Гінзбург Борис Наумович

Бори́с Нау́мович (Митрофанович) Гі́нзбург (* 21 червня 1933(19330621), Кривий Ріг — 1963, Київ) — український графік.

Гінзбург Борис Наумович
Народження	21 червня 1933(1933-06-21) Кривий Ріг
Смерть	23 жовтня 1963(1963-10-23) (30 років)
	Київ
Країна	СРСР
Навчання	Київський художній інститут
Діяльність	художник
Напрямок	літографія
Роки творчості	1957—1963
Вчитель	Касіян Василь Ілліч, Плещинський Іларіон Миколайович і Дерегус Михайло Гордійович
Гінзбург Борис Наумович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гінзбург.

Працював у галузі станкової і книжкової графіки, переважно в царині кольорової літографії.

Життєпис

1952 закінчив художню школу, в 1952—1958 роках навчався у Київському художньому інституті, вчителями були В. І. Касіян, І. М. Плещинський.

У виставках брав участь з 1957 року — перша представлена літографія «Дніпродзержинськ. Розливка сталі», справила вплив на Михайла Дерегуса.

Створив серії:

• автолітографія «Про людей праці» — 1957-58, дипломна робота, керівник О. Пащенко, там же експонувалися «Спогади про Чорне море», «Портрет дружини», «На будівництві Кременчуцької ГЕС. Самодіяльність»,
• «Люди семирічки» — 1960—1961,
• «Т. Г. Шевченко» — 1961—1962,
• ілюстрації до творів Лесі Українки — 1962,
• та ювілейного видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка — 1963,
• портрети В. Гюго та Г. Гейне.

Після серії «Люди семирічки» вирішує повернутися до творчої майстерні Академії мистецтв Михайла Дерегуса.

Малював і пейзажі: «Літо у селі», «Яблуня цвіте», «Корабель у морі», «Море… море».

Був одружений із Зоєю Давидівною Гінзбург.

Роботи

Сталевари. 1957

Будівництво ГЕС. 1959

В очікуванні приміського електропоїзда. 1960

Три кораблі. 1962

Джерела

• Прес-центр^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Безсмертний талант короткого життя [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Яскравий слід