Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гімнокаліціум (Gymnocalycium) | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Колекція гімнокаліціумів | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Gymnocalycium gibbosum (Haw.) ex , | ||||||||||||||||||||
| 81 вид (дивіться розділ «Класифікація») | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Гімнокалі́ціум (Gymnocalycium) — рід кактусових з кулеподібним, злегка сплощеним стеблом, з безліччю округлих горбків і часто з щільними, розчепіреними та розгалуженими колючками.
Етимологія
Гімнокаліціуми отримали свою назву завдяки абсолютно голим, без жодної волосини бутонам (у перекладі з грец. γυμνός — «гола» та грец. κάλυξ — трубка).
Зовнішній вигляд
Рід Гімнокаліціум включає близько 70 видів і багато різновидів: поряд з карликовими, стебла яких не перевищують 4 см у висоту, є крупні види, стебла яких досягають 50 см у висоту та маси понад 40 кг. Стебла, як правило, кулясті, забарвлення варіює від червоно-коричневих до фіолетових відтінків зеленого кольору.
Останніми десятиріччями виведено декілька декоративних безхлорофільних форм: молочно-рожеві, червоні, лилові, жовті. У більшості видів коріння мочкувате, у деяких — ріпоподібне. У більшості видів ребра розділені на горбки поперечними борозенками, які знаходяться під ареолами. Особливістю горбків є клиноподібний виступ, направлений до основи стебла. Колючки різноманітні за довжиною та забарвленням, ростуть або пучком в сторони, або павукоподібно притиснуті до стебла.
З віком кількість ребер і довжина колючок змінюються, що ускладнює визначення видів.
Більшість гімнокаліціумів цвіте переважно з 2 — 3-річного віку. Бутони з'являються з ареол, розташованих на верхівці рослини. Квіти білі, сіруваті, зеленуваті, жовті, рожеві, червоні, дзвіночко-воронкоподібні, 3 — 10 см у довжину та в діаметрі. Плоди сірувато-зелені, з червонуватим чи блакитним відтінком, овальної форми, до 2 см в діаметрі, та 4 см у довжину.
Місця зростання
Гімнокаліціуми — найтиповіші кактуси Південної Америки: ростуть поодиноко, групами або дернинами, зустрічаються на величезних просторах від холодної Патагонії до субтропіків на півдні Бразилії та на південному сході Болівії. У Болівії ростуть в посушливій області біля висохлих соляних озер. Тут, наприклад, можна знайти покритий вапняним налітом (Gymnocalycium anisitsii), відоміший під старою назвою гімнокаліціум блідосіруватий (Gymnocalycium griseopallidum). Найвідоміші райони зростання гімнокаліціумів знаходяться в Аргентині і Парагваї. Тут був знайдений один з найвідоміших, але важкий для культивування вид — гімнокаліціум Міхановича (Gymnocalycium mihanovichii). Гімнокаліціуми зустрічаються майже в усіх провінціях Уругваю, де вони ростуть разом з видами з родів нотокактус (Notocactus), (Wigginsia), фрайлея (Frailea).
Утримання та догляд
Гімнокаліціуми надають перевагу в зимовий період не дуже низькій температурі (мінімум + 10 °С), в іншому випадку вони можуть загинути. Сухого ґрунту цей вид не переносить, тому взимку його потрібно трохи поливати. Більшість гімнокаліціумів мешкає в зоні субтропіків Південної Америки, але досить високо в горах. Вони надають перевагу свіжому повітрю і не люблять дуже сильної спеки. Часто їх можна зустріти на ґрунтах, що утворилися в результаті вивітрювання гірських порід. важливо стежити за тим, що період зростання у гімнокаліціумів триває і восени, полив починають скорочувати поступово і закінчують в жовтні. Кактуси можна потроху поливати взимку, але так, щоб вода надходила в ґрунт знизу. Обережний полив рослин починають у березні. Гімнокаліціуми найкраще почувають себе на ґрунті, багатому гумусом та поживними речовинами. Оптимальна земляна суміш: 40 % листового прегною, 30 % дернового ґрунту, 30 % крупнозернистго піску цегляної та гравійної крошки. Активне зростання рослин починається влітку. Поливати їх в цей час слід регулярно. Якщо ці умови дотримані, — чекайте рясного цвітіння: одна квітка буде зміняти іншу. Найбільш примхливі, вкрай чутливі до умов культури гімнокаліціуми можна прищеплювати. Деякі з них, однак, можуть рости на власних коріннях при дуже уважному і ретельному догляді. Прищеплені мутанти гімнокаліціума Міхановича можна зустріти в продажу у вигляді невеликої червоної або помаранчевої кулі на зеленій підщепі. Оскільки мутант не містить хлорофілу, він не може живитися самостійно і цілком залежить від підщепи.
