Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірничохімічна сировина Сполучених Штатів Америки
Поклади гірничохімічної сировини в США
Фосфорити. США володіють найбільшими ресурсами Р2О5 (23.7% світових). Ресурси басейну Скелястих гір в США за деякими оцінками становлять 7.55 млрд т P2O5, інші джерела дають менші значення. У надрах США зосереджено 6.1% світових загальних запасів фосфору. За запасами фосфоритів країна займає 2-е місце у світі (після Марокко, 2003). Осн. запаси фосфоритів в США (95%) зосереджені в двох великих фосфоритоносних регіонах у Східно-Американській фосфоритоносній провінції (штати Флорида, Півн. та Півд. Кароліна) і Скелястих горах (штати Айдахо, Юта, Вайомінг, Монтана). Перспективи збільшення запасів фосфоритів в США пов'язуються з бас. Атлантичної берегової рівнини.
Калійні солі. США володіють значними запасами калійних солей, укладеними в осадових родов., а також у відкладах соленосних озер і озерних розсолах. Ресурси калійних солей в країні оцінюються в 6 млрд т. Руди залягають порівняно глибоко – в інтервалі від 1830 м до 3050 м.
На тер. США відомо три великих соленосних басейни: Делаверський, Парадокс (штати Юта, Колорадо) і Уїллстонський на кордоні з Канадою (штати Монтана, Півн. і Півд. Дакота). З соленосних озер найбільшими є Велике Солоне оз. (шт. Юта) і оз. Сьорлс (Каліфорнія). Осн. запаси калійних солей зосереджені на Карлсбадському родов. Делаверського бас.
Природна сода. США мають значні запаси природної соди. Викопна сода (трона), що має пром. значення, відома в складі еоценової товщі Ґрін-Рівер (Вірджинія). Природну соду видобувають з озер шт. Каліфорнія (Сьорлс і інш.).
Бор. За запасами борних руд США займають одне з провідних місць у світі. Осн. родов. борних руд відомі на півдні Каліфорнії, де вони локалізуються у вулканогенно-осадових озерних відкладах неогену. Найбільше в країні і в зах. світі родов. Борон в пустелі Мохаве (Мохейв) має запаси бл. 130 млн т руди (35 млн т В2О3), складеної натрієвими гідратами. Руди залягають на глиб. 40-340 м.
Флюорит. США мають суттєві запаси флюориту, який міститься в числ. дрібних родов. в різних р-нах країни. Родов. представлені різноманітними геол.-пром. типами. Загалом по родов. країни сер. вміст флюориту становить бл. 37%. Флюорит поширений також в комплексних свинцево-цинкових, олово-вольфрамових, молібденових, рідкіснометалічних і інш. рудах.
Сірка. За запасами самородної сірки США займають одне з провідних місць у світі. Осн. пром. тип родов. – інфільтраційно-метасоматичний. Родов. приурочені до ангідридвмісних порід (евапоритів) в осадових відкладах пермі (шт. Техас), а також до ангідритових покладів мезозою-кайнозою (шт. Луїзіана). Підлегле значення мають невеликі вулканічні родов. самородної сірки в штатах Каліфорнія і Невада. Найбільше родов. – Растлер-Гіллс (Растлер-Спрінгс) в Техасі із запасами 60 млн т при вмісті S 15-18%.
Барит. За запасами бариту США займають 3-є місце у світі (після Казахстану і Китаю, 1999). Прогнозні ресурси бариту категорій Р1+Р2 становлять 150 млн т [Mineral Commodity Summaries - http://minerals.er.usgs.gov/minerals/ [ 30 червня 2007 у Wayback Machine.]]. Основні баритові родовища США зосереджені в шт. Невада, де розробляються як пластові, так і жильні поклади. Найбільші з них – Грейстоун-Майн, Аргента-Майн, Маунтін-Спрінгс, Россі-Майн.
Головні типи родовищ: стратиформний (бл. 50% запасів), жильний (30%) і залишковий (20%). За іншими даними бл. 80% розвіданих запасів бариту припадає на стратиформні родов., бл. 20% – на жильні. Стратиформні родов. належать до сер. палеозою, локалізовані в кременисто-сланцевих товщах і представлені пластовими тілами потужністю 1-15 м при площі в дек. км², вміст бариту досягає 50-95%. Найбільші родов. відомі в шт. Невада, дрібні – в штатах Арканзас, Каліфорнія, Джорджія і Міссурі. Жильні родов. включають численні, частіше дрібні скупчення бариту, пов'язані з пустотами карстового і іншого походження у вапняках і доломіті ниж. палеозою. Вони поширені в штатах Міссурі, Алабама, Вірджинія, Теннессі, Джорджія і інш. Залишкові родов. формувалися при ерозії порід, що містили первинні баритові тіла. Потужність залишкових покладів від 3-5 м (шт. Міссурі) до 50 м (родов. Картерсвілл, шт. Джорджія). Вміст бариту в рудах в сер. 120-180 кг/м3.
Видобуток гірничохімічної сировини в США
Видобуток гірничохімічної сировини в США дуже розвинений. По найважливіших видах гірничо-хім. сировини (фосфати, борати, сірка самородна, барит і інш.) США займають 1-е місце у зах. світі. Основний р-н видобутку фосфоритів (93-95%) — Східно-Американська фосфоритоносна провінція. Тут, в штатах Флорида і Півн. Кароліна, на родовищах фосфоритових галечників Берегової Атлантичної рівнини США діє понад 20 рудників, де видобуток ведуть відкритим способом. Фосфатну руду драґлайнами переміщують в зумпфи, де її розмивають. Пульпу трубопроводами передають на збагач. фабрики для відділення глинистих хвостів на грохотах і в гідроциклонах і збагачення фосфоритів флотацією і кальцинуючим випаленням. У Півн. Флориді і Півн. Кароліні випробувано спосіб свердловинного гідровидобутку, що більш економічний, ніж відкриті розробки, при потужності покриваючих порід понад 30-45 м. Фосфорит відкритим способом добувають і у фосфоритоносній провінції Скелястих гір в Зах. штатах. США є найбільшим у світі продуцентом фосфорного концентрату, на їх частку припадає 30-35% його світового виробництва. Водночас США є найбільшим у світі продуцентом і одночасно експортером фосфорних добрив, на чию частку припадає понад 70% світового продажу добрива, найбільший попит має діаммофос.
У 1990—2000 рр. в США відбувся процес створення вертикально інтеґрованих комплексів, що працюють у гірничохімічній галузі. Зокрема, найбільша у світі компанія IMC-Agrico зосередила в своїх руках всі стадії переробки фосфатів і має в своєму розпорядженні запаси і виробництво калійних і азотних добрив, тобто має всі необхідні компоненти для виробництва будь-яких видів добрив. Її приклад наслідували і інші компанії з США і Канади. До 1998 р. велика частина фосфатної промисловості США зосередилася в руках декількох вертикально інтеґрованих об'єднань. Серед найбільших з них IMC Global Inc., Potash Corporation of Saskatchewan Inc. (PCS Inc.), Mulberry Corporation, Agrifos L.L.C., Monsanto Corporation і Solutia Inc, CF Industries Inc., Simplot-Farmland Industries Ltd.Co. (SF Industries) та інш. На межі ХХ-XXI ст. практично весь видобуток фосфатів в США контролюється компаніями-переробниками; 16 із 20 заводів фосфорної кислоти, що належать їм працюють на сировині, що добувається на їх же рудниках. Ситуація на ринку фосфатів для продуцентів США на початку XXI ст. є несприятливою. Найбільші експортери продукції — Китай, Індія, Австралія — активно розвивають свої підгалузі, в рамках яких частина північноамериканських компаній вже активно діє.
Калійна та кам'яна сіль. У видобутку калійних солей частка США серед зах. країн становила в кінці XX ст. бл. 10%. Основна сировинна база і р-н видобутку — Делаверський калієносний басейн в штатах Нью-Мексико і Техас, а також родов. Кейн-Крік в соленосному бас. Парадокс в шт. Юта. Джерелом калійних солей в США є також ропа соляних озер. Природний сульфат натрію і комплекс інш. солей (сульфат калію, хлориди магнію, літію, брому, натрію, а також борати) добувають з ропи соляних озер: Великого Солоного оз. (шт. Юта), оз. Сьорлс і інш.
За оцінкою Геологічної служби США в 2000 р. (в дужках дані за 1999 р.) в США видобуто 1,3(1,3) млн т калійних солей в перерахунку на K[2]О (6-е місце після Канади, Бєларусі, Росії, ФРН, Ізраїлю), у світі за той же час — 25,552(25,239) млн т.
У 2000 р. виробництво товарної кам'яної солі в США становило 41 млн дол., в натуральних одиницях — 11,36 тис. т [Mining Eng. (USA). — 2001. — 53, № 5. — Р. 38-40].
Природна сода. США виробляють бл. 90% світової продукції природної соди, розробляючи родов. трони. У шт. Вайомінг на найбільшому підземному руднику «Ґрін-Рівер» добувають понад 3 млн т руди з пластових покладів трони з ґалітом, розташованих на глиб. 130—1200 м.
У 2000 р. споживання кальцинованої соди у США становило 9,2 млн т [Mining Eng. (USA). — 2001. — 53, № 5. — Р. 38-40].
Видобуток боратів в США у кінці XX ст. становить понад 40% загального в західному світі. Найбільші родов. розташовані на зах. країни в шт. Каліфорнія, в центрі пустелі Мохаве (Креймер, Каліко-Даггетт), в Долині Смерті (Ферніс-Крік) і в шт. Невада. Найбільший у світі рудник «Борін» (родов. Креймер), розробляє відкритим способом пластовий поклад потужністю 30-60 м керніту, бури, улекситу. Руди збагачують. У 2000 р. споживання у США борних мінералів становило понад 1 млн т [Mining Eng. (USA). — 2001. — 53, № 5. — Р. 38-40].
За видобутком самородної сірки США займають провідне місце серед країн світу. Головний р-н видобутку — Техас-Луїзіанський і Зах.-Техаський сірконосні басейни, що входять до сірконосну провінцію Мексиканської затоки. Тут розташовано понад 40 великих родов. сірки, пов'язаних з соляними куполами які експлуатують методом Фраша (підземна виплавка). Глибина залягання сірконосних тіл 7-800 м, потужність до 150 м, в сер. 30-35 м, вміст S в руді 20-25%. Вилучення 40-60%. В кінці XX ст. зростало виробництво відновленої (реґенерованої) сірки з сірчистих природних горючих газів (штати Вайомінг, Юта, Монтана і інш.), а також з металургійних газів, нафти, кам. вугілля.
За видобутком бариту теж США займають провідне місце в зах. світі. Основний р-н розробки родов. бариту в США — шт. Невада. Найбільший рудник «Грейстоун». Численні дрібніші родов. жильного і залишкового типу розробляють в штатах Арканзас, Теннессі, Каліфорнія, Міссурі, Джорджія і інш.
Видобуток флюориту ведеться в невеликих масштабах. Він сконцентрований на родов. Кейв-ін-Рок в шт. Іллінойс. Понад 90% флюориту США імпортують, в основному з Мексики.
Бром, йод. США — один з провідних виробників і експортерів брому в зах. світі (бл. 2/3). Джерелом отримання брому, крім розсолів соляних озер, є пластові води нафтогазоносних р-нів. Вони ж є також джерелом отримання йоду, проте його виробництво в США порівняно невелике. Країна є великим імпортером йоду.
