Гірнича промисловість Лівії
Загальна характеристика
Місце Лівії в світовий добувній промисловості визначається виключно нафтогазовою галуззю, яка на початку XXI ст. забезпечує бл. 95% експортних надходжень країни. Спостерігається бум нафтовидобутку: в 2000 — 1.41 млн бар./добу, прогноз на 2003 — 2,0 млн бар./добу [Mining Annual Review 2002].
Нафтова промисловість
Осн. промисли розташовані на південь та півд.-схід від затоки Великий Сирт. Друга група родов. розташована в зах. частині країни, що межує з Алжиром і Тунісом. Глибина залягання продуктивних горизонтів від 1500 до 3000 м. Використовуються як первинні, так і повторні методи видобутку. Найбільш великі родов., що експлуатуються — Серір, Насер (Зельтен), Джалу і Амаль. Важливі також родов. Дефа, Дахра, Ауджіла, Рагуба, Ваха, Інтісар з дебітом свердловин до 600 т/добу. У районі багатих нафтових родовищ на південь від затоки Сидру на основі концесій в 1990-х роках діяло понад 30 нафтових компаній.
У Л. розвинута нафтопереробна галузь. Нафт. пром-сть Л. носить яскраво виражену експортну спрямованість. На зовн. ринки поставляється бл. 90% видобутої нафти.
На початку XXI ст. в нафтовій промисловості задіяні г.ч. компанії: National Oil Co. (NOC), led by Repsol (Іспанія), including OMV (Австрія), Total Fina Elf (Франція), Norsk Hydro (Норвегія).
Відвантаження нафти на експорт здійснюється через п'ять терміналів для нафтоналивних танкерів, розташованих в середземноморських портах Ес-Сідер, Расах-ель-Ануф, Марсі-ель-Бурейка, Марсі-ель-Харіга і Ез-Зувайтіна. Транспорт нафти — трубопровідний. Значний розвиток в Л. одержав і видобуток газу. Станом на 1990-і роки розвідано понад 30 родовищ газу, з яких 26 експлуатується. Залізо. Лівія має металургійне підприємство в Місурата (Misurata), яке працює на імпортній сировині. Розглядається проект побудови відкритої копальні Wadi Shatti з ресурсами 795 млн т руди з вмістом 51.7% Fe, але з високим вмістом фосфору. Руди представлені магнетитом і сидеритом. Річна продуктивність рудника — до 10 млн т/рік. Вітчизняні руди розглядаються урядом, як потенційна сировина для металургійної галузі.
Інші корисні копалини
Тверду мінеральну сировину в Лівії добувають г.ч. для виробництва цементу. Видобувають 150 тис.т/рік гіпсу, вапняк і глини. Приблизно 30 тис.т/рік солі виробляється за допомогою випаровування на берегових установках біля Бенгазі та Триполі і приблизно 13 тис.т/рік сірки видаляється з нафти і газу [Mining Annual Review 2002].
Мінеральний потенціал країни ще не залучений до експлуатації включає родовища мармуру, бентоніту, піску кремнезему, золота і базових металів.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist LiviyiZagalna harakteristikaMisce Liviyi v svitovij dobuvnij promislovosti viznachayetsya viklyuchno naftogazovoyu galuzzyu yaka na pochatku XXI st zabezpechuye bl 95 eksportnih nadhodzhen krayini Sposterigayetsya bum naftovidobutku v 2000 1 41 mln bar dobu prognoz na 2003 2 0 mln bar dobu Mining Annual Review 2002 Naftova promislovistOsn promisli roztashovani na pivden ta pivd shid vid zatoki Velikij Sirt Druga grupa rodov roztashovana v zah chastini krayini sho mezhuye z Alzhirom i Tunisom Glibina zalyagannya produktivnih gorizontiv vid 1500 do 3000 m Vikoristovuyutsya yak pervinni tak i povtorni metodi vidobutku Najbilsh veliki rodov sho ekspluatuyutsya Serir Naser Zelten Dzhalu i Amal Vazhlivi takozh rodov Defa Dahra Audzhila Raguba Vaha Intisar z debitom sverdlovin do 600 t dobu U rajoni bagatih naftovih rodovish na pivden vid zatoki Sidru na osnovi koncesij v 1990 h rokah diyalo ponad 30 naftovih kompanij U L rozvinuta naftopererobna galuz Naft prom st L nosit yaskravo virazhenu eksportnu spryamovanist Na zovn rinki postavlyayetsya bl 90 vidobutoyi nafti Na pochatku XXI st v naftovij promislovosti zadiyani g ch kompaniyi National Oil Co NOC led by Repsol Ispaniya including OMV Avstriya Total Fina Elf Franciya Norsk Hydro Norvegiya Vidvantazhennya nafti na eksport zdijsnyuyetsya cherez p yat terminaliv dlya naftonalivnih tankeriv roztashovanih v seredzemnomorskih portah Es Sider Rasah el Anuf Marsi el Burejka Marsi el Hariga i Ez Zuvajtina Transport nafti truboprovidnij Znachnij rozvitok v L oderzhav i vidobutok gazu Stanom na 1990 i roki rozvidano ponad 30 rodovish gazu z yakih 26 ekspluatuyetsya Zalizo Liviya maye metalurgijne pidpriyemstvo v Misurata Misurata yake pracyuye na importnij sirovini Rozglyadayetsya proekt pobudovi vidkritoyi kopalni Wadi Shatti z resursami 795 mln t rudi z vmistom 51 7 Fe ale z visokim vmistom fosforu Rudi predstavleni magnetitom i sideritom Richna produktivnist rudnika do 10 mln t rik Vitchiznyani rudi rozglyadayutsya uryadom yak potencijna sirovina dlya metalurgijnoyi galuzi Inshi korisni kopaliniTverdu mineralnu sirovinu v Liviyi dobuvayut g ch dlya virobnictva cementu Vidobuvayut 150 tis t rik gipsu vapnyak i glini Priblizno 30 tis t rik soli viroblyayetsya za dopomogoyu viparovuvannya na beregovih ustanovkah bilya Bengazi ta Tripoli i priblizno 13 tis t rik sirki vidalyayetsya z nafti i gazu Mining Annual Review 2002 Mineralnij potencial krayini she ne zaluchenij do ekspluataciyi vklyuchaye rodovisha marmuru bentonitu pisku kremnezemu zolota i bazovih metaliv Div takozhKorisni kopalini Liviyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Liviyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s