Класифікація
Вперше рід Gymnocalycium був описаний у 1844 р. ([de]), який і дав йому цю назву. З тих пір був запропоновано цілу низку різних систематик роду Gymnocalycium, що базуються головним чином на будові насіння. Згідно з останніми у роді виділяють шість підродів: Gymnocalycium, Macrosemineum, Microsemineum, Muscosemineum, Pirisemineum і Trichomosemineum, чотири з яких, у свою чергу, містять одинадцять секцій.
Едвард Андерсон (Edward F. Andersson) у своїй фундаментальній праці «THE CACTUS FAMILY» (2001) розділяє рід Gymnocalycium на 71 вид до яких долучаються ще 39 підвидів.
|
|
|
Охорона у природі
Див. також
Примітки
- Gymnocalycium в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- , , Гайдаржи М. М., Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : , 2003. — 110 с. — .
- С. М. Приходько. Кактуси. — Київ : Наукова думка, 1974. — 207., іл. с. (укр.)
- Список може містити назви, що не входять до числа прийнятих згідно систематики Едварда Андерсона
Джерела
- , , Гайдаржи М. М., Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : , 2003. — 110 с. — .
- . Кактусы. Пер. с англ. Л. Р. Ермаковой. — М.: Издательский Дом «Кладезь», 1998. — 144 с. с ил. (рос.)
- Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
- Кактусы в гостях и дома., — Феникс, 2007 г., — 472 с. — (рос.)
- . Все о кактусах. — Санкт-Петербург: ООО «СЗКЭО» Кристалл", 2004 — 208 с., ил. — (рос.)
- и др. Кактусы. (Издание 2-е). Алма-Ата, «Кайнар», 1974 г. (рос.)
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. . p. 347–363 (англ.)
- . Gymnocalycium: A Collector's Guide. A. A. BALKEMA / ROTTERDAM / BROOKFIELD / 1995, 1995. 332 pages. ISBN 905410192X; ISBN 9789054101925 [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Український сайт про кактуси та кактусистів [ 11 квітня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- Gymnocalycium на сайті «Au Cactus Francophone». Tout l'univers des plantes grasses et succulentes (фр.)
- SucculentCity: Gymnocalycium Page [ 19 вересня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- The genus Gymnocalycium: Genus & Species information [ 14 вересня 2013 у Wayback Machine.](англ.)
- (рос.)
- (рос.)
- Plantsystematics [ 29 червня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- Gymnocalycium на сайті «Desert-tropicals»(англ.)
- Gymnocalycium на сайті «The Plant List» (англ.)
- Cactus Home Page from Japan by Takashi Shimada [ 4 лютого 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- База даних по роду Gymnocalycium (рос.)
- «Gymnocalycium.org» (пол.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гімнокаліціум |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gimnokalicium Gymnocalycium Kolekciya gimnokaliciumiv Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Roslini Plantae Viddil Vishi roslini Streptophyta Nadklas Pokritonasinni Magnoliophyta Klas Evdikoti Poryadok Gvozdikocviti Caryophyllales Rodina Kaktusovi Cactaceae Pidrodina Cactoideae Triba Rid Gimnokalicium Gymnocalycium 1844 Tipovij vid Gymnocalycium gibbosum Haw ex Vidi 81 vid divitsya rozdil Klasifikaciya Posilannya Vikishovishe Gymnocalycium Vikividi Gymnocalycium EOL 13313754 IPNI 30001559 2 ITIS 907033 NCBI 153864 Gimnokali cium Gymnocalycium rid kaktusovih z kulepodibnim zlegka sploshenim steblom z bezlichchyu okruglih gorbkiv i chasto z shilnimi rozchepirenimi ta rozgaluzhenimi kolyuchkami EtimologiyaGimnokalicium Balda Gymnocalcium baldianium Gimnokaliciumi otrimali svoyu nazvu zavdyaki absolyutno golim bez zhodnoyi volosini butonam u perekladi z grec gymnos gola ta grec kaly3 trubka Zovnishnij viglyadKviti Gymnocalycium erinaceum Rid Gimnokalicium vklyuchaye blizko 70 vidiv i bagato riznovidiv poryad z karlikovimi stebla yakih ne perevishuyut 4 sm u visotu ye krupni vidi stebla yakih dosyagayut 50 sm u visotu ta masi ponad 40 kg Stebla yak pravilo kulyasti zabarvlennya variyuye vid chervono korichnevih do fioletovih vidtinkiv zelenogo koloru Ostannimi desyatirichchyami vivedeno dekilka dekorativnih bezhlorofilnih form molochno rozhevi chervoni lilovi zhovti U bilshosti vidiv korinnya mochkuvate u deyakih ripopodibne U bilshosti vidiv rebra rozdileni na gorbki poperechnimi borozenkami yaki znahodyatsya pid areolami Osoblivistyu gorbkiv ye klinopodibnij vistup napravlenij do osnovi stebla Kolyuchki riznomanitni za dovzhinoyu ta zabarvlennyam rostut abo puchkom v storoni abo pavukopodibno pritisnuti do stebla Z vikom kilkist reber i dovzhina kolyuchok zminyuyutsya sho uskladnyuye viznachennya vidiv Bilshist gimnokaliciumiv cvite perevazhno z 2 3 richnogo viku Butoni z yavlyayutsya z areol roztashovanih na verhivci roslini Kviti bili siruvati zelenuvati zhovti rozhevi chervoni dzvinochko voronkopodibni 3 10 sm u dovzhinu ta v diametri Plodi siruvato zeleni z chervonuvatim chi blakitnim vidtinkom ovalnoyi formi do 2 sm v diametri ta 4 sm u dovzhinu Miscya zrostannyaGimnokaliciumi najtipovishi kaktusi Pivdennoyi Ameriki rostut poodinoko grupami abo derninami zustrichayutsya na velicheznih prostorah vid holodnoyi Patagoniyi do subtropikiv na pivdni Braziliyi ta na pivdennomu shodi Boliviyi U Boliviyi rostut v posushlivij oblasti bilya visohlih solyanih ozer Tut napriklad mozhna znajti pokritij vapnyanim nalitom Gymnocalycium anisitsii vidomishij pid staroyu nazvoyu gimnokalicium blidosiruvatij Gymnocalycium griseopallidum Najvidomishi rajoni zrostannya gimnokaliciumiv znahodyatsya v Argentini i Paragvayi Tut buv znajdenij odin z najvidomishih ale vazhkij dlya kultivuvannya vid gimnokalicium Mihanovicha Gymnocalycium mihanovichii Gimnokaliciumi zustrichayutsya majzhe v usih provinciyah Urugvayu de voni rostut razom z vidami z rodiv notokaktus Notocactus Wigginsia frajleya Frailea Utrimannya ta doglyadGymnocalycium horstii Gimnokaliciumi nadayut perevagu v zimovij period ne duzhe nizkij temperaturi minimum 10 S v inshomu vipadku voni mozhut zaginuti Suhogo gruntu cej vid ne perenosit tomu vzimku jogo potribno trohi polivati Bilshist gimnokaliciumiv meshkaye v zoni subtropikiv Pivdennoyi Ameriki ale dosit visoko v gorah Voni nadayut perevagu svizhomu povitryu i ne lyublyat duzhe silnoyi speki Chasto yih mozhna zustriti na gruntah sho utvorilisya v rezultati vivitryuvannya girskih porid vazhlivo stezhiti za tim sho period zrostannya u gimnokaliciumiv trivaye i voseni poliv pochinayut skorochuvati postupovo i