Див. також
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnichohimichna sirovina Spoluchenih Shtativ AmerikiPokladi girnichohimichnoyi sirovini v SShAFosforiti SShA volodiyut najbilshimi resursami R2O5 23 7 svitovih Resursi basejnu Skelyastih gir v SShA za deyakimi ocinkami stanovlyat 7 55 mlrd t P2O5 inshi dzherela dayut menshi znachennya U nadrah SShA zoseredzheno 6 1 svitovih zagalnih zapasiv fosforu Za zapasami fosforitiv krayina zajmaye 2 e misce u sviti pislya Marokko 2003 Osn zapasi fosforitiv v SShA 95 zoseredzheni v dvoh velikih fosforitonosnih regionah u Shidno Amerikanskij fosforitonosnij provinciyi shtati Florida Pivn ta Pivd Karolina i Skelyastih gorah shtati Ajdaho Yuta Vajoming Montana Perspektivi zbilshennya zapasiv fosforitiv v SShA pov yazuyutsya z bas Atlantichnoyi beregovoyi rivnini Kalijni soli SShA volodiyut znachnimi zapasami kalijnih solej ukladenimi v osadovih rodov a takozh u vidkladah solenosnih ozer i ozernih rozsolah Resursi kalijnih solej v krayini ocinyuyutsya v 6 mlrd t Rudi zalyagayut porivnyano gliboko v intervali vid 1830 m do 3050 m Na ter SShA vidomo tri velikih solenosnih basejni Delaverskij Paradoks shtati Yuta Kolorado i Uyillstonskij na kordoni z Kanadoyu shtati Montana Pivn i Pivd Dakota Z solenosnih ozer najbilshimi ye Velike Solone oz sht Yuta i oz Sorls Kaliforniya Osn zapasi kalijnih solej zoseredzheni na Karlsbadskomu rodov Delaverskogo bas Prirodna soda SShA mayut znachni zapasi prirodnoyi sodi Vikopna soda trona sho maye prom znachennya vidoma v skladi eocenovoyi tovshi Grin River Virdzhiniya Prirodnu sodu vidobuvayut z ozer sht Kaliforniya Sorls i insh Bor Za zapasami bornih rud SShA zajmayut odne z providnih misc u sviti Osn rodov bornih rud vidomi na pivdni Kaliforniyi de voni lokalizuyutsya u vulkanogenno osadovih ozernih vidkladah neogenu Najbilshe v krayini i v zah sviti rodov Boron v pusteli Mohave Mohejv maye zapasi bl 130 mln t rudi 35 mln t V2O3 skladenoyi natriyevimi gidratami Rudi zalyagayut na glib 40 340 m Flyuorit SShA mayut suttyevi zapasi flyuoritu yakij mistitsya v chisl dribnih rodov v riznih r nah krayini Rodov predstavleni riznomanitnimi geol prom tipami Zagalom po rodov krayini ser vmist flyuoritu stanovit bl 37 Flyuorit poshirenij takozh v kompleksnih svincevo cinkovih olovo volframovih molibdenovih ridkisnometalichnih i insh rudah Sirka Za zapasami samorodnoyi sirki SShA zajmayut odne z providnih misc u sviti Osn prom tip rodov infiltracijno metasomatichnij Rodov priurocheni do angidridvmisnih porid evaporitiv v osadovih vidkladah permi sht Tehas a takozh do angidritovih pokladiv mezozoyu kajnozoyu sht Luyiziana Pidlegle znachennya mayut neveliki vulkanichni rodov samorodnoyi sirki v shtatah Kaliforniya i Nevada Najbilshe rodov Rastler Gills Rastler Springs v Tehasi iz zapasami 60 mln t pri vmisti S 15 18 Barit Za zapasami baritu SShA zajmayut 3 ye misce u sviti pislya Kazahstanu i Kitayu 1999 Prognozni resursi baritu kategorij R1 R2 stanovlyat 150 mln t Mineral Commodity Summaries http minerals er usgs gov minerals 30 chervnya 2007 u Wayback Machine Osnovni baritovi rodovisha SShA zoseredzheni v sht Nevada de rozroblyayutsya yak plastovi tak i zhilni pokladi Najbilshi z nih Grejstoun Majn Argenta Majn Mauntin Springs Rossi Majn Golovni tipi rodovish stratiformnij bl 50 zapasiv zhilnij 30 i zalishkovij 