Гуто-Мар'ятинська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Базарському, Овруцькому, Малинському і Народицькому районах Коростенської і Волинської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Гуто-Мар'ятин.
Гуто-Мар'ятинська сільська рада | |||
---|---|---|---|
| |||
Основні дані | |||
Країна | СРСР— УРСР Україна | ||
Область | Коростенська округа Волинська округа Київська область Житомирська область | ||
Район | Базарський район Народицький район Овруцький район Малинський район | ||
Адм. центр | с. Гуто-Мар'ятин | ||
Утворена | 12 січня 1924 року | ||
Ліквідована | 17 листопада 2015 року | ||
Код КОАТУУ | 1823782400 | ||
Облікова картка | Гуто-Мар'ятинська сільська рада | ||
Склад | |||
Кількість членів | 12 | ||
Голова ради | Пузійчук Володимир Миколайович | ||
Територія та населення | |||
Площа | 34,025 км² | ||
Населення | 268 | ||
Густота | 7,88 осіб/км² | ||
Населені пункти | 5 | ||
Контактні дані | |||
Адреса | вул. Першотравнева, 13, с. Гуто-Мар'ятин, Народицький р-н, Житомирська обл., 11453 | ||
Населені пункти
Сільській раді були підпорядковані населені пункти:
- с. Гуто-Мар'ятин
- с. Рубежівка
- с. Сингаї
- с. Славковиці
- с. Старий Кужіль
Населення
Станом на 1 жовтня 1941 року, в сільраді налічувалось 156 дворів з 579 мешканцями в них, в тому числі: чоловіків — 224 та жінок — 355.
Відповідно до результатів перепису населення 1989 року, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 461 особу.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 268 осіб.
Склад ради
Рада складалася з 12 депутатів та голови.
Керівний склад сільської ради
ПІБ | Основні відомості | Дата обрання | Дата звільнення |
---|---|---|---|
Пузійчук Володимир Миколайович | Сільський голова, 1956 року народження, освіта, безпартійний | 26.03.2006 | 31.10.2010 |
Пузійчук Володимир Миколайович | Сільський голова, 1956 року народження, освіта середня спеціальна, безпартійний | 31.10.2010 |
Примітка: таблиця складена за даними джерела
Історія
Створена 12 січня 1924 року як чеська національна сільська рада, відповідно до рішення Волинської ГАТК № 6/1 «Про зміни в межах округів, районів і сільрад», в складі колоній Гуто-Мар'ятин, (згодом — хутір Новий Кужіль), Чеська (Межиліска) (згодом — Чеська Колонія) та Славковичі (згодом — Славковиці) Будо-Голубієвицької, Дерманівської та Межиліської сільських рад Базарського району Коростенської округи. 10 березня 1926 року, відповідно до наказу Коростенського ОВК № 40 «Про внесення декотрих змін в низове районування», до складу ради включено х. Берестниця Будо-Голубієвицької сільської ради Базарського району. У 1941 році Чеська Колонія передана до складу Межиліської сільської ради Базарського району. Станом на 1 жовтня 1941 року х. Берестниця не перебуває на обліку населених пунктів.
Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Базарського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Гуто-Мар'ятин та Славковиці. Х. Новий Кужіль в довіднику пропущено. Станом на 1 березня 1961 року х. Новий Кужіль не перебуває на обліку населених пунктів.
11 серпня 1954 року, внаслідок виконання указу Президії Верховної ради УРСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», до складу ради включено села Березівка та Рубежівка ліквідованої Рубежівської сільської ради. 2 вересня 1954 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 1087 «Про перечислення населених пунктів в межах районів Житомирської області», до складу ради включено села Сингаї та Старий Кужіль Голубієвицької сільської ради. 21 липня 1958 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 709 «Про перейменування П'ятидубської сільської ради Базарського району та передачу з її складу окремих населених пунктів», до складу ради включено села Воробіївщина та П'ятидуб П'ятидубської (Вишіської) сільської ради Базарського району. 9 грудня 1966 року, відповідно до рішення ЖОВК № 638 «Про зміни в адміністративному підпорядкуванні деяких населених пунктів області», села Березівку, Воробіївщину та П'ятидуб передано до складу Вишівської сільської ради Малинського району.
