Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Франції
Загальна характеристика
Франція має сучасну розвинену гірн. пром-сть. В останні десятиліття XX ст. вона забезпечувала бл. 20 % видобутку арсену, 15 % діатоміту, 8-9 % гіпсу, 6-7 % калійних солей, 5-6 % флюориту, польового шпату, 4-5 % брому, тальку, 0,8 % руд цинку серед країн Заходу. Частка гірничодоб. промисловості у ВВП з урахуванням продукції галузей, які переробляють мінеральну сировину становить бл. 10 %. Переважає підземний спосіб видобутку к.к. (бл. 90 % підприємств). Гірничодоб. пром-сть Ф. в значній мірі контролюється державою (г.ч. Бюро геол. і гірн. досліджень). Основою гірн. промисловості Ф. У XX ст. традиційно були залізорудна і вугільна пром-сть, які конкурували з високорентабельною пром-стю нових країн-постачальників (Австралії, Канади, Бразилії та ін.). Однак, за останні десятиріччя обсяг видобутку корисних копалин у Франції суттєво знизився в основному через іноземну конкуренцію. Це г.ч. позначилося на вугільній промисловості і торкнулося навіть розробки залізорудних родовищ північної Лотарингії, звідки постачається сировина для місцевої металургійної промисловості.
Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини і виробництва металів у Франції, тис.т
| Мінеральна сировина | 1999 | 2000 | 2001 |
| Сира Нафта | 2 100 | 1 900 | 1 900 |
| Природний газ (у ) | 1 700 | 1 600 | 1 500 |
| Кам'яне і буре вугілля — у | 5 700 3 300 | 4 100 2 300 | 2 700 1 500 |
| Сталь | 20 200 | 21 000 | 19 344 |
| Золото | 3,0 | 2,8 | н/д |
| Уран | 420 | 300 | 156 |
| Свинець | 223 | 217 | 184 |
| Цинк | 337 | 348 | 345 |
| Алюміній | 694 | 701 | 713 |
| Нікель | 11 | 13 | 13 |
| Поташ (К2О) | 350 | 330 | 257 |
| Сіль | 5 900 | 6 200 | 6 096 |
| Плавиковий шпат | 110 | 114 | н/д |
| Барит | 75 | 92 | н/д |
| Тальк | 370 | 380 | 367 |
| Сірка | 820 | 800 | 840 |
Окремі галузі
Нафтогазова промисловість. Перше нафт. родов. у Ф. — Пешельбронн (Рейнський бас.), відкрито в 1813. У 1939 в передгір'ях Піренеїв (Аквітанський бас.) відкрите перше газове родов. Сен-Марсі, в 1949 найбільше родов. газу — Лак. На 1990 р. у Ф. відкрито 57 родов. (48 нафт. і 9 газових), які експлуатуються в Аквітанському і Паризькому басейнах. У Рейнському і Ронському басейнах видобуток нафти і газу припинено через виснаження запасів. Макс. видобуток нафти в країні (3,6 млн т) досягнуто в 1988, газу (7,9 млрд м3) в 1971. У подальші роки видобуток газу постійно знижувався. Власний видобуток нафти задовольняє бл. 4 % потреб країни. Дефіцит заповнюється за рахунок імпорту з країн Бл. і Сер. Сходу, Півн. Африки, Норвегії, Великої Британії, Росії. В 1992 частка нафти в загальному енергобалансі країни — 41 %. У 1992 було ввезено 73,8 млн т нафти, а в 1997—111,9 млн т.
Нафта переробляється на 14 заводах загальною потужністю бл. 100 млн т/рік. Імпортна нафта надходить в країну мор. шляхом. Найбільші «нафтові» порти — Фос-сюр-Мер, Гавр, Дюнкерк, Верден, Донж. Найважливіші нафтопроводи на тер. Ф. — Південно-Європейський — від порту Фос-сюр-Мер до Страсбурга і далі в Карлсруе (ФРН) і Гавр-Гранпюї, протяжність відповідно 714 і 251 км, діаметр 120 і 50 см.