20 Za inshimi danimi bl 80 rozvidanih zapasiv baritu pripadaye na stratiformni rodov bl 20 na zhilni Stratiformni rodov nalezhat do ser paleozoyu lokalizovani v kremenisto slancevih tovshah i predstavleni plastovimi tilami potuzhnistyu 1 15 m pri ploshi v dek km vmist baritu dosyagaye 50 95 Najbilshi rodov vidomi v sht Nevada dribni v shtatah Arkanzas Kaliforniya Dzhordzhiya i Missuri Zhilni rodov vklyuchayut chislenni chastishe dribni skupchennya baritu pov yazani z pustotami karstovogo i inshogo pohodzhennya u vapnyakah i dolomiti nizh paleozoyu Voni poshireni v shtatah Missuri Alabama Virdzhiniya Tennessi Dzhordzhiya i insh Zalishkovi rodov formuvalisya pri eroziyi porid sho mistili pervinni baritovi tila Potuzhnist zalishkovih pokladiv vid 3 5 m sht Missuri do 50 m rodov Kartersvill sht Dzhordzhiya Vmist baritu v rudah v ser 120 180 kg m3 Vidobutok girnichohimichnoyi sirovini v SShAVidobutok girnichohimichnoyi sirovini v SShA duzhe rozvinenij Po najvazhlivishih vidah girnicho him sirovini fosfati borati sirka samorodna barit i insh SShA zajmayut 1 e misce u zah sviti Osnovnij r n vidobutku fosforitiv 93 95 Shidno Amerikanska fosforitonosna provinciya Tut v shtatah Florida i Pivn Karolina na rodovishah fosforitovih galechnikiv Beregovoyi Atlantichnoyi rivnini SShA diye ponad 20 rudnikiv de vidobutok vedut vidkritim sposobom Fosfatnu rudu draglajnami peremishuyut v zumpfi de yiyi rozmivayut Pulpu truboprovodami peredayut na zbagach fabriki dlya viddilennya glinistih hvostiv na grohotah i v gidrociklonah i zbagachennya fosforitiv flotaciyeyu i kalcinuyuchim vipalennyam U Pivn Floridi i Pivn Karolini viprobuvano sposib sverdlovinnogo gidrovidobutku sho bilsh ekonomichnij nizh vidkriti rozrobki pri potuzhnosti pokrivayuchih porid ponad 30 45 m Fosforit vidkritim sposobom dobuvayut i u fosforitonosnij provinciyi Skelyastih gir v Zah shtatah SShA ye najbilshim u sviti producentom fosfornogo koncentratu na yih chastku pripadaye 30 35 jogo svitovogo virobnictva Vodnochas SShA ye najbilshim u sviti producentom i odnochasno eksporterom fosfornih dobriv na chiyu chastku pripadaye ponad 70 svitovogo prodazhu dobriva najbilshij popit maye diammofos U 1990 2000 rr v SShA vidbuvsya proces stvorennya vertikalno integrovanih kompleksiv sho pracyuyut u girnichohimichnij galuzi Zokrema najbilsha u sviti kompaniya IMC Agrico zoseredila v svoyih rukah vsi stadiyi pererobki fosfativ i maye v svoyemu rozporyadzhenni zapasi i virobnictvo kalijnih i azotnih dobriv tobto maye vsi neobhidni komponenti dlya virobnictva bud yakih vidiv dobriv Yiyi priklad nasliduvali i inshi kompaniyi z SShA i Kanadi Do 1998 r velika chastina fosfatnoyi promislovosti SShA zoseredilasya v rukah dekilkoh vertikalno integrovanih ob yednan Sered najbilshih z nih IMC Global Inc Potash Corporation of Saskatchewan Inc PCS Inc Mulberry Corporation Agrifos L L C Monsanto Corporation i Solutia Inc CF Industries Inc Simplot Farmland Industries Ltd Co SF Industries ta insh Na mezhi HH XXI st praktichno ves vidobutok fosfativ v SShA kontrolyuyetsya kompaniyami pererobnikami 16 iz 20 zavodiv fosfornoyi kisloti sho nalezhat yim pracyuyut na sirovini sho dobuvayetsya na yih zhe rudnikah Situaciya na rinku fosfativ dlya producentiv SShA na pochatku XXI st ye nespriyatlivoyu Najbilshi eksporteri produkciyi Kitaj Indiya Avstraliya aktivno