Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість В'єтнаму.
Загальна характеристика
На частку гірничодоб. промисловості в 90-х рр. ХХ ст. припадало 5% ВНП. У відносно невеликих масштабах розробляються поклади 30 к.к. Найбільше значення в структурі гірничодоб. промисловості має видобуток кам. вугілля, руд заліза, олова, хрому, апатиту та ін. Розвивається видобуток нафти та газу на в’єтнамському шельфі.
Окремі галузі
Нафтова галузь. Видобуток нафти у В. ведеться 1980-х років і зростає: 7.6 млн т у 1998, 12.6 млн т у 1999. Експорт сирої нафти зріс від 7.6 млн т в 1995 до 12 млн т у 1998.
З 1986 спільним радянсько-в'єтнамським підприємством «Совв'єтпетро» розроблялося шельфове нафтове родовище на півд.-схід від порту Вунгтау. У 1996 на цьому родов. було видобуто 8 млн т нафти. Діє в'єтнамська державна компанія «Петров'єтнам». В'єтнам підписав декілька десятків угод з іноземними партнерами по розвідці і розробці нафтових родовищ, в т.ч. з «Шелл», «Мобіл», «Бритіш петролеум», «Педко» (Республіка Корея), «Петронас Каррігалі» (Малайзія), японською «Джей Ві Пі Ці» (JVPC). Введені в експлуатацію два нових великих родовища нафти на континентальному шельфі (Донг і Дайхунг). Створюється нафтопереробна і нафтохімічна промисловість.
У 2002 р введено в експлуатацію 2 нові стаціонарні платформи на родовищі Донг в блоці 15/2 на шельфі В'єтнаму, що привело до зростання видобутку нафти на 40% - до 65 тис. бар./добу. У розробці запасів нафти в цьому блоці беруть участь Japan Vietnam Petroleum (46.5%, оператор), ConocoPhillips (36%), PetroVietnam (17.5%). [Інф. Petroleum Economist. 2002. V.69, № 12].
Активно працює у В'єтнамі компанія Cuu Long Joint Operating Company (CLJOC), яка в кінці 2003 почала видобуток нафти на родовищі Сутуден. Початковий рівень видобутку - 60 тис. бар./добу, густина нафти - 0.845 г/куб.см. Ця ж компанія у 2003 відкрила нове нафтове родовище Сутучанг (Білий Лев) (Su Tu Trang, White Lion) біля берегів В'єтнаму. Родовище розташоване за 135 км від м. Хошимін в південно-східному кутку шельфового блоку 15-1; глибина моря в цьому районі становить 56 м. Сутучанг знаходиться за 26 км на південь від родовища Сутуден (Чорний Лев) (Su Tu Den, Black Lion). Нафтоносні пласти на глиб. 4428 м. Притік нафти 8682 бар./добу і газу в 69.6 куб.футів на добу. Густина нафти 0.756-0.835 г/куб.см. У компанію CLJOC входять такі акціонери: ConocoPhillips (23.25%), PetroVietNam Exporation and Production (дочірня структура державної компанії PetroVietnam, 50%) Korean National Oil Corporation (14.25%), SK Corp. (9%) і Geopetrol (3.5%) [Petroenergy Information Network] .
Газовидобуток. Компанія BP Pipelines Vietnam BV в рамках проекту «Намконсон» (Nam Con Son) почала видобуток на газових родовищах біля берегів В'єтнаму. Проектом, вартість якого оцінюється в 1.3 млрд дол., передбачається розробка родовищ Лантай (Lan Tay) і Ландо (Lan Do) в блоці 06.1, установка добувної платформи, прокладка 399 км трубопроводу до узбережжя, а також будівництво наземного газопереробного підприємства і електростанції Фумі-3 (Phu My 3) потужністю 716 Мвт. Родовища, запаси яких оцінюються в 58 млрд куб.м газу, планується експлуатувати протягом 20 років. На першій стадії експлуатації на берег буде подаватися до 3 млрд куб.м газу на рік. BP і її партнери, Viet Nam Oil & Gas Corp. (Petrovietnam), NGC Videsh Ltd. (підрозділ індійської Oil & Natural Gas Corp.) і ConocoPhillips Vietnam, вважають, що газ проекту, може забезпечити приблизно 40% зростаючих потреб В'єтнаму в електроенергії. Введення в експлуатацію електростанції Phu My 3 намічене на кінець 2003 р. Газ буде продаватися компанії Petrovietnam для постачання кінцевим споживачам в промисловій зоні Фумі (Phu My industrial zone) – Інф. [Oil and Gas Journal. 2003. V.101].
