Maamme (укр. Наш край), (швед. Vårt land) — національний гімн Фінляндії. У Конституції країни нічого не сказано про гімн, тому він має неофіційний статус.
Maamme | ||
---|---|---|
Країна | Фінляндія | |
Слова | Юган Людвіґ Рунеберґ, 1846 | |
Мелодія | Фредрік Паціус, 1948 | |
Музичний приклад | ||
| ||
| ||
Maamme у Вікісховищі |
Оригінальний твір написав Юган Людвіг Рунеберг ще 1846 року, проте вірш був опублікований тільки два роки пізніше, 1848 року. Цей вірш виступив прологом до циклу віршів . Був написаний шведською мовою. Музику до майбутнього гімну написав Фредрік Паціус, емігрант з Німеччини. Уперше пісня прозвучала в травні 1848 року у виконанні академічного хору шведською мовою. Сучасний переклад на фінську мову зроблено 1889 року, проте перші варіанти з'явилися ще 1867 року.
В оригінальному варіанті шведською мовою не йшлося про Фінляндію (за винятком 4-го та 10-го віршів, які дуже рідко співаються), а про невизначену північну країну. У фінському варіанті йдеться саме про Фінляндію.
Мелодія фінського гімну є також мелодією Естонського національного гімну.
Історія
Національний гімн Фінляндії на слова Югана Людвіга Рунеберга і музику Фредріка Паціуса вперше виконали 1848 року студенти, що відзначали День Флори (13 травня) на лузі садиби Кумтяхті в Гельсінкі.
Й. Л. Рунеберг, директор ліцею Борго в Порвоо, склав оригінальний текст шведською мовою під назвою Vårt land («Наш край»), за два роки до цього. Вірш опублікували восени 1846 роки як пролог до твору Рунеберга «Розповіді прапорщика стіл», зборам 35 героїчних балад про Російсько-шведській війні 1808-09 років. В результаті цієї війни Швеція поступилася Фінляндію Росії по Фридрихсгамскому мирному договору 1809 року.
Рунеберг хотів своєї епікою сприяти піднесенню фінського патріотичного духу. Кажуть, він черпав натхнення для «Нашого краю» від «Заклику» Міхая Верешмарті, угорського національного гімну, опублікованого в 1836 році. До пізнього 20 століття, політичний ідеалізм «Рассказов прапорщика стіл» і «Нашого краю» користувався великою популярністю серед фінів. Після публікації тексту гімну Рунеберга скоро піднесли в статус національного поета.
Рунеберг був консервативним і помірним націоналістом, вірним влада тримає. Головною турботою органів влади було запобігти виникненню радикальних ідей; революційний дух «Марсельєза» знаходив в цей час певну підтримку в Фінляндії. «Наш край» допоміг вгамувати патріотичну спрагу студентів, завдяки чому Фінляндія уникнула кровопролиття, що мав місце в інших частинах Європи.
Кілька композиторів пробували покласти піднесені вірші Рунеберга на музику ще до Фредріка Паціуса, композитора німецького походження, лектора музики в Гельсінському університеті, але його версія здобула широку популярність. Сам композитор керував університетським хором при повільному, величному першому виконанні, Анданте маестозо, яке зворушило публіку до сліз. Твір Паціуса запозичили пізніше для пісні «Вітчизна моя», національного гімну Естонії від 1918 до 1940 року і знову з 1990 року.
Історики охоче називають День Флори, 13 травня 1848 року, днем народження Фінляндії. Фредрік Сігнеус, голова студентської корпорації, виступив з головною промовою на урочистостях і уклав її тостом «Фінляндії». Студентська корпорація мала свій прапор, який зображав коронованого лавровим вінком лева в білому полі, зроблений спеціально для даного торжества; його можна вважати першим фінським прапором. На закінчення публіка, сотні людей, з радістю приєдналася до «Нашому краю». Тоді ж вперше була висунута ідея про самосвідомість фінської нації.
«Наш край» швидко отримав загальне визнання як вираз патріотичного почуття, особливо після того, як Пааво Каяндер опублікував свій витончений фінський переклад (Maamme) в кінці 19 століття.
Текст гімну
Maamme
: Oi maamme, Suomi, synnyinmaa,
- soi, sana kultainen!
- Ei laaksoa, ei kukkulaa,
- ei vettä, rantaa rakkaampaa: kuin kotimaa tää pohjoinen,
- maa kallis isien.
- Sun kukoistukses kuorestaan: kerrankin puhkeaa;
- viel' lempemme saa nousemaan: sun toivos, riemus loistossaan,
- ja kerran laulus, synnyinmaa: korkeemman kaiun saa.
Vårt land
- Vårt land, vårt land, vårt fosterland,
- ljud högt, o dyra ord!
- Ej lyfts en höjd mot himlens rand,
- ej sänks en dal, ej sköljs en strand,
- mer älskad än vår bygd i nord,
- än våra fäders jord!
- Din blomning, sluten än i knopp,
- Skall mogna ur sitt tvång;
- Se, ur vår kärlek skall gå opp: Ditt ljus, din glans, din fröjd, ditt hopp.
- Och högre klinga skall en gång: Vår fosterländska sång.
Vers 11
- Och här, och här,
- I detta land,
- vårt öga ser det här,
- vi kunna sträcka ut vår hand,
- Och visa glatt på sjö och strand,
- Och säga «se det landet där»: Vårt fosterland det är!
Див. також
Примітки
- . thisisFINLAND (амер.). 29 березня 2011. Архів оригіналу за 14 листопада 2016. Процитовано 12 серпня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maamme ukr Nash kraj shved Vart land nacionalnij gimn Finlyandiyi U Konstituciyi krayini nichogo ne skazano pro gimn tomu vin maye neoficijnij status Nash krajMaammeKrayina FinlyandiyaSlova Yugan Lyudvig Runeberg 1846Melodiya Fredrik Pacius 1948Muzichnij priklad Maamme u Vikishovishi Originalnij tvir napisav Yugan Lyudvig Runeberg she 1846 roku prote virsh buv opublikovanij tilki dva roki piznishe 1848 roku Cej virsh vistupiv prologom do ciklu virshiv Buv napisanij shvedskoyu movoyu Muziku do majbutnogo gimnu napisav Fredrik Pacius emigrant z Nimechchini Upershe pisnya prozvuchala v travni 1848 roku u vikonanni akademichnogo horu shvedskoyu movoyu Suchasnij pereklad na finsku movu zrobleno 1889 roku prote pershi varianti z yavilisya she 1867 roku V originalnomu varianti shvedskoyu movoyu ne jshlosya pro Finlyandiyu za vinyatkom 4 go ta 10 go virshiv yaki duzhe ridko spivayutsya a pro neviznachenu pivnichnu krayinu U finskomu varianti jdetsya same pro Finlyandiyu Melodiya finskogo gimnu ye takozh melodiyeyu Estonskogo nacionalnogo gimnu IstoriyaNacionalnij gimn Finlyandiyi na slova Yugana Lyudviga Runeberga i muziku Fredrika Paciusa vpershe vikonali 1848 roku studenti sho vidznachali Den Flori 13 travnya na luzi sadibi Kumtyahti v Gelsinki J L Runeberg direktor liceyu Borgo v Porvoo sklav originalnij tekst shvedskoyu movoyu pid nazvoyu Vart land Nash kraj za dva roki do cogo Virsh opublikuvali voseni 1846 roki yak prolog do tvoru Runeberga Rozpovidi praporshika stil zboram 35 geroyichnih balad pro Rosijsko shvedskij vijni 1808 09 rokiv V rezultati ciyeyi vijni Shveciya postupilasya Finlyandiyu Rosiyi po Fridrihsgamskomu mirnomu dogovoru 1809 roku Runeberg hotiv svoyeyi epikoyu spriyati pidnesennyu finskogo patriotichnogo duhu Kazhut vin cherpav nathnennya dlya Nashogo krayu vid Zakliku Mihaya Vereshmarti ugorskogo nacionalnogo gimnu opublikovanogo v 1836 roci Do piznogo 20 stolittya politichnij idealizm Rasskazov praporshika stil i Nashogo krayu koristuvavsya velikoyu populyarnistyu sered finiv Pislya publikaciyi tekstu gimnu Runeberga skoro pidnesli v status nacionalnogo poeta Runeberg buv konservativnim i pomirnim nacionalistom virnim vlada trimaye Golovnoyu turbotoyu organiv vladi bulo zapobigti viniknennyu radikalnih idej revolyucijnij duh Marselyeza znahodiv v cej chas pevnu pidtrimku v Finlyandiyi Nash kraj dopomig vgamuvati patriotichnu spragu studentiv zavdyaki chomu Finlyandiya uniknula krovoprolittya sho mav misce v inshih chastinah Yevropi Kilka kompozitoriv probuvali poklasti pidneseni virshi Runeberga na muziku she do Fredrika Paciusa kompozitora nimeckogo pohodzhennya lektora muziki v Gelsinskomu universiteti ale jogo versiya zdobula shiroku populyarnist Sam kompozitor keruvav universitetskim horom pri povilnomu velichnomu pershomu vikonanni Andante maestozo yake zvorushilo publiku do sliz Tvir Paciusa zapozichili piznishe dlya pisni Vitchizna moya nacionalnogo gimnu Estoniyi vid 1918 do 1940 roku i znovu z 1990 roku Istoriki ohoche nazivayut Den Flori 13 travnya 1848 roku dnem narodzhennya Finlyandiyi Fredrik Signeus golova studentskoyi korporaciyi vistupiv z golovnoyu promovoyu na urochistostyah i uklav yiyi tostom Finlyandiyi Studentska korporaciya mala svij prapor yakij zobrazhav koronovanogo lavrovim vinkom leva v bilomu poli zroblenij specialno dlya danogo torzhestva jogo mozhna vvazhati pershim finskim praporom Na zakinchennya publika sotni lyudej z radistyu priyednalasya do Nashomu krayu Todi zh vpershe bula visunuta ideya pro samosvidomist finskoyi naciyi Nash kraj shvidko otrimav zagalne viznannya yak viraz patriotichnogo pochuttya osoblivo pislya togo yak Paavo Kayander opublikuvav svij vitonchenij finskij pereklad Maamme v kinci 19 stolittya Tekst gimnuMaamme Monument prisvyachenij Maamme u Helsinki Oi maamme Suomi synnyinmaa soi sana kultainen Ei laaksoa ei kukkulaa ei vetta rantaa rakkaampaa kuin kotimaa taa pohjoinen maa kallis isien Sun kukoistukses kuorestaan kerrankin puhkeaa viel lempemme saa nousemaan sun toivos riemus loistossaan ja kerran laulus synnyinmaa korkeemman kaiun saa Vart land Vart land vart land vart fosterland ljud hogt o dyra ord Ej lyfts en hojd mot himlens rand ej sanks en dal ej skoljs en strand mer alskad an var bygd i nord an vara faders jord Din blomning sluten an i knopp Skall mogna ur sitt tvang Se ur var karlek skall ga opp Ditt ljus din glans din frojd ditt hopp Och hogre klinga skall en gang Var fosterlandska sang Vers 11 Och har och har I detta land vart oga ser det har vi kunna stracka ut var hand Och visa glatt pa sjo och strand Och saga se det landet dar Vart fosterland det ar Div takozhGerb Finlyandiyi Prapor Finlyandiyi Bjorneborgarnas marschPrimitki thisisFINLAND amer 29 bereznya 2011 Arhiv originalu za 14 listopada 2016 Procitovano 12 serpnya 2021