Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Густава Калер до шлюбу Айгнер нім Gustava Kahler нар 29 квітня 1906 Зальцбург Австро Угорщина пом 22 березня 1987 Санкт

Густава Калер

Густава Калер

Густава Калер, до шлюбу Айгнер (нім. Gustava Kahler, нар. 29 квітня 1906, Зальцбург, Австро-Угорщина — пом. 22 березня 1987, Санкт-Файт-ан-дер-Ґлан, Австрія) — австрійська геологиня та палеонтологиня. Відкрила граптоліти в грауваці в Австрійських Альпах, на честь чого її студентка Іда Пельцман назвала два види на її честь. Працювала спільно з Францом Геричем та Францом Калером.

Густава Калер
нім. Gustava Kahler
Народилася29 квітня 1906(1906-04-29)[1]
Зальцбург, Австрія[1]
Померла22 березня 1987(1987-03-22)[1](80 років)
Санкт-Файт-ан-дер-Глан, Каринтія, Австрія[1]
Країнаimage Австрія
Діяльністьпалеонтолог, геологиня
Alma materГрацький університет
Галузьгеологія і палеонтологія
У шлюбі з

Біографія

Густава Айгнер народилася 29 квітня 1906 в Зальцбурзі в родині науковця Доктора Густава Айгнера та юристки Марії Мельбер. Після закінчення гімназії Mädchen-Reform-Realgymnasium вивчала геологію, палеонтологію, мінералогію та петрографію в Грацькому університеті. Спочатку планувала вивчати ботаніку, але завдяки Францу Геричу зацікавилась геологією, будучи на той час всього другою жінкою, яка вивчала геологію в університеті. Стала докторкою наук в липні 1929 у віці 23-х років, захистивши дисертацію «Die Productiden des Karbons von Nötsch im Gailtal». Ця наукова робота стала першою, яка відобразила зміну напрямку вивчення галузі від мінералогії та кристалографії в бік стратиграфії та палеонтології.

Наступні п'ять років Айгнер провела за вчителюванням в Зальцбурзькій гімназії для дівчат «Realgymnasium». 1935 року одружилася з банкіром Францом Калером, який також був студентом Герича та став доктором наук в 1931 році. Калер працював геологом в Клагенфурті, Норвегії та Каринтії, де 1947 року був призначений державним геологом. Густава Калер-Айгнер була співавторкою багатьох робіт як Герича, так і Калера, з яким вона систематично вивчала фусулінід. Їхні дослідження та публікації охоплювали пізньопалеозойську стратиграфію Карнійських Альп. В 1937 році подружжя розділило рід Pseudoschwagerina на п'ять підгруп. Пізніше вони запропонували назву Zellia для однієї з груп. На час Другої світової війни, обоє призупинили наукову діяльність, яку поновили після її закінчення.

В червні 1979 року Грацький університет урочисто відновив її звання доктора, а від Асоціації вчених Густава Калер-Айгнер отримала Знак Честі. В червні 1980 року Асоціація науковиць (Verband der Akademikerinnen) також нагородила її. Іда Пельцман, колишня студентка Калер, відкривши два нових види, назвала їх в честь Густави Калер.

Народила трьох дочок, першу 1937 року.

Померла 22 березня 1987 року після тривалої хвороби.

Вибрані публікації

  • (1929) With Franz Heritsch. "Cephalopoden aus dem Unterkarbon von Nötsch im Gailtal". Mitteilungen der Naturwissenschaftlicher Verein für Steiermark, pp. 43–50 (нім.)
  • (1930) "Silurische Versteinerungen aus der Grauwackenzone bei Fieberbrunn", Verhandlungen der Geologischen Bundes-Anstalt, pp. 222–24 (нім.)
  • (1931) With Franz Heritsch. "Das Genus Isogramma im Carbon der Südalpen". Österreichische Akademie der Wissenschaften. Mathematisch-Naturwissenschaftliche Klasse, Denkschriften 102 pp. 303–16 OCLC 25306603 (нім.)
  • (1937) With Franz Heritsch. "Beitrage zur Kenntnis der Fusuliniden der Ostalpen": Die Pseudoschwagerinen der Grenzlandbanke und des oberen Schwagerinenkalkes. Paleontographica 87(1-2): 1-44. pls. 1-3.(нім.)
  • (1937) With Franz Heritsch. "Uber das Wirken der Klagenfurter Münze als Montanbank des Kärntner Edelmetallbergbaus" im 16. Jahrhundert. In: ZBHSW, Bd. 85, S. 334-337.(нім.)

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #131715895 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Flügel, Helmut W. "Gustava Kahler-Aigner (1906–1987)" [ 5 листопада 2014 у Wayback Machine.] (PDF). Naturwissenschaftlicher Verein für Kärnten, Oberösterreichisches Landesmuseum. Retrieved 21 June 2013.
  3. J, Jongmans W. (12 грудня 1937). Deuxième Congrès pour l'Avancement des Études de Stratigraphie Carbonifère. Heerlen, Septembre 1935: Compte Rendu (англ.). Alexander Doweld.
  4. Japanese Journal of Geology and Geography (англ.). Science Council of Japan. 1939.
  5. Kauffman, Erle Galen (1977). Concepts and methods of biostratigraphy. Dowden, Hutchinson & Ross. с. 596. ISBN .
  6. Henschke, Ekkehard (1975). Landesherrschaft und Bergbauwirtschaft.: Zur Wirtschafts- und Verwaltungsgeschichte des Oberharzer Bergbaugebietes im 16. und 17. Jahrhundert. Duncker & Humblot. с. 159–. ISBN .


