У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Гути Гу ти селище у Богодухівській міській громаді Богодухівського

50°08′13″ пн. ш. 35°20′49″ сх. д. / 50.13694° пн. ш. 35.34694° сх. д.Координати: 50°08′13″ пн. ш. 35°20′49″ сх. д. / 50.13694° пн. ш. 35.34694° сх. д.

Висота над рівнем моря

122 м

Водойма

річка Мерла

Відстань

Найближча залізнична станція:

Гути

До райцентру:

- залізницею:

80 км

- автошляхами:

78 км

Селищна влада

Адреса

62131, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт Гути, пл. Миру, 11

Карта

Гути

Гути

Гути

Географічне розташування

Селище міського типу Гути розміщене на лівому березі річки Мерла. На річці є невелика загата. Частина селища розташована на протилежному березі, є міст. Є залізнична станція Гути.

Селище оточене великим лісовим масивом (дуб, сосна). Неподалік від селища розташований Гутянський ботанічний заказник.

Назва

Назва селища Гути походить від назви плавильної печі. У таких «гутах» виплавляли скло або метал (від нім. Hutte).

Історія

1767 р. — командиру Охтирського гусарського полку генерал-майору Підгоричані було подаровано за службу село Гути. На нього працювали 642 кріпаків.
1869 р. — відкриття Гутянського цукрорафінадного заводу, володіння барона Леопольда Кеніга, «цукрового короля» Російської імперії, село Гути, Харківська губернія.
1919 р. — присвоєння імені Г. Первухіна цукрорафінадному заводу.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Семенівярській сільській раді — 210 осіб.
1938 р. — присвоєння статусу «селище міського типу».

Економіка

Амбулаторія.
Гутянське лісництво.
.
ВАТ «Первухінський Цукровий Комбінат».
Близько 30 приватних підприємств пов'язаних з роздрібною торгівлею.

Постаті

Гриценко Андрій Андрійович (1948) — український економіст, заступник директора і завідувач відділу економічної теорії Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор.
Корхов Іван Петрович (1888—1948) — лікар-хірург, доктор медицини (1921), професор (1930).
(1948) — фахівець у галузі електрики.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Харківська область

Примітки

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 23 серпня 2015.
С. Ю. Шевченко. Бондаренко Володимир Омелянович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — .

Джерела та література

Подкур Р. Ю. Гути [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 261. — .

Посилання

Гути на сайті Верховної Ради^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Погода: Гути [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Харківської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

[2] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 23 серпня 2015.

[3] С. Ю. Шевченко. Бондаренко Володимир Омелянович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — .