Густаво Десотті

Густаво Десотті (ісп. Gustavo Dezotti, нар. 14 лютого 1964, ) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. Виступав, зокрема, за клуб «Ньюеллс Олд Бойз», у склажі якого ставав чемпіоном Аргентини, а також національну збірну Аргентини.

Густаво Десотті
Особисті дані
Повне ім'я	Густаво Абель Десотті
Народження	14 лютого 1964(1964-02-14) (60 років)
	, Аргентина
Зріст	180 см
Вага	77 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб	завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1982–1988 «Ньюеллс Олд Бойз» 195 (37) 1988–1989 «Лаціо» 29 (3) 1989–1994 «Кремонезе» 154 (51) 1994–1996 «Леон» 54 (17) 1996–1997 «Атлас» 22 (1) 1997 «Кільмес» 0 (0) 1998 «Дефенсор Спортінг» 9 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1989–1990 Аргентина 7 (0)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1982 року виступами за команду клубу «Ньюеллс Олд Бойз», в якій провів шість сезонів, взявши участь у 195 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Ньюеллс Олд Бойз», був основним гравцем атакувальної ланки команди, допоміг їй 1988 року здобути титул чемпіона Аргентини.

1988 року перебрався до Італії, де спочатку приєднався до «Лаціо», а за рік перейшов до «Кремонезе», в якому відіграв п'ять сезонів.

З 1994 року грав у Мексиці, де провів по одному сезону за «Леон» та «Атлас».

Завершив професійну ігрову кар'єру в угругвайському «Дефенсор Спортінг», за який виступав 1998 року.

Виступи за збірну

1989 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. А вже наступного року був включений до заявки аргентинців на фінальну частину тогорічного чемпіонату світу. На мундіалі, що проходив в Італії, дебютував лише у третій, заключній, грі групового етапу проти збірної Румунії, вийшовши на заміну на 60-й хвилині. Наступного разу вийшов на поле наприкінці чвертьфінального двобою збірної Югославії. Тож поява Десотті у стартовому складі на фінальну гру турніру проти збірної ФРН була пов'язана насамперед з кадровими проблемами збірної Аргентини, яка не могла розраховувати у фіналі відразу на чотирьох гравців, які пропускали матч через дискваліфікацію.

У фінальній грі ЧС-1990, в якій аргентинці зробили ставку на захист власних воріт, нападник Десотті відзначився насамперед вилученням на 87-й хвилині, фактично позбавивши свою команду, яка на той момент вже грала у меншості та програвала 0:1, шансів на зрівняння рахунку. Десотті, який отримав першу свою жовту картку у грі вже на 5-й хвилині, бурхливо відреагував на поведінку німецького гравця Юргена Колера, який на думку аргентинця затягував час, не повертаючи м'яч, — реакцією став борцівський прийом від аргентинця та друга жовта картка для нього від арбітра. Матч так і завершився поразкою аргентинців, що мали задовільнитися «сріблом» світової першості, та став для Десотті останнім, проведеним у футболці збірної. Загалом в активі футболіста було лише 7 ігор за збірну.

Титули і досягнення

• Чемпіон Аргентини (1):

«Ньюеллс Олд Бойз»: 1987–88

• Бронзовий призер Панамериканських ігор:
• Віце-чемпіон світу: 1990

Посилання

• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)