Природний газ добувається з 1940-х років в передгір'ях Піренеїв. На межі ХХ-XXI ст. експлуатуються родовища району Лак. Запаси газу сильно виснажені, і в 1997 на частку місцевих ресурсів припадає тільки 6 % всього споживаного в країні газу, тому істотно збільшився його імпорт з північноафриканських країн, Нідерландів, Росії і Норвегії. Питома вага газу в енергобалансі Франції становить 13,6 %.
Вугільна промисловість. Пром. видобуток вугілля у Ф. розпочато у перші роки 19 ст. (0,8 млн т в 1813). Між двома світовими війнами видобуток вугілля зріс у 2 рази. В кінці 1950-х років видобуток вугілля перевищував 58 млн т на рік. У 1997 було видобуто всього 7,3 млн т вугілля. Через високі виробничі витрати і виснаження запасів у 1995 всі шахти на півночі країни (в планово-економічному районі Нор-Па-де-Кале), були закриті і експлуатувалися тільки вугільні родовища Лотарингії. У 1997 було імпортовано, в основному зі США і Австралії, понад 15 млн т вугілля. В кінці XX ст. вугільна пром-сть Ф. націоналізована. Видобуток здійснювався відкритим і підземним способами. Найбільші шахти «Вутер» і «Вьондель». Сер. глибина розробки на шахтах бл. 700 м, потужність пластів 1-4 м. Обсяг видобутку скорочувався внаслідок розвитку альтернативних видів енергоносіїв. За весь час пром. розробки видобуто бл. 5 млрд т вугілля.
Станом на 2002 р. Франція повністю ліквідує свою вугледобувну промисловість. За рішенням уряду будуть закриті три останні шахти, де ще добувається вугілля. Протягом останніх 200 років вугільна галузь була однією з ключових, що забезпечила створення потужної національної важкої індустрії. На піку її розвитку в 1946 р. на шахтах було зайнято близько 400 тис. чоловік. Однак в останні десятиріччя шахти стали збитковими. Імпорт дешевого вугілля з Південної Африки і Австралії привів до того, що на кожному шахтарі щорічно країна втрачала €100 тисяч. Скорочення національного попиту на вугілля викликаний насамперед потужним розвитком у Франції атомної енергетики. На початку XXI ст. АЕС Франції виробляють бл. 80 % споживаної в країні електроенергії.
Видобуток уранових руд у Ф. проводиться з 1957. Франція — один з найбільших продуцентів урану в Зах. Європі. Розробляється бл. 20 родов., г.ч. у центральній і західній Франції. Рудники: «Бессін», «Сен-Мартен-дю-Боск», «Екарпьєр», «Мельяк», «Бернардон», «Сен-Пьєр», «Бертолен», «Сельєр». Збагачення урану, виготовлення ядерного палива і його переробка здійснюється безпосередньо у Ф. Один з найбільших у світі заводів по збагаченню урану знаходиться в Пьєрлате, в низов'ї Рони, а на крайньому північному заході, на мисі Ла-Аг в Нижньій Нормандії, знаходиться великий комбінат по переробці радіоактивних відходів.
Залізну руду видобувають у Лотаринзькому басбасейні, де залізорудні родовища розробляються декількома компаніями. В останні десятиліття XX ст. підгалузь згорталася внаслідок вичерпання запасів.
Боксити. Осн. райони видобутку бокситів зосереджені на півдні в деп. Вар, Буш-дю-Рон, Еро. Ф-ки випуску глинозему загальною потужністю 1400 тис. т/рік, крім того, можуть забезпечити щорічний випуск 10 т ґалію.
Вольфрамові руди добувають на копальні «Сало» потужністю 60 тис. т руди на рік. На збагач. ф-ці отримують флотаційний і гравітаційний концентрати.
Золото. З видобутку золотих руд Ф. займає одне з провідних місць в Зах. Європі. На рудні «Салсінь» полі-металічні руди розробляють відкритим і підземним способами. Руди з сер. вмістом Au 10,3 г/т. Золотозбагач. ф-ка Салсінь переробляє бл. 500 т комплексних руд на добу. Золото і срібло видобувають на руднику «Бурнекс».
Арсен. З видобутку арсенових руд Франція нарівні зі Швецією займає провідне місце серед країн Заходу.
