Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гірше це краще англ Worse is better підхід до розробки програмного забезпечення оголошує простоту реалізації і простоту

Гірше це краще

Гірше це краще

Гірше це краще (англ. Worse is better) — підхід до розробки програмного забезпечення, оголошує простоту реалізації і простоту інтерфейсу більш важливими, ніж будь-які інші властивості системи. Цей спосіб описаний (Richard P. Gabriel) в роботі «LISP: Good News, Bad News, How to Win Big» в розділі «The Rise of 'Worse is Better'» і часто передруковується окремою статтею.

Суть

Гебріел описує підхід так:

  1. Простота — реалізація і інтерфейс повинні бути простими. Простота реалізації навіть дещо важливіша простоти інтерфейсу. Простота — важлива вимога при виборі дизайну.
  2. Правильність — дизайн повинен бути правильним у всіх видимих проявах. Простий дизайн — це трохи краще, ніж правильний.
  3. Логічність (послідовність): дизайн не повинен бути надто нелогічним. Іноді можна пожертвувати логічністю заради простоти, але краще відмовитися від тих частин дизайну, які корисні лише в рідкісних випадках, ніж ускладнити реалізацію або пожертвувати логічністю.
  4. Повнота — дизайн повинен охоплювати якомога більше важливих ситуацій. Повнотою можна жертвувати на користь інших якостей і обов'язково потрібно жертвувати, якщо вона заважає простоті. Логічністю можна жертвувати на користь повноти, якщо зберігається простота (особливо марна логічність інтерфейсу).

Гебріел вважає мову C і систему Unix прикладами такого підходу.

MIT

У статті йому протиставляється підхід, який називається «підхід MIT» (MIT — Massachusetts Institute of Technology). Гебріел так описує цей підхід до дизайну:

  1. Простота — реалізація і інтерфейс повинні бути простими. Простота інтерфейсу важливіша від простоти реалізації.
  2. Правильність — дизайн повинен бути правильним у всіх відносинах. Неправильний дизайн категорично заборонений.
  3. Логічність — так само важлива, як і правильність. Заради логічності можна жертвувати простотою і повнотою.
  4. Повнота — дизайн повинен охоплювати якомога більше важливих ситуацій. Всі ймовірні ситуації повинні бути передбачені. Простота не повинна занадто заважати повноті.

Ефект

Гебріел стверджує, що підхід «гірше це краще» виграє у «підходу MIT». Проста в реалізації система буде легко перенесена під різні операційні системи, тобто швидко пошириться ще до того, як система, зроблена за принципами MIT, буде написана. Простіша в реалізації система приверне більше користувачів, які розуміють, як вона працює і бажаючих її поліпшити. Поліпшення будуть продовжуватися, поки система не стане майже ідеальною. Як приклад, Гебріел призводить компілятори мов C і Лісп.

1987 року, пише Гебріел, компілятори з цих мов були майже однакові за якістю, але було набагато більше охочих поліпшити компілятор С, ніж компілятор Ліспа (при тому, що Common Lisp має значно більше функціоналу ніж C).

Хоча Гебріел, можливо, першим сформулював цей принцип, схожі ідеї використовувалися набагато раніше в і програмному забезпеченні з відкритим кодом.

Див. також

Посилання

  • , Richard P. Gabriel.
  • Worse is Better [ 11 вересня 2017 у Wayback Machine.], Richard P. Gabriel

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Girshe ce krashe angl Worse is better pidhid do rozrobki programnogo zabezpechennya ogoloshuye prostotu realizaciyi i prostotu interfejsu bilsh vazhlivimi nizh bud yaki inshi vlastivosti sistemi Cej sposib opisanij Richard P Gabriel v roboti LISP Good News Bad News How to Win Big v rozdili The Rise of Worse is Better i chasto peredrukovuyetsya okremoyu statteyu SutGebriel opisuye pidhid tak Prostota realizaciya i interfejs povinni buti prostimi Prostota realizaciyi navit desho vazhlivisha prostoti interfejsu Prostota vazhliva vimoga pri vibori dizajnu Pravilnist dizajn povinen buti pravilnim u vsih vidimih proyavah Prostij dizajn ce trohi krashe nizh pravilnij Logichnist poslidovnist dizajn ne povinen buti nadto nelogichnim Inodi mozhna pozhertvuvati logichnistyu zaradi prostoti ale krashe vidmovitisya vid tih chastin dizajnu yaki korisni lishe v ridkisnih vipadkah nizh uskladniti realizaciyu abo pozhertvuvati logichnistyu Povnota dizajn povinen ohoplyuvati yakomoga bilshe vazhlivih situacij Povnotoyu mozhna zhertvuvati na korist inshih yakostej i obov yazkovo potribno zhertvuvati yaksho vona zavazhaye prostoti Logichnistyu mozhna zhertvuvati na korist povnoti yaksho zberigayetsya prostota osoblivo marna logichnist interfejsu Gebriel vvazhaye movu C i sistemu Unix prikladami takogo pidhodu MITU statti jomu protistavlyayetsya pidhid yakij nazivayetsya pidhid MIT MIT Massachusetts Institute of Technology Gebriel tak opisuye cej pidhid do dizajnu Prostota realizaciya i interfejs povinni buti prostimi Prostota interfejsu vazhlivisha vid prostoti realizaciyi Pravilnist dizajn povinen buti pravilnim u vsih vidnosinah Nepravilnij dizajn kategorichno zaboronenij Logichnist tak samo vazhliva yak i pravilnist Zaradi logichnosti mozhna zhertvuvati prostotoyu i povnotoyu Povnota dizajn povinen ohoplyuvati yakomoga bilshe vazhlivih situacij Vsi jmovirni situaciyi povinni buti peredbacheni Prostota ne povinna zanadto zavazhati povnoti EfektGebriel stverdzhuye sho pidhid girshe ce krashe vigraye u pidhodu MIT Prosta v realizaciyi sistema bude legko perenesena pid rizni operacijni sistemi tobto shvidko poshiritsya she do togo yak sistema zroblena za principami MIT bude napisana Prostisha v realizaciyi sistema priverne bilshe koristuvachiv yaki rozumiyut yak vona pracyuye i bazhayuchih yiyi polipshiti Polipshennya budut prodovzhuvatisya poki sistema ne stane majzhe idealnoyu Yak priklad Gebriel prizvodit kompilyatori mov C i Lisp 1987 roku pishe Gebriel kompilyatori z cih mov buli majzhe odnakovi za yakistyu ale bulo nabagato bilshe ohochih polipshiti kompilyator S nizh kompilyator Lispa pri tomu sho Common Lisp maye znachno bilshe funkcionalu nizh C Hocha Gebriel mozhlivo pershim sformulyuvav cej princip shozhi ideyi vikoristovuvalisya nabagato ranishe v i programnomu zabezpechenni z vidkritim kodom Div takozhKISSPosilannya Richard P Gabriel Worse is Better 11 veresnya 2017 u Wayback Machine Richard P Gabriel

Дата публікації:
Топ