Вугільна промисловість – один з головних секторів гірничої галузі. Найбільшим вугільним басейном країни є Куангнінь, де видобуток ведеться як в шахтах, так і відкритим способом (Каошон). У 1991-1995 видобуток вугілля залишався на тому ж рівні, що і в 1986-1990 – 28,5 млн т. У 2002 р. загальний видобуток вугілля становив 15 млн тонн, продаж – 14.7 млн тонн (включаючи 5.5 млн тонн експорту). Збагаченню підлягає 10 млн т. вугілля. У 2003 році В'єтнам планує видобути 14.6-16.3 млн тонн вугілля. У подальші роки країна буде експлуатувати вугільні пласти на глибині до 300 метрів. Уряд схвалив програму розвитку вугільної промисловості, згідно з якою видобуток вугілля досягне 16-17 млн тонн у 2005 р., 23-24 млн тонн у 2010 р. і 29-30 млн тонн у 2020 р. Обсяг інвестицій в 2003 і 2010 рр. становитиме $ 920 млн. Вугільна галузь стане основною галуззю промисловості у В'єтнамі [Coal International].
Державна В’єтнамська Вугільна Корпорація (Vinacoal) планує інвестувати $163 млн для введення в дію вугільних добувних підприємств № 1, 2, 3, 4 на родов. Кхетям (Khe Cham), розташованому біля м. Камфа (Cam Pha) в провінції Куангнінь (Quang Ninh) на півночі країни. Крім цього фінансуються шахти Баккоксау (Bac Coc Sau) і Нгахай (Nga Hai). Компанія Vinacoal сподівається добувати 600 тис. тонн вугілля щорічно на шахті № 1 родовища Кхетям починаючи з 2004 року, 1.2 млн т - на підприємстві № 2 з 2009 року, 1.5 млн т - на шахті № 3 з 2010 року і додатково 1.5 млн т кожний рік при введенні в дію вугільної шахти № 4. Корпорація планує щорічно добувати 500 тис. т на підприємстві Bac Coc Sau (північний Coc Sau) (м. Камфа) починаючи з 2005 року і 1.2-1.6 млн т на шахті Нгахай (Nga Hai) з 2006 року. Внаслідок діяльності цих шести шахт компанія Vinacoal чекає підвищення на 30% видобутку вугілля в районі Камфа, що становитиме 11.5 млн т в 2005 р. і 18 млн т в 2010 р [Coal International].
Головний центр чорної металургії – Тхайнгуєн. Тут ведеться видобуток залізняку, а в кінці 1950-х років за допомогою Китаю був побудований металургійний комбінат, зруйнований потім американською авіацією, але відновлений в 1973. Сталеливарна промисловість збільшила виробництво сталі з 149 тис. т в 1991 до 550 тис. т в 1995: щорічний темп зростання становив 39%. У той же період завдяки інтенсивним інвестиціям збільшилося виробництво прокату в Бьєнхоа (Намбо) і Тхайнгуєні, а також на машинобудівних заводах (в Ханої, Намдіні, Камфі).
Кольорова металургія представлена виплавкою олова (комбінат Тіньтук), сурми (в Тхайнгуєні), хромітів (в Тханьхоа), міді, вольфраму. Країна має сім перспективних для олов'яної промисловості областей, резерви яких оцінені в 85 000 т металу. Канадська компанія Tiberon Minerals Ltd of Calgary має високі надії у вольфрамо-мультіметалічному проекті Nui Phao в північному В'єтнамі (90 км від Ханоя). Родовище, яке планується розробляти має неглибоко залеглу головну аномалію “Main Gossan” 2000х400 м. Виявлено три рудних пласта потужністю 46, 70 і 26 м з вмістом WO3 відповідно 0.98%, 0.57% і 0.99%. Вміст золота в руді до 4.86 г/т, на маргінальних дільницях - 0.4 г/т. Вміст міді - 0.2%-0.6%, а вміст флюориту в деяких зразках – до 50%. Крім того, руди включають Zn, Ce і Be.
Золото. Золотодобувні проекти у В'єтнамі не є масштабними. Компанії The National Gold, Silver & Precious Metals Corp., яка має офіс в Ханої, видобувають золота понад 1 т/рік. На півночі в пров. Thai російська компанія Russian Geology Federation і в'єтнамська Thai Nguyen Colour Metal Co. видобувають 0,5 кг/добу. Певні перспективи відкриваються з новими золотоносними відкриттями компаній Tiberon Minerals Ltd of Canada і Nui Phao, про які повідомлено у 2002 р.
Дорогоцінні камені видобувають і готують потужності до видобутку декілька фірм. Фірма Gemtec Vietnam будує в Ханої фабрику по огранці рубінів. Компанія Vietnam Gold & Precious Stones Corp. у 2001 починає гірничі роботи з видобутку сапфіру в провінції Nghe An.
Апатити. Найважливішою сировинною базою для виробництва мінеральних добрив є апатитовий рудник Лаокай, де побудований завод хімічних добрив. Суперфосфатний завод працює в Ламтхао. Підприємства з виробництва азотних добрив (110 тис. т на рік) знаходяться в Бакзянг.
Будівельна сировина. Великий розмах будівництва у В'єтнамі стимулює зростання промисловості будівельних матеріалів, передусім видобутку будів. матеріалів, виробництво цементу, яке зросло з 3,1 млн т в 1991 до 5,8 млн т в 1995. Найбільші підприємства галузі – цементні заводи в Бімшоні, Хайфоні, Бьєнхоа, Хатьєні, Хоангтхаті.
В країні ведеться розробка покладів вапняку, граніту, піску, гальки відкритим способом. Найбільші підприємства знаходяться в пров. Ханамнінь, Хайфоні та інш.
Геологічна служба. Наукові установи. Підготовка кадрів. Друк
Питання розвідки і розробки родов. у В. знаходяться у веденні Головного геол. управління, Міністерства гірничої та вугільної промисловості, а також Міністерства машинобудування і металургії. Наукові дослідження в галузі геології і гірн. справи ведуться в Інституті наук про Землю, Інституті геології та мінеральної сировини, Інституті кольорової металургії, Інституті наук. та техн. інформації з машинобудування і металургії, Інституті по плануванню і проектуванню розробки вугільних родов. і вивченню вугілля, Інституті нафти і газу. Підготовка кадрів по гірн. і геол. спеціальностям здійснюється Ханойським гірничо-геол. інститутом, геол. ф-тами університетів в Ханої, Хошиміні і Політехн. інституті в Хошиміні.
