Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірська Рача (верхів'я річки Ріоні, Західна Грузія) — гірничодобувний район, одна з найвизначніших пам'яток розробки сульфідних мідних руд, де виявлено понад 100 рудників, які інтенсивно відпрацьовувались у період між XVII та Х століттями до Р. Х.
Опис
Розташовувались рудні на високогірній (1500 — 3000 м) частині південного схилу Головного Кавказького хребта. Тут зосередилися необхідні умови для розвитку металургії: в радіусі 10 км від села Гебі залягали багаті родовища міді, арсену, стибію, свинцю та цинку; мали місце численні відслонення руд (з виходом на поверхню); місцевість оточували ліси та водні потоки.
Мідні поклади були представлені крутоспадними мідно-піротиновими жилами товщиною від 0,5 до 2,6 м з основним рудним мінералом — халькопіритом. На першому етапі гірничих робіт застосовували відкриту розробку. Сліди великої кількості траншей, невеликих кар'єрів, ніш та виробок стовбурового типу (глибиною до 5 м) зафіксовані в місцях рудопроявів. Довжина траншей становила 20 — 60 м, ширина — близько 2 м і глибина — до 5 м. Після розробки поверхневих виходів руд давні гірники, йдучи жилою, були змушені заглиблюватися в надра. Збереглися характерні приклади переходу відкритих робіт у підземні: із траншей проводили похилі стовбури, із кар'єрних уступів — штольні.
Підземну розробку наочно ілюструють рудники родовища (Гірська Рача). Розкривні виробки зазвичай проводилися за простяганням мідних жил. Іноді розкриття покладу здійснювали штольнями, які проходили по пустих породах вхрест простягання покладу, з метою перетину групи паралельних жил. Цей спосіб свідчить про розвиток досвіду гірників і оволодіння вміннями підземного орієнтування виробок. Експлуатаційні роботи вели за допомогою камер або звивистих видобувних штреків, які йшли за напрямком жил .
Більшість виробок мала склепінчасту форму перерізу (співвідношення висоти до ширини — 1,3 — 1,5), інколи траплялась прямокутна або кругла форма. Для підтримання покрівлі залишали міжкамерні цілики, здійснювали заповнення внутрішнього простору камер пустою породою. На ділянках з нестійкою покрівлею використовували дерев'яні стояки і навіть рами (бук, в'яз), між якими утворювали настил. У камерах були знайдені залишки конструкцій дерев'яних помостів, які рудокопи зводили для ведення робіт на верхньому ярусі камер, висота яких сягала 6 — 8 м. Виявлені численні кам'яні та бронзові знаряддя праці, потужні шари деревного вугілля й золи (свідчення застосування вогневого методу), дерев'яні корита й настили для транспортування ємностей з рудою, соснові скіпки для освітлення вибоїв. Як свідчать заміри розчищених відвалів, об'єми переробленої гірської маси й шлаків тільки поблизу села Гебі (Гірська Рача) сягають 200 тис. м3, що свідчить про розташування тут у бронзову добу потужного гірничо-металургійного центру, який забезпечував міддю не тільки кавказький регіон, а й сусідні країни.
Примітною обставиною є подібність (іноді повна ідентичність) гірничих та металургійних технологій, що застосовувалися на давніх рудниках Гірської Рачі, Абхазії, Аджарії, Сванетії, Вірменії, Нахічевані. Це свідчить про обмін знаннями й технічним досвідом між давніми спільнотами гірників Кавказу і навіть — про узгодженість і координацію їхніх дій.
Див. також
Література
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Div takozh Racha znachennya Girska Racha verhiv ya richki Rioni Zahidna Gruziya girnichodobuvnij rajon odna z najviznachnishih pam yatok rozrobki sulfidnih midnih rud de viyavleno ponad 100 rudnikiv yaki intensivno vidpracovuvalis u period mizh XVII ta H stolittyami do R H OpisRoztashovuvalis rudni na visokogirnij 1500 3000 m chastini pivdennogo shilu Golovnogo Kavkazkogo hrebta Tut zoseredilisya neobhidni umovi dlya rozvitku metalurgiyi v radiusi 10 km vid sela Gebi zalyagali bagati rodovisha midi arsenu stibiyu svincyu ta cinku mali misce chislenni vidslonennya rud z vihodom na poverhnyu miscevist otochuvali lisi ta vodni potoki Midni pokladi buli predstavleni krutospadnimi midno pirotinovimi zhilami tovshinoyu vid 0 5 do 2 6 m z osnovnim rudnim mineralom halkopiritom Na pershomu etapi girnichih robit zastosovuvali vidkritu rozrobku Slidi velikoyi kilkosti transhej nevelikih kar yeriv nish ta virobok stovburovogo tipu glibinoyu do 5 m zafiksovani v miscyah rudoproyaviv Dovzhina transhej stanovila 20 60 m shirina blizko 2 m i glibina do 5 m Pislya rozrobki poverhnevih vihodiv rud davni girniki jduchi zhiloyu buli zmusheni zagliblyuvatisya v nadra Zbereglisya harakterni prikladi perehodu vidkritih robit u pidzemni iz transhej provodili pohili stovburi iz kar yernih ustupiv shtolni Pidzemnu rozrobku naochno ilyustruyut rudniki rodovisha Girska Racha Rozkrivni virobki zazvichaj provodilisya za prostyagannyam midnih zhil Inodi rozkrittya pokladu zdijsnyuvali shtolnyami yaki prohodili po pustih porodah vhrest prostyagannya pokladu z metoyu peretinu grupi paralelnih zhil Cej sposib svidchit pro rozvitok dosvidu girnikiv i ovolodinnya vminnyami pidzemnogo oriyentuvannya virobok Ekspluatacijni roboti veli za dopomogoyu kamer abo zvivistih vidobuvnih shtrekiv yaki jshli za napryamkom zhil Bilshist virobok mala sklepinchastu formu pererizu spivvidnoshennya visoti do shirini 1 3 1 5 inkoli traplyalas pryamokutna abo krugla forma Dlya pidtrimannya pokrivli zalishali mizhkamerni ciliki zdijsnyuvali zapovnennya vnutrishnogo prostoru kamer pustoyu porodoyu Na dilyankah z nestijkoyu pokrivleyu vikoristovuvali derev yani stoyaki i navit rami buk v yaz mizh yakimi utvoryuvali nastil U kamerah buli znajdeni zalishki konstrukcij derev yanih pomostiv yaki rudokopi zvodili dlya vedennya robit na verhnomu yarusi kamer visota yakih syagala 6 8 m Viyavleni chislenni kam yani ta bronzovi znaryaddya praci potuzhni shari derevnogo vugillya j zoli svidchennya zastosuvannya vognevogo metodu derev yani korita j nastili dlya transportuvannya yemnostej z rudoyu sosnovi skipki dlya osvitlennya viboyiv Yak svidchat zamiri rozchishenih vidvaliv ob yemi pereroblenoyi girskoyi masi j shlakiv tilki poblizu sela Gebi Girska Racha syagayut 200 tis m3 sho svidchit pro roztashuvannya tut u bronzovu dobu potuzhnogo girnicho metalurgijnogo centru yakij zabezpechuvav middyu ne tilki kavkazkij region a j susidni krayini Primitnoyu obstavinoyu ye podibnist inodi povna identichnist girnichih ta metalurgijnih tehnologij sho zastosovuvalisya na davnih rudnikah Girskoyi Rachi Abhaziyi Adzhariyi Svanetiyi Virmeniyi Nahichevani Ce svidchit pro obmin znannyami j tehnichnim dosvidom mizh davnimi spilnotami girnikiv Kavkazu i navit pro uzgodzhenist i koordinaciyu yihnih dij Div takozhIstoriya vidobutku midi rudniki KvardzahetiLiteratura