Гівергіс Мар Іваніос, ім'я в миру — Іваніос Гівергіс Томас Панікервітіс (англ. Geevarghese Mar Ivanios, Ivanios Givergis Thomas Panikervitis малаял. അബൂന് ഗീവര്ഘെസേ മോര് ഇവനിഒസ്) — перший , перший з 11 липня 1931 до 15 липня 1953 року. Засновник чернечого і його жіночої гілки під назвою «».
Гівергіс Іваніос малаял. അബൂന് ഗീവര്ഘെസേ മോര് ഇവനിഒസ് | ||
| ||
---|---|---|
11 липня 1931 — 15 липня 1953 | ||
Конфесія: | ||
Попередник: | титул заснований | |
Наступник: | Бенедикт Грегоріос | |
Діяльність: | богослов, католицький священник, католицький єпископ, католицький диякон | |
Ім'я при народженні: | Іваніос Гівергіс Томас Панікервітіс | |
Народження: | 8 вересня 1882 або 1882[1] Траванкор, Британська Індія, Британська імперія | |
Смерть: | 15 липня 1953 Тируванантапурам, Траванкор-Кочі, Індія | |
Гівергіс Іваніос у Вікісховищі |
Біографія
Народився 21 вересня 1882 року в родині християн апостола Фоми Томаса Панікера і його дружини Аннамми. Його батьки належали до Маланкарської сирійської православної церкви, чиї послідовники також часто називалися яковитами.
З 15 років відвідував яковитську семінарію в . 20 квітня 1898 він поїхав в Ченнаї для завершення освіти в місцевому християнському коледжі. Там в 1907 році здобув ступінь магістра історії та економіки. 9 січня 1900 був висвячений в сан диякона Пуліккоттілем Діонісієм. Після завершення навчання направлений в семінарію Коттаяма як її директор. Незабаром він став відомий як «магістр-священик», оскільки став першим священиком Сиро-Маланкарської церкви, що здобув ступінь магістра.
У 1913—1919 року викладав історію, політологію і економіку в університеті Серампоре, розташованому в окрузі Хуглі. Але незабаром він кинув викладацьку діяльність і повернувся до себе на батьківщину в Кералу, де 19 січня 1919 року заснував новий чернечий орден Наслідування Христа і перший монастир ордена . Був вражений і натхненний індійською культурою і аскетичною практикою саньяса. Через кілька років в 1925 році у ордена з'явилося жіноче відгалуження під назвою «Віфанійські сестри».
1 травня 1925 травня посвячений у сан єпископа і став яковитським архієреєм Віфанії. При освяченні він взяв собі ім'я Мар Іваніос. 13 січня 1929 року була зведений в сан митрополита.
Гівергіс Мар Іваніос дружив з Алоїзом Бенцігером, єпископом Квілона, знавцем східного обряду. Через нього Мар Іваніос почав вести переговори з Римом про укладення унії. В результаті цих переговорів 20 вересня 1930 року митрополія і його епископ-суфраган Яків Мар Феофіл приєдналися до Риму на умови повного збереження західно-сирійської літургії і всіх духовних посад.
11 червня 1932 року папа Пій IX заснував єпархію Трівандрума і призначив Гівергіса Мар Іваніоса її єпископом, а також главою всіх сиро-маланкарських католиків. Цього ж року Мар Іваніос отримав паллій в Римі, а також відвідав 32-й міжнародний , де зустрівся з Гілбертом Честертоном, назвавши його кардиналом Ньюменом Індії.
У 1947 році єпископ відвідав Австралію і Канаду.
У 1949 році заснував у Тіруванантапурамі агрікультурний коледж, пізніше названий в його честь коледжем ім. Мара Іваніоса .
У 1953 Гівергіс Мар Іваніос помер у віці 70 років і був похований у крипті кафедрального собору Пресвятої Діви Марії в Тіруванантапурамі.