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gustava Kaler do shlyubu Ajgner nim Gustava Kahler nar 29 kvitnya 1906 Zalcburg Avstro Ugorshina pom 22 bereznya 1987 Sankt Fajt an der Glan Avstriya avstrijska geologinya ta paleontologinya Vidkrila graptoliti v grauvaci v Avstrijskih Alpah na chest chogo yiyi studentka Ida Pelcman nazvala dva vidi na yiyi chest Pracyuvala spilno z Francom Gerichem ta Francom Kalerom Gustava Kalernim Gustava KahlerNarodilasya29 kvitnya 1906 1906 04 29 1 Zalcburg Avstriya 1 Pomerla22 bereznya 1987 1987 03 22 1 80 rokiv Sankt Fajt an der Glan Karintiya Avstriya 1 Krayina AvstriyaDiyalnistpaleontolog geologinyaAlma materGrackij universitetGaluzgeologiya i paleontologiyaU shlyubi zBiografiyaGustava Ajgner narodilasya 29 kvitnya 1906 v Zalcburzi v rodini naukovcya Doktora Gustava Ajgnera ta yuristki Mariyi Melber Pislya zakinchennya gimnaziyi Madchen Reform Realgymnasium vivchala geologiyu paleontologiyu mineralogiyu ta petrografiyu v Grackomu universiteti Spochatku planuvala vivchati botaniku ale zavdyaki Francu Gerichu zacikavilas geologiyeyu buduchi na toj chas vsogo drugoyu zhinkoyu yaka vivchala geologiyu v universiteti Stala doktorkoyu nauk v lipni 1929 u vici 23 h rokiv zahistivshi disertaciyu Die Productiden des Karbons von Notsch im Gailtal Cya naukova robota stala pershoyu yaka vidobrazila zminu napryamku vivchennya galuzi vid mineralogiyi ta kristalografiyi v bik stratigrafiyi ta paleontologiyi Nastupni p yat rokiv Ajgner provela za vchitelyuvannyam v Zalcburzkij gimnaziyi dlya divchat Realgymnasium 1935 roku odruzhilasya z bankirom Francom Kalerom yakij takozh buv studentom Gericha ta stav doktorom nauk v 1931 roci Kaler pracyuvav geologom v Klagenfurti Norvegiyi ta Karintiyi de 1947 roku buv priznachenij derzhavnim geologom Gustava Kaler Ajgner bula spivavtorkoyu bagatoh robit yak Gericha tak i Kalera z yakim vona sistematichno vivchala fusulinid Yihni doslidzhennya ta publikaciyi ohoplyuvali piznopaleozojsku stratigrafiyu Karnijskih Alp V 1937 roci podruzhzhya rozdililo rid Pseudoschwagerina na p yat pidgrup Piznishe voni zaproponuvali nazvu Zellia dlya odniyeyi z grup Na chas Drugoyi svitovoyi vijni oboye prizupinili naukovu diyalnist yaku ponovili pislya yiyi zakinchennya V chervni 1979 roku Grackij universitet urochisto vidnoviv yiyi zvannya doktora a vid Asociaciyi vchenih Gustava Kaler Ajgner otrimala Znak Chesti V chervni 1980 roku Asociaciya naukovic Verband der Akademikerinnen takozh nagorodila yiyi Ida Pelcman kolishnya studentka Kaler vidkrivshi dva novih vidi nazvala yih v chest Gustavi Kaler Narodila troh dochok pershu 1937 roku Pomerla 22 bereznya 1987 roku pislya trivaloyi hvorobi Vibrani publikaciyi 1929 With Franz Heritsch Cephalopoden aus dem Unterkarbon von Notsch im Gailtal Mitteilungen der Naturwissenschaftlicher Verein fur Steiermark pp 43 50 nim 1930 Silurische Versteinerungen aus der Grauwackenzone bei Fieberbrunn Verhandlungen der Geologischen Bundes Anstalt pp 222 24 nim 1931 With Franz Heritsch Das Genus Isogramma im Carbon der Sudalpen Osterreichische Akademie der Wissenschaften Mathematisch Naturwissenschaftliche Klasse Denkschriften 102 pp 303 16 OCLC 25306603 nim 1937 With Franz Heritsch Beitrage zur Kenntnis der Fusuliniden der Ostalpen Die Pseudoschwagerinen der Grenzlandbanke und des oberen Schwagerinenkalkes Paleontographica 87 1 2 1 44 pls 1 3 nim 1937 With Franz Heritsch Uber das Wirken der Klagenfurter Munze als Montanbank des Karntner Edelmetallbergbaus im 16 Jahrhundert In ZBHSW Bd 85 S 334 337 nim PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 131715895 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Flugel Helmut W Gustava Kahler Aigner 1906 1987 5 listopada 2014 u Wayback Machine PDF Naturwissenschaftlicher Verein fur Karnten Oberosterreichisches Landesmuseum Retrieved 21 June 2013 J Jongmans W 12 grudnya 1937 Deuxieme Congres pour l Avancement des Etudes de Stratigraphie Carbonifere Heerlen Septembre 1935 Compte Rendu angl Alexander Doweld Japanese Journal of Geology and Geography angl Science Council of Japan 1939 Kauffman Erle Galen 1977 Concepts and methods of biostratigraphy Dowden Hutchinson amp Ross s 596 ISBN 978 0 87933 246 4 Henschke Ekkehard 1975 Landesherrschaft und Bergbauwirtschaft Zur Wirtschafts und Verwaltungsgeschichte des Oberharzer Bergbaugebietes im 16 und 17 Jahrhundert Duncker amp Humblot s 159 ISBN 978 3 428 43124 3

Дата публікації:
Топ