Періодична преса. У країні видаються спец. журнали ĐIA CHÂŤ (з 1961), MÔ LUYĒN KIM (1971), KIM LOAI MAŪ (1971), "THAN" (1970), "KINH TÊ’ NGUYÊN LIÊU NĀNG LÚONG (1970).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Білецький В. С., Гайко Г.І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування: Навчальний посібник / В. С. Білецький та ін. — Харків, НТУ «ХПІ»; Київ, НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Полтава, ПІБ МНТУ ім. академіка Ю. Бугая. — Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist V yetnamu Zagalna harakteristikaNa chastku girnichodob promislovosti v 90 h rr HH st pripadalo 5 VNP U vidnosno nevelikih masshtabah rozroblyayutsya pokladi 30 k k Najbilshe znachennya v strukturi girnichodob promislovosti maye vidobutok kam vugillya rud zaliza olova hromu apatitu ta in Rozvivayetsya vidobutok nafti ta gazu na v yetnamskomu shelfi Okremi galuziNaftova galuz Vidobutok nafti u V vedetsya 1980 h rokiv i zrostaye 7 6 mln t u 1998 12 6 mln t u 1999 Eksport siroyi nafti zris vid 7 6 mln t v 1995 do 12 mln t u 1998 Z 1986 spilnim radyansko v yetnamskim pidpriyemstvom Sovv yetpetro rozroblyalosya shelfove naftove rodovishe na pivd shid vid portu Vungtau U 1996 na comu rodov bulo vidobuto 8 mln t nafti Diye v yetnamska derzhavna kompaniya Petrov yetnam V yetnam pidpisav dekilka desyatkiv ugod z inozemnimi partnerami po rozvidci i rozrobci naftovih rodovish v t ch z Shell Mobil British petroleum Pedko Respublika Koreya Petronas Karrigali Malajziya yaponskoyu Dzhej Vi Pi Ci JVPC Vvedeni v ekspluataciyu dva novih velikih rodovisha nafti na kontinentalnomu shelfi Dong i Dajhung Stvoryuyetsya naftopererobna i naftohimichna promislovist U 2002 r vvedeno v ekspluataciyu 2 novi stacionarni platformi na rodovishi Dong v bloci 15 2 na shelfi V yetnamu sho privelo do zrostannya vidobutku nafti na 40 do 65 tis bar dobu U rozrobci zapasiv nafti v comu bloci berut uchast Japan Vietnam Petroleum 46 5 operator ConocoPhillips 36 PetroVietnam 17 5 Inf Petroleum Economist 2002 V 69 12 Aktivno pracyuye u V yetnami kompaniya Cuu Long Joint Operating Company CLJOC yaka v kinci 2003 pochala vidobutok nafti na rodovishi Sutuden Pochatkovij riven vidobutku 60 tis bar dobu gustina nafti 0 845 g kub sm Cya zh kompaniya u 2003 vidkrila nove naftove rodovishe Sutuchang Bilij Lev Su Tu Trang White Lion bilya beregiv V yetnamu Rodovishe roztashovane za 135 km vid m Hoshimin v pivdenno shidnomu kutku shelfovogo bloku 15 1 glibina morya v comu rajoni stanovit 56 m Sutuchang znahoditsya za 26 km na pivden vid rodovisha Sutuden Chornij Lev Su Tu Den Black Lion Naftonosni plasti na glib 4428 m Pritik nafti 8682 bar dobu i gazu v 69 6 kub futiv na dobu Gustina nafti 0 756 0 835 g kub sm U kompaniyu CLJOC vhodyat taki akcioneri ConocoPhillips 23 25 PetroVietNam Exporation and Production dochirnya struktura derzhavnoyi kompaniyi PetroVietnam 50 Korean National Oil Corporation 14 25 SK Corp 9 i Geopetrol 3 5 Petroenergy Information Network Gazovidobutok Kompaniya BP Pipelines Vietnam BV v ramkah proektu Namkonson Nam Con Son pochala vidobutok na gazovih rodovishah bilya beregiv V yetnamu Proektom vartist yakogo ocinyuyetsya v 1 3 mlrd dol peredbachayetsya rozrobka rodovish Lantaj Lan Tay i Lando Lan Do v bloci 06 1 ustanovka dobuvnoyi platformi prokladka 399 km truboprovodu do uzberezhzhya a takozh budivnictvo