Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення . Останнє редагування зробив користувач (, ) о 12:55 UTC (909 хвилин тому). |
Гідравлос (також гідравліс, водяний орган або гідравлічний орган) (грец. ὕδραυλις) — це різновид трубного органа, в якому повітря нагнітається водою. Джерелом енергії для подачі повітря є вода з природного джерела (наприклад, водоспаду) або ручний насос. Тому водяний орган не має міхів, нагнітача або компресора.
Варто розрізняти водяний (гідравлічний) орган і гідравліс. Гідравліс — це назва давньогрецького інструмента, створеного Ктесібієм Александрійським. Гідравліс мав занурений у водяний бак резервуар з повітрям. Повітря нагніталося в резервуар ручними насосами, а потім виходило під тиском через труби. Резервуар був відкритий знизу, що дозволяло воді підтримувати тиск на повітря в міру його надходження від насосів або виходу через труби.
У водяному органі, починаючи з XV століття, вода також використовується як джерело енергії для приведення в дію механізму, подібного до механізму шарманки, що містить певну мелодію для відтворення.
Конструкція та принцип дії
Зазвичай вода подається до інструмента з певної висоти через трубу, а повітря надходить у потік води шляхом аспірації через бокову трубку, верхня частина якої знаходиться над джерелом води. Вода й повітря разом потрапляють у camera aeolis (вітряну камеру). Тут вони розділяються: стиснене повітря спрямовується у повітропровід над камерою для приведення в дію органних труб. Дві перфоровані пластини — так звані «бризкові пластини» або «діафрагми» — запобігають потраплянню водяних бризок у труби органа.
Після відділення від повітря вода залишає camera aeolis з тією ж швидкістю, з якою надходила. Далі вона приводить у рух водяне колесо, яке обертає музичний циліндр та механізми, прикріплені до нього. Щоб запустити орган, відкривають кран над вхідною трубою. За умови безперервного потоку води орган гратиме доти, доки кран не буде закритий.
Багато водяних органів мали прості пристрої для регулювання водяного тиску. Наприклад, у Квіринальському палаці вода тече з джерела на вершині пагорба (раніше потік був більш потужним, а тепер його вистачає лише на 30 хвилин гри). Вода проходить через сам палац і надходить у стабілізаційну «камеру», розташовану приблизно на 18 метрів (59 футів) вище camera aeolis у гроті органа. Цей перепад висоти забезпечує достатній потік повітря для роботи відновленого шестиголосого інструмента.
Серед ренесансних авторів, які писали про водяні органи, особливо виділяється Саломон де Каус. Його книга 1615 року містить короткий трактат про виготовлення водяних органів, поради щодо настройки, а також численні гравюри, що зображують інструменти, їх механізми та сцени використання. Крім того, у книзі наведено приклад музики для водяного органа — мадригал «Chi farà fed' al cielo» Алессандро Стріджо в обробці .
Історія
Гідравліс — це ранній тип трубного органа, що працював шляхом перетворення динамічної енергії води на повітряний тиск для подачі в труби. Звідси й назва «гідравліс», що буквально означає «водяна труба». Винахід інструменту приписують вченому-інженеру елліністичного Єгипту Ктесібію з Александрії (III століття до н. е.). Гідравліс став першим у світі клавішним інструментом і попередником сучасного церковного органа. На відміну від ренесансного водяного органа, на стародавньому гідравлісі грали вручну, а не автоматично відтворювали музику, використовуючи потік води.
Характеристики гідравліса були визначені на основі мозаїк, малюнків, літературних згадок і часткових залишків інструмента. У 1931 році в Угорщині були виявлені залишки гідравліса з написом, що датував його 228 роком н. е. Шкіра та дерево, з яких був виготовлений інструмент, розклалися, проте збережені металеві частини дали змогу створити робочу реконструкцію, яка нині зберігається в в Будапешті. Точний механізм створення повітряного потоку залишається предметом дискусій, і майже нічого не відомо про музику, що виконувалася на гідравлісі. Проте можна досліджувати звучання його труб. Талмуд згадує цей інструмент як такий, що використовувався в Єрусалимському храмі.
Після створення гідравліса стародавніми греками його продовжували застосовувати в Римській імперії. Згодом цей музичний інструмент отримав подальший розвиток у Візантії, середньовічній Європі та країнах мусульманського світу. Один із перших портативних органів IV століття був зображений на обеліску, спорудженому в пам'ять про імператора Феодосія I після його смерті в 395 році. У збережених ілюмінованих рукописах Британського музею можна побачити численні зображення різних варіантів портативних органів, що використовувалися в європейських храмах середньовіччя. Наприклад, орган Піпіна 757 року був водяним органом, подарованим Каролінзькій імперії візантійським імператором Костянтином V. Арабські джерела згадують про гідравлічний орган, звук якого можна було почути на відстані до шістдесяти миль. Його створення приписують грецькому винахіднику на ім'я Мурістус, особа якого точно не встановлена. Є припущення, що це арабізована форма імені Ктесібія.
До кінця XII століття гідравлічні механізми були популярні в Італії та інших частинах Західної Європи. У період Відродження водяні органи знову стали символами містики й метафізики для прихильників езотеричних ідей. Часто ці органи встановлювали в садах, гротах і оранжереях королівських палаців і маєтків заможних людей. Вони вражали відвідувачів не тільки музикою, а й механічними фігурками, які танцювали, птахами, що махали крилами, та циклопами, які били молотами. Всі ці рухи забезпечувалися механізмами, вбудованими в музичні циліндри. Існували також інші види водяних органів, які діяли приховано, створюючи враження, що статуї або фігури грають на музичних інструментах. Наприклад, відтворювали сцени на кшталт «Орфей грає на віолі», «Змагання Аполлона з Марсієм» і «Аполлон і дев'ять муз».
Найвідоміший водяний орган XVI століття був розташований у віллі д'Есте в Тіволі. Його будівництво тривало приблизно з 1569 по 1572 рік під керівництвом Луче Клеріко (Люка де Клерка) і було завершене Клодом Венаром. Орган мав висоту близько шести метрів і стояв під аркою. Вода для його роботи надходила з розкішного водоспаду. Маріо Картаро в 1575 році описав цей інструмент як такий, що виконував «мадригали та багато інших мелодій». Дж. М. Заппі в книзі «Annalie memorie de Tivoli» (1576) згадував: «Коли давали команду заграти, спочатку лунали звуки труб, а потім починалася гармонійна мелодія… Багато людей не могли повірити, що орган звучав автоматично, використовуючи регістри й воду. Вони вважали, що всередині прихований музикант». Окрім автоматичного виконання щонайменше трьох музичних творів, цей орган мав клавіатуру для гри вручну.
Інші сади з водяними органами в Італії:
- Пратоліно поблизу Флоренції (близько 1575 року),
- Ізола-де-Бельведере у Феррарі (до 1599 року),
- Палаццо-дель-Квірінале в Римі (збудований Лукою Б'яджі в 1598 році, відреставрований у 1990),
- Вілла Альдобрандіні у Фраскаті (1620),
- Королівський палац у Неаполі (1746),
- Вілла Дорія Памфілі в Римі (1758—1759).
З усіх цих водяних органів до наших днів зберігся лише орган у Палаццо-дель-Квірінале. Ілюстрація Кірхера в його праці «Musurgia universalis» (1650), яку колись вважали лише художньою фантазією, виявилася точною схемою органа в гроті Квірінале, хоча зображення було віддзеркалене. На віллі д'Есте збереглися лише фрагменти водяного органа. Через накопичення мінеральних відкладень, що утворилися від води річки, яка проходила через грот органа, більшість деталей інструмента стала непомітною.
На початку XVII століття в Англії будували водяні органи. Корнеліус Дреббель створив один для короля Якова I, а Саломон де Каус побудував кілька органів у Річмонді, працюючи на принца Генріха. Один водяний орган знаходився в Багнігг Вейл, Лондоні — у літньому будинку Нелл Ґвін (1650—1687), а Генрі Вінстенлі (1644—1703), дизайнер маяка Еддистоун, імовірно, збудував орган у своєму будинку в Сафрон Волден, Ессекс. Після одруження принцеси Єлизавети з курфюрстом Пфальцу принцом Фрідріхом V де Каус створив для них сади при Гейдельберзькому замку, які стали відомими завдяки своїм красивим і складним водним спорудам. Водяний орган зберігся в садах Гайльбронна, Вюртемберг, а також частини такого органа є в садах Вільгельмсгеє в Касселі. Брати Франчіні створили водні споруди та органи в Сен-Жермен-ан-Ле та Версалі, які вражали своєю пишнотою та технічним виконанням.
Проте вже наприкінці XVII століття популярність водяних органів почала згасати. Через високі витрати на обслуговування більшість із них занепала та була забута. До 1920 року жоден із них не зберігся. Водяний орган у замку Гелльбрунн у Зальцбурзі, який вважали автентичним, насправді є пневматичним інструментом, що працює на міхах, керованих водою.
Література
- MacLean, Charles (Jan., 1905). The Principle of the Hydraulic Organ. Sammelbände der Internationalen Musikgesellschaft 6. Jahrg., H. 2., Franz Steiner Verlag. pp. 183—236.
- Perrot, Jean (1971). The organ, from its invention in the Hellenistic period to the end of the thirteenth century. London: Oxford University Press. .
- Schneider, Thekla (1954). Organum Hydraulicum. Die Musikforschung 7. pp. 183—236.
Примітки
- James W. McKinnon (2001). Hydraulis / Groves Dictionary of Music and Musicians. Oxford University. Процитовано 26 грудня 2024.
- Haspels, Dr. Jan Jaap (1994), Musical Automata. Catalogue of Automatic Musical Instruments in the National Museum «From Musical Clock to Street Organ», Utrecht: National Museum, .
- Водяний орган (Гідравлос) // Словник музичних термінів / уклад. і авт. передм. В. Тимків ; уклад. О. Подручна ; ред. В. Карпенко, Р. Дзундза, В. Таранюк. Київ: Вадим Карпенко, 2017. С. 54.
- Walcker-Mayer, Werner. Die römische Orgel von Aquincum. Stuttgart, Musikwissenschaftliche Verlagsgesellschaft, 1970.
- Az aquincumi orgona. BTM Aquincumi Múzeum. Процитовано 26 грудня 2024.
- Richard Pettigrew (19.03.2002). About the Ancient Hydraulis. Archaeological Legacy Institute. Процитовано 26 грудня 2024.
- THE MUSIC OF THE BIBLE. katapi.org.uk. 2005. Процитовано 26 грудня 2024.
Посилання
- Відео про гідравліс і його сучасну реконструкцію та виконання на ньому від Європейського культурного центру в Дельфах
- Виконання на реконструйованому римському водяному органі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya v procesi redaguvannya pevnij chas Bud laska ne redagujte yiyi bo Vashi zmini mozhut buti vtracheni Yaksho cya storinka ne redaguvalasya kilka dniv bud laska priberit cej shablon Ce povidomlennya priznachene dlya uniknennya konfliktiv redaguvannya Ostannye redaguvannya zrobiv koristuvach Oleh Kushch vnesok zhurnali o 12 55 UTC 909 hvilin tomu Gidravlos takozh gidravlis vodyanij organ abo gidravlichnij organ grec ὕdraylis ce riznovid trubnogo organa v yakomu povitrya nagnitayetsya vodoyu Dzherelom energiyi dlya podachi povitrya ye voda z prirodnogo dzherela napriklad vodospadu abo ruchnij nasos Tomu vodyanij