Олово. Видобуток олов'яних руд у Ф. вівся з І ст. до н. е. До 1958 розроблялося родов. Аббарес, в 1960-72 розсип Сен-Ренан, з якого вироблено 5220 т каситеритового концентрату (74 % Sn). Перспективи виробництва олова пов'язані з освоєнням родов. Ешасьєр, при розробці якого відкритим способом передбачається щорічний випуск 150—160 т Sn і 35 т Ta2O5.
Свинець. Виробництво свинцю в кінці XX ст. скорочувалося. У 1982 був закритий рудник «Ларжант'єр», в 1981 — «Фарж». Функціонував рудник «Ле-Малін» (50 тис. т концентрату на рік).
Срібло. Видобуток срібла провадять з руд поліметалічних родов. Салсінь, Бурнекс, Ле-Малін і Ноайяк-Сен-Сальві. Ф. входить до числа 10 перших держав Західної Європи з видобутку срібла.
Цинк. Видобуток цинкових руд проводиться г.ч. на руднику «Ноайяк-Сен-Сальві» з 1975. Застосовується система розробки горизонтальними шарами і низхідною виїмкою шарів вис. 4 м. Руда збагачується. Цинкові концентрати містять значну к-ть ґерманію.
Барит. За видобутком бариту Ф. займає 3-є місце серед західно-європейських країн. В кінці XX ст. галузь контролювали компанії: «Sociéte Barytine de Chaillac» (рудник «Шелак»), «Société des produits chimiques de Viviez» (жильне родов. Лакан).
Калійні солі. Ф. — великий продуцент калійних солей серед країн Заходу (разом з Канадою і ФРН). Осн. район їх видобутку — деп. Верх. Рейн (Ельзаський бас.).
Кам'яна сіль. У великих масштабах ведеться видобуток кам'яної солі в Лотарингії, Франш-Конте і Беарне, також налагоджене випарювання солі з морської води в районі дельти Рони (рівнина Камарг). Зокрема, кам'яну сіль видобувають на руднику «Сен-Ніколас-дю-Порт» (родов. Варанжвіль), а також морську сіль — на узбережжі Середземного м. На базі використання цих мінеральних ресурсів склалося виробництво соди і хлористих сполук.
Сірка. Основну к-сть сірки отримують попутно при видобутку природного газу на родов. Лак. Виробничі потужності становлять 3 млн т сірки на рік.
Флюорит. За видобутком флюориту Ф. у останні десятиліття XX ст. займала одне з повідних місць серед країн Заходу і 5-е у світі (після Китаю, Мексики, Монголії та ПАР; 3,2 % світового видобутку). Розроблялися 8 родов., в тому числі 3 відкритим способом. Основний видобуток був зосереджений в деп. Тарн і Вар. У зв'язку з виснаженням родовищ промисловість згортається. Забезпеченість країни загальними і підтвердженими запасами флюориту при рівні виробництва 1997 р. складає, відповідно (років) — 127 і 91.
Гіпс. З видобутку гіпсу Ф. займає одне з провідних місць (разом зі США та Іспанією) серед розвинених країн Заходу. Видобуток здійснюється на кар'єрах в Паризькому бас., в Провансі, в Альпах, в Шаранті та ін. Крім кар'єрів гіпс добувають на шахтах («Паншар», «Таверні» та ін.), де застосовують системи розробки з керованим обваленням.
Діатоміт. За виробництвом діатоміту Ф. (деп. Лозер) займає одне з провідних місць (разом зі США) серед країн Заходу.
Каолін. Видобуток каоліну зосереджено г.ч. в деп. Кот-дю-Нор, Фіністер, Морбіан. У 1990-х рр за видобутком польового шпату Ф. займала 2-е місце (після ФРН) в Європі. Осн. родов. розташовані на півдні країни і в Піренеях. За виробництвом тальку Ф. теж належить 2-е місце в Зах. Європі. Бл. 90 % видобутку забезпечують родов. Люзенак і Тримунс.
Нерудні будівельні матеріали. З нерудних буд. матеріалів у Ф. видобувають пісок, гравій, щебінь. Через виснаження запасів обсяг виробництва піску і гравію скорочується на 1 % в рік. Розробка природного каменя у Ф. ведеться в 14 регіонах країни. Видобувають граніти, мармур і облицювальний вапняк. Близько 3/4 загального видобутку граніту дає Бретань і півд. області країни, прилеглі до Піренеїв. Лотарингія дає 7 % загального обсягу продукції, Нижня Нормандія — 4 %. Мармур і вапняк видобувають г.ч. у Бургундії, Лангедоці, Пікардії, Провансі, а облицювальний пісковик — в Ельзасі.
