Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Безпе́ка гірни́ча (англ. Safety in the mining industry) — стан умов праці на об'єктах гірничої промисловості, що виключає вплив небезпечних і шкідливих факторів на працюючих. Робота по видобутку корисних копалин, особливо підземним способом, завжди пов'язана з небезпечними і шкідливими факторами. Агресивна запиленість, шум, вібрація, небезпечні дії робочих органів машин і транспортних засобів, застосування вибухових матеріалів і проведення вибухових робіт, а у вугільних шахтах, крім того, можливі обвали гірського масиву, вибухово-небезпечні рудниковий газ і вугільний пил, агресивна шахтна вода і волога, підвищена температура гірських порід та повітря в підземних вибоях і виробках, все це зумовлює велику ймовірність травматизму, негативний вплив на стан здоров'я і захворювання людей і потребує прийняття комплексу заходів по нейтралізації небезпечних і .
В Україні безпека праці в гірничій промисловості забезпечується шляхом виконання комплексу заходів щодо запобіганню травматизму, захворювань і аварій. Метою безпеки праці в гірничій промисловості є охорона праці, збереження здоров'я, працездатності і життя працюючих. Об'єктами безпеки гірничих робіт є умови праці і , а суб'єктами — персонал гірничих підприємств з підземним та відкритим способом видобутку і переробки корисних копалин: вугілля, металевих і неметалевих руд, солі, будівельних матеріалів і таке інше.
Охорона праці
У гірничодобувній промисловості діють «Правила безпеки у вугільних шахтах», , «Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом», «Правила безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення», «Санітарні правила при устаткуванні й утриманні підприємств вугільної промисловості», «Правила безпеки в нафтогазодобувній промисловості України», «Правила безпеки при геологорозвідувальних роботах», «Правила охорони праці під час дроблення і сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів», «Правила пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України». З вимогами Правил безпеки зв'язані правила технічної експлуатації, що розроблені стосовно вугільних шахт. Доповнюють правила безпеки будівельні норми і правила (наприклад, щодо проходки підземних гірничих виробок, протипожежного захисту будівель і споруд на пром. площадці). Сполучено з Правилами безпеки діють системи державних і галузевих стандартів праці, а також інших державних нормативів з охорони праці.
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та , що використовуються працівниками, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник гірничого підприємства зобов'язаний створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно вимог нормативних актів, гарантованих законодавством про охорону праці, створити і забезпечити функціонування системи управління охороною праці на підприємстві. Власник зобов'язаний також забезпечити працівників необхідними засобами виробництва, спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці.
Адміністрація підприємств і організацій зобов'язана забезпечити безпечні умови праці відповідно діючих правил, норм і інструкцій, які повинні додержуватись посадовими особами (керівниками, інженерно-технічними робітниками і майстрами діючих підприємств, підприємств, що будуються, і об'єктів), а також робітниками проектних і конструкторських інститутів і організацій. Працівники зобов'язані: виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватись засобами колективного та індивідуального захисту; додержуватись зобов'язань щодо охорони праці та правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства; проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди; особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, яка створює загрозу життю працівника чи здоров'ю людей, які його оточують. Працівники в установлені строки повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з подання першої медичної допомоги потерпілим у наслідок нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.
Власник підприємства згідно з законодавством зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому в разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я при виконанні трудових обов'язків, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї померлого) одноразову допомогу. Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санітарно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, догляд за ними та інші види медичної та санітарної допомоги. Відповідно до встановленого порядку надає інвалідам праці, включаючи непрацюючих, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості — за рахунок підприємства.
Реалізація таких заходів і вимог, встановлених законами та нормативними актами, дозволяє забезпечити охорону праці і безпеку гірничих робіт в Україні на рівні розвинутих країн заходу. На сьогоднішній час, що характеризується як перехідний період від командно-адміністративної економіки, що діяла за часів Радянського Союзу, до ринкової економіки, стан з безпекою праці у гірничодобувній промисловості можна охарактеризувати як не відповідаючий вимогам. На шахтах, особливо вугільних високий рівень смертельного і загального травматизму. Все ще мають місце вибухи метану та вугільного пилу, рудникові пожежі та викиди вугілля, газу, породи. Високий рівень легеневих та інших професійних захворювань від запилення повітря, вібрації, шуму, високої температури та вологи на робочих місцях в гірничих виробках.
