Гійо́м Гальє́нн (фр. Guillaume Gallienne, нар. 8 лютого 1972, Неї-сюр-Сен, Франція) — французький актор, режисер та сценарист.
Гійом Гальєнн | |
---|---|
фр. Guillaume Gallienne | |
![]() Гійом Гальєнн у 2015 році | |
d | |
Дата народження | 8 лютого 1972 (52 роки) |
Місце народження | Неї-сюр-Сен, Нантерр, Франція |
Громадянство | |
Професія | актор, режисер, сценарист |
Alma mater | Вища національна консерваторія драматичного мистецтва і Курси Флоран[1] |
Роки активності | 1992 — наш час |
Член у | Комеді Франсез |
IMDb | ID 0302916 |
Нагороди та премії | |
«Сезар» (2014) | |
![]() |
Біографія
Гійом Гальєнн народився 8 лютого 1972 року в Неї-сюр-Сен у Франції. Гійом третій з чотирьох синів у сім'ї, що належить до вищих кругів паризької буржуазії. Його мати походить з російсько-грузинської аристократичної сім'ї, батько — бізнесмен. Шкільні роки провів в англійському пансіоні, у Франції вивчав історію. У 18-річному віці поступив до престижної театральної школи «Курси Флоран». Вищу освіту здобув у Вищій Національної консерваторії драматичних мистецтв у Парижі. Після закінчення інституту в 1998 стає членом трупи одного з найзнаменитіших світових театрів (Комеді-Франсез) (La Comédie-Française).
Кар'єра
У кіно Гальєнн дебютував в 1992 році, з'явившись в невеликій ролі у фільмі Шарля Немеса «Дошка пошани». За свою кар'єру знявся майже у 50-ти стрічках, найвідоміші серед яких («Астерікс і Обелікс у Британії») (2012), комедія «Мосьє Ібрагім і квіти Корану» (2003) режисера Франсуа Дюпейрона, біографічна стрічка (2005) Софії Копполи.
У 2005 році Гальєнн створив лібрето для балету Ніколя Леріша «Калігула», потім у 2011 році переніс на сцену Великого театру «Втрачені ілюзії» Оноре де Бальзака.
У 2013 році на «двотижневику режисерів» Каннського кінофестивалю відбулася прем'єра комедії («Хлопці, Ґійоме, до столу!»), у створенні якої Гальєнн уперше виступив не лише як актор, але і як постановник, продюсер і сценарист. Критики відзначили Гальєна-дебютанта, нагородивши його премією Міжнародної конференції ігрового кіно C.I.C.A.E. та призом Товариства драматичних авторів і композиторів (SACD) у категорії «найкращий фільм».
Гійом Гальєнн є також частим учасником різних телевізійних програм і шоу у Франції; з вересня 2009 року є ведучим передачі Ça peut pas faire de mal на радіо France Inter, де зачитує уривки літературних творів.
У листопаді 2008 році Гійом Гальєнна було нагороджено Орденом «За заслуги», а у 2013 він став офіцером Ордена мистецтв та літератури Франції.