Компанія Talc de Luzenac (філія Rio Tinto) поблизу с. Лузенак (село в гірській долині Ар'єж в декількох десятках кілометрів від Андорри і Іспанії на висоті 1800 м над рівнем моря) розробляє кар'єр Тримунс — найбільше гірниче підприємство з видобутку тальку у світі [Mines et carrières: Revue de l'industrie minérale. — 2001. — 83, sept. — Р. 16, 19].
Гірничо-геологічна служба. Друк
Координацію науково-дослідних робіт в різних галузях науки і техніки, в тому числі і в області геології та гірничої справи, здійснює Національний центр наукових досліджень (заснований у 1939 в Парижі). Центр об'єднує і контролює роботу понад 1500 лабораторій і НДІ, в їх числі Центр геології і геофізики при університеті в Монпельє (заснований 1974), Центр петрографічних і геохімічних досліджень і служба аналізу порід та мінералів у Вандьовр-ле-Нансі (1953), Центр седиментології і геохімії в Страсбурі (1963), лабораторія кристалографії в Греноблі (1971), лабораторія магнетизму Бельвью в Медоні (1970), лабораторія четвертинної геології при університеті в Марселі (1958) та ін. Практична діяльність в області геології і гірничої справи контролюється Бюро геологічних і гірничих досліджень в Орлеані (1959, Bureau de recherches géologiques et minières, BRGM). Ряд організацій, що вирішують аналогічні питання, не пов'язані з Національним центром наукових досліджень, наприклад Інститут і обсерваторія фізики Землі (деп. Пюї-де-Домк в Клермон-Феррані, 1871), що займається науками про Землю (сейсмологія, геомагнетизм, геохронологія, геохімія, вулканологія); французький інститут нафти (1945) в Рюей-Мальмезоне, який готує фахівців і розробляє проблеми, пов'язані з нафтовою промисловістю. З наукових товариств найбільш відомі Геологічне Товарисво Франції (Париж, 1830), Товарисво мінералогії і кристалографії (Париж, 1878), Французька асоціація по вивченню четвертинного періоду (1962), Наукова і технічна асоціація по використанню океану (Париж, 1967). Перші навчальні заклади з підготовки кадрів в галузі гірничої справи виникли у Франції у 2-й половині 18 ст. Одне з найстаріших — Вища національна школа гірничої справи в Парижі (1783) і Сент-Етьєні (1816). При Національному політехнічному інституті Лотарингії (1970) функціонує Вища національна школа прикладної геології і гірничої розвідки (Нансі).
Проблеми геології і гірничої справи висвітлюються в ряді журналів, що видаються BRGM: «Géologie de la France» (з 1983), «Hydrogéologie Géologique de l'Ingénieur» (із 1963, з 1985 «Hydrogéologie»), «Chronique de la Recherche minière» (з 1977), «Géochronique» (з 1968), «Géothermie-Actualités». Геологічне Товариство Франції видає «Bulletin de la Société Géologique de France» (з 1830), Французьке Товариство мінералогії і кристалографії — «Bulletin de Minéralogie» (з 1878) та ін.