Беатифікація
Мар Іваніос вважається в Сиро-Маланкарській католицькій церкві благочестивою людиною. Будучи засновником чернечого ордену і помісної католицької східної церкви, він високо шанується серед віруючих цієї церкви. Його могила стала місцем паломництва. Незабаром після його смерті почався процес беатифікації. 14 липня 2007 року Мар Баселіос урочисто проголосив зарахування Мара Іваніоса до числа слуг божих. Зарахування до лику Слуги Божого було проголошено в 54-ту річницю смерті архієпископа в Кафедральному соборі в Тіруванантапурамі.
23 червня 2014 року ексгумовано рештки Мара Іваніоса для подальшого їхнього дослідження. Подібне вивчення є частиною процесу беатифікації і канонізації. Експертизу проводила комісія з 21 особи, що складається з теологів і медиків. Екзаменаційний процес, що почався вранці, проходив за правилами, викладеними Ватиканом. Після дослідження останки розміщені в кафедральному соборі Пресвятої Діви Марії і були доступні для поклоніння прихожан. Увечері після служби останки були повернули назад у могилу.
Примітки
- https://wikidata-externalid-url.toolforge.org/?p=8034&url_prefix=https://opac.vatlib.it/auth/detail/&id=495%2F112207
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 27 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 27 січня 2021.
- [1] — Bethany Publ, 2002-01-01. — 183 с. з джерела 23 липня 2016
- Selvister Ponnumuthan. [2] — Gregorian Biblical BookShop, 1996-01-01. — 364 с. — . з джерела 21 лютого 2022
- . www.marivanioscollege.ac.in. Архів оригіналу за 26 листопада 2015. Процитовано 25 листопада 2015.
- . The Times of India. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 25 листопада 2015.
Посилання
- Інформація на сайті католицької ієрархії [ 14 січня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Givergis Mar Ivanios im ya v miru Ivanios Givergis Tomas Panikervitis angl Geevarghese Mar Ivanios Ivanios Givergis Thomas Panikervitis malayal അബ ന ഗ വര ഘ സ മ ര ഇവന ഒസ pershij pershij z 11 lipnya 1931 do 15 lipnya 1953 roku Zasnovnik chernechogo i jogo zhinochoyi gilki pid nazvoyu Givergis Ivanios malayal അബ ന ഗ വര ഘ സ മ ര ഇവന ഒസ 1 j 11 lipnya 1931 15 lipnya 1953 Konfesiya Poperednik titul zasnovanij Nastupnik Benedikt Gregorios Diyalnist bogoslov katolickij svyashennik katolickij yepiskop katolickij diyakon Im ya pri narodzhenni Ivanios Givergis Tomas Panikervitis Narodzhennya 8 veresnya 1882 1882 09 08 abo 1882 1 Travankor Britanska Indiya Britanska imperiya Smert 15 lipnya 1953 1953 07 15 Tiruvanantapuram Travankor Kochi Indiya Givergis Ivanios u Vikishovishi Fotografiya 1908 rokuBiografiyaNarodivsya 21 veresnya 1882 roku v rodini hristiyan apostola Fomi Tomasa Panikera i jogo druzhini Annammi Jogo batki nalezhali do Malankarskoyi sirijskoyi pravoslavnoyi cerkvi chiyi poslidovniki takozh chasto nazivalisya yakovitami Z 15 rokiv vidviduvav yakovitsku seminariyu v 20 kvitnya 1898 vin poyihav v Chennayi dlya zavershennya osviti v miscevomu hristiyanskomu koledzhi Tam v 1907 roci zdobuv stupin magistra istoriyi ta ekonomiki 9 sichnya 1900 buv visvyachenij v san diyakona Pulikkottilem Dionisiyem Pislya zavershennya navchannya napravlenij v seminariyu Kottayama yak yiyi direktor Nezabarom vin stav vidomij yak magistr svyashenik oskilki stav pershim svyashenikom Siro Malankarskoyi cerkvi sho zdobuv stupin magistra U 1913 1919 roku vikladav istoriyu politologiyu i ekonomiku v universiteti Serampore