Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дирижабль Гінденбург (нім. Hindenburg) було побудовано у 1936 році у Німеччині. Він став найбільшим у світі із коли-небудь побудованих пасажирських дирижаблів. Свою назву корабель отримав на честь президента Німеччини Пауля фон Гінденбурга. Мав бортовий номер LZ 129.
| Дирижабль LZ 129 «Гінденбурґ» | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Характеристики дирижабля | ||||
| Тип | жорсткий | |||
| Рік побудови | 1936 | |||
| Об'єм, м³ | 190 000 | |||
| Довжина, м | 245 | |||
| Макс. діаметр, м | 41,2 | |||
| Число та потужність двигунів, кВт | 4 | |||
| Корисне навантаження, кг | 100 000 | |||
| Макс. кількість пасажирів, осіб | 50 | |||
| Макс. швидкість, км/г | 135 | |||
Свій перший політ «Гінденбург» здійснив 4 березня 1936 року.
6 травня 1937 року над авіабазою ВМС у Лейкгерсті (Нью-Джерсі) «Гінденбург» загорівся і зазнав аварії, внаслідок якої загинуло 35 із 97 людей, що були на його борту, а також одна людина на землі.
Історія спорудження
«Я усе одно не можу повірити, що таке злетить» — слова одного із інженерів фабрики фон Цеппеліна у Фрідріхсгафені. 4 березня 1936 року з елінгу для збирання дирижаблів вивели найбільший повітряний корабель — цепелін LZ 129 «Гінденбург». Це було найбільше повітряне судно із усіх, які коли-небудь піднімалися над землею. 245 метрів завдовжки і 41 метр у поперечнику; 190 000 м³ газу у балонах. Оснащений чотирма дизельними двигунами «Даймлер» потужністю 1100 к. с., цепелін здатен підняти у повітря до 90 тонн корисного вантажу і пролетіти понад 15 тисяч кілометрів, розвиваючи швидкість до 150 км/год за попутного вітру. Для тих часів це були неймовірні показники.
1909 року в Німеччині було створено першу у світі пасажирську трансатлантичну авіакомпанію АТ «Німецьке повітроплавання». «Гінденбург» став флагманом цієї компанії. Дирижабль розпочав польоти із пасажирами ще в травні 1936 року. Без якихось проблем йому вдалося здійснити перельоти до США та до Ріо-де-Жанейро. Тоді ж «Гінденбург» виконав найшвидший переліт через Атлантику — за 43 години. До травня 1937 року цепелін здійснив 37 рейсів через Атлантичний океан, доставивши до пунктів призначення близько 3000 чоловік.
Подорож дирижаблем була досить комфортною. Кожному пасажирові відводилася окрема двомісна каюта із ліжком і окремою душовою кабіною. У корпусі цепеліна розташовувався ресторан із кухнею і салон із невеликим, спеціально виготовленим для дирижабля, полегшеним роялем. У куполі цепеліна було облаштовано прогулянкові балкони із великими панорамними вікнами, а в нижній частині корабля — оглядову кімнату. Обмежень було декілька. Перше із них — вага, тому замість ванн пропонувався душ, і все, що можливо, було виготовлено із алюмінію (навіть рояль, який важив усього 70 кг). Друге, і найважливіше обмеження — заборона куріння, яке на «Гінденбурзі», утім, як і на будь-якому іншому дирижаблі, буквально було загрозою для життя. Усі, хто перебував на борту, включно з пасажирами, перед посадкою були зобов'язані здавати сірники, запальнички та інші пристрої, здатні викликати іскру. Усі члени команди змушені були носити антистатичний верхній одяг і взуття на ізолювальній підошві.
Катастрофа «Гінденбурга»
Увечері 3 травня 1937 року «Гінденбург» відкривав новий літальний сезон компанії. Для цепеліна цей політ виявився останнім. 36 пасажирів, вартість квитків для яких становила приблизно вісімсот доларів, обслуговували 14 стюардів на двох палубах, 22 механіки та 25 льотчиків. У багажному відділенні було близько 900 кг валіз, саквояжів та іншого ручного багажу. На рубці зайняв своє місце капітан корабля — Макс Прусс. Ветеран Першої світової війни, досвідчений пілот, окрім керування кораблем, мав суворо стежити за тим, щоб політ залишався горизонтальним.