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist FranciyiZagalna harakteristikaFranciya maye suchasnu rozvinenu girn prom st V ostanni desyatilittya XX st vona zabezpechuvala bl 20 vidobutku arsenu 15 diatomitu 8 9 gipsu 6 7 kalijnih solej 5 6 flyuoritu polovogo shpatu 4 5 bromu talku 0 8 rud cinku sered krayin Zahodu Chastka girnichodob promislovosti u VVP z urahuvannyam produkciyi galuzej yaki pereroblyayut mineralnu sirovinu stanovit bl 10 Perevazhaye pidzemnij sposib vidobutku k k bl 90 pidpriyemstv Girnichodob prom st F v znachnij miri kontrolyuyetsya derzhavoyu g ch Byuro geol i girn doslidzhen Osnovoyu girn promislovosti F U XX st tradicijno buli zalizorudna i vugilna prom st yaki konkuruvali z visokorentabelnoyu prom styu novih krayin postachalnikiv Avstraliyi Kanadi Braziliyi ta in Odnak za ostanni desyatirichchya obsyag vidobutku korisnih kopalin u Franciyi suttyevo znizivsya v osnovnomu cherez inozemnu konkurenciyu Ce g ch poznachilosya na vugilnij promislovosti i torknulosya navit rozrobki zalizorudnih rodovish pivnichnoyi Lotaringiyi zvidki postachayetsya sirovina dlya miscevoyi metalurgijnoyi promislovosti Dinamika vidobutku osnovnih vidiv mineralnoyi sirovini i virobnictva metaliv u Franciyi tis tMineralna sirovina 1999 2000 2001 Energetika i chorna metalurgiya Sira Nafta 2 100 1 900 1 900 Prirodnij gaz u 1 700 1 600 1 500 Kam yane i bure vugillya u 5 700 3 300 4 100 2 300 2 700 1 500 Stal 20 200 21 000 19 344 Metal v rudah t Zoloto 3 0 2 8 n d Uran 420 300 156 Metal pervinnij i vtorinnij Svinec 223 217 184 Cink 337 348 345 Alyuminij 694 701 713 Nikel 11 13 13 Industrialni minerali i materiali Potash K2O 350 330 257 Sil 5 900 6 200 6 096 Plavikovij shpat 110 114 n d Barit 75 92 n d Talk 370 380 367 Sirka 820 800 840Okremi galuziNaftogazova promislovist Pershe naft rodov u F Peshelbronn Rejnskij bas vidkrito v 1813 U 1939 v peredgir yah Pireneyiv Akvitanskij bas vidkrite pershe gazove rodov Sen Marsi v 1949 najbilshe rodov gazu Lak Na 1990 r u F vidkrito 57 rodov 48 naft i 9 gazovih yaki ekspluatuyutsya v Akvitanskomu i Parizkomu basejnah U Rejnskomu i Ronskomu basejnah vidobutok nafti i gazu pripineno cherez visnazhennya zapasiv Maks vidobutok nafti v krayini 3 6 mln t dosyagnuto v 1988 gazu 7 9 mlrd m3 v 1971 U podalshi roki vidobutok gazu postijno znizhuvavsya Vlasnij vidobutok nafti zadovolnyaye bl 4 potreb krayini Deficit zapovnyuyetsya za rahunok importu z krayin Bl i Ser Shodu Pivn Afriki Norvegiyi Velikoyi Britaniyi Rosiyi V 1992 chastka nafti v zagalnomu energobalansi krayini 41 U 1992 bulo vvezeno 73 8 mln t nafti a v 1997 111 9 mln t Nafta pereroblyayetsya na 14 zavodah zagalnoyu potuzhnistyu bl 100 mln t rik Importna nafta nadhodit v krayinu mor shlyahom Najbilshi naftovi porti Fos syur Mer Gavr Dyunkerk Verden Donzh Najvazhlivishi naftoprovodi na ter F Pivdenno Yevropejskij vid portu Fos syur Mer do Strasburga i dali v Karlsrue FRN i Gavr Granpyuyi protyazhnist vidpovidno 714 i 251 km diametr 120 i 50 sm Prirodnij gaz dobuvayetsya z 1940 h rokiv v peredgir yah Pireneyiv Na mezhi HH XXI st ekspluatuyutsya rodovisha rajonu Lak Zapasi gazu silno visnazheni i v 1997 na chastku miscevih resursiv pripadaye tilki 6 vsogo spozhivanogo v krayini gazu tomu istotno zbilshivsya jogo import z pivnichnoafrikanskih krayin Niderlandiv Rosiyi i Norvegiyi Pitoma vaga gazu v energobalansi Franciyi stanovit 13 6 Vugilna promislovist Prom vidobutok vugillya u F rozpochato u pershi roki 19 st 0 8 mln t v 1813 Mizh dvoma svitovimi vijnami vidobutok vugillya zris u 2 razi V kinci 1950 h rokiv vidobutok vugillya perevishuvav 58 mln t na rik U 1997 bulo vidobuto vsogo 7 3 mln t vugillya