organ ne maye mihiv nagnitacha abo kompresora Muzikanti z kornu j vodyanim organom fragment Zlitenskoyi mozayiki II stolittya Varto rozriznyati vodyanij gidravlichnij organ i gidravlis Gidravlis ce nazva davnogreckogo instrumenta stvorenogo Ktesibiyem Aleksandrijskim Gidravlis mav zanurenij u vodyanij bak rezervuar z povitryam Povitrya nagnitalosya v rezervuar ruchnimi nasosami a potim vihodilo pid tiskom cherez trubi Rezervuar buv vidkritij znizu sho dozvolyalo vodi pidtrimuvati tisk na povitrya v miru jogo nadhodzhennya vid nasosiv abo vihodu cherez trubi U vodyanomu organi pochinayuchi z XV stolittya voda takozh vikoristovuyetsya yak dzherelo energiyi dlya privedennya v diyu mehanizmu podibnogo do mehanizmu sharmanki sho mistit pevnu melodiyu dlya vidtvorennya Konstrukciya ta princip diyiZazvichaj voda podayetsya do instrumenta z pevnoyi visoti cherez trubu a povitrya nadhodit u potik vodi shlyahom aspiraciyi cherez bokovu trubku verhnya chastina yakoyi znahoditsya nad dzherelom vodi Voda j povitrya razom potraplyayut u camera aeolis vitryanu kameru Tut voni rozdilyayutsya stisnene povitrya spryamovuyetsya u povitroprovid nad kameroyu dlya privedennya v diyu organnih trub Dvi perforovani plastini tak zvani brizkovi plastini abo diafragmi zapobigayut potraplyannyu vodyanih brizok u trubi organa Pislya viddilennya vid povitrya voda zalishaye camera aeolis z tiyeyu zh shvidkistyu z yakoyu nadhodila Dali vona privodit u ruh vodyane koleso yake obertaye muzichnij cilindr ta mehanizmi prikripleni do nogo Shob zapustiti organ vidkrivayut kran nad vhidnoyu truboyu Za umovi bezperervnogo potoku vodi organ gratime doti doki kran ne bude zakritij Bagato vodyanih organiv mali prosti pristroyi dlya regulyuvannya vodyanogo tisku Napriklad u Kvirinalskomu palaci voda teche z dzherela na vershini pagorba ranishe potik buv bilsh potuzhnim a teper jogo vistachaye lishe na 30 hvilin gri Voda prohodit cherez sam palac i nadhodit u stabilizacijnu kameru roztashovanu priblizno na 18 metriv 59 futiv vishe camera aeolis u groti organa Cej perepad visoti zabezpechuye dostatnij potik povitrya dlya roboti vidnovlenogo shestigolosogo instrumenta Sered renesansnih avtoriv yaki pisali pro vodyani organi osoblivo vidilyayetsya Salomon de Kaus Jogo kniga 1615 roku mistit korotkij traktat pro vigotovlennya vodyanih organiv poradi shodo nastrojki a takozh chislenni gravyuri sho zobrazhuyut instrumenti yih mehanizmi ta sceni vikoristannya Krim togo u knizi navedeno priklad muziki dlya vodyanogo organa madrigal Chi fara fed al cielo Alessandro Stridzho v obrobci IstoriyaGidravlis I stolittya do n e Arheologichnij muzej Diona Greciya Gidravlis ce rannij tip trubnogo organa sho pracyuvav shlyahom peretvorennya dinamichnoyi energiyi vodi na povitryanij tisk dlya podachi v trubi Zvidsi j nazva gidravlis sho bukvalno oznachaye vodyana truba Vinahid instrumentu pripisuyut vchenomu inzheneru ellinistichnogo Yegiptu Ktesibiyu z Aleksandriyi III stolittya do n e Gidravlis stav pershim u sviti klavishnim instrumentom i poperednikom suchasnogo cerkovnogo organa Na vidminu vid renesansnogo vodyanogo organa na starodavnomu gidravlisi grali vruchnu a ne avtomatichno vidtvoryuvali muziku vikoristovuyuchi potik vodi Harakteristiki gidravlisa buli viznacheni na osnovi mozayik malyunkiv literaturnih zgadok i chastkovih zalishkiv instrumenta U 1931 roci v Ugorshini buli viyavleni zalishki