На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Народицького району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Гуто-Мар'ятин, Рубежівка, Сингаї, Славковиці та Старий Кужіль.
12 серпня 1974 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 342 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі окремих районів області в зв'язку з укрупненням колгоспів», до складу ради включено села Буда-Голубієвичі, Вила та Недашківка Голубієвицької сільської ради Народицького району; були повернуті 15 січня 1982 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 19 «Про зміну адміністративно-територіального поділу Народицького району», до тієї ж сільської ради.
Припинила існування 17 листопада 2015 року через об'єднання до складу Народицької селищної територіальної громади Народицького району Житомирської області.
Входила до складу Базарського (7.03.1923 р.), Народицького (21.01.1959 р., 8.12.1966 р.), Овруцького (30.12.1962 р.) та Малинського (7.01.1963 р.) районів.
Примітки
- (PDF). http://eprints.zu.edu.ua/. с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 15 травня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
- . http://pop-stat.mashke.org/. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 21 квітня 2021.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 2 червня 2014.
- . http://resource.history.org.ua/ (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 68, 200, 303, 381, 516, 548, 552, 559, 585, 590, 594. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 11 січня 2022.
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. https://archive.org/. 1947. с. 162. Процитовано 11 січня 2022.
- (PDF). http://history.org.ua/. 1973. с. 143. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 11 січня 2022.
- Гуто-Мар'ятинська сільська рада Житомирська область, Народицький район. Верховна Рада України. Процитовано 9 серпня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Guto Mar yatinska silska rada kolishnya administrativno teritorialna odinicya ta organ miscevogo samovryaduvannya u Bazarskomu Ovruckomu Malinskomu i Narodickomu rajonah Korostenskoyi i Volinskoyi okrug Kiyivskoyi j Zhitomirskoyi oblastej Ukrayinskoyi RSR ta Ukrayini z administrativnim centrom u s Guto Mar yatin Guto Mar yatinska silska rada Osnovni dani Krayina SRSR URSR Ukrayina Oblast Korostenska okruga Volinska okruga Kiyivska oblast Zhitomirska oblast Rajon Bazarskij rajon Narodickij rajon Ovruckij rajon Malinskij rajon Adm centr s Guto Mar yatin Utvorena 12 sichnya 1924 roku Likvidovana 17 listopada 2015 roku Kod KOATUU 1823782400 Oblikova kartka Guto Mar yatinska silska rada Sklad Kilkist chleniv 12 Golova radi Puzijchuk Volodimir Mikolajovich Teritoriya ta naselennya Plosha 34 025 km Naselennya 268 Gustota 7 88 osib km Naseleni punkti 5 Kontaktni dani Adresa vul Pershotravneva 13 s Guto Mar yatin Narodickij r n Zhitomirska obl 11453Naseleni punktiSilskij radi buli pidporyadkovani naseleni punkti s Guto Mar yatin s Rubezhivka s Singayi s Slavkovici s Starij KuzhilNaselennyaStanom na 1 zhovtnya 1941 roku v silradi nalichuvalos 156 dvoriv z 579 meshkancyami v nih v tomu chisli cholovikiv 224 ta zhinok 355 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya 1989 roku kilkist naselennya radi stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 461 osobu Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv silskoyi radi stanovila 268 osib Sklad radiRada skladalasya z 12 deputativ ta golovi Kerivnij sklad silskoyi radiPIB Osnovni vidomosti Data obrannya Data zvilnennya Puzijchuk Volodimir Mikolajovich Silskij golova 1956 roku narodzhennya osvita bezpartijnij 26 03 2006 31 10 2010 Puzijchuk Volodimir Mikolajovich Silskij golova 1956 roku narodzhennya osvita serednya specialna bezpartijnij 31 10 2010 Primitka tablicya skladena za danimi dzherelaIstoriyaStvorena 12 sichnya 1924 roku yak cheska nacionalna silska rada vidpovidno do rishennya Volinskoyi GATK 