roztashovanomu v okruzi Hugli Ale nezabarom vin kinuv vikladacku diyalnist i povernuvsya do sebe na batkivshinu v Keralu de 19 sichnya 1919 roku zasnuvav novij chernechij orden Nasliduvannya Hrista i pershij monastir ordena Buv vrazhenij i nathnennij indijskoyu kulturoyu i asketichnoyu praktikoyu sanyasa Cherez kilka rokiv v 1925 roci u ordena z yavilosya zhinoche vidgaluzhennya pid nazvoyu Vifanijski sestri 1 travnya 1925 travnya posvyachenij u san yepiskopa i stav yakovitskim arhiyereyem Vifaniyi Pri osvyachenni vin vzyav sobi im ya Mar Ivanios 13 sichnya 1929 roku bula zvedenij v san mitropolita Givergis Mar Ivanios druzhiv z Aloyizom Bencigerom yepiskopom Kvilona znavcem shidnogo obryadu Cherez nogo Mar Ivanios pochav vesti peregovori z Rimom pro ukladennya uniyi V rezultati cih peregovoriv 20 veresnya 1930 roku mitropoliya i jogo episkop sufragan Yakiv Mar Feofil priyednalisya do Rimu na umovi povnogo zberezhennya zahidno sirijskoyi liturgiyi i vsih duhovnih posad 11 chervnya 1932 roku papa Pij IX zasnuvav yeparhiyu Trivandruma i priznachiv Givergisa Mar Ivaniosa yiyi yepiskopom a takozh glavoyu vsih siro malankarskih katolikiv Cogo zh roku Mar Ivanios otrimav pallij v Rimi a takozh vidvidav 32 j mizhnarodnij de zustrivsya z Gilbertom Chestertonom nazvavshi jogo kardinalom Nyumenom Indiyi U 1947 roci yepiskop vidvidav Avstraliyu i Kanadu U 1949 roci zasnuvav u Tiruvanantapurami agrikulturnij koledzh piznishe nazvanij v jogo chest koledzhem im Mara Ivaniosa U 1953 Givergis Mar Ivanios pomer u vici 70 rokiv i buv pohovanij u kripti kafedralnogo soboru Presvyatoyi Divi Mariyi v Tiruvanantapurami Beatifikaciya Mar Ivanios vvazhayetsya v Siro Malankarskij katolickij cerkvi blagochestivoyu lyudinoyu Buduchi zasnovnikom chernechogo ordenu i pomisnoyi katolickoyi shidnoyi cerkvi vin visoko shanuyetsya sered viruyuchih ciyeyi cerkvi Jogo mogila stala miscem palomnictva Nezabarom pislya jogo smerti pochavsya proces beatifikaciyi 14 lipnya 2007 roku Mar Baselios urochisto progolosiv zarahuvannya Mara Ivaniosa do chisla slug bozhih Zarahuvannya do liku Slugi Bozhogo bulo progolosheno v 54 tu richnicyu smerti arhiyepiskopa v Kafedralnomu sobori v Tiruvanantapurami 23 chervnya 2014 roku eksgumovano reshtki Mara Ivaniosa dlya podalshogo yihnogo doslidzhennya Podibne vivchennya ye chastinoyu procesu beatifikaciyi i kanonizaciyi Ekspertizu provodila komisiya z 21 osobi sho skladayetsya z teologiv i medikiv Ekzamenacijnij proces sho pochavsya vranci prohodiv za pravilami vikladenimi Vatikanom Pislya doslidzhennya ostanki rozmisheni v kafedralnomu sobori Presvyatoyi Divi Mariyi i buli dostupni dlya pokloninnya prihozhan Uvecheri pislya sluzhbi ostanki buli povernuli nazad u mogilu Primitkihttps wikidata externalid url toolforge org p 8034 amp url prefix https opac vatlib it auth detail amp id 495 2F112207 Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Procitovano 27 sichnya 2021 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2021 1 Bethany Publ 2002 01 01 183 s z dzherela 23 lipnya 2016 Selvister Ponnumuthan 2 Gregorian Biblical BookShop 1996 01 01 364 s ISBN 9788876527210 z dzherela 21 lyutogo 2022 www marivanioscollege ac in Arhiv originalu za 26 listopada 2015 Procitovano 25 listopada 2015 The Times of India Arhiv originalu za 1 lipnya 2014 Procitovano 25 listopada 2015 PosilannyaInformaciya na sajti katolickoyi iyerarhiyi 14 sichnya 2021 u Wayback Machine angl