zakinchuyut v zhovtni Kaktusi mozhna potrohu polivati vzimku ale tak shob voda nadhodila v grunt znizu Oberezhnij poliv roslin pochinayut u berezni Gimnokaliciumi najkrashe pochuvayut sebe na grunti bagatomu gumusom ta pozhivnimi rechovinami Optimalna zemlyana sumish 40 listovogo pregnoyu 30 dernovogo gruntu 30 krupnozernistgo pisku ceglyanoyi ta gravijnoyi kroshki Aktivne zrostannya roslin pochinayetsya vlitku Polivati yih v cej chas slid regulyarno Yaksho ci umovi dotrimani chekajte ryasnogo cvitinnya odna kvitka bude zminyati inshu Najbilsh primhlivi vkraj chutlivi do umov kulturi gimnokaliciumi mozhna prisheplyuvati Deyaki z nih odnak mozhut rosti na vlasnih korinnyah pri duzhe uvazhnomu i retelnomu doglyadi Prishepleni mutanti gimnokaliciuma Mihanovicha mozhna zustriti v prodazhu u viglyadi nevelikoyi chervonoyi abo pomaranchevoyi kuli na zelenij pidshepi Oskilki mutant ne mistit hlorofilu vin ne mozhe zhivitisya samostijno i cilkom zalezhit vid pidshepi Bezhlorofilna forma gimnokaliciuma MihanovichaKlasifikaciyaVpershe rid Gymnocalycium buv opisanij u 1844 r de yakij i dav jomu cyu nazvu Z tih pir buv zaproponovano cilu nizku riznih sistematik rodu Gymnocalycium sho bazuyutsya golovnim chinom na budovi nasinnya Zgidno z ostannimi u rodi vidilyayut shist pidrodiv Gymnocalycium Macrosemineum Microsemineum Muscosemineum Pirisemineum i Trichomosemineum chotiri z yakih u svoyu chergu mistyat odinadcyat sekcij Edvard Anderson Edward F Andersson u svoyij fundamentalnij praci THE CACTUS FAMILY 2001 rozdilyaye rid Gymnocalycium na 71 vid do yakih doluchayutsya she 39 pidvidiv Vidi rodu Gymnocalycium za E Andersonom 2002 Gymnocalycium albiareolatum Gymnocalycium ambatoense Gymnocalycium amerhauseri Gymnocalycium andreae Gymnocalycium andreae subsp andreae Gymnocalycium andreae subsp carolinense Gymnocalycium andreae subsp matznetteri Gymnocalycium andreae subsp fechseri Gymnocalycium andreae subsp longispinum Gymnocalycium angelae Gymnocalycium anisitsii Gymnocalycium anisitsii subsp anisitsii Gymnocalycium anisitsii subsp multiproliferum Gymnocalycium baldianum Gymnocalycium bayrianum Gymnocalycium berchtii Gymnocalycium bodenbenderianum Gymnocalycium bodenbenderianum subsp bodenbenderianum Gymnocalycium bodenbenderianum subsp intertextum Gymnocalycium borthii Gymnocalycium bruchii Gymnocalycium buenekeri Gymnocalycium calochlorum Gymnocalycium capillaense Gymnocalycium carminanthum Gymnocalycium castellanosii Gymnocalycium catamarcense Gymnocalycium catamarcense subsp catamarcense Gymnocalycium catamarcense subsp acinacispinum Gymnocalycium catamarcense subsp schmidianum Gymnocalycium deeszianum Gymnocalycium denudatum Gymnocalycium erinaceum Gymnocalycium gibbosum Gymnocalycium gibbosum subsp gibbosum Gymnocalycium gibbosum subsp ferox Gymnocalycium horstii Gymnocalycium hossei Gymnocalycium hyptiacanthum subsp hyptiacanthum Gymnocalycium hyptiacanthum subsp paucicostatum Gymnocalycium hyptiacanthum subsp schroederianum Gymnocalycium marsoneri subsp marsoneri Gymnocalycium marsoneri subsp matoense Gymnocalycium mihanovichii Gymnocalycium monvillei subsp monvillei Gymnocalycium monvillei subsp achirasense Gymnocalycium monvillei subsp brachyanthum Gymnocalycium monvillei subsp horridispinum Gymnocalycium ochoterenae subsp ochoterenae Gymnocalycium ochoterenae subsp herbsthoferianum Gymnocalycium ochoterenae subsp vatteri Gymnocalycium pflanzii subsp pflanzii Gymnocalycium pflanzii subsp argentinense Gymnocalycium pflanzii subsp dorisiae Gymnocalycium riojense subsp riojense Gymnocalycium riojense subsp kozelskyanum Gymnocalycium riojense subsp paucispinum Gymnocalycium riojense subsp piltziorum Gymnocalycium saglionis Gymnocalycium saglionis subsp saglionis Gymnocalycium saglionis subsp tilcarense Gymnocalycium schickendantzii Gymnocalycium spegazzinii Gymnocalycium