Роман Михайлович Гіршман (фр. Roman Ghirshman, 3 жовтня 1895, Харків — 5 вересня 1979, Будапешт) — французький археолог українського походження.
Гіршман Роман Михайлович | |
---|---|
фр. Roman Ghirshman | |
Команда археологів розкопує Сіалк в 1934 році. Сидять справа наліво: Роман Гіршман, Таня Гіршман, Жорж Контено. | |
Народився | 3 жовтня 1895 Харків, Російська імперія |
Помер | 5 вересня 1979 (83 роки) Будапешт, Угорщина |
Поховання | Баньє (цвинтар) |
Громадянство | Франція |
Національність | єврей |
Діяльність | археолог |
Відомий завдяки | розкопки в Ірані |
Знання мов | французька[1] |
Членство | d і Академія надписів та красного письменства (1979)[2] |
Посада | президент[3] |
Нагороди | d |
|
Життєпис
Родом із заможної єврейської сім'ї, що жила в Харкові.
Не прийнявши жовтневий переворот, прилучився до білого руху, і після його поразки опинився в Стамбулі, де заробляв на життя грою на скрипці. Звідти Гіршман вирушив до Палестини, де жив у Кибуці біля Кесарії, чиї руїни привернули його увагу до археології. Потім переїхав до Парижа, де вивчав археологію та іноземні мови. Його цікавили стародавні руїни Ірану — (поблизу Нахаванда, провінція Хамадан), Сіалк, Бішапур і Сузи, а також Баграм (в Афганістані).
Був піонером археологічних досліджень в Ірані, де провів майже 30 років свого життя і про які опублікував понад 300 статей і близько 20 книг. До найважливіших його досягнень належить реконструкція історії міста Сузи від часів перших людських поселень епохи пізнього палеоліту до закінчення бронзової доби (13 ст. до н. е.). Деякі з його досліджень, що присвячені Сузам, досі не опубліковані, однак на них спиралися в 1960-1970-х роках багато археологів — зокрема, Анрі Гаш (Henri Gashe).
Керував археологічною експедицією, що її направив Лувр, яка в 1930-х роках розкопала доісторичне селище Тепе-Сіалк. Дослідження, що присвячені місту Чога-Занбіль, опубліковані в 4 томах. Також керував розкопками на острові Харк, в , а також парфянських платформ в поблизу Ізе в Хузестані.
Праці
- 1938: Fouilles de Sialk, près de Kashan, Librairie Orientaliste Paul Geuthner, Paris (2 Bd.) (фр.)
- 1954: Iran, from the earliest times to the Islamic conquest, Penguin books
- 1970: Le Pazuzu et les fibules du Luristan, Impr. Catholique, Beyrouth
- 1971: Persia, the immortal kingdom (gemeinsam mit und R. Sanghvi)
- 1976: L'Iran des origines à l'islam, nouvelle édition révisée et mise à jour, Paris. (фр.)
- 1977: L'Iran et la migration des Indo-Aryens et des Iraniens, Leiden
- 1979: La Tombe princière de Ziwiye et le début de l'art animalier scythe, Société iranienne pour la Conservation du Patrimoine, Paris. (фр.)
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/
- http://studiairanica.com/asso/historique/les-presidences?lang=fr
Посилання
- Encyclopædia Iranica: Ghirshman, Roman [ 6 квітня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Roman Mihajlovich Girshman fr Roman Ghirshman 3 zhovtnya 1895 18951003 Harkiv 5 veresnya 1979 Budapesht francuzkij arheolog ukrayinskogo pohodzhennya Girshman Roman Mihajlovichfr Roman GhirshmanKomanda arheologiv rozkopuye Sialk v 1934 roci Sidyat sprava nalivo Roman Girshman Tanya Girshman Zhorzh Konteno Narodivsya3 zhovtnya 1895 1895 10 03 Harkiv Rosijska imperiyaPomer5 veresnya 1979 1979 09 05 83 roki Budapesht UgorshinaPohovannyaBanye cvintar Gromadyanstvo FranciyaNacionalnistyevrejDiyalnistarheologVidomij zavdyakirozkopki v IraniZnannya movfrancuzka 1 Chlenstvod i Akademiya nadpisiv ta krasnogo pismenstva 1979 2 Posadaprezident 3 Nagorodid Mediafajli u VikishovishiRichard Nelson Fraj i Roman Girshman 1966 Shush Iran ZhittyepisRodom iz zamozhnoyi yevrejskoyi sim yi sho zhila v Harkovi Ne prijnyavshi zhovtnevij perevorot priluchivsya do bilogo ruhu i pislya jogo porazki opinivsya v Stambuli de zaroblyav na zhittya groyu na skripci Zvidti Girshman virushiv do Palestini de zhiv u Kibuci bilya Kesariyi chiyi ruyini privernuli jogo uvagu do arheologiyi Potim pereyihav do Parizha de vivchav arheologiyu ta inozemni movi Jogo cikavili starodavni ruyini Iranu poblizu Nahavanda provinciya Hamadan Sialk Bishapur i Suzi a takozh Bagram v Afganistani Buv pionerom arheologichnih doslidzhen v Irani de proviv majzhe 30 rokiv svogo zhittya i pro yaki opublikuvav ponad 300 statej i blizko 20 knig Do najvazhlivishih jogo dosyagnen nalezhit rekonstrukciya istoriyi mista Suzi vid chasiv pershih lyudskih poselen epohi piznogo paleolitu do zakinchennya bronzovoyi dobi 13 st do n e Deyaki z jogo doslidzhen sho prisvyacheni Suzam dosi ne opublikovani odnak na nih spiralisya v 1960 1970 h rokah bagato arheologiv zokrema Anri Gash Henri Gashe Keruvav arheologichnoyu ekspediciyeyu sho yiyi napraviv Luvr yaka v 1930 h rokah rozkopala doistorichne selishe Tepe Sialk Doslidzhennya sho prisvyacheni mistu Choga Zanbil opublikovani v 4 tomah Takozh keruvav rozkopkami na ostrovi Hark v a takozh parfyanskih platform v poblizu Ize v Huzestani Praci1938 Fouilles de Sialk pres de Kashan Librairie Orientaliste Paul Geuthner Paris 2 Bd fr 1954 Iran from the earliest times to the Islamic conquest Penguin books 1970 Le Pazuzu et les fibules du Luristan Impr Catholique Beyrouth 1971 Persia the immortal kingdom gemeinsam mit und R Sanghvi 1976 L Iran des origines a l islam nouvelle edition revisee et mise a jour Paris fr 1977 L Iran et la migration des Indo Aryens et des Iraniens Leiden 1979 La Tombe princiere de Ziwiye et le debut de l art animalier scythe Societe iranienne pour la Conservation du Patrimoine Paris fr PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 https aibl fr academiciens depuis 1663 http studiairanica com asso historique les presidences lang frPosilannyaEncyclopaedia Iranica Ghirshman Roman 6 kvitnya 2011 u Wayback Machine