Вилетівши з Німеччини і подолавши Атлантику за 77 годин, 6 травня 1937 року «Гінденбург» з'явився над Мангеттеном. Бажаючи задовольнити пасажирів і продемонструвати американцям дирижабль, капітан корабля підвів цепелін практично впритул до оглядового майданчика Емпайр-Стейт-Білдінг, де на повітряне судно очікували репортери й глядачі.
Покружлявши над містом, дирижабль попрямував у напрямку бази Лейкгерст, де мав здійснити посадку. Однак над полем була потужна гроза і керівник бази, відомий пілот дирижабля, , не рекомендував капітанові Пруссу виконувати посадку. Цепелін пішов у напрямку Атлантік-Сіті і деякий час кружляв там, очікуючи дозволу на посадку. Нарешті о 19:00 «Гінденбургу» дозволили приземлитися. Проте дирижаблеві рекомендували не підходити до землі, а причалити до щогли.
О 19:11 дирижабль знизився до 180 метрів. О 19:19 дирижабль знизився до 60 метрів і підійшов до щогли. Із землі репортаж про прибуття дирижабля вів американський журналіст Герберт Моріссон.
Троси уже спущені, і їх тримають люди на полі. Задні мотори продовжують працювати і стримують корабель, щоб… Господи, він спалахнув! Це жахливо! Полум'я піднялось до неба на п'ятсот футів… Кошмар. Жахливий кошмар. Усе в вогні… поглянь, Скотті, не затуляй мене… Ой, Отче, це жахливо! Отче, відійди ж, не затуляй. Будь ласка! Усе горить, і уламки падають на причальну щоглу і на людей довкола… Це одна із найжахливіших катастроф у світі!
О 19:20 дирижабль урівноважили, після чого з його носа скинули причальні канати. Цієї ж миті у районі четвертого газового відсіку блиснув яскравий спалах. Через мить до неба зметнувся сліпучий стовп вогню. Він затьмарив слабке, приховане хмарами сонячне світло і небо від цього і від їдкого чорного диму стало о сьомій вечора чорним, як пізно вночі. Вогонь швидко поширився у напрямку носової частини, знищуючи найкрасивіше повітряне судно у світі і загрожуючи життю команди і пасажирів. Але завдяки величезним панорамним вікнам і малій висоті більшість пасажирів зуміли без серйозної небезпеки для життя повистрибувати на землю.
Капітан Прусс в умовах, що склалися, не розгубився і робив усе, аби збільшити шанси людей на порятунок. Завдяки майстерності капітана й екіпажу, дирижабль певний час вдавалося утримувати в повітрі, після чого «Гінденбург» відносно акуратно впав на землю поряд зі швартувальною щоглою.
Із 97 пасажирів і членів команди врятувались майже дві третини — 62 людини. За мить частину команди на чолі з капітаном притисло до землі палаючими уламками фюзеляжу. Сильно обпаленим, їм усе ж таки вдалося вибратися з-під уламків. У цій катастрофі загинув Ернст Леманн, голова компанії «Цепелін», що випустила дирижабль «Гінденбург». Капітан корабля Макс Прусс вижив, але його обличчя залишилося до кінця життя знівеченим до невпізнання.
Після катастрофи рештки дирижабля були перевезені до Німеччини. У 1938 році фірма «Цепелін» побудувала ще один дирижабль, практично цілкови́того близнюка «Гінденбурга». [en] було названо [en]. Але цьому дирижаблеві ніколи не судилося прийняти на борт пасажирів. Польоти на дирижаблях заповнених воднем заборонили.
Причина катастрофи
Розслідуванням аварії займалися уряди США і Німеччини. Обидві сторони погодилися, що катастрофа сталася через витік водню: дріт каркаса розірвався і міг пробити обшивку. За офіційною версією, утворилася вибухонебезпечна суміш цього газу з повітрям, ймовірно, підпалена електричним розрядом, пов'язаним з грозовими погодними умовами. Проте ніхто з членів екіпажу, що вижили, не чув перед аварією запаху часнику. Цей запах мав би відчуватися при витіканні водню завдяки спеціальній добавці, що вводилася до складу газу для ідентифікації. Довгі роки цей факт породжував чутки про начебто зумисний підпал дирижабля американцями. На це натякав навіть міністр авіації Третього Рейху Герман Герінг. Так званий синдром «Гінденбурга» надовго підірвав репутацію водню, який пізніше намагалися використовувати як доступний і екологічно чистий вид палива. Сама катастрофа завдала смертельного удару всьому дирижаблебудуванню.
Через 60 років після катастрофи її причини розглянув доктор з НАСА. Він керував водневою програмою у Космічному центрі ім. Дж. Ф. Кенеді на мисі Канаверал і вважав, що офіційна версія загибелі дирижабля залишила багато запитань.
Кінозйомка трагедії ясно показувала, що дирижабль доволі повільно горів, спочатку зберігаючи горизонтальне положення. Лише через 34 секунди він впав на землю. Це не було схоже на вибух водню. Бейн як експерт знав, що такий вибух знищив би дирижабль миттєво, убивши всіх пасажирів і техперсонал на землі.
Майже всі очевидці говорять про дуже яскраве полум'я; багато хто порівнює його з феєрверком. Проте водень, що горить, при денному світлі практично непомітний. Бейн супроводжував на мисі Канаверал велику кількість запусків «шатлів»: полум'я було видно лише спочатку, коли прогоряє тверде паливо. А потім, коли спалахує водень, помітним є лише коливання повітря, як це видно під час спеки над асфальтними дорогами.
Нарешті, водень в 14 разів легший за повітря. Значить полум'я від нього підіймалося б високо над дирижаблем. Проте на плівці добре видно, як вогонь повзе вниз його корпусом, нагадуючи пивну піну, що виливається з кухля. Бейн розпочав власне розслідування. Він дістав фрагменти «Гінденбурга», включаючи уцілілі фрагменти його обшивки; опитав очевидців, що врятувалися, уважно переглянув численні кадри кінохроніки, відвідав місце катастрофи в Лейкгерсті, добре попрацював в архівах Музею Цепеліна у Фрідріхсгафені, що на півдні Німеччини. Зрештою Бейн склав остаточну версію трагічної події, а пізніше перевірив її за допомогою фізичних і хімічних експериментів.
Проаналізувавши хімічний склад матеріалу, з якого була зроблена обшивка дирижабля, Бейн з'ясував, що тканина щільно вкрита (з окисом заліза), а поверх нього накладено ще п'ять шарів ацетату целюлози — для міцності і захисту каркаса від вогкості й корозії. Фахівець НАСА відразу зрозумів: цей хімічний сурогат майже ідентичний до ракетного палива. Обшивка дирижабля виготовлялася з найвогненебезпечних речовин!
Корпус «Гінденбурга» покрили (методом напилювання) алюмінієвим порошком. Це було нововведенням — більш ранній «Граф Цепелін» мав на собі інше покриття. Бейну як спеціалісту з палива було добре відомо, що алюміній в такій формі теж чудово горить. Він попросив лабораторію матеріалознавства НАСА в Космічному центрі ім. Кенеді провести досліди зі зразком обшивки на предмет поширення полум'я. Матеріал — навіть через 60 років — був займистим і миттєво спалахнув.
Другий тест показав, що обшивка не проводила електричного струму. На думку Бейна, це призвело до накопичення на ній статичного заряду, який міг спричинитися до спалаху, спрямовуючись в землю під час приземлення.
У третьому тесті до зразка підвели високу напругу, що мала імітувати грозові умови у вечір катастрофи. Матеріал легко загорівся і за секунди перетворився на попіл.
Підтвердження своєї версії Бейн знайшов у листі, що зберігався в Музеї Цепеліна. Його відправив 28 червня 1937 року інженер-електрик , що працював у компанії «Цепелін» незалежним дослідником. Він теж провів серію лабораторних тестів і дійшов висновку, що «справжньою причиною пожежі була вкрай легка займистість обшивального матеріалу під дією розрядів електростатичної природи».
Попри твердження викладені у листі, Гуго Еккенер, президент компанії «Цепелін», продовжував вбачати «винним» у катастрофі водень. Проте, вочевидь, фахівці фірми більше повірили маловпливовому Байерсдорфу і точно знали причину загибелі «Гінденбурга». У конструкцію аналогічного дирижабля «Граф Цепелін II» терміново внесли зміни. У фарбу додали вогнетривкі компоненти, а замість горючого алюмінієвого порошку використовували безпечний бронзовий. Ймовірно, що керівництво компанії «Цепелін» приховувало справжню причину катастрофи під тиском керівників Рейху, оскільки на кону стояла репутація інноваційної німецької технології, а значить і всього Третього рейху.
Інші версії
- «Гінденбург» було знищено вибухом міни із годинниковим механізмом. Цю міну встановив технік на дні балонету № 4. Вибух повинен був статися після причалювання, коли пасажири покинуть дирижабль. Але, оскільки «Гінденбург» виконав «зайве» коло, годинниковий механізм спрацював до їхньої висадки. Сам Шпель вистрибнув із палаючого дирижабля, але невдовзі помер у госпіталі від отриманих опіків. Цю версію висунула німецька сторона.
- Диверсія комуністів. Версію висунув Генріх Гіммлер, однак не підкріпив її доказами.
- Причина — вибух водню, яким, замість гелію, було наповнено «Гінденбург». Вважається, що Третій Рейх не міг дозволити собі стільки гелію у зв'язку із натягнутими передвоєнними стосунками з країнами Європи.
Новий прототип
У 1938 році в Німеччині був побудований новий великий дирижабль — копія «Гінденбурга», названа «Граф Цепелін II» (LZ 130). Але цей дирижабль ніколи не обходиться з пасажирами, так як використання водню для наповнення дирижаблів заборонено, а заміна його гелієм стає економічно невиправданою
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: LZ 129 «Гінденбург» |
- Г. Буш: Забезпечення радіо та пеленгаційних систем LZ 129 [ 22 травня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
- Фото інтер'єру [ 29 квітня 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
- Катастрофа «Гінденбурга» із широким переліком документів [ 1 травня 2007 у Wayback Machine.] (нім.)
- Вибух водню на «Гінденбурзі» [ 21 лютого 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gindenburg Dirizhabl Gindenburg nim Hindenburg bulo pobudovano u 1936 roci u Nimechchini Vin stav najbilshim u sviti iz koli nebud pobudovanih pasazhirskih dirizhabliv Svoyu nazvu korabel otrimav na chest prezidenta Nimechchini Paulya fon Gindenburga Mav bortovij nomer LZ 129 Dirizhabl LZ 129 Gindenburg Cepelin Gindenburg Harakteristiki dirizhablya Tip zhorstkij Rik pobudovi 1936 Ob yem m 190 000 Dovzhina m 245 Maks diametr m 41 2 Chislo ta potuzhnist dviguniv kVt 4 Korisne navantazhennya kg 100 000 Maks kilkist pasazhiriv osib 50 Maks shvidkist km g 135 Svij pershij polit Gindenburg zdijsniv 4 bereznya 1936 roku 6 travnya 1937 roku nad aviabazoyu VMS u Lejkgersti Nyu Dzhersi Gindenburg zagorivsya i zaznav avariyi vnaslidok yakoyi zaginulo 35 iz 97 lyudej sho buli na jogo bortu a takozh odna lyudina na zemli Istoriya sporudzhennya Ya use odno ne mozhu poviriti sho take zletit slova odnogo iz inzheneriv fabriki fon Ceppelina u Fridrihsgafeni 4 bereznya 1936 roku z elingu dlya zbirannya dirizhabliv viveli najbilshij povitryanij korabel cepelin LZ 129 Gindenburg Ce bulo najbilshe povitryane sudno iz usih yaki koli nebud pidnimalisya nad zemleyu 245 metriv zavdovzhki i 41 metr u poperechniku 190 000 m gazu u balonah Osnashenij chotirma dizelnimi dvigunami Dajmler potuzhnistyu 1100 k s cepelin zdaten pidnyati u povitrya do 90 tonn korisnogo vantazhu i proletiti ponad 15 tisyach kilometriv rozvivayuchi shvidkist do 150 km god za poputnogo vitru Dlya tih chasiv ce buli nejmovirni pokazniki 1909 roku v Nimechchini bulo stvoreno pershu u sviti pasazhirsku transatlantichnu aviakompaniyu AT Nimecke povitroplavannya Gindenburg stav flagmanom ciyeyi kompaniyi Dirizhabl rozpochav poloti iz pasazhirami she v travni 1936 roku Bez yakihos problem jomu vdalosya zdijsniti pereloti do SShA ta do Rio de Zhanejro Todi zh Gindenburg vikonav najshvidshij perelit cherez Atlantiku za 43 godini Do travnya 1937 roku cepelin zdijsniv 37 rejsiv cherez Atlantichnij okean dostavivshi do punktiv priznachennya blizko 3000 cholovik Podorozh dirizhablem bula dosit komfortnoyu Kozhnomu pasazhirovi vidvodilasya okrema dvomisna kayuta iz lizhkom i okremoyu dushovoyu kabinoyu U korpusi cepelina roztashovuvavsya restoran iz kuhneyu i salon iz nevelikim specialno vigotovlenim dlya dirizhablya polegshenim royalem U kupoli cepelina bulo oblashtovano progulyankovi balkoni iz velikimi panoramnimi viknami a v nizhnij chastini korablya oglyadovu kimnatu Obmezhen bulo dekilka Pershe iz nih vaga tomu zamist vann proponuvavsya dush i vse sho mozhlivo bulo vigotovleno iz alyuminiyu navit royal yakij vazhiv usogo 70 kg Druge i najvazhlivishe obmezhennya zaborona kurinnya yake na Gindenburzi utim yak i na bud yakomu inshomu dirizhabli bukvalno bulo zagrozoyu dlya zhittya Usi hto perebuvav na bortu vklyuchno z pasazhirami pered posadkoyu buli zobov yazani zdavati sirniki zapalnichki ta inshi pristroyi zdatni viklikati iskru Usi chleni komandi zmusheni buli nositi antistatichnij verhnij odyag i vzuttya na izolyuvalnij pidoshvi Katastrofa Gindenburga Katastrofa Gindenburga source source track track track track track Reportazh Gerberta Morrisona source source source source source source source track track track track track track track track Videozapis avariyi Uvecheri 3 travnya 1937 roku Gindenburg vidkrivav novij litalnij sezon kompaniyi Dlya cepelina cej polit viyavivsya ostannim 36 pasazhiriv vartist kvitkiv dlya yakih stanovila priblizno visimsot dolariv obslugovuvali 14 styuardiv na dvoh palubah 22 mehaniki ta 25 lotchikiv U bagazhnomu viddilenni bulo blizko 900 kg valiz sakvoyazhiv ta inshogo ruchnogo bagazhu Na rubci zajnyav svoye misce kapitan korablya Maks Pruss Veteran Pershoyi svitovoyi vijni dosvidchenij pilot okrim keruvannya korablem mav suvoro stezhiti za tim shob polit zalishavsya gorizontalnim