6 1 Pro zmini v mezhah okrugiv rajoniv i silrad v skladi kolonij Guto Mar yatin zgodom hutir Novij Kuzhil Cheska Mezhiliska zgodom Cheska Koloniya ta Slavkovichi zgodom Slavkovici Budo Golubiyevickoyi Dermanivskoyi ta Mezhiliskoyi silskih rad Bazarskogo rajonu Korostenskoyi okrugi 10 bereznya 1926 roku vidpovidno do nakazu Korostenskogo OVK 40 Pro vnesennya dekotrih zmin v nizove rajonuvannya do skladu radi vklyucheno h Berestnicya Budo Golubiyevickoyi silskoyi radi Bazarskogo rajonu U 1941 roci Cheska Koloniya peredana do skladu Mezhiliskoyi silskoyi radi Bazarskogo rajonu Stanom na 1 zhovtnya 1941 roku h Berestnicya ne perebuvaye na obliku naselenih punktiv Stanom na 1 veresnya 1946 roku silska rada vhodila do skladu Bazarskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na obliku v radi perebuvali sela Guto Mar yatin ta Slavkovici H Novij Kuzhil v dovidniku propusheno Stanom na 1 bereznya 1961 roku h Novij Kuzhil ne perebuvaye na obliku naselenih punktiv 11 serpnya 1954 roku vnaslidok vikonannya ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR Pro ukrupnennya silskih rad po Zhitomirskij oblasti do skladu radi vklyucheno sela Berezivka ta Rubezhivka likvidovanoyi Rubezhivskoyi silskoyi radi 2 veresnya 1954 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo oblvikonkomu 1087 Pro perechislennya naselenih punktiv v mezhah rajoniv Zhitomirskoyi oblasti do skladu radi vklyucheno sela Singayi ta Starij Kuzhil Golubiyevickoyi silskoyi radi 21 lipnya 1958 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo OVK 709 Pro perejmenuvannya P yatidubskoyi silskoyi radi Bazarskogo rajonu ta peredachu z yiyi skladu okremih naselenih punktiv do skladu radi vklyucheno sela Vorobiyivshina ta P yatidub P yatidubskoyi Vishiskoyi silskoyi radi Bazarskogo rajonu 9 grudnya 1966 roku vidpovidno do rishennya ZhOVK 638 Pro zmini v administrativnomu pidporyadkuvanni deyakih naselenih punktiv oblasti sela Berezivku Vorobiyivshinu ta P yatidub peredano do skladu Vishivskoyi silskoyi radi Malinskogo rajonu Na 1 sichnya 1972 roku silska rada vhodila do skladu Narodickogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti na obliku v radi perebuvali sela Guto Mar yatin Rubezhivka Singayi Slavkovici ta Starij Kuzhil 12 serpnya 1974 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo OVK 342 Pro zmini v administrativno teritorialnomu podili okremih rajoniv oblasti v zv yazku z ukrupnennyam kolgospiv do skladu radi vklyucheno sela Buda Golubiyevichi Vila ta Nedashkivka Golubiyevickoyi silskoyi radi Narodickogo rajonu buli povernuti 15 sichnya 1982 roku vidpovidno do rishennya Zhitomirskogo OVK 19 Pro zminu administrativno teritorialnogo podilu Narodickogo rajonu do tiyeyi zh silskoyi radi Pripinila isnuvannya 17 listopada 2015 roku cherez ob yednannya do skladu Narodickoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Narodickogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vhodila do skladu Bazarskogo 7 03 1923 r Narodickogo 21 01 1959 r 8 12 1966 r Ovruckogo 30 12 1962 r ta Malinskogo 7 01 1963 r rajoniv Primitki PDF http eprints zu edu ua s 4 Arhiv originalu PDF za 15 travnya 2021 Procitovano 21 kvitnya 2021 http pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 Procitovano 21 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 5 chervnya 2014 Procitovano 2 chervnya 2014 http resource history org ua ukrayinska Upor R A Kondratyuk D Ya Samolyuk B Sh Tabachnik Dovidnik oficijne vidannya Zhitomir vidavnictvo Volin 2007 s 68 200 303 381 516 548 552 559 585 590 594 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 11 sichnya 2022 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku https archive org 1947 s 162 Procitovano 11 sichnya 2022 PDF http history org ua 1973 s 143 Arhiv originalu PDF za 20 zhovtnya 2021 Procitovano 11 sichnya 2022 Guto Mar yatinska silska rada Zhitomirska oblast Narodickij rajon Verhovna Rada Ukrayini Procitovano 9 serpnya 2020