spegazzinii subsp spegazzinii Gymnocalycium spegazzinii subsp cardenasianum Gymnocalycium stellatum subsp stellatum Gymnocalycium stellatum subsp occultumOhorona u prirodiVidi rodu Gymnocalycium predstavleni v Chervonomu spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi Gymnocalycium albiareolatum status Vidi na mezhi zniknennya Gymnocalycium amerhauseri status Vidi pid zagrozoyu vimirannya Gymnocalycium andreae status Najmenshij rizik Gymnocalycium anisitsii status Najmenshij rizik Gymnocalycium baldianum status Najmenshij rizik Gymnocalycium bayrianum status Najmenshij rizik Gymnocalycium berchtii status Najmenshij rizik Gymnocalycium bodenbenderianum status Najmenshij rizik Gymnocalycium bruchii status Najmenshij rizik Gymnocalycium calochlorum status Najmenshij rizik Gymnocalycium capillaense status Najmenshij rizik Gymnocalycium castellanosii status Najmenshij rizik status Danih nedostatno Gymnocalycium denudatum status Vidi pid zagrozoyu vimirannya Gymnocalycium erinaceum status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik Gymnocalycium gibbosum status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik Gymnocalycium horstii status Vidi pid zagrozoyu vimirannya Gymnocalycium hossei status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Urazlivi vidi status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik Gymnocalycium mihanovichii status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Vidi na mezhi zniknennya status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Vidi pid zagrozoyu vimirannya status Urazlivi vidi status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Vidi na mezhi zniknennya status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik Gymnocalycium saglionis status Najmenshij rizik Gymnocalycium schickendantzii status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik Gymnocalycium spegazzinii status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Najmenshij rizik status Urazlivi vidi Div takozhSistematika kaktusovihPrimitkiGymnocalycium v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Gajdarzhi M M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 S M Prihodko Kaktusi Kiyiv Naukova dumka 1974 207 il s ukr Spisok mozhe mistiti nazvi sho ne vhodyat do chisla prijnyatih zgidno sistematiki Edvarda AndersonaDzherela Gajdarzhi M M Kaktusi ta inshi sukulentni roslini K 2003 110 s ISBN 966 7015 28 9 Kaktusy Per s angl L R Ermakovoj M Izdatelskij Dom Kladez 1998 144 s s il ISBN 5 85292 021 5 ros Kaktusy Spravochnik Kiev Naukova dumka 1986 g 286 s il ros Kaktusy v gostyah i doma Feniks 2007 g 472 s ISBN 978 966 651 431 1 ros Vse o kaktusah Sankt Peterburg OOO SZKEO Kristall 2004 208 s il ISBN 5 306 00348 6 ros i dr Kaktusy Izdanie 2 e Alma Ata Kajnar 1974 g ros Edward F Anderson The Cactus Family 776 r ISBN 0 881924989 p 347 363 angl Gymnocalycium A Collector s Guide A A BALKEMA ROTTERDAM BROOKFIELD 1995 1995 332 pages ISBN 905410192X ISBN 9789054101925 23 veresnya 2015 u Wayback Machine angl PosilannyaUkrayinskij sajt pro kaktusi ta kaktusistiv 11 kvitnya 2011 u Wayback Machine ros Gymnocalycium na sajti Au Cactus Francophone Tout l univers des plantes grasses et succulentes fr SucculentCity Gymnocalycium Page 19 veresnya 2009 u Wayback Machine angl The genus Gymnocalycium Genus amp Species information 14 veresnya 2013 u Wayback Machine angl ros ros Plantsystematics 29 chervnya 2014 u Wayback Machine angl Germplasm Resources Information Network GRIN Ministerstva silskogo gospodarstva SShA angl Gymnocalycium na sajti Desert tropicals angl Gymnocalycium na sajti The Plant List angl Cactus Home Page from Japan by Takashi Shimada 4 lyutogo 2015 u Wayback Machine angl Baza danih po rodu Gymnocalycium ros Gymnocalycium org pol Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gimnokalicium