nazemnogo gazopererobnogo pidpriyemstva i elektrostanciyi Fumi 3 Phu My 3 potuzhnistyu 716 Mvt Rodovisha zapasi yakih ocinyuyutsya v 58 mlrd kub m gazu planuyetsya ekspluatuvati protyagom 20 rokiv Na pershij stadiyi ekspluataciyi na bereg bude podavatisya do 3 mlrd kub m gazu na rik BP i yiyi partneri Viet Nam Oil amp Gas Corp Petrovietnam NGC Videsh Ltd pidrozdil indijskoyi Oil amp Natural Gas Corp i ConocoPhillips Vietnam vvazhayut sho gaz proektu mozhe zabezpechiti priblizno 40 zrostayuchih potreb V yetnamu v elektroenergiyi Vvedennya v ekspluataciyu elektrostanciyi Phu My 3 namichene na kinec 2003 r Gaz bude prodavatisya kompaniyi Petrovietnam dlya postachannya kincevim spozhivacham v promislovij zoni Fumi Phu My industrial zone Inf Oil and Gas Journal 2003 V 101 Vugilna promislovist odin z golovnih sektoriv girnichoyi galuzi Najbilshim vugilnim basejnom krayini ye Kuangnin de vidobutok vedetsya yak v shahtah tak i vidkritim sposobom Kaoshon U 1991 1995 vidobutok vugillya zalishavsya na tomu zh rivni sho i v 1986 1990 28 5 mln t U 2002 r zagalnij vidobutok vugillya stanoviv 15 mln tonn prodazh 14 7 mln tonn vklyuchayuchi 5 5 mln tonn eksportu Zbagachennyu pidlyagaye 10 mln t vugillya U 2003 roci V yetnam planuye vidobuti 14 6 16 3 mln tonn vugillya U podalshi roki krayina bude ekspluatuvati vugilni plasti na glibini do 300 metriv Uryad shvaliv programu rozvitku vugilnoyi promislovosti zgidno z yakoyu vidobutok vugillya dosyagne 16 17 mln tonn u 2005 r 23 24 mln tonn u 2010 r i 29 30 mln tonn u 2020 r Obsyag investicij v 2003 i 2010 rr stanovitime 920 mln Vugilna galuz stane osnovnoyu galuzzyu promislovosti u V yetnami Coal International Derzhavna V yetnamska Vugilna Korporaciya Vinacoal planuye investuvati 163 mln dlya vvedennya v diyu vugilnih dobuvnih pidpriyemstv 1 2 3 4 na rodov Khetyam Khe Cham roztashovanomu bilya m Kamfa Cam Pha v provinciyi Kuangnin Quang Ninh na pivnochi krayini Krim cogo finansuyutsya shahti Bakkoksau Bac Coc Sau i Ngahaj Nga Hai Kompaniya Vinacoal spodivayetsya dobuvati 600 tis tonn vugillya shorichno na shahti 1 rodovisha Khetyam pochinayuchi z 2004 roku 1 2 mln t na pidpriyemstvi 2 z 2009 roku 1 5 mln t na shahti 3 z 2010 roku i dodatkovo 1 5 mln t kozhnij rik pri vvedenni v diyu vugilnoyi shahti 4 Korporaciya planuye shorichno dobuvati 500 tis t na pidpriyemstvi Bac Coc Sau pivnichnij Coc Sau m Kamfa pochinayuchi z 2005 roku i 1 2 1 6 mln t na shahti Ngahaj Nga Hai z 2006 roku Vnaslidok diyalnosti cih shesti shaht kompaniya Vinacoal chekaye pidvishennya na 30 vidobutku vugillya v rajoni Kamfa sho stanovitime 11 5 mln t v 2005 r i 18 mln t v 2010 r Coal International Golovnij centr chornoyi metalurgiyi Thajnguyen Tut vedetsya vidobutok zaliznyaku a v kinci 1950 h rokiv za dopomogoyu Kitayu buv pobudovanij metalurgijnij kombinat zrujnovanij potim amerikanskoyu aviaciyeyu ale vidnovlenij v 1973 Stalelivarna promislovist zbilshila virobnictvo stali z 149 tis t v 1991 do 550 tis t v 1995 shorichnij temp zrostannya stanoviv 39 U toj zhe period zavdyaki intensivnim investiciyam zbilshilosya virobnictvo prokatu v Byenhoa Nambo i Thajnguyeni a takozh na mashinobudivnih zavodah v Hanoyi Namdini Kamfi Kolorova metalurgiya predstavlena viplavkoyu olova kombinat Tintuk surmi v Thajnguyeni hromitiv v Thanhoa midi volframu Krayina maye sim perspektivnih dlya olov yanoyi promislovosti