Viletivshi z Nimechchini i podolavshi Atlantiku za 77 godin 6 travnya 1937 roku Gindenburg z yavivsya nad Mangettenom Bazhayuchi zadovolniti pasazhiriv i prodemonstruvati amerikancyam dirizhabl kapitan korablya pidviv cepelin praktichno vpritul do oglyadovogo majdanchika Empajr Stejt Bilding de na povitryane sudno ochikuvali reporteri j glyadachi Pokruzhlyavshi nad mistom dirizhabl popryamuvav u napryamku bazi Lejkgerst de mav zdijsniti posadku Odnak nad polem bula potuzhna groza i kerivnik bazi vidomij pilot dirizhablya ne rekomenduvav kapitanovi Prussu vikonuvati posadku Cepelin pishov u napryamku Atlantik Siti i deyakij chas kruzhlyav tam ochikuyuchi dozvolu na posadku Nareshti o 19 00 Gindenburgu dozvolili prizemlitisya Prote dirizhablevi rekomenduvali ne pidhoditi do zemli a prichaliti do shogli O 19 11 dirizhabl znizivsya do 180 metriv O 19 19 dirizhabl znizivsya do 60 metriv i pidijshov do shogli Iz zemli reportazh pro pributtya dirizhablya viv amerikanskij zhurnalist Gerbert Morisson Trosi uzhe spusheni i yih trimayut lyudi na poli Zadni motori prodovzhuyut pracyuvati i strimuyut korabel shob Gospodi vin spalahnuv Ce zhahlivo Polum ya pidnyalos do neba na p yatsot futiv Koshmar Zhahlivij koshmar Use v vogni poglyan Skotti ne zatulyaj mene Oj Otche ce zhahlivo Otche vidijdi zh ne zatulyaj Bud laska Use gorit i ulamki padayut na prichalnu shoglu i na lyudej dovkola Ce odna iz najzhahlivishih katastrof u sviti O 19 20 dirizhabl urivnovazhili pislya chogo z jogo nosa skinuli prichalni kanati Ciyeyi zh miti u rajoni chetvertogo gazovogo vidsiku blisnuv yaskravij spalah Cherez mit do neba zmetnuvsya slipuchij stovp vognyu Vin zatmariv slabke prihovane hmarami sonyachne svitlo i nebo vid cogo i vid yidkogo chornogo dimu stalo o somij vechora chornim yak pizno vnochi Vogon shvidko poshirivsya u napryamku nosovoyi chastini znishuyuchi najkrasivishe povitryane sudno u sviti i zagrozhuyuchi zhittyu komandi i pasazhiriv Ale zavdyaki velicheznim panoramnim viknam i malij visoti bilshist pasazhiriv zumili bez serjoznoyi nebezpeki dlya zhittya povistribuvati na zemlyu Kapitan Pruss v umovah sho sklalisya ne rozgubivsya i robiv use abi zbilshiti shansi lyudej na poryatunok Zavdyaki majsternosti kapitana j ekipazhu dirizhabl pevnij chas vdavalosya utrimuvati v povitri pislya chogo Gindenburg vidnosno akuratno vpav na zemlyu poryad zi shvartuvalnoyu shogloyu Iz 97 pasazhiriv i chleniv komandi vryatuvalis majzhe dvi tretini 62 lyudini Za mit chastinu komandi na choli z kapitanom pritislo do zemli palayuchimi ulamkami fyuzelyazhu Silno obpalenim yim use zh taki vdalosya vibratisya z pid ulamkiv U cij katastrofi zaginuv Ernst Lemann golova kompaniyi Cepelin sho vipustila dirizhabl Gindenburg Kapitan korablya Maks Pruss vizhiv ale jogo oblichchya zalishilosya do kincya zhittya znivechenim do nevpiznannya Pislya katastrofi reshtki dirizhablya buli perevezeni do Nimechchini U 1938 roci firma Cepelin pobuduvala she odin dirizhabl praktichno cilkovi togo bliznyuka Gindenburga en bulo nazvano en Ale comu dirizhablevi nikoli ne sudilosya prijnyati na bort pasazhiriv Poloti na dirizhablyah zapovnenih vodnem zaboronili Prichina katastrofiRozsliduvannyam