Cherez visoki virobnichi vitrati i visnazhennya zapasiv u 1995 vsi shahti na pivnochi krayini v planovo ekonomichnomu rajoni Nor Pa de Kale buli zakriti i ekspluatuvalisya tilki vugilni rodovisha Lotaringiyi U 1997 bulo importovano v osnovnomu zi SShA i Avstraliyi ponad 15 mln t vugillya V kinci XX st vugilna prom st F nacionalizovana Vidobutok zdijsnyuvavsya vidkritim i pidzemnim sposobami Najbilshi shahti Vuter i Vondel Ser glibina rozrobki na shahtah bl 700 m potuzhnist plastiv 1 4 m Obsyag vidobutku skorochuvavsya vnaslidok rozvitku alternativnih vidiv energonosiyiv Za ves chas prom rozrobki vidobuto bl 5 mlrd t vugillya Stanom na 2002 r Franciya povnistyu likviduye svoyu vugledobuvnu promislovist Za rishennyam uryadu budut zakriti tri ostanni shahti de she dobuvayetsya vugillya Protyagom ostannih 200 rokiv vugilna galuz bula odniyeyu z klyuchovih sho zabezpechila stvorennya potuzhnoyi nacionalnoyi vazhkoyi industriyi Na piku yiyi rozvitku v 1946 r na shahtah bulo zajnyato blizko 400 tis cholovik Odnak v ostanni desyatirichchya shahti stali zbitkovimi Import deshevogo vugillya z Pivdennoyi Afriki i Avstraliyi priviv do togo sho na kozhnomu shahtari shorichno krayina vtrachala 100 tisyach Skorochennya nacionalnogo popitu na vugillya viklikanij nasampered potuzhnim rozvitkom u Franciyi atomnoyi energetiki Na pochatku XXI st AES Franciyi viroblyayut bl 80 spozhivanoyi v krayini elektroenergiyi Vidobutok uranovih rud u F provoditsya z 1957 Franciya odin z najbilshih producentiv uranu v Zah Yevropi Rozroblyayetsya bl 20 rodov g ch u centralnij i zahidnij Franciyi Rudniki Bessin Sen Marten dyu Bosk Ekarpyer Melyak Bernardon Sen Pyer Bertolen Selyer Zbagachennya uranu vigotovlennya yadernogo paliva i jogo pererobka zdijsnyuyetsya bezposeredno u F Odin z najbilshih u sviti zavodiv po zbagachennyu uranu znahoditsya v Pyerlate v nizov yi Roni a na krajnomu pivnichnomu zahodi na misi La Ag v Nizhnij Normandiyi znahoditsya velikij kombinat po pererobci radioaktivnih vidhodiv Zaliznu rudu vidobuvayut u Lotarinzkomu basbasejni de zalizorudni rodovisha rozroblyayutsya dekilkoma kompaniyami V ostanni desyatilittya XX st pidgaluz zgortalasya vnaslidok vicherpannya zapasiv Boksiti Osn rajoni vidobutku boksitiv zoseredzheni na pivdni v dep Var Bush dyu Ron Ero F ki vipusku glinozemu zagalnoyu potuzhnistyu 1400 tis t rik krim togo mozhut zabezpechiti shorichnij vipusk 10 t galiyu Volframovi rudi dobuvayut na kopalni Salo potuzhnistyu 60 tis t rudi na rik Na zbagach f ci otrimuyut flotacijnij i gravitacijnij koncentrati Zoloto Z vidobutku zolotih rud F zajmaye odne z providnih misc v Zah Yevropi Na rudni Salsin poli metalichni rudi rozroblyayut vidkritim i pidzemnim sposobami Rudi z ser vmistom Au 10 3 g t Zolotozbagach f ka Salsin pereroblyaye bl 500 t kompleksnih rud na dobu Zoloto i sriblo vidobuvayut na rudniku Burneks Arsen Z vidobutku arsenovih rud Franciya narivni zi Shveciyeyu zajmaye providne misce sered krayin Zahodu Olovo Vidobutok olov yanih rud u F vivsya z I st do n e Do 1958 rozroblyalosya rodov Abbares v 1960 72 rozsip Sen Renan z yakogo virobleno 5220 t kasiteritovogo koncentratu 74 Sn Perspektivi virobnictva olova pov yazani z osvoyennyam rodov Eshasyer