців, з них 1 934 000 карбованців на будівельно-монтажні роботи. Загальний річний план виконали на 32%. Серед основних причин невиконання плану: нестача збірного залізобетону, товарного бетону, робочої сили та відсутність на будмайданчику потрібної кількості механізмів, – йшлось в пояснювальній записці до річного звіту про діяльність заводу.

Початок праці та житлова забудова околишньої території

Офіційно Вінницький ДПЗ-18 запрацював у жовтні 1967 року.Тоді завод внесли до списку підприємств у дії.

Велика кількість працівників, чимало з яких добирались на роботу з інших міст, потребували житла. Для житлового будівництва виділили 100 млн карбованців, сам процес почали в 1967 році. Для здійснення цього, керівник підприємства звернувся до міської виконавчої влади з проханням виділити територію в , на вулиці Київській. Там планували створити 66 000 м² житлової площі, дитсадки на 750 місць та лікарню на 300 ліжок. Однак та ділянка вже була забудована. Аби звести там багатоквартирні будинки, було необхідно знести 374 приватних будинки, де проживали 593 родини. А на компенсації та переселення потрібно було витратити 4 млн карбованців.

З середини 60-х років, на вулиці Сергія Зулінського, з'являлася сучасна житлова забудова, яка в основному призначалася для працівників ДПЗ-18. Цей процес розпочинався зі спорудження гуртожитків.

В 1970-х на заводі працювало близько 5 тис. людей. Серед них 2148 жінок та 2622 чоловіки. А також там працювало 9 людей з інвалідністю. Така велика кількість працівників була частково обумовлена тим, що при проектуванні заводу допустили помилку. В початковому варіанті передбачалось встановлення автоматичних ліній виробництва, проте, в подальшому їх частково замінили на потокові. Через це і виникла необхідність збільшити кількість працівників у 1,5 раз.

У 80-х роках Вінницький ДПЗ-18 перебував на піку своєї потужності. Тут працювало понад 6 тис.працівників, а продукції протягом року виготовляли на 70-80 млн карбованців, це близько 60 млн підшипників.

Останні роки та закриття

В 90-х завод приватизували. Падіння попиту на підшипники пов’язують з тим, що рос.фед. в 1997 році ввела ПДВ на українську продукцію. Тому потужності заводу були завантажені лише на 6%, у підприємства були чималі збитки.

В 2007 році роботу заводу було зупинено, а на початку 2008-го прийнято рішення про ліквідацію. Останнім вважають 14 липня 2009 року, день в який колектив Вінницького підшипникового заводу влаштував свої останні збори.   

Після закриття

Після ліквідації від колишнього заводу залишилось лише декілька адміністративних будівель вздовж вулиці Сергія Зулінського. Найбільша з них знаходиться впритул до СТО, решта території покинута.

Пожежа

7 червня 2017 близько 13 години дня на території заводу сталася пожежа. О 13:22 прибули пожежники. На місці пожежі працювали спецтехніка та бійці Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Транспорт мікрорайону

Див. також:

Основним транспортом мікрорайону є .

За графіком курсують автобуси № 2 і 30,тролейбуси № 1,3,16(15а) і 21(6а).Також ходять маршрутки 2б і 20а.

Примітки

1. . racurs.ua (укр.). Ракурс. 7 чер 2017, 15:52. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 23 жовтня 2020.
2. . criminal.segodnya.ua (укр.). Сьогодні. 7 червня 2017, 15:10. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 23 жовтня 2020. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
3. . vn.20minut.ua (укр.). 20minut.ua. 3 червня 2015 р. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
4. . criminal.segodnya.ua (рос.). Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 23 жовтня 2020.
5. . Главный механик (рос.). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
6. В Виннице загорелся Государственный подшипниковый завод (ФОТО). golos.ua. Процитовано 2 листопада 2020. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
7. Куц, Тетяна. . vlasno.info (uk-ua) . Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 23 жовтня 2020.
8. Геркалюк, Микола (21 Травня 2019 14:11). Мільярди підшипників та розбудова Вінниці: історія вінницького підшипникового заводу. https://vezha.ua (ua) . Вежа. Викладені в тексті факти опираються на матеріали з Державного архіву Вінницької області, а також на тексти газети “33 канал” за 2003 рік.
9. . www.myvin.com.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2015. Процитовано 23 жовтня 2020.
10. На Трійцю на Вінницькому підшипниковому заводі влаштували «розборки». www.vinnitsa.info (укр.). Процитовано 23 жовтня 2020.
11. В 2007 році роботу підприємства було зупинено, а на початку 2008-го прийнято рішення про ліквідацію. Останнім днем роботи Вінницького підшипникового заводу вважають 14 липня 2009 року, коли колектив підприємства влаштував свої останні збори.
12. . vn.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2019. Процитовано 23 жовтня 2020.
13. Перелік зупинок громадського транспорту міста Вінниці. data.gov.ua (укр.). Процитовано 21 лютого 2021.
14. ВПЗ, зупинка, Вінниця. EasyWay - пошук маршрутів громадського транспорту. Процитовано 23 жовтня 2020.
15. SVV-Group. . http://i-vin.info/. Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
16. Як розбудують ГПЗ: стадіон, житлові висотки та сквери - 20 хвилин. vn.20minut.ua (укр.). Процитовано 21 червня 2022.
17. Геркалюк, Микола. . Вежа. Вінницький Інформаційний портал. (укр) . Архів оригіналу за 15 лютого 2022.
18. . vn.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
19. . vn.20minut.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.
20. На те, що це була саме помилка вказує той факт, що решта проекту не змінилась: не було збільшено площу та кількість побутових приміщень.
21. Вінниця – не тільки про фонтани. Історія мікрорайону ВПЗ. i-vin.info (укр.). Процитовано 17 грудня 2023.
22. . criminal.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 23 жовтня 2020.
23. . vn.rozklad.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 23 жовтня 2020.

Джерела

• Геркалюк, Микола (21 Травня 2019 14:11). Мільярди підшипників та розбудова Вінниці: історія вінницького підшипникового заводу.. https://vezha.ua (ua). Вежа.
• Винница, Винницкий подшипниковый завод Тип объекта: Заводы Месторасположение:; Рейтинг: 5, Украина Охраняемость: незначительная Состояние: плохое. Винницкий подшипниковый завод (Винница) / Заводы. urban3p.ru (ru). [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання

• МікрорайонВПЗ [ 21 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• МІКРОрайони Вінниці: Київська, Можайка, ДПЗ, Хутір Шевченка та Десна / Вежа