avariyi zajmalisya uryadi SShA i Nimechchini Obidvi storoni pogodilisya sho katastrofa stalasya cherez vitik vodnyu drit karkasa rozirvavsya i mig probiti obshivku Za oficijnoyu versiyeyu utvorilasya vibuhonebezpechna sumish cogo gazu z povitryam jmovirno pidpalena elektrichnim rozryadom pov yazanim z grozovimi pogodnimi umovami Prote nihto z chleniv ekipazhu sho vizhili ne chuv pered avariyeyu zapahu chasniku Cej zapah mav bi vidchuvatisya pri vitikanni vodnyu zavdyaki specialnij dobavci sho vvodilasya do skladu gazu dlya identifikaciyi Dovgi roki cej fakt porodzhuvav chutki pro nachebto zumisnij pidpal dirizhablya amerikancyami Na ce natyakav navit ministr aviaciyi Tretogo Rejhu German Gering Tak zvanij sindrom Gindenburga nadovgo pidirvav reputaciyu vodnyu yakij piznishe namagalisya vikoristovuvati yak dostupnij i ekologichno chistij vid paliva Sama katastrofa zavdala smertelnogo udaru vsomu dirizhablebuduvannyu Cherez 60 rokiv pislya katastrofi yiyi prichini rozglyanuv doktor z NASA Vin keruvav vodnevoyu programoyu u Kosmichnomu centri im Dzh F Kenedi na misi Kanaveral i vvazhav sho oficijna versiya zagibeli dirizhablya zalishila bagato zapitan Kinozjomka tragediyi yasno pokazuvala sho dirizhabl dovoli povilno goriv spochatku zberigayuchi gorizontalne polozhennya Lishe cherez 34 sekundi vin vpav na zemlyu Ce ne bulo shozhe na vibuh vodnyu Bejn yak ekspert znav sho takij vibuh znishiv bi dirizhabl mittyevo ubivshi vsih pasazhiriv i tehpersonal na zemli Majzhe vsi ochevidci govoryat pro duzhe yaskrave polum ya bagato hto porivnyuye jogo z feyerverkom Prote voden sho gorit pri dennomu svitli praktichno nepomitnij Bejn suprovodzhuvav na misi Kanaveral veliku kilkist zapuskiv shatliv polum ya bulo vidno lishe spochatku koli progoryaye tverde palivo A potim koli spalahuye voden pomitnim ye lishe kolivannya povitrya yak ce vidno pid chas speki nad asfaltnimi dorogami Nareshti voden v 14 raziv legshij za povitrya Znachit polum ya vid nogo pidijmalosya b visoko nad dirizhablem Prote na plivci dobre vidno yak vogon povze vniz jogo korpusom nagaduyuchi pivnu pinu sho vilivayetsya z kuhlya Bejn rozpochav vlasne rozsliduvannya Vin distav fragmenti Gindenburga vklyuchayuchi ucilili fragmenti jogo obshivki opitav ochevidciv sho vryatuvalisya uvazhno pereglyanuv chislenni kadri kinohroniki vidvidav misce katastrofi v Lejkgersti dobre popracyuvav v arhivah Muzeyu Cepelina u Fridrihsgafeni sho na pivdni Nimechchini Zreshtoyu Bejn sklav ostatochnu versiyu tragichnoyi podiyi a piznishe pereviriv yiyi za dopomogoyu fizichnih i himichnih eksperimentiv Proanalizuvavshi himichnij sklad materialu z yakogo bula zroblena obshivka dirizhablya Bejn z yasuvav sho tkanina shilno vkrita z okisom zaliza a poverh nogo nakladeno she p yat shariv acetatu celyulozi dlya micnosti i zahistu karkasa vid vogkosti j koroziyi Fahivec NASA vidrazu zrozumiv cej himichnij surogat majzhe identichnij do raketnogo paliva Obshivka dirizhablya vigotovlyalasya z najvognenebezpechnih rechovin Korpus Gindenburga pokrili metodom napilyuvannya alyuminiyevim poroshkom Ce bulo novovvedennyam bilsh rannij Graf Cepelin mav na sobi inshe pokrittya Bejnu yak specialistu z paliva bulo dobre