oblastej rezervi yakih ocineni v 85 000 t metalu Kanadska kompaniya Tiberon Minerals Ltd of Calgary maye visoki nadiyi u volframo multimetalichnomu proekti Nui Phao v pivnichnomu V yetnami 90 km vid Hanoya Rodovishe yake planuyetsya rozroblyati maye negliboko zaleglu golovnu anomaliyu Main Gossan 2000h400 m Viyavleno tri rudnih plasta potuzhnistyu 46 70 i 26 m z vmistom WO3 vidpovidno 0 98 0 57 i 0 99 Vmist zolota v rudi do 4 86 g t na marginalnih dilnicyah 0 4 g t Vmist midi 0 2 0 6 a vmist flyuoritu v deyakih zrazkah do 50 Krim togo rudi vklyuchayut Zn Ce i Be Zoloto Zolotodobuvni proekti u V yetnami ne ye masshtabnimi Kompaniyi The National Gold Silver amp Precious Metals Corp yaka maye ofis v Hanoyi vidobuvayut zolota ponad 1 t rik Na pivnochi v prov Thai rosijska kompaniya Russian Geology Federation i v yetnamska Thai Nguyen Colour Metal Co vidobuvayut 0 5 kg dobu Pevni perspektivi vidkrivayutsya z novimi zolotonosnimi vidkrittyami kompanij Tiberon Minerals Ltd of Canada i Nui Phao pro yaki povidomleno u 2002 r Dorogocinni kameni vidobuvayut i gotuyut potuzhnosti do vidobutku dekilka firm Firma Gemtec Vietnam buduye v Hanoyi fabriku po ogranci rubiniv Kompaniya Vietnam Gold amp Precious Stones Corp u 2001 pochinaye girnichi roboti z vidobutku sapfiru v provinciyi Nghe An Apatiti Najvazhlivishoyu sirovinnoyu bazoyu dlya virobnictva mineralnih dobriv ye apatitovij rudnik Laokaj de pobudovanij zavod himichnih dobriv Superfosfatnij zavod pracyuye v Lamthao Pidpriyemstva z virobnictva azotnih dobriv 110 tis t na rik znahodyatsya v Bakzyang Budivelna sirovina Velikij rozmah budivnictva u V yetnami stimulyuye zrostannya promislovosti budivelnih materialiv peredusim vidobutku budiv materialiv virobnictvo cementu yake zroslo z 3 1 mln t v 1991 do 5 8 mln t v 1995 Najbilshi pidpriyemstva galuzi cementni zavodi v Bimshoni Hajfoni Byenhoa Hatyeni Hoangthati V krayini vedetsya rozrobka pokladiv vapnyaku granitu pisku galki vidkritim sposobom Najbilshi pidpriyemstva znahodyatsya v prov Hanamnin Hajfoni ta insh Geologichna sluzhba Naukovi ustanovi Pidgotovka kadriv DrukPitannya rozvidki i rozrobki rodov u V znahodyatsya u vedenni Golovnogo geol upravlinnya Ministerstva girnichoyi ta vugilnoyi promislovosti a takozh Ministerstva mashinobuduvannya i metalurgiyi Naukovi doslidzhennya v galuzi geologiyi i girn spravi vedutsya v Instituti nauk pro Zemlyu Instituti geologiyi ta mineralnoyi sirovini Instituti kolorovoyi metalurgiyi Instituti nauk ta tehn informaciyi z mashinobuduvannya i metalurgiyi Instituti po planuvannyu i proektuvannyu rozrobki vugilnih rodov i vivchennyu vugillya Instituti nafti i gazu Pidgotovka kadriv po girn i geol specialnostyam zdijsnyuyetsya Hanojskim girnicho geol institutom geol f tami universitetiv v Hanoyi Hoshimini i Politehn instituti v Hoshimini Periodichna presa U krayini vidayutsya spec zhurnali ĐIA CHAT z 1961 MO LUYEN KIM 1971 KIM LOAI MAu 1971 THAN 1970 KINH TE NGUYEN LIEU NANG LUONG 1970 Div takozhKorisni kopalini V yetnamu Geologiya V yetnamu Gidrogeologiya V yetnamu Ekonomika V yetnamuDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Bileckij V S Gajko G I Orlovskij V M Istoriya ta perspektivi naftogazovidobuvannya Navchalnij posibnik V S Bileckij ta in Harkiv NTU HPI Kiyiv NTUU KPI imeni Igorya Sikorskogo Poltava PIB MNTU im akademika Yu Bugaya Kiyiv FOP Halikov R H 2019