gidravlisa z napisom sho datuvav jogo 228 rokom n e Shkira ta derevo z yakih buv vigotovlenij instrument rozklalisya prote zberezheni metalevi chastini dali zmogu stvoriti robochu rekonstrukciyu yaka nini zberigayetsya v v Budapeshti Tochnij mehanizm stvorennya povitryanogo potoku zalishayetsya predmetom diskusij i majzhe nichogo ne vidomo pro muziku sho vikonuvalasya na gidravlisi Prote mozhna doslidzhuvati zvuchannya jogo trub Talmud zgaduye cej instrument yak takij sho vikoristovuvavsya v Yerusalimskomu hrami Rimski muzikanti grayut na gidravlosi ta bucini mozayika na rimskij villi Nennig Nimechchina II st Suchasna rekonstrukciya gidravlosa Pislya stvorennya gidravlisa starodavnimi grekami jogo prodovzhuvali zastosovuvati v Rimskij imperiyi Zgodom cej muzichnij instrument otrimav podalshij rozvitok u Vizantiyi serednovichnij Yevropi ta krayinah musulmanskogo svitu Odin iz pershih portativnih organiv IV stolittya buv zobrazhenij na obelisku sporudzhenomu v pam yat pro imperatora Feodosiya I pislya jogo smerti v 395 roci U zberezhenih ilyuminovanih rukopisah Britanskogo muzeyu mozhna pobachiti chislenni zobrazhennya riznih variantiv portativnih organiv sho vikoristovuvalisya v yevropejskih hramah serednovichchya Napriklad organ Pipina 757 roku buv vodyanim organom podarovanim Karolinzkij imperiyi vizantijskim imperatorom Kostyantinom V Arabski dzherela zgaduyut pro gidravlichnij organ zvuk yakogo mozhna bulo pochuti na vidstani do shistdesyati mil Jogo stvorennya pripisuyut greckomu vinahidniku na im ya Muristus osoba yakogo tochno ne vstanovlena Ye pripushennya sho ce arabizovana forma imeni Ktesibiya Do kincya XII stolittya gidravlichni mehanizmi buli populyarni v Italiyi ta inshih chastinah Zahidnoyi Yevropi U period Vidrodzhennya vodyani organi znovu stali simvolami mistiki j metafiziki dlya prihilnikiv ezoterichnih idej Chasto ci organi vstanovlyuvali v sadah grotah i oranzhereyah korolivskih palaciv i mayetkiv zamozhnih lyudej Voni vrazhali vidviduvachiv ne tilki muzikoyu a j mehanichnimi figurkami yaki tancyuvali ptahami sho mahali krilami ta ciklopami yaki bili molotami Vsi ci ruhi zabezpechuvalisya mehanizmami vbudovanimi v muzichni cilindri Isnuvali takozh inshi vidi vodyanih organiv yaki diyali prihovano stvoryuyuchi vrazhennya sho statuyi abo figuri grayut na muzichnih instrumentah Napriklad vidtvoryuvali sceni na kshtalt Orfej graye na violi Zmagannya Apollona z Marsiyem i Apollon i dev yat muz Najvidomishij vodyanij organ XVI stolittya buv roztashovanij u villi d Este v Tivoli Jogo budivnictvo trivalo priblizno z 1569 po 1572 rik pid kerivnictvom Luche Kleriko Lyuka de Klerka i bulo zavershene Klodom Venarom Organ mav visotu blizko shesti metriv i stoyav pid arkoyu Voda dlya jogo roboti nadhodila z rozkishnogo vodospadu Mario Kartaro v 1575 roci opisav cej instrument yak takij sho vikonuvav madrigali ta bagato inshih melodij Dzh M Zappi v knizi Annalie memorie de Tivoli 1576 zgaduvav Koli davali komandu zagrati spochatku lunali zvuki trub a potim pochinalasya garmonijna melodiya Bagato lyudej ne mogli poviriti sho organ zvuchav avtomatichno vikoristovuyuchi registri j vodu Voni vvazhali sho vseredini prihovanij muzikant Okrim avtomatichnogo vikonannya shonajmenshe troh muzichnih tvoriv cej organ mav klaviaturu dlya gri vruchnu Inshi sadi z vodyanimi organami v Italiyi Pratolino poblizu Florenciyi blizko 1575 roku Izola de Belvedere u Ferrari do 1599 roku Palacco del Kvirinale v Rimi zbudovanij Lukoyu B yadzhi v 1598 roci vidrestavrovanij u 1990 Villa Aldobrandini u Fraskati 1620 Korolivskij palac u Neapoli 1746 Villa Doriya Pamfili v Rimi 1758 1759 Z usih cih vodyanih organiv do nashih dniv zberigsya lishe organ u Palacco del Kvirinale Ilyustraciya Kirhera v jogo praci Musurgia universalis 1650 yaku kolis vvazhali lishe hudozhnoyu fantaziyeyu viyavilasya tochnoyu shemoyu organa v groti Kvirinale hocha zobrazhennya bulo viddzerkalene Na villi d Este zbereglisya lishe fragmenti vodyanogo organa Cherez nakopichennya mineralnih vidkladen sho utvorilisya vid vodi richki yaka prohodila cherez grot organa bilshist detalej instrumenta stala nepomitnoyu Na pochatku XVII stolittya v Angliyi buduvali vodyani organi Kornelius Drebbel stvoriv odin dlya korolya Yakova I a Salomon de Kaus pobuduvav kilka organiv u Richmondi pracyuyuchi na princa Genriha Odin vodyanij organ znahodivsya v Bagnigg Vejl Londoni u litnomu budinku Nell Gvin 1650 1687 a Genri Vinstenli 1644 1703 dizajner mayaka Eddistoun imovirno zbuduvav organ u svoyemu budinku v Safron Volden Esseks Pislya odruzhennya princesi Yelizaveti z kurfyurstom Pfalcu princom Fridrihom V de Kaus stvoriv dlya nih sadi pri Gejdelberzkomu zamku yaki stali vidomimi zavdyaki svoyim krasivim i skladnim vodnim sporudam Vodyanij organ zberigsya v sadah Gajlbronna Vyurtemberg a takozh chastini takogo organa ye v sadah Vilgelmsgeye v Kasseli Brati Franchini stvorili vodni sporudi ta organi v Sen Zhermen an Le ta Versali yaki vrazhali svoyeyu pishnotoyu ta tehnichnim vikonannyam Prote vzhe naprikinci XVII stolittya populyarnist vodyanih organiv pochala zgasati Cherez visoki vitrati na obslugovuvannya bilshist iz nih zanepala ta bula zabuta Do 1920 roku zhoden iz nih ne zberigsya Vodyanij organ u zamku Gellbrunn u Zalcburzi yakij vvazhali avtentichnim naspravdi ye pnevmatichnim instrumentom sho pracyuye na mihah kerovanih vodoyu LiteraturaMacLean Charles Jan 1905 The Principle of the Hydraulic Organ Sammelbande der Internationalen Musikgesellschaft 6 Jahrg H 2 Franz Steiner Verlag pp 183 236 Perrot Jean 1971 The organ from its invention in the Hellenistic period to the end of the thirteenth century London Oxford University Press ISBN 0 19 318418 4 Schneider Thekla 1954 Organum Hydraulicum Die Musikforschung 7 pp 183 236 PrimitkiJames W McKinnon 2001 Hydraulis Groves Dictionary of Music and Musicians Oxford University Procitovano 26 grudnya 2024 Haspels Dr Jan Jaap 1994 Musical Automata Catalogue of Automatic Musical Instruments in the National Museum From Musical Clock to Street Organ Utrecht National Museum ISBN 90 801699 2 7 Vodyanij organ Gidravlos Slovnik muzichnih terminiv uklad i avt peredm V Timkiv uklad O Podruchna red V Karpenko R Dzundza V Taranyuk Kiyiv Vadim Karpenko 2017 S 54 Walcker Mayer Werner Die romische Orgel von Aquincum Stuttgart Musikwissenschaftliche Verlagsgesellschaft 1970 Az aquincumi orgona BTM Aquincumi Muzeum Procitovano 26 grudnya 2024 Richard Pettigrew 19 03 2002 About the Ancient Hydraulis Archaeological Legacy Institute Procitovano 26 grudnya 2024 THE MUSIC OF THE BIBLE katapi org uk 2005 Procitovano 26 grudnya 2024 PosilannyaVideo pro gidravlis i jogo suchasnu rekonstrukciyu ta vikonannya na nomu vid Yevropejskogo kulturnogo centru v Delfah Vikonannya na rekonstrujovanomu rimskomu vodyanomu organi