Гіпернова — вибух масивної зорі (масою понад 20 мас Сонця) після колапсу її ядра.
Гіпернові зорі | |
Загальний опис
Колапс ядра відбувається після того, як у ньому виснажується паливо для підтримки термоядерних реакцій, іншими словами, це дуже велика наднова. З початку 1990-х років були помічені потужні спалахи зір з енергією понад 1045 джоулів, тобто перевищувала потужність спалаху звичайної наднової приблизно в 10 разів. До того ж багато з цих вибухів супроводжувалися довгими гамма-спалахами.
Нині термін вживається для опису вибухів зірок з масою від 100 до 150 і більше мас Сонця.
Гіпернові теоретично могли б створити серйозну загрозу Землі внаслідок потужного гамма-спалаху, але в наш час поблизу Сонячної системи немає зір, які могли б становити таку загрозу. За деякими даними, 440 мільйонів років тому мав місце вибух гіпернової зорі поблизу Землі, в результаті якого відбулося ордовицько-силурійське вимирання (зникло понад 60 % морських безхребетних). Імовірно, радіоактивний ізотоп нікелю56Ni потрапив на Землю внаслідок цього вибуху .
Термін колапсар спочатку означав продукт гравітаційного колапсу — чорну діру. В наш час[] це слово іноді відносять до певної моделі колапсу зорі, що швидко обертається.
Колапс зорі
Термін гіпернова придумав Стенфорд Е. Вуслі[]. Ядро масивної зорі при гравітаційному колапсі перетворюється в чорну діру, якщо зоря швидко оберталася, то навколо чорної діри може утворитися масивний акреційний диск. За рахунок нейтринного нагріву або під впливом можуть утворитися два потужні релятивістські струмені, що викидаються в напрямку полюсів обертання вмираючої зорі майже зі швидкістю світла. Ці релятивістські струмені можуть пояснити гамма-спалахи, які іноді спостерігаються при вибухах гіпернових. В останні роки великий обсяг даних спостережень гамма-спалахів значно поліпшив наше розуміння цих подій, і стало зрозуміло, що в чисельних моделях колапсу виходять вибухи, які відрізняються від вибухів звичайних наднових[].
Зорі, здатні вибухнути як гіпернова, зустрічаються дуже рідко, тому що зоря має бути масивною, швидко обертатися і (можливо) мати потужне магнітне поле. Тому, гіпернові повинні вибухати рідко. Передбачається, що в нашій Галактиці гіпернова вибухає в середньому один раз на 200 млн років[].
Колапсари в науковій фантастиці
- В оповіданні Ларрі Нівена «Особливості, що змушують мене нервувати» завдяки масивним «колапсарам» стала можливою подорож у часі.
- В оповіданні Джеррі Пурнеля «Він впав у чорну діру» через гравітаційний вплив «колапсара» космічний корабель випадково вийшов з гіперпростору.
- У романі Джо Холдемана «Назавжди війни» «колапсари» використовувалися для міжзоряних подорожей.
Див. також
Примітки
- Гіпернова як руйнівна подія у Всесвіті [ 21 листопада 2005 у Wayback Machine.](англ.)
- NASA — Ярче чем Сверхновая звезда — это Гиперновая звезда [ 1 квітня 2003 у Wayback Machine.](англ.)
- (англ.)
- A hypernova is the most destructive force in the universe [ 21 листопада 2005 у Wayback Machine.](англ.)
- Hypernova [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gipernova vibuh masivnoyi zori masoyu ponad 20 mas Soncya pislya kolapsu yiyi yadra Gipernovi zori Eta Kilya v suzir yi Kilya odin z najblizhchih kandidativ u majbutnyu gipernovuZagalnij opisKolaps yadra vidbuvayetsya pislya togo yak u nomu visnazhuyetsya palivo dlya pidtrimki termoyadernih reakcij inshimi slovami ce duzhe velika nadnova Z pochatku 1990 h rokiv buli pomicheni potuzhni spalahi zir z energiyeyu ponad 1045 dzhouliv tobto perevishuvala potuzhnist spalahu zvichajnoyi nadnovoyi priblizno v 10 raziv Do togo zh bagato z cih vibuhiv suprovodzhuvalisya dovgimi gamma spalahami Nini termin vzhivayetsya dlya opisu vibuhiv zirok z masoyu vid 100 do 150 i bilshe mas Soncya Gipernovi teoretichno mogli b stvoriti serjoznu zagrozu Zemli vnaslidok potuzhnogo gamma spalahu ale v nash chas poblizu Sonyachnoyi sistemi nemaye zir yaki mogli b stanoviti taku zagrozu Za deyakimi danimi 440 miljoniv rokiv tomu mav misce vibuh gipernovoyi zori poblizu Zemli v rezultati yakogo vidbulosya ordovicko silurijske vimirannya zniklo ponad 60 morskih bezhrebetnih Imovirno radioaktivnij izotop nikelyu56Ni potrapiv na Zemlyu vnaslidok cogo vibuhu Termin kolapsar spochatku oznachav produkt gravitacijnogo kolapsu chornu diru V nash chas koli ce slovo inodi vidnosyat do pevnoyi modeli kolapsu zori sho shvidko obertayetsya Kolaps zoriTermin gipernova pridumav Stenford E Vusli dzherelo Yadro masivnoyi zori pri gravitacijnomu kolapsi peretvoryuyetsya v chornu diru yaksho zorya shvidko obertalasya to navkolo chornoyi diri mozhe utvoritisya masivnij akrecijnij disk Za rahunok nejtrinnogo nagrivu abo pid vplivom mozhut utvoritisya dva potuzhni relyativistski strumeni sho vikidayutsya v napryamku polyusiv obertannya vmirayuchoyi zori majzhe zi shvidkistyu svitla Ci relyativistski strumeni mozhut poyasniti gamma spalahi yaki inodi sposterigayutsya pri vibuhah gipernovih V ostanni roki velikij obsyag danih sposterezhen gamma spalahiv znachno polipshiv nashe rozuminnya cih podij i stalo zrozumilo sho v chiselnih modelyah kolapsu vihodyat vibuhi yaki vidriznyayutsya vid vibuhiv zvichajnih nadnovih dzherelo Zori zdatni vibuhnuti yak gipernova zustrichayutsya duzhe ridko tomu sho zorya maye buti masivnoyu shvidko obertatisya i mozhlivo mati potuzhne magnitne pole Tomu gipernovi povinni vibuhati ridko Peredbachayetsya sho v nashij Galaktici gipernova vibuhaye v serednomu odin raz na 200 mln rokiv dzherelo Kolapsari v naukovij fantasticiV opovidanni Larri Nivena Osoblivosti sho zmushuyut mene nervuvati zavdyaki masivnim kolapsaram stala mozhlivoyu podorozh u chasi V opovidanni Dzherri Purnelya Vin vpav u chornu diru cherez gravitacijnij vpliv kolapsara kosmichnij korabel vipadkovo vijshov z giperprostoru U romani Dzho Holdemana Nazavzhdi vijni kolapsari vikoristovuvalisya dlya mizhzoryanih podorozhej Div takozhKvarkova zorya KolapsarPrimitkiGipernova yak rujnivna podiya u Vsesviti 21 listopada 2005 u Wayback Machine angl NASA Yarche chem Sverhnovaya zvezda eto Gipernovaya zvezda 1 kvitnya 2003 u Wayback Machine angl angl A hypernova is the most destructive force in the universe 21 listopada 2005 u Wayback Machine angl Hypernova 27 veresnya 2011 u Wayback Machine angl