vidomo sho alyuminij v takij formi tezh chudovo gorit Vin poprosiv laboratoriyu materialoznavstva NASA v Kosmichnomu centri im Kenedi provesti doslidi zi zrazkom obshivki na predmet poshirennya polum ya Material navit cherez 60 rokiv buv zajmistim i mittyevo spalahnuv Drugij test pokazav sho obshivka ne provodila elektrichnogo strumu Na dumku Bejna ce prizvelo do nakopichennya na nij statichnogo zaryadu yakij mig sprichinitisya do spalahu spryamovuyuchis v zemlyu pid chas prizemlennya U tretomu testi do zrazka pidveli visoku naprugu sho mala imituvati grozovi umovi u vechir katastrofi Material legko zagorivsya i za sekundi peretvorivsya na popil Pidtverdzhennya svoyeyi versiyi Bejn znajshov u listi sho zberigavsya v Muzeyi Cepelina Jogo vidpraviv 28 chervnya 1937 roku inzhener elektrik sho pracyuvav u kompaniyi Cepelin nezalezhnim doslidnikom Vin tezh proviv seriyu laboratornih testiv i dijshov visnovku sho spravzhnoyu prichinoyu pozhezhi bula vkraj legka zajmistist obshivalnogo materialu pid diyeyu rozryadiv elektrostatichnoyi prirodi Popri tverdzhennya vikladeni u listi Gugo Ekkener prezident kompaniyi Cepelin prodovzhuvav vbachati vinnim u katastrofi voden Prote vochevid fahivci firmi bilshe povirili malovplivovomu Bajersdorfu i tochno znali prichinu zagibeli Gindenburga U konstrukciyu analogichnogo dirizhablya Graf Cepelin II terminovo vnesli zmini U farbu dodali vognetrivki komponenti a zamist goryuchogo alyuminiyevogo poroshku vikoristovuvali bezpechnij bronzovij Jmovirno sho kerivnictvo kompaniyi Cepelin prihovuvalo spravzhnyu prichinu katastrofi pid tiskom kerivnikiv Rejhu oskilki na konu stoyala reputaciya innovacijnoyi nimeckoyi tehnologiyi a znachit i vsogo Tretogo rejhu Inshi versiyi Gindenburg bulo znisheno vibuhom mini iz godinnikovim mehanizmom Cyu minu vstanoviv tehnik na dni balonetu 4 Vibuh povinen buv statisya pislya prichalyuvannya koli pasazhiri pokinut dirizhabl Ale oskilki Gindenburg vikonav zajve kolo godinnikovij mehanizm spracyuvav do yihnoyi visadki Sam Shpel vistribnuv iz palayuchogo dirizhablya ale nevdovzi pomer u gospitali vid otrimanih opikiv Cyu versiyu visunula nimecka storona Diversiya komunistiv Versiyu visunuv Genrih Gimmler odnak ne pidkripiv yiyi dokazami Prichina vibuh vodnyu yakim zamist geliyu bulo napovneno Gindenburg Vvazhayetsya sho Tretij Rejh ne mig dozvoliti sobi stilki geliyu u zv yazku iz natyagnutimi peredvoyennimi stosunkami z krayinami Yevropi Novij prototip U 1938 roci v Nimechchini buv pobudovanij novij velikij dirizhabl kopiya Gindenburga nazvana Graf Cepelin II LZ 130 Ale cej dirizhabl nikoli ne obhoditsya z pasazhirami tak yak vikoristannya vodnyu dlya napovnennya dirizhabliv zaboroneno a zamina jogo geliyem staye ekonomichno nevipravdanoyuDiv takozhLZ 127 Graf Cepelin Dirizhabl Cepelin tip dirizhabliv PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu LZ 129 Gindenburg G Bush Zabezpechennya radio ta pelengacijnih sistem LZ 129 22 travnya 2011 u Wayback Machine nim Foto inter yeru 29 kvitnya 2007 u Wayback Machine nim Katastrofa Gindenburga iz shirokim perelikom dokumentiv 1 travnya 2007 u Wayback Machine nim Vibuh vodnyu na Gindenburzi 21 lyutogo 2007 u Wayback Machine angl