rozvivayut svoyi pidgaluzi v ramkah yakih chastina pivnichnoamerikanskih kompanij vzhe aktivno diye Kalijna ta kam yana sil U vidobutku kalijnih solej chastka SShA sered zah krayin stanovila v kinci XX st bl 10 Osnovna sirovinna baza i r n vidobutku Delaverskij kaliyenosnij basejn v shtatah Nyu Meksiko i Tehas a takozh rodov Kejn Krik v solenosnomu bas Paradoks v sht Yuta Dzherelom kalijnih solej v SShA ye takozh ropa solyanih ozer Prirodnij sulfat natriyu i kompleks insh solej sulfat kaliyu hloridi magniyu litiyu bromu natriyu a takozh borati dobuvayut z ropi solyanih ozer Velikogo Solonogo oz sht Yuta oz Sorls i insh Za ocinkoyu Geologichnoyi sluzhbi SShA v 2000 r v duzhkah dani za 1999 r v SShA vidobuto 1 3 1 3 mln t kalijnih solej v pererahunku na K 2 O 6 e misce pislya Kanadi Byelarusi Rosiyi FRN Izrayilyu u sviti za toj zhe chas 25 552 25 239 mln t U 2000 r virobnictvo tovarnoyi kam yanoyi soli v SShA stanovilo 41 mln dol v naturalnih odinicyah 11 36 tis t Mining Eng USA 2001 53 5 R 38 40 Prirodna soda SShA viroblyayut bl 90 svitovoyi produkciyi prirodnoyi sodi rozroblyayuchi rodov troni U sht Vajoming na najbilshomu pidzemnomu rudniku Grin River dobuvayut ponad 3 mln t rudi z plastovih pokladiv troni z galitom roztashovanih na glib 130 1200 m U 2000 r spozhivannya kalcinovanoyi sodi u SShA stanovilo 9 2 mln t Mining Eng USA 2001 53 5 R 38 40 Vidobutok borativ v SShA u kinci XX st stanovit ponad 40 zagalnogo v zahidnomu sviti Najbilshi rodov roztashovani na zah krayini v sht Kaliforniya v centri pusteli Mohave Krejmer Kaliko Daggett v Dolini Smerti Fernis Krik i v sht Nevada Najbilshij u sviti rudnik Borin rodov Krejmer rozroblyaye vidkritim sposobom plastovij poklad potuzhnistyu 30 60 m kernitu buri uleksitu Rudi zbagachuyut U 2000 r spozhivannya u SShA bornih mineraliv stanovilo ponad 1 mln t Mining Eng USA 2001 53 5 R 38 40 Za vidobutkom samorodnoyi sirki SShA zajmayut providne misce sered krayin svitu Golovnij r n vidobutku Tehas Luyizianskij i Zah Tehaskij sirkonosni basejni sho vhodyat do sirkonosnu provinciyu Meksikanskoyi zatoki Tut roztashovano ponad 40 velikih rodov sirki pov yazanih z solyanimi kupolami yaki ekspluatuyut metodom Frasha pidzemna viplavka Glibina zalyagannya sirkonosnih til 7 800 m potuzhnist do 150 m v ser 30 35 m vmist S v rudi 20 25 Viluchennya 40 60 V kinci XX st zrostalo virobnictvo vidnovlenoyi regenerovanoyi sirki z sirchistih prirodnih goryuchih gaziv shtati Vajoming Yuta Montana i insh a takozh z metalurgijnih gaziv nafti kam vugillya Za vidobutkom baritu tezh SShA zajmayut providne misce v zah sviti Osnovnij r n rozrobki rodov baritu v SShA sht Nevada Najbilshij rudnik Grejstoun Chislenni dribnishi rodov zhilnogo i zalishkovogo tipu rozroblyayut v shtatah Arkanzas Tennessi Kaliforniya Missuri Dzhordzhiya i insh Vidobutok flyuoritu vedetsya v nevelikih masshtabah Vin skoncentrovanij na rodov Kejv in Rok v sht Illinojs Ponad 90 flyuoritu SShA importuyut v osnovnomu z Meksiki Brom jod SShA odin z providnih virobnikiv i eksporteriv bromu v zah sviti bl 2 3 Dzherelom otrimannya bromu krim rozsoliv solyanih ozer ye plastovi vodi naftogazonosnih r niv Voni zh ye takozh dzherelom otrimannya jodu prote jogo virobnictvo v SShA porivnyano nevelike Krayina ye velikim importerom jodu Div takozhDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X