Тому держава запроваджує додаткові заходи з безпеки та охорони праці на гірничих підприємствах. Вказані заходи знайшли відображення у національній «Програмі поліпшення стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища», що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1320, та «Програмі підвищення безпеки праці на вугільних підприємствах», що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 6 липня 2002 р. № 939.
Дослідження у галузі гірничої безпеки
Програмами передбачені приоритетні науково-технічні дослідження з охорони праці, розробка і запровадження науково-обґрунтованої державної системи наглядної, навчально-методич-ної і контрольної діяльності у сфері охорони праці, організаційні і технічні заходи з основних напрямків забезпечення поліпшення умов праці. Завдяки запровадженим заходам та зусиллям всіх працівників органів Держохоронпраці і виробничих підприємств повільно відбуваються позитивні зміни в проблемі охорони і безпеки праці. На вугільних шахтах в останній час відмічається зниження смертельного і загального травматизму, у 2003 р. не відбулось жодного вибуху метану і пилу, зменшилась загальна кількість пожеж в шахтах. Виникли умови подальшого поліпшення охорони праці і безпеки робіт у вугільній промисловості при послідовній забезпеченості державного фінансування для реалізації таких умов.
Історія становлення гірничої безпеки
Історія становлення гірничої безпеки в Україні розпочалась на початку XX століття, коли на шахтах Донецького вугільного басейну було створено першу гірничо-рятувальну станцію з дослідницькою лабораторією. Ця станція започаткувала проведення дослідження небезпечних факторів і умов праці у шахтах та пізніше створення спеціального науково дослідного закладу, який у радянський час у 1927 році був пойменований у Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості (МакНДІ). Нині МакНДІ є головною науково-дослідною організацією з безпеки праці в системі Мінпаливенерго. Зусиллями МакНДІ у співпраці з іншими науковими закладами були проведені різносторонні дослідження та розробка основних заходів щодо безпеки гірничих робіт, створені Правила безпеки у вугільних шахтах, інструкції по деталізації заходів безпеки та інші нормативи з охорони і безпеки праці. Інститут і зараз має достатній науковий потенціал для виконання досліджень і робіт, пов'язаних з обґрунтуванням та розробкою заходів та засобів поліпшення охорони праці і безпеки робіт як по об'єктах вугільної, так і інших галузей промисловості стосовно сучасним державним замовлення і вимогам часу.
На базі внаслідок ряду трансформацій у радянські часи була створена спеціальна гірничорятувальна служба, яка в системі Мінпаливенерго України має статус державної воєнізованої гірничорятувальної служби (ДВГРС) з широким колом обов'язків по ліквідації аварій, спасінню людей, наданню медичної допомоги постраждалим і інших. У 1968 р. створений науково-дослідний інститут гірничорятівної справи. НДІГС і нині проводить роботу по запобіганню і ліквідації пожеж в шахтах і створенню протипожежних засобів. У 1993 р. створено спеціальний науково-дослідний заклад — інститут охорони праці, що діє в системі Держнаглядохоронпраці і виконує координацію досліджень по проблемам охорони праці для всіх галузей і об'єктів, в тому числі і у гірничій промисловості.
Регулювання б. п
Головним органом державного управління проблемами охорони і безпеки праці в Україні є Держнаглядохоронпраці України. При Мінпаливенерго і інших міністерствах створені управління охорони праці. На кожному вугільному підприємстві створюються служби охорони праці і у їх структурі діє спеціальний технологічно-наглядовий підрозділ вентиляції і техніки безпеки.
Підвищені вимоги щодо гірничої безпеки і охорони праці, складний комплекс заходів і засобів безпеки, створення умов для функціонування органів управління і служб охорони праці, а також для проведення науково-дослідних робіт потребують значних коштів і підсилення підтримки всіх цих заходів з боку держави. Виходячи з того, що сучасна Україна не може розвиватись без власної гірничодобувної промисловості, а також з того, що безпека праці є одним із головних пріоритетів держави, реалізація розглянутих заходів необхідна, вона забезпечить достатній стан гірничої безпеки в Україні на рівні передових країн.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — .
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (січень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bezpe ka girni cha angl Safety in the mining industry stan umov praci na ob yektah girnichoyi promislovosti sho viklyuchaye vpliv nebezpechnih i shkidlivih faktoriv na pracyuyuchih Robota po vidobutku korisnih kopalin osoblivo pidzemnim sposobom zavzhdi pov yazana z nebezpechnimi i shkidlivimi faktorami Agresivna zapilenist shum vibraciya nebezpechni diyi robochih organiv mashin i transportnih zasobiv zastosuvannya vibuhovih materialiv i provedennya vibuhovih robit a u vugilnih shahtah krim togo mozhlivi obvali girskogo masivu vibuhovo nebezpechni rudnikovij gaz i vugilnij pil agresivna shahtna voda i vologa pidvishena temperatura girskih porid ta povitrya v pidzemnih viboyah i virobkah vse ce zumovlyuye veliku jmovirnist travmatizmu negativnij vpliv na stan zdorov ya i zahvoryuvannya lyudej i potrebuye prijnyattya kompleksu zahodiv po nejtralizaciyi nebezpechnih i V Ukrayini bezpeka praci v girnichij promislovosti zabezpechuyetsya shlyahom vikonannya kompleksu zahodiv shodo zapobigannyu travmatizmu zahvoryuvan i avarij Metoyu bezpeki praci v girnichij promislovosti ye ohorona praci zberezhennya zdorov ya pracezdatnosti i zhittya pracyuyuchih Ob yektami bezpeki girnichih robit ye umovi praci i a sub yektami personal girnichih pidpriyemstv z pidzemnim ta vidkritim sposobom vidobutku i pererobki korisnih kopalin vugillya metalevih i nemetalevih rud soli budivelnih materialiv i take inshe Ohorona praciU girnichodobuvnij promislovosti diyut Pravila bezpeki u vugilnih shahtah Pravila ohoroni praci pid chas rozrobki rodovish korisnih kopalin vidkritim sposobom Pravila bezpeki pid chas povodzhennya z vibuhovimi materialami promislovogo priznachennya Sanitarni pravila pri ustatkuvanni j utrimanni pidpriyemstv vugilnoyi promislovosti Pravila bezpeki v naftogazodobuvnij promislovosti Ukrayini Pravila bezpeki pri geologorozviduvalnih robotah Pravila ohoroni praci pid chas droblennya i sortuvannya zbagachennya korisnih kopalin i ogrudkuvannya rud ta koncentrativ Pravila pozhezhnoyi bezpeki dlya pidpriyemstv vugilnoyi promislovosti Ukrayini Z vimogami Pravil bezpeki zv yazani pravila tehnichnoyi ekspluataciyi sho rozrobleni stosovno vugilnih shaht Dopovnyuyut pravila bezpeki budivelni normi i pravila napriklad shodo prohodki pidzemnih girnichih virobok protipozhezhnogo zahistu budivel i sporud na prom ploshadci Spolucheno z Pravilami bezpeki diyut sistemi derzhavnih i galuzevih standartiv praci a takozh inshih derzhavnih normativiv z ohoroni praci Vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro ohoronu praci umovi praci na robochomu misci bezpeka tehnologichnih procesiv mashin mehanizmiv ustatkuvannya ta inshih zasobiv virobnictva stan zasobiv kolektivnogo ta sho vikoristovuyutsya pracivnikami a takozh sanitarno pobutovi umovi povinni vidpovidati vimogam normativnih aktiv pro ohoronu praci Vlasnik girnichogo pidpriyemstva zobov yazanij stvoriti v kozhnomu strukturnomu pidrozdili i na robochomu misci umovi praci vidpovidno vimog normativnih aktiv garantovanih zakonodavstvom pro ohoronu praci stvoriti i zabezpechiti funkcionuvannya sistemi upravlinnya ohoronoyu praci na pidpriyemstvi Vlasnik zobov yazanij takozh zabezpechiti pracivnikiv neobhidnimi zasobami virobnictva specodyagom inshimi zasobami individualnogo zahistu na robotah zi shkidlivimi i nebezpechnimi umovami praci Administraciya pidpriyemstv i organizacij zobov yazana zabezpechiti bezpechni umovi praci vidpovidno diyuchih pravil norm i instrukcij yaki povinni doderzhuvatis posadovimi osobami kerivnikami inzhenerno