pri rozrobci yakogo vidkritim sposobom peredbachayetsya shorichnij vipusk 150 160 t Sn i 35 t Ta2O5 Svinec Virobnictvo svincyu v kinci XX st skorochuvalosya U 1982 buv zakritij rudnik Larzhant yer v 1981 Farzh Funkcionuvav rudnik Le Malin 50 tis t koncentratu na rik Sriblo Vidobutok sribla provadyat z rud polimetalichnih rodov Salsin Burneks Le Malin i Noajyak Sen Salvi F vhodit do chisla 10 pershih derzhav Zahidnoyi Yevropi z vidobutku sribla Cink Vidobutok cinkovih rud provoditsya g ch na rudniku Noajyak Sen Salvi z 1975 Zastosovuyetsya sistema rozrobki gorizontalnimi sharami i nizhidnoyu viyimkoyu shariv vis 4 m Ruda zbagachuyetsya Cinkovi koncentrati mistyat znachnu k t germaniyu Barit Za vidobutkom baritu F zajmaye 3 ye misce sered zahidno yevropejskih krayin V kinci XX st galuz kontrolyuvali kompaniyi Societe Barytine de Chaillac rudnik Shelak Societe des produits chimiques de Viviez zhilne rodov Lakan Kalijni soli F velikij producent kalijnih solej sered krayin Zahodu razom z Kanadoyu i FRN Osn rajon yih vidobutku dep Verh Rejn Elzaskij bas Kam yana sil U velikih masshtabah vedetsya vidobutok kam yanoyi soli v Lotaringiyi Fransh Konte i Bearne takozh nalagodzhene viparyuvannya soli z morskoyi vodi v rajoni delti Roni rivnina Kamarg Zokrema kam yanu sil vidobuvayut na rudniku Sen Nikolas dyu Port rodov Varanzhvil a takozh morsku sil na uzberezhzhi Seredzemnogo m Na bazi vikoristannya cih mineralnih resursiv sklalosya virobnictvo sodi i hloristih spoluk Sirka Osnovnu k st sirki otrimuyut poputno pri vidobutku prirodnogo gazu na rodov Lak Virobnichi potuzhnosti stanovlyat 3 mln t sirki na rik Flyuorit Za vidobutkom flyuoritu F u ostanni desyatilittya XX st zajmala odne z povidnih misc sered krayin Zahodu i 5 e u sviti pislya Kitayu Meksiki Mongoliyi ta PAR 3 2 svitovogo vidobutku Rozroblyalisya 8 rodov v tomu chisli 3 vidkritim sposobom Osnovnij vidobutok buv zoseredzhenij v dep Tarn i Var U zv yazku z visnazhennyam rodovish promislovist zgortayetsya Zabezpechenist krayini zagalnimi i pidtverdzhenimi zapasami flyuoritu pri rivni virobnictva 1997 r skladaye vidpovidno rokiv 127 i 91 Gips Z vidobutku gipsu F zajmaye odne z providnih misc razom zi SShA ta Ispaniyeyu sered rozvinenih krayin Zahodu Vidobutok zdijsnyuyetsya na kar yerah v Parizkomu bas v Provansi v Alpah v Sharanti ta in Krim kar yeriv gips dobuvayut na shahtah Panshar Taverni ta in de zastosovuyut sistemi rozrobki z kerovanim obvalennyam Diatomit Za virobnictvom diatomitu F dep Lozer zajmaye odne z providnih misc razom zi SShA sered krayin Zahodu Kaolin Vidobutok kaolinu zoseredzheno g ch v dep Kot dyu Nor Finister Morbian U 1990 h rr za vidobutkom polovogo shpatu F zajmala 2 e misce pislya FRN v Yevropi Osn rodov roztashovani na pivdni krayini i v Pireneyah Za virobnictvom talku F tezh nalezhit 2 e misce v Zah Yevropi Bl 90 vidobutku zabezpechuyut rodov Lyuzenak i Trimuns Nerudni budivelni materiali Z nerudnih bud materialiv u F vidobuvayut pisok gravij shebin Cherez visnazhennya zapasiv obsyag virobnictva pisku i graviyu skorochuyetsya na 1 v rik Rozrobka prirodnogo kamenya u F vedetsya v 14 regionah krayini Vidobuvayut graniti marmur i oblicyuvalnij vapnyak Blizko 3 4 zagalnogo vidobutku