Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гідрокомплекс Сера Адама Бека — комплекс із трьох гідроелектростанцій між озерами Ері та Онтаріо, споруджений на канадській стороні Ніагарського водоспаду. При цьому можливо відзначити, що на перепаді висот між зазначеними озерами в Канаді також працює ГЕС DeCew II.
| Гідрокомплекс Сера Адама Бека | |
|---|---|
 Машинні зал Адам Бек І (зправа) та Адам Бек ІІ (зліва). Видно також завершуючі частини підвідних каналів | |
| 43°08′51″ пн. ш. 79°02′40″ зх. д. / 43.14750000002777597° пн. ш. 79.04470000002778818° зх. д.Координати: 43°08′51″ пн. ш. 79°02′40″ зх. д. / 43.14750000002777597° пн. ш. 79.04470000002778818° зх. д. | |
| Країна |  Канада |
| Адмінодиниця | Ніагара-Фоллс |
| Стан | діюча |
| Річка | Ніагара |
| Початок будівництва | 1917 (Адам Бек І), 1951 (Адам Бек ІІ) |
| В експлуатації з | 1922 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1922–1930 (Адам Бек І), 1954 (Адам Бек ІІ), 1957–1958 (ГАЕС Адам Бек) |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 1499 (Адам Бек І), 450 (Адам Бек ІІ), 174 (ГАЕС Адам Бек) МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна, гідроакумулююча |
| Розрахований напір | 91,4 (Адам Бек І), 89 (Адам Бек ІІ), 25 (ГАЕС Адам Бек) м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс (Адам Бек І, Адам Бек ІІ), Деріяз, оборотні (ГАЕС Адам Бек) |
| Кількість та марка турбін | 10 (Адам Бек І), 16 (Адам Бек ІІ), 6 English Electric (ГАЕС Адам Бек) |
| Витрата через турбіни | 1800 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 10 (Адам Бек І), 16 (Адам Бек ІІ), 6 Canadian Westinghouse (ГАЕС Адам Бек) |
| Власник | Ontario Power Generation |
| Оператор | d |
| Сайт | opg.com |
  Гідрокомплекс Сера Адама Бека | |
| Мапа | |
 Гідрокомплекс Сера Адама Бека у Вікісховищі | |
Коротка річка Ніагара, котра транспортує ресурс з майже всього водозбірного басейну Великих озер (крім найнижчого серед них Онтаріо), вирізняється високою водністю та на своєму шляху перетинає Ніагарський уступ, спадаючи з нього знаменитим водоспадом висотою понад півсотні метрів. Це дало змогу прикордонним країнам спорудити обабіч водоспаду гідроелектростанції — на східному боці в США це Дамба Роберта Мозеса, а у Канаді комплекс Сера Адама Бека, що складається з трьох машинних залів, один з яких виконує функцію гідроакумуляції.
Адам Бек І
Подачу води на споруджений у 1920-х роках перший машинний зал (до 1950-х носив назву ГЕС Квінстон-Чіппава) організували з використанням русла річки Велланд (Чіппава-Крік)– короткої лівої притоки Ніагари, котра впадає до останньої за 2,5 км перед водоспадом, у містечку Чіппава. Нижню течію Велланд довжиною 6,5 км поглибили та реверсували, перетворивши на першу ділянку дериваційного каналу Квінстон-Чіппава, перепуск води в який регулює гребля довжиною близько 0,3 км. Наступна ділянка каналу довжиною близько 14 км прямує на північ (а потім північний схід), перетинає місто Ніагара-Фолс та знов виходить до берега Ніагари за 9,5 км нижче від водоспаду (і лише за 1,5 км від уступа куести, в якому річка колись випиляла свою ущелину). Прокладений в 1917—1921 роках канал Квінстон-Чіппава має ширину від 13,5 до 93,5 метра і розрахований на перепуск 625 м3 за секунду.
Через водоводи довжиною по 117 метрів з діаметром 4,9 метра ресурс подається до машинного залу, який у 1922—1930 роках обладнали десятьма турбінами типу Френсіс загальною потужністю 404 МВт, котрі використовують напір у 91,4 метра. Станом на другу половину 2010-х потужність станції довели до 450 МВт.
Адам Бек ІІ
На початку 1950-х спорудили другий машинний зал, подачу води до якого організували за допомогою двох тунелів довжиною по 9 км, які проходять під містом Ніагара-Фолс. Завершальну частина траси становить канал довжиною 3,6 км, котрий при цьому перетинається з каналом Квінстон-Чіппава. Новий машинний зал розташували поряд зі старим та обладнали шістнадцятьма турбінами типу Френсіс, що використовують напір у 89 метрів.
В 1996—2005 роках реалізували проект спорудження третього підвідного тунелю, котрий має довжину 10,2 км та діаметр 14,4 метра. Це дозволило збільшити потужність залу Адам Бек ІІ на 150 МВт та довести її до 1499 МВт.
ГАЕС Адам Бек
У другій половині 1950-х комплекс доповнили гідроакумулюючою станцією. Для цього між завершальними ділянками підвідних каналів на півдні та урвищем куести на півночі спорудили штучний резервуар довжиною 3 км та шириною 1 км. Вночі подана з Ніагари вода закачується до сховища, заповнення якого потребує 8 годин, а в години пікового попиту на електроенергію гідроагрегати переходять у генераторний режим. На станції встановлено шість турбін типу Деріяз загальною потужністю 174 МВт, які використовують напір у 25 метрів.
Див. також
Примітки
- . Niagara Falls Info (en-CA) . 3 лютого 2017. Архів оригіналу за 4 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2019.
- . www.nflibrary.ca. Архів оригіналу за 15 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
- . www.opg.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 лютого 2019.
- . Power Technology | Energy News and Market Analysis (брит.). Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
- . www.opg.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
- . www.opg.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
- . globalenergyobservatory.org. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 8 лютого 2019.
- . www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 8 лютого 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gidrokompleks Sera Adama Beka kompleks iz troh gidroelektrostancij mizh ozerami Eri ta Ontario sporudzhenij na kanadskij storoni Niagarskogo vodospadu Pri comu mozhlivo vidznachiti sho na perepadi visot mizh zaznachenimi ozerami v Kanadi takozh pracyuye GES DeCew II Gidrokompleks Sera Adama BekaMashinni zal Adam Bek I zprava ta Adam Bek II zliva Vidno takozh zavershuyuchi chastini pidvidnih kanaliv43 08 51 pn sh 79 02 40 zh d 43 14750000002777597 pn sh 79 04470000002778818 zh d 43 14750000002777597 79 04470000002778818 Koordinati 43 08 51 pn sh 79 02 40 zh d 43 14750000002777597 pn sh 79 04470000002778818 zh d 43 14750000002777597 79 04470000002778818Krayina KanadaAdminodinicyaNiagara FollsStandiyuchaRichkaNiagaraPochatok budivnictva1917 Adam Bek I 1951 Adam Bek II V ekspluataciyi z1922Roki vvedennya pershogo ta ostannogo gidroagregativ1922 1930 Adam Bek I 1954 Adam Bek II 1957 1958 GAES Adam Bek Osnovni harakteristikiUstanovlena potuzhnist1499 Adam Bek I 450 Adam Bek II 174 GAES Adam Bek MVtTip GESderivacijna gidroakumulyuyuchaRozrahovanij napir91 4 Adam Bek I 89 Adam Bek II 25 GAES Adam Bek mHarakteristiki obladnannyaTip turbinFrensis Adam Bek I Adam Bek II Deriyaz oborotni GAES Adam Bek Kilkist ta marka turbin10 Adam Bek I 16 Adam Bek II 6 English Electric GAES Adam Bek Vitrata cherez turbini1800 m sKilkist ta marka gidrogeneratoriv10 Adam Bek I 16 Adam Bek II 6 Canadian Westinghouse GAES Adam Bek VlasnikOntario Power GenerationOperatordSajtopg comGidrokompleks Sera Adama BekaMapa Gidrokompleks Sera Adama Beka u Vikishovishi Vid na kompleks zverhu U livomu nizhnomu kuti vidno peretin pidvidnih kanaliv bilsh vuzkij kanal Kvinston Chippava Na protilezhnij storoni Niagari mashinnij zal gidroelektrostanciyi Damba Roberta Mozesa Korotka richka Niagara kotra transportuye resurs z majzhe vsogo