tehnichnimi robitnikami i majstrami diyuchih pidpriyemstv pidpriyemstv sho buduyutsya i ob yektiv a takozh robitnikami proektnih i konstruktorskih institutiv i organizacij Pracivniki zobov yazani vikonuvati vimogi normativnih aktiv pro ohoronu praci pravila povodzhennya z mashinami mehanizmami ustatkuvannyam ta inshimi zasobami virobnictva koristuvatis zasobami kolektivnogo ta individualnogo zahistu doderzhuvatis zobov yazan shodo ohoroni praci ta pravil vnutrishnogo trudovogo rozporyadku pidpriyemstva prohoditi u vstanovlenomu poryadku poperedni ta periodichni medichni oglyadi osobisto vzhivati posilnih zahodiv shodo usunennya bud yakoyi virobnichoyi situaciyi yaka stvoryuye zagrozu zhittyu pracivnika chi zdorov yu lyudej yaki jogo otochuyut Pracivniki v ustanovleni stroki povinni prohoditi za rahunok robotodavcya instruktazh navchannya z pitan ohoroni praci z podannya pershoyi medichnoyi dopomogi poterpilim u naslidok neshasnih vipadkiv i pravil povedinki u razi viniknennya avariyi Vlasnik pidpriyemstva zgidno z zakonodavstvom zobov yazanij vidshkoduvati pracivnikovi shkodu zapodiyanu jomu v razi kalictva abo inshogo ushkodzhennya zdorov ya pri vikonanni trudovih obov yazkiv a takozh splatiti poterpilomu chlenam sim yi pomerlogo odnorazovu dopomogu Vlasnik vidshkodovuye poterpilomu vitrati na likuvannya v tomu chisli sanitarno kurortne protezuvannya pridbannya transportnih zasobiv doglyad za nimi ta inshi vidi medichnoyi ta sanitarnoyi dopomogi Vidpovidno do vstanovlenogo poryadku nadaye invalidam praci vklyuchayuchi nepracyuyuchih dopomogu u virishenni socialno pobutovih pitan za yih rahunok a pri mozhlivosti za rahunok pidpriyemstva Realizaciya takih zahodiv i vimog vstanovlenih zakonami ta normativnimi aktami dozvolyaye zabezpechiti ohoronu praci i bezpeku girnichih robit v Ukrayini na rivni rozvinutih krayin zahodu Na sogodnishnij chas sho harakterizuyetsya yak perehidnij period vid komandno administrativnoyi ekonomiki sho diyala za chasiv Radyanskogo Soyuzu do rinkovoyi ekonomiki stan z bezpekoyu praci u girnichodobuvnij promislovosti mozhna oharakterizuvati yak ne vidpovidayuchij vimogam Na shahtah osoblivo vugilnih visokij riven smertelnogo i zagalnogo travmatizmu Vse she mayut misce vibuhi metanu ta vugilnogo pilu rudnikovi pozhezhi ta vikidi vugillya gazu porodi Visokij riven legenevih ta inshih profesijnih zahvoryuvan vid zapilennya povitrya vibraciyi shumu visokoyi temperaturi ta vologi na robochih miscyah v girnichih virobkah Tomu derzhava zaprovadzhuye dodatkovi zahodi z bezpeki ta ohoroni praci na girnichih pidpriyemstvah Vkazani zahodi znajshli vidobrazhennya u nacionalnij Programi polipshennya stanu bezpeki gigiyeni praci i virobnichogo seredovisha sho zatverdzhena Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 10 zhovtnya 2001 r 1320 ta Programi pidvishennya bezpeki praci na vugilnih pidpriyemstvah sho zatverdzhena Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 6 lipnya 2002 r 939 Doslidzhennya u galuzi girnichoyi bezpekiProgramami peredbacheni prioritetni naukovo tehnichni doslidzhennya z ohoroni praci rozrobka i zaprovadzhennya naukovo obgruntovanoyi derzhavnoyi sistemi naglyadnoyi navchalno metodich noyi i kontrolnoyi diyalnosti u sferi ohoroni praci organizacijni i tehnichni zahodi z osnovnih napryamkiv zabezpechennya polipshennya umov praci Zavdyaki zaprovadzhenim zahodam ta zusillyam vsih pracivnikiv organiv Derzhohoronpraci i virobnichih pidpriyemstv povilno vidbuvayutsya pozitivni zmini v problemi ohoroni i bezpeki praci Na vugilnih shahtah v ostannij chas vidmichayetsya znizhennya smertelnogo i zagalnogo travmatizmu u 2003 r ne