granitu daye Bretan i pivd oblasti krayini prilegli do Pireneyiv Lotaringiya daye 7 zagalnogo obsyagu produkciyi Nizhnya Normandiya 4 Marmur i vapnyak vidobuvayut g ch u Burgundiyi Langedoci Pikardiyi Provansi a oblicyuvalnij piskovik v Elzasi Kompaniya Talc de Luzenac filiya Rio Tinto poblizu s Luzenak selo v girskij dolini Ar yezh v dekilkoh desyatkah kilometriv vid Andorri i Ispaniyi na visoti 1800 m nad rivnem morya rozroblyaye kar yer Trimuns najbilshe girniche pidpriyemstvo z vidobutku talku u sviti Mines et carrieres Revue de l industrie minerale 2001 83 sept R 16 19 Girnicho geologichna sluzhba DrukKoordinaciyu naukovo doslidnih robit v riznih galuzyah nauki i tehniki v tomu chisli i v oblasti geologiyi ta girnichoyi spravi zdijsnyuye Nacionalnij centr naukovih doslidzhen zasnovanij u 1939 v Parizhi Centr ob yednuye i kontrolyuye robotu ponad 1500 laboratorij i NDI v yih chisli Centr geologiyi i geofiziki pri universiteti v Monpelye zasnovanij 1974 Centr petrografichnih i geohimichnih doslidzhen i sluzhba analizu porid ta mineraliv u Vandovr le Nansi 1953 Centr sedimentologiyi i geohimiyi v Strasburi 1963 laboratoriya kristalografiyi v Grenobli 1971 laboratoriya magnetizmu Belvyu v Medoni 1970 laboratoriya chetvertinnoyi geologiyi pri universiteti v Marseli 1958 ta in Praktichna diyalnist v oblasti geologiyi i girnichoyi spravi kontrolyuyetsya Byuro geologichnih i girnichih doslidzhen v Orleani 1959 Bureau de recherches geologiques et minieres BRGM Ryad organizacij sho virishuyut analogichni pitannya ne pov yazani z Nacionalnim centrom naukovih doslidzhen napriklad Institut i observatoriya fiziki Zemli dep Pyuyi de Domk v Klermon Ferrani 1871 sho zajmayetsya naukami pro Zemlyu sejsmologiya geomagnetizm geohronologiya geohimiya vulkanologiya francuzkij institut nafti 1945 v Ryuej Malmezone yakij gotuye fahivciv i rozroblyaye problemi pov yazani z naftovoyu promislovistyu Z naukovih tovaristv najbilsh vidomi Geologichne Tovarisvo Franciyi Parizh 1830 Tovarisvo mineralogiyi i kristalografiyi Parizh 1878 Francuzka asociaciya po vivchennyu chetvertinnogo periodu 1962 Naukova i tehnichna asociaciya po vikoristannyu okeanu Parizh 1967 Pershi navchalni zakladi z pidgotovki kadriv v galuzi girnichoyi spravi vinikli u Franciyi u 2 j polovini 18 st Odne z najstarishih Visha nacionalna shkola girnichoyi spravi v Parizhi 1783 i Sent Etyeni 1816 Pri Nacionalnomu politehnichnomu instituti Lotaringiyi 1970 funkcionuye Visha nacionalna shkola prikladnoyi geologiyi i girnichoyi rozvidki Nansi Problemi geologiyi i girnichoyi spravi visvitlyuyutsya v ryadi zhurnaliv sho vidayutsya BRGM Geologie de la France z 1983 Hydrogeologie Geologique de l Ingenieur iz 1963 z 1985 Hydrogeologie Chronique de la Recherche miniere z 1977 Geochronique z 1968 Geothermie Actualites Geologichne Tovaristvo Franciyi vidaye Bulletin de la Societe Geologique de France z 1830 Francuzke Tovaristvo mineralogiyi i kristalografiyi Bulletin de Mineralogie z 1878 ta in Div takozhEkonomichni rajoni Franciyi Korisni kopalini Franciyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Franciyi Ekonomika Franciyi Geologiya Franciyi Gidrogeologiya FranciyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s