Австралія надзвичайно бідна на поверхневі води країна, лише 10-17 % атмосферних опадів потрапляє до водотоків країни, решта випаровується та просотується в ґрунт. Річкова сітка розвинута мало, майже 60 % території — безстічні області. Більшість річок мають нерівномірний режим стоку; живлення дощове. Річний стік з континенту дорівнює 350 км³ (1 % поверхневого стоку планети). Розподіл поверхневих вод територією країни нерівномірний, половина припадає на малозаселену північну частину, а на найважливіший сільськогосподарський район басейну Муррею (2570 км) — Дарлінгу (2740 км) — лише 14 % (1 млн км²).
Річки Австралії
Головна річкова артерія Австралії – Муррей разом з великими притоками Дарлінгом, Маррамбіджі і Гоулберном дренує територію пл. 1072,8 тис. кв. км в Новому Південному Уельсі, Вікторії, Квінсленді і Південній Австралії. Муррей, що бере початок в Сніжних горах, впадає в затоку Енкаунтер в Південній Австралії. Його загальна довжина становить 2575 км, в тому числі нижня частина в 970 км доступна для проходу невеликих суден. Піщані мілини, що перегороджують гирло річки, служать перешкодою для заходу морських судів. Стік Муррея і Маррамбіджі регулюється гідроенергосистемою «Сніжні гори». Притоки Дарлінга дренують всі західні схили гір Східної Австралії на півночі Нового Південного Уельсу і частково на південному сході Квінсленда. Головна притока Дарлінг довжиною 2740 км впадає в Муррей біля Уентуерта. На Західному плато стік роз'єднаний, і існуючі там потоки функціонують рідко і нетривалий час, а закінчуються у тимчасових озерах або болотах, приурочених до безстічних улоговин. Велика територія в Квінсленді, Північній території і Південній Австралії пл. 1143,7 тис. кв. км належить до басейну озера Ейр – одного з найбільших у світі басейнів внутрішнього стоку. Великі річки цього басейну Джорджіна, Дайамантіна і Купер-Крик характеризуються дуже малими схилами і звичайно являють собою лабіринти сухих русел, що переплітаються, однак після дощів вони можуть розливатися на багато кілометрів завширшки. Води цих річок дуже рідко досягають озера Ейр: в 1950 його улоговина заповнилася вперше з часу колонізації материка європейцями.
Озера Австралії
Більша частина озер Австралії – це безводні улоговини, покриті соленосними глинами. У тих рідких випадках, коли вони заповнені водою, це мулкі солоні і дрібні водоймища. Багато таких озер є на Західному плато в Західній Австралії, однак найбільші з них знаходяться в Південній Австралії: озера Ейр, Торренс, Герднер і Фром. Вздовж півд.-східного берега Австралії розвинені численні лагуни з солонуватою або солоною водою, відмежовані від моря піщаними мілинами і грядами. Найбільші прісноводні озера знаходяться в Тасманії, де деякі з них, включаючи озеро Грейт-Лейк, використовуються в гідроенергетичних цілях.
Підземні води Австралії
Водопостачання за рахунок підземного стоку має життєво важливе значення для багатьох сільських районів Австралії. Загальна площа басейнів із запасами підземних вод перевищує 3240 тис. кв. км. Великий Артезіанський Басейн – найбільший в світі, в Квінсленді, Південній Австралії, на Новому Південному Уельсі і Північній території займає площу 1751,5 тис. кв. км. Підземні води порівняно теплі і сильно мінералізовані. Артезіанські басейни менших розмірів знаходяться в Західній Австралії і на південному сході Вікторії.
Література
- Австралія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001. — Т. 1. — 512 с. — .
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 25 березня 2020.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Аничкин О. Н. и др., 1983, Природа.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avstraliya nadzvichajno bidna na poverhnevi vodi krayina lishe 10 17 atmosfernih opadiv potraplyaye do vodotokiv krayini reshta viparovuyetsya ta prosotuyetsya v grunt Richkova sitka rozvinuta malo majzhe 60 teritoriyi bezstichni oblasti Bilshist richok mayut nerivnomirnij rezhim stoku zhivlennya doshove Richnij stik z kontinentu dorivnyuye 350 km 1 poverhnevogo stoku planeti Rozpodil poverhnevih vod teritoriyeyu krayini nerivnomirnij polovina pripadaye na malozaselenu pivnichnu chastinu a na najvazhlivishij silskogospodarskij rajon basejnu Murreyu 2570 km Darlingu 2740 km lishe 14 1 mln km Richki AvstraliyiGolovna richkova arteriya Avstraliyi Murrej razom z velikimi pritokami Darlingom Marrambidzhi i Goulbernom drenuye teritoriyu pl 1072 8 tis kv km v Novomu Pivdennomu Uelsi Viktoriyi Kvinslendi i Pivdennij Avstraliyi Murrej sho bere pochatok v Snizhnih gorah vpadaye v zatoku Enkaunter v Pivdennij Avstraliyi Jogo zagalna dovzhina stanovit 2575 km v tomu chisli nizhnya chastina v 970 km dostupna dlya prohodu nevelikih suden Pishani milini sho peregorodzhuyut girlo richki sluzhat pereshkodoyu dlya zahodu morskih sudiv Stik Murreya i Marrambidzhi regulyuyetsya gidroenergosistemoyu Snizhni gori Pritoki Darlinga drenuyut vsi zahidni shili gir Shidnoyi Avstraliyi na pivnochi Novogo Pivdennogo Uelsu i chastkovo na pivdennomu shodi Kvinslenda Golovna pritoka Darling dovzhinoyu 2740 km vpadaye v Murrej bilya Uentuerta Na Zahidnomu plato stik roz yednanij i isnuyuchi tam potoki funkcionuyut ridko i netrivalij chas a zakinchuyutsya u timchasovih ozerah abo bolotah priurochenih do bezstichnih ulogovin Velika teritoriya v Kvinslendi Pivnichnij teritoriyi i Pivdennij Avstraliyi pl 1143 7 tis kv km nalezhit do basejnu ozera Ejr odnogo z najbilshih u sviti basejniv vnutrishnogo stoku Veliki richki cogo basejnu Dzhordzhina Dajamantina i Kuper Krik harakterizuyutsya duzhe malimi shilami i zvichajno yavlyayut soboyu labirinti suhih rusel sho pereplitayutsya odnak pislya doshiv voni mozhut rozlivatisya na bagato kilometriv zavshirshki Vodi cih richok duzhe ridko dosyagayut ozera Ejr v 1950 jogo ulogovina zapovnilasya vpershe z chasu kolonizaciyi materika yevropejcyami Ozera AvstraliyiBilsha chastina ozer Avstraliyi ce bezvodni ulogovini pokriti solenosnimi glinami U tih ridkih vipadkah koli voni zapovneni vodoyu ce mulki soloni i dribni vodojmisha Bagato takih ozer ye na Zahidnomu plato v Zahidnij Avstraliyi odnak najbilshi z nih znahodyatsya v Pivdennij Avstraliyi ozera Ejr Torrens Gerdner i From Vzdovzh pivd shidnogo berega Avstraliyi rozvineni chislenni laguni z solonuvatoyu abo solonoyu vodoyu vidmezhovani vid morya pishanimi milinami i gryadami Najbilshi prisnovodni ozera znahodyatsya v Tasmaniyi de deyaki z nih vklyuchayuchi ozero Grejt Lejk vikoristovuyutsya v gidroenergetichnih cilyah Pidzemni vodi AvstraliyiVodopostachannya za rahunok pidzemnogo stoku maye zhittyevo vazhlive znachennya dlya bagatoh silskih rajoniv Avstraliyi Zagalna plosha basejniv iz zapasami pidzemnih vod perevishuye 3240 tis kv km Velikij Artezianskij Basejn najbilshij v sviti v Kvinslendi Pivdennij Avstraliyi na Novomu Pivdennomu Uelsi i Pivnichnij teritoriyi zajmaye ploshu 1751 5 tis kv km Pidzemni vodi porivnyano tepli i silno mineralizovani Artezianski basejni menshih rozmiriv znahodyatsya v Zahidnij Avstraliyi i na pivdennomu shodi Viktoriyi LiteraturaAvstraliya Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2001 T 1 512 s ISBN 966 7804 14 3 Primitki Arhiv originalu za 21 listopada 2016 Procitovano 25 bereznya 2020 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Anichkin O N i dr 1983 Priroda