vidbulos zhodnogo vibuhu metanu i pilu zmenshilas zagalna kilkist pozhezh v shahtah Vinikli umovi podalshogo polipshennya ohoroni praci i bezpeki robit u vugilnij promislovosti pri poslidovnij zabezpechenosti derzhavnogo finansuvannya dlya realizaciyi takih umov Istoriya stanovlennya girnichoyi bezpekiIstoriya stanovlennya girnichoyi bezpeki v Ukrayini rozpochalas na pochatku XX stolittya koli na shahtah Doneckogo vugilnogo basejnu bulo stvoreno pershu girnicho ryatuvalnu stanciyu z doslidnickoyu laboratoriyeyu Cya stanciya zapochatkuvala provedennya doslidzhennya nebezpechnih faktoriv i umov praci u shahtah ta piznishe stvorennya specialnogo naukovo doslidnogo zakladu yakij u radyanskij chas u 1927 roci buv pojmenovanij u Derzhavnij Makiyivskij naukovo doslidnij institut z bezpeki robit u girnichij promislovosti MakNDI Nini MakNDI ye golovnoyu naukovo doslidnoyu organizaciyeyu z bezpeki praci v sistemi Minpalivenergo Zusillyami MakNDI u spivpraci z inshimi naukovimi zakladami buli provedeni riznostoronni doslidzhennya ta rozrobka osnovnih zahodiv shodo bezpeki girnichih robit stvoreni Pravila bezpeki u vugilnih shahtah instrukciyi po detalizaciyi zahodiv bezpeki ta inshi normativi z ohoroni i bezpeki praci Institut i zaraz maye dostatnij naukovij potencial dlya vikonannya doslidzhen i robit pov yazanih z obgruntuvannyam ta rozrobkoyu zahodiv ta zasobiv polipshennya ohoroni praci i bezpeki robit yak po ob yektah vugilnoyi tak i inshih galuzej promislovosti stosovno suchasnim derzhavnim zamovlennya i vimogam chasu Girnichoryatuvalna sluzhbaNa bazi vnaslidok ryadu transformacij u radyanski chasi bula stvorena specialna girnichoryatuvalna sluzhba yaka v sistemi Minpalivenergo Ukrayini maye status derzhavnoyi voyenizovanoyi girnichoryatuvalnoyi sluzhbi DVGRS z shirokim kolom obov yazkiv po likvidaciyi avarij spasinnyu lyudej nadannyu medichnoyi dopomogi postrazhdalim i inshih U 1968 r stvorenij naukovo doslidnij institut girnichoryativnoyi spravi NDIGS i nini provodit robotu po zapobigannyu i likvidaciyi pozhezh v shahtah i stvorennyu protipozhezhnih zasobiv U 1993 r stvoreno specialnij naukovo doslidnij zaklad institut ohoroni praci sho diye v sistemi Derzhnaglyadohoronpraci i vikonuye koordinaciyu doslidzhen po problemam ohoroni praci dlya vsih galuzej i ob yektiv v tomu chisli i u girnichij promislovosti Regulyuvannya b pGolovnim organom derzhavnogo upravlinnya problemami ohoroni i bezpeki praci v Ukrayini ye Derzhnaglyadohoronpraci Ukrayini Pri Minpalivenergo i inshih ministerstvah stvoreni upravlinnya ohoroni praci Na kozhnomu vugilnomu pidpriyemstvi stvoryuyutsya sluzhbi ohoroni praci i u yih strukturi diye specialnij tehnologichno naglyadovij pidrozdil ventilyaciyi i tehniki bezpeki Pidvisheni vimogi shodo girnichoyi bezpeki i ohoroni praci skladnij kompleks zahodiv i zasobiv bezpeki stvorennya umov dlya funkcionuvannya organiv upravlinnya i sluzhb ohoroni praci a takozh dlya provedennya naukovo doslidnih robit potrebuyut znachnih koshtiv i pidsilennya pidtrimki vsih cih zahodiv z boku derzhavi Vihodyachi z togo sho suchasna Ukrayina ne mozhe rozvivatis bez vlasnoyi girnichodobuvnoyi promislovosti a takozh z togo sho bezpeka praci ye odnim iz golovnih prioritetiv derzhavi realizaciya rozglyanutih zahodiv neobhidna vona zabezpechit dostatnij stan girnichoyi bezpeki v Ukrayini na rivni peredovih krayin Div takozhOhorona i bezpeka praci v girnichij promislovosti Ukrayini Upravlinnya z bezpeki ta ohoroni praci u girnichij promislovostiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2004 T 1 A K 640 s ISBN 966 7804 14 3 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2015