Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гíльдія (від нім. Gilde — корпорація) — в Західній Європі різні об'єднання — взаємодопомоги, релігійні, політичні; в XII — XV століттях корпорації купців (в Англії також ремісників).
Купецькі гільдії
Купецькі гільдії – корпоративні організації торговців у Західній Європі. Почали створюватися наприкінці 11 – на поч. 12 ст. в Англії, Німеччині, Франції, Фландрії (історична область у Західній Європі, основна частина якої входить нині до складу Бельгії, решта – до Франції і Нідерландів). Тоді купці окремих міст як центрів міжнародної і внутрішньої торгівлі почали об'єднуватися в гільдії з метою охорони своїх товарів від грабіжницьких нападів, для цього вони створювали збройні загони, надавали одні одним взаємодопомогу у випадках стихійних лих та катастроф, спільно добивалися вигідних умов для збуту своїх товарів у торговельних містах і портах, пільгових мит, монопольної роздрібної торгівлі. На чолі західноєвропейських купецьких гільдій стояли старійшини з помічниками і виборною радою. У пізньому середньовіччі купецькі гільдії діяли під вивісками торговельних компаній.
У Київській Русі
У Київській Русі корпоративні купецькі організації у великих торговельних центрах відомі з 12 ст. під назвою "сотні" або "ста". Внаслідок монголо-татарської навали та роздроблення земель на окремі князівства процес розвитку самоорганізації місцевого купецтва фактично призупинився. Протягом 14–18 ст. торг. промисел на українських землях, що втратили самостійність і підпали під владу Польщі, Литви та Московії (з 1721 – Російська імперія), провадили здебільшого не професійні купці, а шляхта, магнати і козацька старшина. Вони монополізували міжнародну торгівлю. Конкурентами для них були іноземні купці, що осіли по укр. містах. Внутрішня торгівля перейшла до рук міського населення – міщан. Останні створювали цехи, а також своєрідні братства, що діяли за статутами. Найдавнішими такими братствами були Віленське та Львівське (1-ша пол. 16 ст.). Ці корпоративні організації дбали про якість продукції, боролися з конкурентами, вишукували засоби для вигідного збуту товарів. Відомим свого часу було Ніжинське торговельне братерство. За універсалом Богдана Хмельницького від 5 травня 1657 року воно було звільнене від сплати мита та мало інші пільги. Ці привілеї були підтверджені пізнішими грамотами інших українських гетьманів та владик.
До поширення загальноімперських російських законів на українських землях торговельних промисел тут був вільний від юридично-правових обмежень, а термін "гільдія" не вживався. Торгівлею могли займатися представники будь-якого стану, сплативши відповідне мито.
У Російській імперії
У Російській імперії термін "гільдії" з'явився вперше в регламенті Комерц-колегії 1719. Законодавче оформлення гільдій відбулося тут 1721 р., як станових, а не корпоративних організацій і було пов'язане з суто фіскальними інтересами держави. Тоді міське населення було розділене на "регулярне" і "нерегулярне". Регулярне, у свою чергу, було поділене на дві гільдії. До 1-ї входили банкіри, знатні купці, лікарі, аптекарі, шкіпери купецьких кораблів, окремі категорії ремісників; до 2-ї – дрібні торговці та ремісники. 1742 р., купецтво як окремий стан було розділено на три гільдії. Належність до купецтва обумовлювалася обов'язковим записом до однієї з цих гільдій. Згідно з маніфестом імператриці Катерини II від 17 березня 1775 р., купецтво як стан поділялося також на привілейоване гільдійне купецтво і на належних до стану міщан торговців. До "привілейованих" входили купці, які мали капітал від 500 рублів. Їхні права і обов'язки визначалися Жалуваною грамотою містам 1785 р.. Купецтво звільнялося від подушних податків (див. Подушне), а замість рекрутської повинності сплачувало певний внесок. Великі купці, які мали більше 50 тис. рублів капіталу, були виділені в імените купецтво й отримували пріоритетне право вести закордонну торгівлю.
Купецькі гільдії створювали купецькі товариства, які завідували становими справами, обирали щорічно купецького старосту і його товаришів (заступників). Староста займався розкладкою податків і зборів, громадськими і міськими повинностями купецького стану.
Із поширенням у 18 ст. на українських землях, що ввійшли до складу Російської імперії російського законодавства, місцеві торговці мусили записуватися до купецьких гільдій зі сплатою особливого збору, запровадженого повсюдно в Російській імперії з 1785 року.
З розвитком економіки ценз розподілу за гільдіями у Російській імперії зріс. Водночас під тиском збільшення обсягів торгівлі, якою займалися селяни, роль купецьких гільдій почала зменшуватися. За указом імператора Олександра II 1863 р., набув чинності новий закон, змінений 1865 року, згідно з яким 3-тя гільдія купців ліквідовувалася, а на заняття промислом вводився спеціальний збір. Для заняття торгівлею достатньо було придбати промислове посвідчення. Водночас той, хто мав посвідчення купця, мусив купувати також посвідчення на заняття промислом. Від 1898 купецькі гільдійські свідоцтва почали надавати добровільно лише тим особам, які бажали здобути станові права купецтва.
Після розпаду Російської імперії в 1917 році становий поділ суспільства було ліквідовано і, відповідно, були ліквідовані купецькі гільдії.
Див. також
Джерела та література
- Лазанська Т. Гільдії [ 16 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 105. — .
- Т. І. Лазанська. Купецькі гільдії [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 502. — .
Посилання
- Гільдії [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 1 : А — Г. — 672 с. — .
- Гільдія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Ця стаття не містить . (квітень 2015) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gildiya vid nim Gilde korporaciya v serednovichnij Zahidnij Yevropi rizni ob yednannya vzayemodopomogi religijni politichni v XII XV stolittyah korporaciyi kupciv v Angliyi takozh remisnikiv Kupecki gildiyiKupecki gildiyi korporativni organizaciyi torgovciv u Zahidnij Yevropi Pochali stvoryuvatisya naprikinci 11 na poch 12 st v Angliyi Nimechchini Franciyi Flandriyi istorichna oblast u Zahidnij Yevropi osnovna chastina yakoyi vhodit nini do skladu Belgiyi reshta do Franciyi i Niderlandiv Todi kupci okremih mist yak centriv mizhnarodnoyi i vnutrishnoyi torgivli pochali ob yednuvatisya v gildiyi z metoyu ohoroni svoyih tovariv vid grabizhnickih napadiv dlya cogo voni stvoryuvali zbrojni zagoni nadavali odni odnim vzayemodopomogu u vipadkah stihijnih lih ta katastrof spilno dobivalisya vigidnih umov dlya zbutu svoyih tovariv u torgovelnih mistah i portah pilgovih mit monopolnoyi rozdribnoyi torgivli Na choli zahidnoyevropejskih kupeckih gildij stoyali starijshini z pomichnikami i vibornoyu radoyu U piznomu serednovichchi kupecki gildiyi diyali pid viviskami torgovelnih kompanij U Kiyivskij RusiU Kiyivskij Rusi korporativni kupecki organizaciyi u velikih torgovelnih centrah vidomi z 12 st pid nazvoyu sotni abo sta Vnaslidok mongolo tatarskoyi navali ta rozdroblennya zemel na okremi knyazivstva proces rozvitku samoorganizaciyi miscevogo kupectva faktichno prizupinivsya Protyagom 14 18 st torg promisel na ukrayinskih zemlyah sho vtratili samostijnist i pidpali pid vladu Polshi Litvi ta Moskoviyi z 1721 Rosijska imperiya provadili zdebilshogo ne profesijni kupci a shlyahta magnati i kozacka starshina Voni monopolizuvali mizhnarodnu torgivlyu Konkurentami dlya nih buli inozemni kupci sho osili po ukr mistah Vnutrishnya torgivlya perejshla do ruk miskogo naselennya mishan Ostanni stvoryuvali cehi a takozh svoyeridni bratstva sho diyali za statutami Najdavnishimi takimi bratstvami buli Vilenske ta Lvivske 1 sha pol 16 st Ci korporativni organizaciyi dbali pro yakist produkciyi borolisya z konkurentami vishukuvali zasobi dlya vigidnogo zbutu tovariv Vidomim svogo chasu bulo Nizhinske torgovelne braterstvo Za universalom Bogdana Hmelnickogo vid 5 travnya 1657 roku vono bulo zvilnene vid splati mita ta malo inshi pilgi Ci privileyi buli pidtverdzheni piznishimi gramotami inshih ukrayinskih getmaniv ta vladik Do poshirennya zagalnoimperskih rosijskih zakoniv na ukrayinskih zemlyah torgovelnih promisel tut buv vilnij vid yuridichno pravovih obmezhen a termin gildiya ne vzhivavsya Torgivleyu mogli zajmatisya predstavniki bud yakogo stanu splativshi vidpovidne mito U Rosijskij imperiyiU Rosijskij imperiyi termin gildiyi z yavivsya vpershe v reglamenti Komerc kolegiyi 1719 Zakonodavche oformlennya gildij vidbulosya tut 1721 r yak stanovih a ne korporativnih organizacij i bulo pov yazane z suto fiskalnimi interesami derzhavi Todi miske naselennya bulo rozdilene na regulyarne i neregulyarne Regulyarne u svoyu chergu bulo podilene na dvi gildiyi Do 1 yi vhodili bankiri znatni kupci likari aptekari shkiperi kupeckih korabliv okremi kategoriyi remisnikiv do 2 yi dribni torgovci ta remisniki 1742 r kupectvo yak okremij stan bulo rozdileno na tri gildiyi Nalezhnist do kupectva obumovlyuvalasya obov yazkovim zapisom do odniyeyi z cih gildij Zgidno z manifestom imperatrici Katerini II vid 17 bereznya 1775 r kupectvo yak stan podilyalosya takozh na privilejovane gildijne kupectvo i na nalezhnih do stanu mishan torgovciv Do privilejovanih vhodili kupci yaki mali kapital vid 500 rubliv Yihni prava i obov yazki viznachalisya Zhaluvanoyu gramotoyu mistam 1785 r Kupectvo zvilnyalosya vid podushnih podatkiv div Podushne a zamist rekrutskoyi povinnosti splachuvalo pevnij vnesok Veliki kupci yaki mali bilshe 50 tis rubliv kapitalu buli vidileni v imenite kupectvo j otrimuvali prioritetne pravo vesti zakordonnu torgivlyu Kupecki gildiyi stvoryuvali kupecki tovaristva yaki zaviduvali stanovimi spravami obirali shorichno kupeckogo starostu i jogo tovarishiv zastupnikiv Starosta zajmavsya rozkladkoyu podatkiv i zboriv gromadskimi i miskimi povinnostyami kupeckogo stanu Iz poshirennyam u 18 st na ukrayinskih zemlyah sho vvijshli do skladu Rosijskoyi imperiyi rosijskogo zakonodavstva miscevi torgovci musili zapisuvatisya do kupeckih gildij zi splatoyu osoblivogo zboru zaprovadzhenogo povsyudno v Rosijskij imperiyi z 1785 roku Z rozvitkom ekonomiki cenz rozpodilu za gildiyami u Rosijskij imperiyi zris Vodnochas pid tiskom zbilshennya obsyagiv torgivli yakoyu zajmalisya selyani rol kupeckih gildij pochala zmenshuvatisya Za ukazom imperatora Oleksandra II 1863 r nabuv chinnosti novij zakon zminenij 1865 roku zgidno z yakim 3 tya gildiya kupciv likvidovuvalasya a na zanyattya promislom vvodivsya specialnij zbir Dlya zanyattya torgivleyu dostatno bulo pridbati promislove posvidchennya Vodnochas toj hto mav posvidchennya kupcya musiv kupuvati takozh posvidchennya na zanyattya promislom Vid 1898 kupecki gildijski svidoctva pochali nadavati dobrovilno lishe tim osobam yaki bazhali zdobuti stanovi prava kupectva Pislya rozpadu Rosijskoyi imperiyi v 1917 roci stanovij podil suspilstva bulo likvidovano i vidpovidno buli likvidovani kupecki gildiyi Div takozhGildiya Svyatogo Luki Gildiya kovaliv Donbasu Gildiya kinoaktoriv SShA Velika gildiya Tallinn Dzherela ta literaturaLazanska T Gildiyi 16 sichnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 105 ISBN 966 00 0405 2 T I Lazanska Kupecki gildiyi 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 502 ISBN 978 966 00 0855 4 PosilannyaGildiyi 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Gildiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno kviten 2015