vodozbirnogo basejnu Velikih ozer krim najnizhchogo sered nih Ontario viriznyayetsya visokoyu vodnistyu ta na svoyemu shlyahu peretinaye Niagarskij ustup spadayuchi z nogo znamenitim vodospadom visotoyu ponad pivsotni metriv Ce dalo zmogu prikordonnim krayinam sporuditi obabich vodospadu gidroelektrostanciyi na shidnomu boci v SShA ce Damba Roberta Mozesa a u Kanadi kompleks Sera Adama Beka sho skladayetsya z troh mashinnih zaliv odin z yakih vikonuye funkciyu gidroakumulyaciyi Adam Bek IOsushenij kanal Kvinston Chippava Podachu vodi na sporudzhenij u 1920 h rokah pershij mashinnij zal do 1950 h nosiv nazvu GES Kvinston Chippava organizuvali z vikoristannyam rusla richki Velland Chippava Krik korotkoyi livoyi pritoki Niagari kotra vpadaye do ostannoyi za 2 5 km pered vodospadom u mistechku Chippava Nizhnyu techiyu Velland dovzhinoyu 6 5 km poglibili ta reversuvali peretvorivshi na pershu dilyanku derivacijnogo kanalu Kvinston Chippava perepusk vodi v yakij regulyuye greblya dovzhinoyu blizko 0 3 km Nastupna dilyanka kanalu dovzhinoyu blizko 14 km pryamuye na pivnich a potim pivnichnij shid peretinaye misto Niagara Fols ta znov vihodit do berega Niagari za 9 5 km nizhche vid vodospadu i lishe za 1 5 km vid ustupa kuesti v yakomu richka kolis vipilyala svoyu ushelinu Prokladenij v 1917 1921 rokah kanal Kvinston Chippava maye shirinu vid 13 5 do 93 5 metra i rozrahovanij na perepusk 625 m3 za sekundu Cherez vodovodi dovzhinoyu po 117 metriv z diametrom 4 9 metra resurs podayetsya do mashinnogo zalu yakij u 1922 1930 rokah obladnali desyatma turbinami tipu Frensis zagalnoyu potuzhnistyu 404 MVt kotri vikoristovuyut napir u 91 4 metra Stanom na drugu polovinu 2010 h potuzhnist stanciyi doveli do 450 MVt Adam Bek IINa pochatku 1950 h sporudili drugij mashinnij zal podachu vodi do yakogo organizuvali za dopomogoyu dvoh tuneliv dovzhinoyu po 9 km yaki prohodyat pid mistom Niagara Fols Zavershalnu chastina trasi stanovit kanal dovzhinoyu 3 6 km kotrij pri comu peretinayetsya z kanalom Kvinston Chippava Novij mashinnij zal roztashuvali poryad zi starim ta obladnali shistnadcyatma turbinami tipu Frensis sho vikoristovuyut napir u 89 metriv V 1996 2005 rokah realizuvali proekt sporudzhennya tretogo pidvidnogo tunelyu kotrij maye dovzhinu 10 2 km ta diametr 14 4 metra Ce dozvolilo zbilshiti potuzhnist zalu Adam Bek II na 150 MVt ta dovesti yiyi do 1499 MVt GAES Adam BekU drugij polovini 1950 h kompleks dopovnili gidroakumulyuyuchoyu stanciyeyu Dlya cogo mizh zavershalnimi dilyankami pidvidnih kanaliv na pivdni ta urvishem kuesti na pivnochi sporudili shtuchnij rezervuar dovzhinoyu 3 km ta shirinoyu 1 km Vnochi podana z Niagari voda zakachuyetsya do shovisha zapovnennya yakogo potrebuye 8 godin a v godini pikovogo popitu na elektroenergiyu gidroagregati perehodyat u generatornij rezhim Na stanciyi vstanovleno shist turbin tipu Deriyaz zagalnoyu potuzhnistyu 174 MVt yaki vikoristovuyut napir u 25 metriv Div takozhSpisok najbilshih elektrostancij svituPrimitki Niagara Falls Info en CA 3 lyutogo 2017 Arhiv originalu za 4 lyutogo 2018 Procitovano 8 lyutogo 2019 www nflibrary ca Arhiv originalu za 15 lyutogo 2019 Procitovano 8 lyutogo 2019 www opg com Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 8 lyutogo 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 9 lyutogo 2019 Power Technology Energy News and Market Analysis brit Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 8 lyutogo 2019 www opg com Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 8 lyutogo 2019 www opg com Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 8 lyutogo 2019 globalenergyobservatory org Arhiv originalu za 2 grudnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2019 www hydroworld com Arhiv originalu za 9 lyutogo 2019 Procitovano 8 lyutogo 2019