Вибіркова фільмографія
- Ролі у кіно
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1989—2006 | с | Комісар Наварро | Navarro | епізод |
1991—2005 | с | Мегре | Maigret | Кормьє |
1992 | ф | Дошка пошани | Tableau d'honneur | Кастаньє |
1995 | ф | Сабріна | Sabrina | |
1996 | ф | Субота на Землі | Un samedi sur la terre | Apprenti bijoutier |
1997 | ф | Урок танго | The Tango Lesson | друг Пабло |
1997 | ф | Молодість | Jeunesse | ліонець |
1998 | кф | Попкорн | Pop Corn | Troisième badaud |
1999 | ф | Одна за всіх | Une pour toutes | L'agent immobilier |
1999 | ф | Monsieur Naphtali | Sommergan | |
2000 | тф | Мізантроп | Le misanthrope | Le garde et Dubois |
2000 | ф | Син людини | Fils de personne | |
2000 | ф | Світські леви | Jet Set | Едвард |
2000 | ф | Дансер | The Dancer | Artiste Unicorn |
2001 | кф | En scène! | ||
2002 | тф | Les frangines | Едуар | |
2002 | тф | Patron sur mesure | Леду | |
2003 | ф | Мосьє Ібрагім і квіти Корану | Monsieur Ibrahim et les fleurs du Coran | The Car Salesman |
2003 | тф | Учіні жінки | Les femmes savantes | Жульєн |
2003 | ф | Фанфан-тюльпан | Fanfan la tulipe | La Houlette |
2003 | тф | Братство вовка 2: Повернення перевертня | La bête du Gévaudan | Леббе Пурше |
2004 | ф | Глюк | Narco | Самюель Папкін |
2005 | ф | Марія-Антуанетта | Marie Antoinette | Vergennes |
2005 | ф | Місця в партері | Fauteuils d'orchestre | Паскаль |
2005 | ф | Ви будете сміятися,я я йду геть | Tu vas rire, mais je te quitte | П'єр-Луї |
2006 | кф | Останній епізод Далласа | Le dernier épisode de Dallas | Франсуа |
2006 | ф | Мій полковник | Mon colonel | Le sous-préfet |
2006 | ф | Джунглі | La jungle | Mathias Warkhevytch |
2007 | ф | Кандидат | Le candidat | Sam - un membre du comité de campagne |
2007 | тф | Мосьє Макс | Monsieur Max | |
2008 | ф | Саган | Sagan | Jacques Quoirez |
2008 | с | Вони і я | Elles et moi | Роберт |
2008 | ф | Високий музей, низький музей | Musée haut, musée bas | Макс Перделлі |
2009 | ф | (Концерт) | Le concert | епізод |
2009 | тф | Прощавайте, Де Голль, прощавайте | Adieu De Gaulle adieu | Бернар Тріко |
2010 | ф | Італієць | L'Italien | Жак |
2010 | ф | Разом ми проживаємо величезну історію любові | Ensemble, nous allons vivre une très, très grande histoir... | Юбер |
2012 | ф | (Астерікс і Обелікс у Британії) | Astérix et Obélix: Au service de Sa Majesté | Красовакс |
2012 | ф | Сповідь сина століття | Confession of a Child of the Century | Меркансон |
2013 | ф | (Хлопці, Ґійоме, до столу!) | Les garçons et Guillaume, à table! | Гійом / Мама |
2014 | ф | Ів Сен-Лоран | Yves Saint Laurent | П'єр Берже |
Визнання
Нагороди та номінації Гійома Гальєнна | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат | |
2013 | Французького синдикату кінокритиків | (Приз за найкращий французький фільм) | (Я, знову я і мама) | Перемога | |
Каннський кінофестиваль | Приз Міжнародної конференції ігрового кіно C.I.C.A.E. | Перемога | |||
Приз Товариства драматичних авторів і композиторів SACD | Перемога | ||||
Золота пальмова гілка | Номінація | ||||
Квір-пальмова гілка | Номінація | ||||
2014 | Премія «Люм'єр» | Найкращий актор | Перемога | ||
Найкращий дебютний фільм | Перемога | ||||
Премія «Сезар» | Найкращий актор | Перемога | |||
Найкращий адаптований сценарій | Перемога | ||||
Найкращий дебютний фільм | Перемога | ||||
Найкращий фільм | Перемога | ||||
Найкраща режисерська робота | Номінація | ||||
2015 | Найкращий актор другого плану | Ів Сен-Лоран | Номінація |
Примітки
- http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs?page=1
- Savigneau, Josyane (11 жовтня 2013). . Le Monde (фр.) . Архів оригіналу за 9 травня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
- Despina, Ladi (13 грудня 2014). . The Guardian. Архів оригіналу за 2 липня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
- Rocher, Bertrand (20 листопада 2013). . Grazia (фр.) . Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 14 квітня 2015.
- Liban, Laurence (31 січня 2011). . (L'Express) (фр.) . Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
- Bavelier, Ariane (3 січня 2014). . Le Figaro (фр.) . Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 14 квітня 2015.
- (фр.) . . Архів оригіналу за 11 лютого 2014. Процитовано 14 квітня 2014.
- (фр.) . Légifrance. Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 14 квітня 2015.
- (фр.) . Ministry of Culture and Communication. 5 березня 2013. Архів оригіналу за 13 грудня 2013. Процитовано 14 квітня 2015.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гійом Гальєнн |
- Гійом Гальєнн на сайті IMDb (англ.)
- Гійом Гальєнн на сайті Kino-teatr.ua
- Гійом Гальєнн [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет